Будівничі хмарочосів

Всім відома фотка, де дядьки в небі Ню-Йорка повсідалися собі на рейку:



От завжди мені цікаво було... тут більше банальної американської реклами, чи будівельники хмародерів дійсно так своїм життям ризикували?!
Може хтось, насамперед з нашої діаспори, знає щось більш детальніше про спорудження висотних будинків... фотками поділиться...
Дуже вже мені такі картинки подобаються...

 

Відповідь: Будівничі хмарочосів

Цікава тема, є ще фотки ?

 

Відповідь: Будівничі хмарочосів

 

Відповідь: Будівничі хмарочосів

Я сам так десь рік висів і без страховки майже весь час. Напарник сидів на наркотиках. На деяких будинках як закидали якір щоб зачепити "ту байду" (не знаю як її по українськи звуть.) то за то що чіпляли не відомо було чи втримає і чи не й.... вниз в будь який момент а там вже не зберуть. Коли злазиш вниз на землю то відчуваєш неймовірне щастя що живий і від незвички земля хитається під ногами. І лишається тільки одна думка як допертись до найближчого бару випити літру-півтори вискі а потім 2-3 години сну і в 4-тій ранку підйом і вперед наприклад висіти біля міського смітика в Брукліні під час тропічної жарко-вологої погоди на похмілля. Кожен раз як подує з смітника то очі вилазять з орбіт а цноти застряють в горлі з тваринного страху а напарник наркоман весь час шпортається і не відомо чи полетить чи ні. І ще при цьому всьому треба працювати і то багато і швидко. Невідомо що краще ти полетиш чи напарник і тебе посадять за то що ти "його скинув". І хитається "байда" і так не день не два а вічність. І притому моя бабця вмирає в цей час а мама лежить паралізована якщо я зупинюсь всі опиняться на вулиці. В мене нікого немає, навіть щоб поговорити крім напарника наркомана з яким нема про що говорити. Всі мої друзі яким я багато в чому допоміг за десять років коли мені було "добре" втікли. Але все хитається. В той же час я суджусь з штатовим урядом і домовласником вже в котрий раз.
І всеж я був щасливим навіть тоді бо я є завжди таким. І я не жаліюсь, не подумайте, я деколи був більш щасливим чим майже будь-хто в історії людства. Багато моїх знайомих так працюють вже 30-40 років, от у них то нерви. І в той же час яке щастя відіспатись десь місяць і тільки прокидатись щоб поїсти і знов заснути. Ну і звичайно гроші.
Якщо Вам такі картинки подобаються... спробуйте самі, повірте ще більш сподобається. А я знову? Хіба опісля Вас.

 

Відповідь: Будівничі хмарочосів

Нєа, подякував... Я колись, ще за небіжки кавалєрки, вуйкові хату допомагав в Пустомитах штукатурити... двоповерхову... як на риштовку вилазив, то вона аж ходуном ходила, так в мене ноги тряслися. Правда за пару днів вже з двома відрами там гопака танцювати міг... але всеодно, то не для мене...
Якщо то все правда(а не вірити Вам в мене немає жодних приводів...), то дякую за цікаву розповідь... РЕСПЕКТ і знімаю капелюха... я б так не зміг і просто не захотів, хіба би вже, боронь Боже, дуже приперло...
А то правда, що як в центрі будували, з катастрофічним браком місця і часу, то все було розписано посекундно і поштучно: невстиг, наприклад, або завалив в рейку на одну клепку менше - все, гаплик, через тебе може зірватися графік постачання, вантажівки роблять лишнє коло, бо спинитись ніде і ціла бригада годину без роботи лишається?...

 

Відповідь: Будівничі хмарочосів

Це знаменита знимка обіду на будівництві Empire State Building в NY.Найвищого будинку в світі з 1931 по 72рр.Цей будинок збудували за 11 місяців.Рекордний строк на той(і на нинішній) час.В США була "велика депресія", не було роботи і тому хто дістав роботу на цій будові готові були робити по 12-14год/добу.
Декілька знимок з хмародерами.

Empire State Building



Chrysler Building



Секретаріат ООН.Була субота тому прапори не висять



інші



Там де стояли "близьнюки"

 

Відповідь: Будівничі хмарочосів

Ну мене "приперло". Живу пару років в Україні (1998-2001) , вертаюсь назад - одні трупи... батька коли мені було 14 СА армія на спілку з КҐБ і "лікарями" "зарізали". А про інше властиво не хочу згадувати... (надто багато).

А пан Patrick між иншим правий, коли життя вимушує...
І повірте мені це не багато посидіти на балці на 40-х поверсі для фотоґрафа, зовсім інше там побути вічність.

 

Відповідь: Будівничі хмарочосів

я думав, там такий вітер з несподіваними поривами, що просто неможливо нормально ходити по балці, та ще без страховки

 

Відповідь: Будівничі хмарочосів

Індик теж довго думав...

 

Відповідь: Будівничі хмарочосів

.... безумству храбрых поем мы песню.

 

Відповідь: Будівничі хмарочосів

 

Відповідь: Будівничі хмарочосів

Ще кілька знимок.
Вигляд на Мангеттен.Бруклінський міст



Подібний будинок є в Львові на Пекарській.



Цей будинок збудований в 1929р.Звідси певно московські архітектори черпали своє "надхнення".

 

Відповідь: Будівничі хмарочосів

А про нещасні випадки на таких будовах не пишуть?

Я би навіть за мільйон на край такого будинку не стала, щоби вниз подивитися.

