Будинки пристарілих

Добрый день!
Подскажите, пожалуйста, может быть кто-то знает адреса и (или) телефоны домов престарелых во Львове и областе. Есть ли среди них частные? В интернете практически нет информации...
Буду благодарна за любую информацию. Спасибо!

 

Відповідь: Дома престарелых

На майоровке на улице Медова Печера знаю есть дом престарелых государственный,но не телефона ни точного адреса не знаю

 

Відповідь: Дома престарелых

вул.Медової Печери,71 тел.380(322)712464

 

Чи є в нас у Львові взагалі приватні будинки для пристарілих з нормальними умовами? Можливо хтось щось знає, напишіть!

 

Будинки для пристарілих, або як гуманно позбутися непотребу.
Батьки вам дали життя, вигодували, оділи, обули, навчили, постали на ноги. І все...вони вже не приносять ніякої користі. А в нашому світі що не приносить прибутку те викидають.

В мусульманських країнах про це й мови не може бути.
А в нас шо робиться?!
Тіхий ужас.
П!янки, гулянки, путанки, випадкові стосунки, аборти розпад сімей, неповага до батьків, блуд...

 

Десь прочитала:"Если в доме нет старика,его нужно купить или привести с улицы."Не могла би жити,якби мої батьки,або батьки мого чоловіка жили в будинку для перестарілих...Батьки лишаються батьками в любій ситуації.Звичайно,легше заплатити і забути...нехай чекають...нехай плачуть...нехай виглядають і надіються на зустріч...

 

Знаю родину... Бабця наполовину паралізована, дід важко хворий старечим склерозом - не пам"ятає, що треба в туалет ходити... Діти-школярі... Вона і він працюють з ранку до 19 години. Заробляють мало.
В квартирі пекло...

Це добре так ляпати язиком про "мусульман" і про "куплених старих", якщо не жити в такій ситуації, та ще й упродовж 10-15 років... В одній квартирі!

То хворі люди, і їм потрібен професійний медичний догляд, крім родинної опіки. Тому що вся родина, і дорослі і діти - за ці 10-15 років гарантовано стає інвалідами.

 

в мене бабуся після інсульту близько року не могла ходити, була паралізована.

А про догляд який ви кажете...ви хоч самі вірите в те?

 

Я не вірю - я знаю. І ви повірте. Мені довелось побувати у такому закладі в Польщі. Біля гори св. Анни, село Поремба. Фотографій у мене звідти немає, але виглядає все приблизно так:





Сестри (тобто монахині) кваліфіковано лікують, доглядають, миють, годують тощо. Все існує за рахунок внесків доброчинців, яких немало.

 

Мої свекри мали склероз,жили з нами,На роботу я йшла в7-й ранку.В 7-й ранку мої свекри їли правдивий обід,це робилося для того,щоб ми були впевнені,що не будуть голодні,бо останнім часом мусіли перекривати газ.Діти,хто перший приходив зі школи,грів дідові і бабі їжу,а вже потім обслуговував себе.Двоє старих,двоє дітей,два городи і робота на базарі.Але я все рівно не віддала би їх нікуди...Старші люди дуже тяжко переносять,коли їх виривають з рідної хати.І ще:НЕ БУДЕ СТАРИХ,НЕ БУДЕ МОЛОДИХ!Час летить дуже скоро,і ми також будем старі...Невже вам би хотілося на старості років жити в казенних стінах,не бачити,як підростають ваші внуки і мужніють діти?Наші діти нарівні з нами турбувалися про діда і бабу.А ще я думаю,що кожен з нас з любов*ю згадує своє дитинство,а в тому дитинстві обов*язково присутні люблячі батьки і дідусь з бабусею.І щось я не зрозуміла закидів про мусульман і про ляпання язиком...На нашу долю випало багато випробувань,чоловікові батьки,мої батьки,але повірте,що перебороти можна все.

 

Жити двом поколінням в одній квартирі - це мука (дітей до 20ти років не маю на увазі). Якщо батьки живуть окремо від діда та баби, то не значить, що внуки не бачаться з дідом і бабою і обмежені їх любов'ю.

Баба мого чоловіка має склероз, вона забуває поїсти, не орієнтується в просторі.. Але жити ні з нами, ні зі свекрухою вона не хоче. Каже, що хоче померти в своїй хатині в селі. В неї там знайомі, хоча все частіше вона ходить до них на похорони.
В містах старші люди мають менше знайомих (особливо якщо з дому не виходять, або переїжджають і не знають сусідів). Тому їм цікавіше жити в таких будинках. В інших просто нема вже рідних, тож не хочуть бути самотніми.

Обставини є різні. Не варто засуджувати вчинки інших, не знаючи їх намірів і ситуації.

 

Уважно читайте гілку, тоді зрозумієте:

Повторю ще раз, кому не доходить, і хто готовий судити інших, не розуміючи своєї обмеженості і провини.

Старі люди - це різні люди. Дехто все життя є здоровою людиною, і вмирає тільки тому, що здоровий, але зношений життям організм вичерпав всього себе, до краплі. Вони є чудовими дідусями чи бабцями, "осердям" родини. Такі люди часто доживають до похилого віку, і вмирають уві сні.

