Чи відома точна дата воскресіння Ісуса?

Мені вчора поставили запитання: чому дата Великодня постійно "плаває", а Різдво - одна і та ж дата кожен рік (25 грудня / 7 січня)?

Я інтуїтивно розумію, що день Великодня розраховується за місячним календарем, але чому так, тобто як це пояснити, що Великдень - плаваюча дата, не знаю.

По ідеї, дату Великодня можна порахувати за кожен рік, і навіть можна порахувати дату неділі, яка була після повного місяця після дня весняного рівнодення в 33 році н.е., тобто коли Христос воскрес.

Або цю дату обчислити неможливо, тому святкується кожного разу по-різному?

 

Та йой...
На Великдень не мусово в зазначену годину під телевізором, з бокалом "Шампанського".
Наспівуючи:
http://www.youtube.com/watch?v=U5TgsYUObCc

 

Бог дав точну дату коли маэ святкуватися Пасха-14 нісана. Ця дата вираховувалася по місячному календарю. Тому є плаваючою. Бо єврейський календар відрізняється від сонячного-григоріанського.
Про святкування Різдва в Біблії нічого не сказано. Православні і католики празднують різдво 25 грудня і 7 січня. (наскільки я знаю відраховуючи від дати , коли Ангел повідомив Марії волю Божу. Хоча точна дата народження Ісуса Христа невідома.)

 

Добре, Пасха має святкується 14 нісана, я не заперечую.

Але питання таке - чи можна обчислити точну дату, на який день припадало 14 нісана в 33 році н. е.., чи ні? Тобто точну дату воскресіння Ісуса? Або ця дата невідома?

 

Є перевод з одного календаря в інший. Відомо що це припало на неділю. А ось з роком воскресіння є деякі непорозуміння. Про точну дату пише пророк Даніїл.
Сімдесят років-тижнів призначено для твого народу та для міста твоєї святині, аж поки переступ буде докінчений, і міра гріха буде повна, аж поки вина буде спокутувана, і вічна правда приведена, аж поки будуть потверджені видіння й пророк, і щоб помазати Святеє Святих.
Та знай і розумій: від виходу наказу, щоб вернути Ізраїля й збудувати Єрусалим, аж до Владики Месії сім тижнів та шістдесят і два тижні. І вернеться народ, і відбудований буде майдан і вулиця, і то буде за тяжкого часу.
І по тих шостидесятьох і двох тижнях буде погублений Месія, хоч не буде на Ньому вини. А це місто й святиню знищить народ володаря, що прийде, а кінець його у повідді. І аж до кінця буде війна, гострі спустошення.
І Він зміцнить заповіта для багатьох за один тиждень, а за півтижня припинить жертву та жертву хлібну. І на святиню прийде гидота спустошення, поки знищення й рішучий суд кари не виллється на спустошителя.
(Дан 9:24-27)

Якщо відрахувати кількість років від указу Артасеркса ви будете знати дату коли Христос почав служіння і через 3,5 роки(півтижня)Христос був розіпятий.

 

спитайте у священника, він вам пояснить
бо біблію кожен по своєму трактує

 

Де таке написано? Великдень наступає в неділю після першого повного весняного місяця. Оскільки нісан починається з найближчого молодого місяця перед весняним рівноденням то Великдень може взагалі в нісан не попасти. А 14 нісана - це іудейське свято Песах - що символізує вихід євреїв з Єгипту.

Навпаки, благовіщення рахується за Різдвом. А сама дата Різдва має астрономічне пояснення.

Колись буду мати більше часу, то порахую Але це точно, був не 33 рік, так як дата народження Ісуса насправді припадає на 5 рік до н.е.

 

А дата воскресіння?

 

вибрана зі стелі. Головне шоб в неділю було, ну бо вихідний. Ісус би ніколи не воскрес в інші дні. Тіки в неділю...Так просто зручніше.

 

Ничего не понимаю! (З мультика "Слідство ведуть колобки". с.)

 

QUOTE='Huru;896338']Де таке написано? Великдень наступає в неділю після першого повного весняного місяця. Оскільки нісан починається з найближчого молодого місяця перед весняним рівноденням то Великдень може взагалі в нісан не попасти. А 14 нісана - це іудейське свято Песах - що символізує вихід євреїв з Єгипту. [/QUOTE]
Ісус Христос був розпятий в п ятницю на свята опрісноків.Це староєврейський ПЕСАХ.
Він символізував для євреїв вихід з Єгипту.
Єгипет в біблії-це символічне царство гріха.
Смерть Ісуса Христа дала можливість вірюючим людям покинути гріх -"Єгипет" і йти в Землю обітовану.(Рай)

Наближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься.
А первосвященики й книжники стали шукати, як би вбити Його, та боялись народу…
Сатана ж увійшов у Юду, званого Іскаріот, одного з Дванадцятьох.
(Лк 22:1-3)
І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.
І послав Він Петра та Івана, говорячи: Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили ми.
(Лк 22:7,8)

Так що святкування Пасхи не 14 нісана-це лише традиція, що не має біблійної основи.

 

1Кор.15:14. Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!

 

А для СЄ головніше - що помер.

 

Я не СЄ, але смертю Ісус викупив нас авансом, а Воскресінням дав надію на життя вічне.
Я то бачу якось так.
Про дату, то також ніколи не розуміла чому завжди саме у неділю і таки дійсно бо так зручніше (а в нас інакше не може бути бо понеділок це "відходняк" особливо по селах). НЕ розумію також набору кошичка (ну щось суто язичницьке і таке, що не має ну ніц спільного з християнством, писанки - взагалі давньослов*янський символ і в Біблій ніц про передавання кимось комусь яйця я не читала).

 

З 22 березня день стає більший, ніж ніч.

"...На теренах України святкувати Великдень як Вескресіння Ісуса почали ще наприкінці першого тисячоліття, з приходом християнства. Обидва свята збігалися у часі (весна, рівнодення) і стосувалися відродження життя і надій. З роками чужорідне свято стало частиною місцевої культури, замістивши місцеві звичаї і адаптувавши місцеві обряди й атрибутику...

...В західно-слов'янських мовах назва свята перекладається як «Великаніч»: чеською Velikonoce, а польскою Wielkanoc. У болгарській (південно-слов'янській мові) подібно до української назви — Великден, а споріднені болгарам македонці називають це свято Велигден. Проте, протиріччя в цьому немає, оскільки це давнє свято, вкл. його атрибутику (зокрема й крашанки) нерідко пов'язують із ще дохристиянськими традиціями відмічати знакові астрономічні події, у тому числі й весняне рівнодення, коли перший великий день (більший за ніч день) міряється своєю тривалістю з останньою великою (більшою за день) ніччю."
Вікіпедія