Бізнес наших чиновників

Між будинками на Тарнавського 106, 106а, 104 існувала земельна ділянка
з декількома стежинами та дитячим та спортивним майданчиком.
Спочатку поставили в центрі ділянки хрест, потім невеликий паркан навколо нього, потім поставили будку з іконою- такий діалектичний шлях захоплення землі по львівськи. Чернівецький може відпочивати.

P.S. Христові було достатньо землі під хрестом...

 

Відповідь: Влада + Церква = Земелька

Хто? Коли? Невже на мешканці з цих будинків ставили?
А дільничий що казав в момент встановлення?

 

ну да, дитячою площадкою ця ділянка називалась років так з 10-15 тому...Зараз хіба собак там вигулюють, чи не так Synoptyk?

 

Невже ви теж мали інтерес до цієї землі ? А можливо хотіли відновити дитячий майданчик ?

 

Нє просто дуже зручно спати коли в неділю в 8 годині ранку дзвони починають бамкати за 20 метрів від Вашого балкону... Хотів би побачити Ваше задоволене обличчя. Дитячий майданчик можна і не відновляти, але місце де погуляти з возиком було а зараз...
Але всетаки цей хрест з "храмом-прорабською будкою" мають знести завдяки як не дивно дільничому..

 

В той час як наше місто потерпає від глобальної економічної кризи, шпальти газет рясніють статтями про те як рятувати економіку а міська рада скаржиться на брак коштів у бюджеті, дехто з державних служб організовує процвітаючий бізнес за міські кошти.
Як стало відомо у власності КП «Адміністративно-технічне управління» знаходяться рекламні щити (10 штук) та сітілайти, що є елементами зупинкових павільйонів (11 штук). Рекламні площини розташовані у найбільш привабливих з точки зору розміщення реклами районах міста, а це площа Галицька, парк ім..Б. Хмельницького, вул.Личаківська, тобто в самій центральній історичній частині міста, не говорячи вже про густонаселені житлові масиви такі як Сихів, Грінченка, Пасічна, Городоцька.
Усім відомо, що відповідно до ст. 16 Закону України, розміщення конструкцій зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що видаються виконавчими органами міських рад у встановленому порядку, і затверджуються Кабінетом Міністрів України. Та мабуть це положення не стосується КП «Адміністративно-технічне управління», адже на одинадцять рекламних конструкцій, що є елементами зупинкових павільйонів дозволів на розміщення реклами з моменту переходу до КП «Адміністративно-технічне управління» по теперішній час видано не було.
Щоб розібратись у ситуації, чи має право комунальне підприємство вести бізнес звертаємось до Статуту КП «Адміністративно-технічне управління», що затверджений Департаментом містобудування Львівської міської ради згідно якого в основні обов’язки і напрямки діяльності підприємства входить:
- проведення аналізів викиду шкідливих речовин у повітря від стаціонарних та пересувних джерел, скидів у водні об'єкти та каналізацію, інших забруднень довкілля;
- забезпечення тимчасового художнього оформлення міста до державних, релігійних та загальноміських свят, міжнародних державних конференцій;
- виконання операторських функцій при справлянні управлінням міжвідомчих проектів плати за користування місцями для розміщення зовнішньої реклами.
Як бачимо розповсюдження реклами аж ніяк не входить в повноваження КП «АТУ». Більше того, як зазначалось вище 11 сітілайтів, які є елементами зупинкових павільйонів взагалі дозволу не мають і є самостійно встановленими рекламоносіями, про боротьбу з якими так багато говорилось при зміні правил встановлення зовнішньої реклами у Львові. Мабуть далі слів діло не пішло, адже конструкції і досі стоять в центрі міста.
Хочеться зазначити, що процвітаючий рекламний бізнес наших чиновників приносить значні збитки міському бюджету, адже 75% плати за тимчасове користування місцями комунальної власності має перераховуватись до міського бюджету. За встановлені рекламні щити з моменту отримання дозволу податку з реклами сплачено не було. Більше того, за самовільно встановлені сітілайти на яких за час встановлення проводилось експонування реклами не було сплачено жодної гривні до міського бюджету.
За приблизними підрахунками відповідно до розцінок на розміщення реклами на сітілайтах, розташованих в центрі міста і які користуються найбільшим попитом маючи найбільшу вартість оренди за 2008р КП «АТУ» мало б перерахувати до бюджету міста як мінімум 120 000 грн.,а як максимум 350 000, а це вже значна сума, яка не завадила б для користі багатостраждальному міському бюджету.
Всі ми львів’яни вже звикли проїжджаючи містом з сумом дивитися на рясніючі від реклами історичні вулиці, та все одно не вкладається в думках факт: невже наше місто настільки багате і благочинне, що здатне годувати своїх чиновників, які замість благоустрою міста самі ж будують на цьому свій не чесний бізнес…З болем у серці хотілось би закликати вельмишановних «бізнесменів» якщо вже й заробляти капітал поза своїх обов’язків то принаймні не порушуючи законів, які ви представляєте. Адже в скрутну економічну кризу бюджетні кошти потрібні місту і його мешканцям..

 

Нажаль це типова ситуація в нашій недокраїні. Едине що цікавить наших чиновників це якім ще способом можна скористатися своїм службовим становищем. Жоден бюрократ і пальцем не повурухне поки ему не дадуть хабара або по голові. І це абсолютно у всіх сферах діяльності.