 

Відповідь: Будівничі хмарочосів

Я дуже, патологічно боюся висоти. Навіть на знімки дивлюся - п"яти холонуть. А під час навчання в інституті був у будівельному загоні. Працювали в Дніпродзержинську. Довелося працювати на висоті, рівень вище 10-ти поверхового будинку. І от там по дорозі на робоче місце потрібно було пройти метрів 4-5 по дошці без перил, на такій висоті. Жах! Я вранці прокидався і вже уявляв, як буду йти. А воно ж вранці на роботу, потім на обід, з обіду, з роботи. 4 рази на день по цій дошці! І так майже місяць. Ну його на фіг! 30 років пройшло, а те відчуття страху пам"ятаю, нібито вчора було.

 

Відповідь: Будівничі хмарочосів

За несчасні випадки на будові не знаю.
Знаю що 30 людей пробували покінчити життя самогубством , викинувшись з ESB(Empire State Building).
В 79р. одна жінка кинулася з 89 поверху , а на 85 вітер задув її назад.В кінцевому результаті вона мала 2 зломаних ребра.
На оглядовій площадці в 47р. зробили прозорий паркан.
А в липні 45р. був сильний туман і в будинок залетів легкий літак - бомбардувальник.

 

Відповідь: Будівничі хмарочосів

колись в одному з київських Чилінтано висіли непогані фотки людей на хмародерах, чи не в тому, що біля Львівської площі...

 

Відповідь: Будівничі хмарочосів

в мене зник страх перед висотою-тобто не зовсім зник а тепер ставлюсь спокійніше набагато після стрибків з парашутом.перспектива міняється.взагалі до всього привикаєш-в студетскі роки був в будзагоні в карпатах і ходили на роботу по підвісному мості,то спочатку страшно .ноги тряслись а за 2 тижні бігали як старі гірські барани.і навіть появилась розвага-коли туристи йшли мостом пробігти коло них щоб місток розхитався і вони за поруччя (замазані солідолом канати)хапались і обзивались

 

Відповідь: Будівничі хмарочосів

Залежить від людини... я ніколи повністю не міг звикнути. Завжди десь 5-10 хвилин було надмірне виділення слюни. А потім вже в залежності. Добре коли стіна рівна і гладка, а коли вона іде як букви п_п_п набагато менш приємно коли треба дотягуватись через прогалину і тим більш велику і без страховки, тут і десятий поверх гірше чим 20-й або 30-й. А страховку знімали через те що постійно треба було розминатись на тому містку (дуже велика економія часу). А також коли треба було вставати на поручні щоб дотягнутись, навіть з страховкою не приємно, тим більше як зірвешся на страховці - 25 тис. плати пожежникам щоб зняли, з твоєї кішені врешті решт. Компанія де я тоді працював (між іншим на сьогодні остання компанія билборд пейнтерс в Ню-Йорку, вже вимираючий вид спорту) то при свому рості в м1.87 я там був карликом; нікого менш вищого чим я принаймі на голову не було . Власник компанії 67-літній бруклінський 2-ох метровий жид Іван (Джон), блакитноокий з яскраво вираженим арійським черепом (його мама була з Одеси) справжній козак, нє. Так ця зараза ніц не боялась, правда його очі мають зизу. А мій напарник той працював на подібному десь 30-років то в нього час відчасу бувають "панінічні атаки" (в мене славабогу ні) але він тоді починає жрати пігулки (які не знаю) але в ті дні я його не чіпав бо він істерично сміявся 2-3 години і трусився як шаман і я бачив ліпше не треба. Один Пуерто-Ріканець "Немо" та зараза могла ходити між двома "байдами" на дощці-перекладині без страховки і не в пусту, як кіт; ото справді була людина з тих знимок.

В Джона за 40 років ніхто ніразу не загинув але в інших компаніях які існували були випадки коли люди гинули. Найгірше я вже говорив це старі будинки де неможливо знайти надійну опору щоб зачепити місток і страховку.

Хоч на цій роботі бувають і веселі моменти. Десь рік назад Джон і "Наркоман" розмальовували стіну "Мейсис" (мене там не було, я тоді мав інший контракт з "Наркоманом") і хоч будинок не був дуже високий але не приємний своєю структурою. Ці дві свині ввірвались через вікно на четвертий поверх в відділ жіночих суконь і білизни успішно пограбували його і використали сукні і білизну на шматки для фарби і витирання свого взуття. :D

 

Відповідь: Будівничі хмарочосів

не боятись висоти взагалі неможливо.страх це нормальна людська реакція.треба просто навчитись контролювати свої страхи.інструктор в парашутному клубі казав-якщо не боїшся значить хворий і скакати не можна

 

Відповідь: Будівничі хмарочосів

Це цікаве питання. В принципі Ви праві. Але люди які працють не висоті страшно не люблять коли його показують. Тому що паніка заразна. Звідти і певна бравада. Але люди контролють страх по різному. Для мене сама висота була не так страшною як саме ті моменти (якби тільки моменти) коли треба було перегинатись через _п_ прогалину і щось тримати опираючись об стіну особливо як подивишся вниз (не забудьте місток висить на тросах і дуже легко хитається). Тут мені єдине що помогало це добра доза андреналіну в кров і пару десятків матів. Тоді вже від злості було все одно. А коли андреналін проходив страх вертався і тоді все знову наново. А якщо таких моментів не було то себе взяти в руки простіше, забуваєш де знаходишся і собі спокійно працюєш. Ну пару разів на день трохи можна поденервувати. Таких речей як розкачування містка щоб дотягнутись певних місць, того не боявсь. Взагалі ця робота не для мене я фізично не витримую всі ці нагрузки та й нерви у мене розхитані. В деяких людей вони міцніші. А так працювати на риштувані можу без проблем. Тим більше на риштуванні яке в Америці можна взагалі бальні танці танцювати.
Після свят буду шукати новий контракт, де опинюсь сам не знаю.:D