чи впевнені Ви у тому, в що вірите?

от мені цікаво - чому люди впевнені, що саме те, у що вірять вони - істинне і правдиве...
адже тут аргументація навряд допоможе. а віра - потанняя суб"єктивне, пов"язане з індивідуальним сприйняттям.

я себе вважаю християнкою. але іноді в мене закрадаються думки - як сталось так, що першою світовою релігією історично був буддизм? невже Бог не виявляв себе до того? і всілякі ці питання часом мучають мене...

 

попереду у Вас ще дуже багато питань....

 

Дуже цікаве питання насправді.
Мені здається у більшості мислячих людей на певному етапі їхнього життя з"являються якісь сумніви у правильності віри. В деяких випадках вони можуть призвести до повного занепаду віри, а в деяких - навпаки, до зміцнення переконань. Цікаво було б почути про досвід форумлян

 

це ж питання, памятаю, обговорювала на заняттях з філософії...
сама по собі віра це якраз знання, нічим не підтверджене.. кожного з нас мучать сумніви в тій чи іншій мірі, віра ні в кого не є ідеальної - в когось сильна, в когось слабша.. але думаю це питання саме собою зрозуміле

щодо питання буддизму та інших світових релігій... особисто моя позиція - для різних людей Бог виявляється в різних образах... щоб там не говорили, але невірний для тої чи іншої релігії - не грішник.. просто він народився в цій частині світу, в цих умовах і з таким менталітетом... виріс на такій вірі і вірний їй...

а в тому, що зявляються питання - християнин думає, чому буддизм був раніше...
а буддист, чому християн більше, мо то правильрна релігія... (ну думає теоретично) - то все загадка, таємниця, інтрига.. для людських сумнівів, думок.. сумнів підточує нашу віру і виявляє її силу

 

Я християнин і впевнений в своїй вірі на 100%, тому що неодноразово переконувався і продовжую переконуватись в її реальній допомозі.

 

ну тут можу частково погодитись... сама так думаю.

але тоді виходить, що моя віра - неповноцінна? як можна вірити, але з умовами?
адже, якщо

, то підпадає під сумнів Святе Письмо. бо Бог каже: "Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства. Хай не буде тобі інших богів перед Мною!"
в буддизмі ж богів взагалі немає...

тоді під сумнів підпадає і обряд служіння. адже, якщо ти маєш сумніви у догматах певної релігії - чи така вже грунтовна твоя віра?

для мене незаперечним є той факт, що Христос воскрес із мертвих і дарував нам спасіння від гріхів.

але питання про зародження релігій, цивілізацій, перші пам"ятки існування людства, їх географічний аспект не дає знову спокою.

 

вера и есть вера ее не измерить ни объять, вы можете уверовать в свой табурет, и никто Вас не разуверит, никакие доводы и т.д. а вот религия - это уже не более чем социальный институт базирующийся на вере.

именно, вера без условий -фанатизм.

 

особисто я вірю не з умовами чи без них... я приймаю ту віру, яка мені дана, в якій мене виховували.. потрібно не забувати, що ми віримо в Бога, а не в конфесію чи релігію... тому за нами завжди залишається право критики тих чи інших догм, яко індульгенції в середньовічному християнстві чи страта за певні гріхи в ісламі...
початковими і основоположними мають бути норми добра, моралі, справедливості... Любов - основа всього...
думаю, ви прекрасно розумієте різницю між принципами і нормами, і що останні походять від перших, створені на їх основі і не мають суперечити..(колега )

навсе це є одна вагома причина... заземленість людей і світ в якому вони живуть... в людині - душа і плоть... душа прагне до Бога... тіло вийшло з землі і піде в землю... людству не було закарбовано знання про Бога на інтелектуальному рівні, але душа людини тянеться до Бога і своїми духовними потребами дає людині необхідне знання... мотреба в молитві, богослужіннях, обрядах є тому, що у віруючої людини виникла така духовна потреба... і таких людей дуже мало... більшість виконуючих обряди роблять це через соціальні причини, а не духовні...