Але багато людей у старості ВАЖКО ХВОРІЮТЬ. А хвора людина потребує кваліфікованого догляду, який рідні часто забезпечити не можуть, бо не вміють! Наприклад, навіть не знають, що існують памперси для дорослих, спеціальні меблі, пристосування, СПЕЦІАЛЬНІ ПРИЙОМИ годування, випорожнення кишківника та сечового міхура, гігієни шкіри, матоди зміни постільної білизни у лежачих хворих, запобігання пролежнів тощо.
Свою "турботу" про хворих батьків вони перетворюють НА МУКУ для стареньких, перетворюючи їх останні роки на пекло. Більше того, вони беруть на себе сміливість таврувати інших, хто розуміє необхідність забезпечення ХВОРИМ батькам правдивого догляду і кваліфікованої медичної допомоги!

Ці, хто таврує, часто, наприклад, не згодні продати житло батьків, в якому вони терплять жахи хворої старості, і забезпечити батькам ЛЮДСЬКИЙ догляд. Вони ІМІТУЮТЬ турботу, але часто ними керують зовсім інші мотиви. Відомо, які.

Інша справа, якщо ЖОДНИХ коштів на догляд немає...

Хочу запевнити - те, що я бачив за кордоном - повністю відповідає моралі, релігії та моральності забезпечення достойного кінця життя людини. Зі старенькими в Будинках Опіки працюють геронтологи, медсестри, психологи, вони мають вдосталь спілкування, дієтичне харчування та гігієнічні заходи. Їх постійно навідують рідні, для них виступають і допомагають молоді волонтери.

Про них турбуються всі разом: держава, суспільство, церква, рідні. Все це врегульовано мораллю суспільства, підтримано вірою в Бога, і забезпечено законами. Раджу поцікавитись тим, що є кращого в світі, а не "пишатись" тим, що напихали о 7-й ранку стару і хвору людину обідом, "щоб не була голодна". Не пишатись треба, а соромитись, що держава не створила можливості людині достойно померти, а якщо й була така можливість, то діти нею не скористалися!
Бо таку людину треба годувати по "крихті", але 5-7 раз на день, щоб працював шлунок та підшлункова, щоб не було закрепів чи проносів, щоб не перевантажувати серце та нирки!

Що і роблять у відповідних закладах. Та роблять не тільки це, а все, що необхідно. І маячнею є твердження, що, мовляв, від них там "гуманно позбуваються". Там їм забезпечують людське життя, а не рослинне доживання, зате "в родині". І дай нам Боже всім мати достойну старість, порядну державу, і турботливих, а головне - розумних дітей.

 

Все правильно,аргументів багато,щоб перекласти свій хрест на плечі іншим людям,і справа не в грошах,справа в самих людях.Добре наводити приклади з закордонного життя,нам до них як до Місяця навколішки.Я не суджу нікого,просто висловлюю свою думку,яка не подобається особисто Вам.І думка моя не голі балачки,а сформована багатьма роками,проведеними біля старших ,хворих, РІДНИХ людей.Так,є обставини,які змушують вдатися до таких методів,але ж нема таких обставин,щоб заплатити гроші і забути про їх існування як про страшний сон...

---------- Додано в 08:12 ---------- Попередній допис був написаний в 08:07 ----------

А тим методам всим легко можна навчитися,то тільки зразу страшно.Коли чоловікова мама зламала верхню шийку стегна,я казала,що не зможу навіть в палату для лежачих зайти,що не на мої нерви всі ці штирі,витяжки ,запахи і т. д.Людина може звикнути до всього,і це не наскільки тяжко,як здається на перший погляд.

 

1) Це моя особиста думка, яка має право на існування,,,
2) А найняти медсестру для догляду?!
Ви бачили як ставляться до пацієнтів в ГОслікарнях?
Пансіонати - теж саме.
3) Зате доми пристарірих - то РАЙ
4) Справа не в грошах і не в житлі.....
5) Ну для сторонніх людей це виглядає гарно гуманно але як воно є насправді?
Чи насправді та так файно як ви пишете чи це все муляж?..
З моральної точки зору це погано.
6) Окрім медичної допомоги, не менш важливішою є підтримка рідних,,,, а не відправляти батьків на чужі руки,,,,
7) Якщо за людиною не хочуть доглядати рідні, то чужі будуть про них належно дбати?
Особливо у нас, особливо в Україні....

 

Доречі покинути батьків на призволяще в рідному домі це теж погано.

 

Цілком і повністю погоджуюсь, але у житті бувають різні ситуації......і краще щоб таких ситуацій незнав ніхто, іноді життя заставляє нас робити такі речі які ти б по власній волі ніколи не зробив, але правильно оцінивши ситуацію розумієш що інакшого виходу немає, боляче розуміти таке і виникає питання як жити з цим дальше.............................

 

Я знаю один дуже добрий дім для людей у віці Дом отдыха для пенсионеров и пожилых людей - "Забота о родных и близких". Обслуговування на високому рівні

 

На медової печери закрито, та й умови там не дуже. Якщо комусь ще потрібно, бо я втратив купу часу на пошуки, тоді звертайтесь у Пансіонат для пристарілих людей Дім Надія, у Брюховичах.

 

ул. Малярская, 2а там должен быть пансионат.