Чи готові ви вбити?(тема для мужчин)

Шокуюча назва,нє?
Видно старію...почав задумуватись...
Створити тему мене наштовхнув недавній випадок...
Зазвичай,таких проблем майже нема (район свій..),проте...
От...описую...
Ніч...стоять 5-6 датих(а,може вколотих) малолєток,шукаючи,чого б вчепитись...
Йдем ми з Зоряною...звична ніч...година 2-га...
І тут рик
- Казліна,а ну,бирєнько сюда!
Я кажу Зоряні,щоб стояла,сам біжу до них,налітаю і...ногами,не даючи опамятатись...
Двох збив з ніг зразу...решта не насмілювались рипатись...
Зловив себе на думці,що якби рипнулись решта,я готовий був вбити.
Без жодного коливання.
Я не спортсмен...далеко не герой...просто була досить бурна молодість...і деякий досвід у спілкування з такою шпаною...
Просто цікава думка форумлян....

 

якщо це буде стосуватися мого життя чи життя близьких до мене людей - неодмiнно...

 

Да ну разве що яка вража москалына над нашою дивчыною-лэбидкою надругатыметься... то убъю песыголовця, так ищэ з удовольствием...
А так ни, цур мэнэ.

 

Враховуючи контекст теми - так, однозначно.

 

У стані необхідної оборони вбивати можна і треба, якщо є небезпека, що інакше той, кого вбиваєш, сам когось уб'є. Я навіть думаю, що в такому стані майже кожна людина легко піде на вбивство; тут зовсім нема таких сумнівів, як у питаннях типу "Чи зміг би бути катом/снайпером?" або "Чи зміг би втопити кошеня?".

Так що я готовий до цього психологічно (саме така готовність тут і мається на увазі, наскільки я розумію).

Хочу також зауважити, що я не згоден з поведінкою автора теми, описаного в першому повідомленні, якщо я правильно зрозумів описану ситуацію. Автор почав бити першим, виходячи лише з припущень, у той час як не було навіть погроз. Це перевищення необхідної оборони.

 

Ви ніколи не стикались з такими типами?
Бажаю,щоб цього з Вами не траплялось...

 

Не знаю, чи саме з такими, але з подібними інколи стикався. Необхідної оборони ніколи не перевищував.

В описаній ситуації йшов би далі, не обертаючись; адже я не "казліна", так що взагалі нема підстав вважати, що хтось до мене звернувся.

 

А я ось уявляю собі,уявляю...уявити ніяк не можу.Що б я зробив,якби це було б в далекому 1940-м в Галичині, і коли б мені,галицькому вуйкові,якийсь совєцький такий...розумний як залізко, і наглий як утюг,як часом тут на форумі бував Рукоша,якийсь заагрерсований офіцер КГБ,та подібний до Рукошиного текст прочитав...
Сообщение от Ryokousha
Галичина - это дотационный паразит, который присосался к Украине, и запустил свои грязные щупальца ей в мозг. Оторвать бы этого паразита, да зашвырнуть подальше... посмотрим, как эти тупые рогули бандеровские смогут жить, не сидя ни у кого на шее. Зря им политическую свободу даровали, рабские суки как были рабскими суками, так они и не изменятся. Жаль, что они все еще насилуют Украину своими ублюдками вроде ющенки или бандеры. Но всему свое время, давайте не будем торопить события...
http://www.ostrovforum.net/showthread.php?t=4461
...І шоб я зробив,сам не знаю...
Добре,що мене тоді на світі не було.Повезло знацця мені,бути подальше від гріха!

 

Багато років минуло, але не забулося. Йшов по місту, дочці тоді було років 2, ніс її на руках. Стоїть компашка нетверезих недорослів, матюкаються. Зробив зауваження, послали. Якби не дитина на руках, зробив би як Ромко. Ще й заявили типу: "Йди, а то дитину загубиш". Добре, що місто маленьке. Пізніше пояснив, чому і в чому вони були неправі.

 

согласен! если что-то случится с моими родственниками, я в милицию не пойду...

 

Більшість чоловіків в своєму житті когось та вбивають, моя відповідь: так.

 

Людей.

 

Тварын шкода.
А люды... е таки люды, и таки сытуации, в якых людыни нэ залышають выбору.
Дорэчи, а чому тэма суто чоловича, е багато прыкладив, колы жинкы вбывалы тых, хто образыв ридных, жиночи тюрмы повни, и нэ вси в ных сволота.

 

Навіть не знаю...може я би вбив за таку писанину.

 

Еге ж... Але пару трупів залишалось...
До речі, бути готовим психологічно і вбити насправді доволі різні речі. А ще гомо сапієнс настільки живуча скотина, що бажано перевіряти результат (я про небажаних свідків))
[OFFTOP]Обожнюю такі опитування на форумі... Всі такі круті...:rolleyes:[/OFFTOP]

 

[OFFTOP]А помечтать?[/OFFTOP]

 

Не знаю...
Я себе крутим не вважаю....
Скоріше боягуз.
Я ріс чемною дитиною...батьки розвелись...мене виховували мама і бабуся...батько був,але зі сторони.
І мені надзвичайно хотілось довести...самому собі?...що я не мамин синочок.
А страх?...
пам"ятаю,в класі 8-му...перейшов я дорогу одному районному "крутому"....
Десь тиждень я ховався,уникаючи зустічі...а потім підстеріг його наодинці.
Десь через місяць...як він вийшов з лікарні ми навіть потоваришували...
Страх неможливо вбити...його можна загнати вглиб...сховати...
Це просто філософствування....

Більше тут.