зародження різних релігій спричинене тим, що людство населяє практично всю землю.. кожна частинка землі дає йому особливу, оригінальну енергію.. Схід, Захід, гори, рівнина, тропіки і холод... різні погляди, менталітет впливають на вірування, роблять їх якісно іншими.... однак щодо духовних Абсолютів людство сходиться в поглядах - Бог один і він Любов...

 

тому що проти віри не попреш.

 

Хм...я ще продовжую вважати себе християнином...але..останнім часом...
Я вірю в Бога,я не раз відчував і відчуваю Його підтримку,Його присутність..
Але я просто вірю в Бога...
І все....
Колись чув файну фразу:"Віра - як їжа...Духовна їжа..."
І люди вживають її з допомогою приборів(ложка.вілька,тарєлька)...тобто священники,церква(як організація),мулли,раввіни,проповідники..і т.д...
Відчуваю,що в мене зараз полетять тапки(а також мешти.туфельки,кірзаки і т.п..)
але останнім часом намагаюсь обходитись без столових приборів...
Дичію в лісі,так сказать...

 

Це наслідок слабої віри.... безумовно.

Десь читав...
мучиться людина... і нема в неї спокою, поки не знайде Бога. Багато пояснень під призмою матеріального, а тому неточне і суперечливе. Так має бути... для закріплення віри.

 

Аналогічно...

 

Читайте Буття. Я вірю в Бога - творця неба і землі, який являв себе людям від самого їх створення. Хіба що потім люди відступились від Нього.

 

скількома способами можна дістатися з Києва до Львова?...
хтось може, до піни з рота, доводити, що лише на автомобілі по трасі Київ-Львів (це релігійні фанатики)
... ці способи - це і є релігії.

 

Може всі інші (до пекла), але тільки не моя.

 

Чи впевнена? Я знаю. що я нічого не знаю.. Сократ? Хтось інший? Але погоджуюсь з цим твердженням. Шукаю доказів, порад, тлумачення в Біблії, і постійно розумію, що знань бракне.
Це напевно натура кожної окремої людини така - одна сприймає все безумовно (і віру в т.ч.), інша - допитлива, вишуковує нового, бо має в тому психологічну потребу - зрозуміти, ще інша хоче стати саме першовідкривачем, саме найістиннішим "тлумачником" і т.д. Тому дискусії на тему віри - вічні.
Вірю... Я не знаю як склалось, що мій світогляд став близький гуманізму (ближче до поглядів часів Відродження). Але я постійно покладаюсь на це внутрішнє відчуття і релігія, яка б заперечувала гуманістичні погляди мені видається підозрілою.. Це дуже узагальнено. Так, звісно, релігія, це віра у верховенство бога, а в центральною фігурою гуманізму є - людина. Але якщо людина створена по подобі божій, то і справи її, і задуми мають бути відповідні. А як цього досягати якщо не постійно вдосконалюватись (що і проповідував гуманізм). Це мені близько і в це я схильна вірити...Щоб було б якби цю віру (відчуття) в мене забрати? Мабуть з цим легше померти ніж без цього жити...

 

Буддизм це більше філософія ніж релігія. А от монотеїзм євреїв і месіанство на основі якого зародилося християнство, то вже більше релігія ніж філософія.
Я думаю, що для особистого спасіння кожного, питання першості певної релігії перед іншою ключового значення не має.

 

Занудо, я не встигаю за викрутасами вашої думки.....

 

але ж Христос сказав, що ніхто не спасеться інакше як через Нього...
я ще більше заплутуюсь

 

Вибачте, поспішала і про коми не подумала. Виправилась.

Я те і мала на увазі. Для християн це важливо - спасіння через Христа і в світлі його науки ми своє життя і розглядаємо. Для нашого спасіння немає значення, що буддизм був перший - для нас має значення те, що ми пізнаємо Христа. Що нам була дана така благодать.