 

І де ж ви там дзвони побачили???

А з возиком там і зараз є де погуляти...краще вже церква ніж всяка гопота ...там буде ошиватись

 

Тоді чому дільничний проти?

 

трохи більше про цю ситуацію: http://portal.lviv.ua/digest/2008/10/30/141825.html
Церковне рейдерство
"Ратуша", 30 жовтня / 30.10.2008 14:18
Як з’ясувалось нещодавно, львівська земля — ласий шматок не лише для розмаїтих авантюристів, але й для... священиків. І методи заволодіння цією землею подекуди дуже схожі.
Мешканці чотирьох будинків на вул. Генерала Тарнавського вже кілька місяців протестують проти встановлення каплички в їхньому внутрішньому дворику посеред дитячого спортивного майданчика. Капличку встановив і освятив священик УАПЦ о. Іван Стоцький. Хоча міська влада дозволів на це не давала, а Львівське Єпархіальне Управління УАПЦ взагалі заборонило отцю правити Богослужіння. “Ратуша” з’ясовувала деталі конфлікту.

Ще 23 травня мешканці будинків №№ 104-а, 104-б, 106, 108 по вул. Ген. Тарнавського звернулися зі своєю заявою до депутата ЛМР Володимира Гірняка. Люди розповіли, що напередодні,
22 травня, незважаючи навіть на сильну зливу, на майданчику між будинками встановили великий дерев’яний хрест. А невідомий їм до того часу о. Іван захотів мати релігійну громаду саме у цьому районі. Львів’яни не знали, звідки він, чому прийшов саме сюди, а основне — хто йому дозволив встановити хрест посеред нехай не найкращого, але дитячого спортивного майданчика. Поки люди шукали захисту своїх прав, священик вже привіз на майданчик і встановив капличку.

8 липня невідомі витягнули каркас із вантажівки, пізніше поставили і маленький купол. На капличці з’явився напис “Україн*ський Козацький Помісний Храм Святої Покрови” (про те, чому козацький, читачі зможуть дізнатися згодом.) На цей час о. Іван уже сміливо заявляв про свої претензії на землю і на будівництво церкви. Спочатку біля хреста, потім — біля каплички священик щонеділі відправляв службу.

“Жодних дозволів у цього священика немає. Він взагалі ніколи не правив у нашому місті. У Львові в його громаді є 10 — 15 осіб, та й тих він звідкись привозить, — розповідає Володимир Гірняк і додає: — Основне нині — захистити інтереси мешканців. На дитячому спортивному майданчику ніколи не може бути жодного будівництва. До того ж, під майданчиком проходить газопровід середнього тиску, який легко можна пошкодити. Я не розумію, яким чином будь-хто може освячувати будь-що, не маючи жодних документів. Ми всі — християни, але те, що робить священик, — порушення закону. Цей чоловік має цю капличку демонтувати. Спочатку ми готові були домовитися, можливо запропонувати якусь іншу ділянку отцю. Але ми навіть не знали, хто є цим священиком. Він втікає від мене, не хоче говорити. Якось я приїхав до нього до каплички, а пан Іван швидко сів у машину і поїхав геть”.

Помічник депутата Гірняка Андріян Білик (дві попередні каденції був депутатом ЛМР від цього округу) розповів, що у червні
о. Іван навідався до їхнього офісу у супроводі чоловіка, який представився помічником народного депутата Малишева (у Верховній Раді VI скликання нардеп із прізвищем Малишев є лише у фракції Партії регіонів). Цей чоловік одразу з порога заявив: “Де тут депутат Гірняк? Зараз будемо розбиратись”. Але тоді розмови не вийшло, бо Володимира Гірняка в офісі не було.

Виявилося, що майданчик на вул. Тарнавського у 2005 році якимось дивом зник із переліку дитячих і спортивних майданчиків і не був паспортизований. Та, на щастя, в червні цього року Постійна депутатська комісія молодіжної політики, спорту та оздоровлення ЛМР знову повернула його до списку. Влада планує його оновити і навіть розширити. Про це говорять і Володимир Гірняк, і заступник міського голови з гуманітарних питань Василь Косів. Так п. Гірняк запевнив: “Вже до завершення весни наступного року проведемо реконструкцію цього майданчика”.

Але є й інша сторона, яка з ними не згідна. Отець Іван Стоцький — 33-річний священик. Він стверджує, що зареєстрував релігійну громаду на вул. Тарнавського як юридичну особу ще у квітні 2007 року. Все зробив із дозволу Львівського Єпархіального Управління УАПЦ. Також стверджує, що до того 1 рік і 3 місяці правив у церкві Святогорського чоловічого монастиря у Золочівському районі (поблизу сіл Ушня, Білий Камінь і Черемушня). Це підтвердив і Архієпископ Львівськй Макарій. Отець Іван переконував: “У мене є дозволи всіх служб на встановлення каплички. І навіть газовики жодної небезпеки не бачать. Питання про надання землі мали б вже винести на сесію міської ради. Але п. Косів його затримує. Він хоче зняти хрест, демонтувати капличку, викупити гуртожиток, який є неподалік, а на місці майданчика побудувати стоянку. А в мене є 500 підписів за встановлення каплички. Я хочу будувати не храм, а трохи більшу капличку”. Отець також розповів, що у його громаді — близько 40 осіб.

Василь Косів, зі свого боку, ці звинувачення категорично заперечує: “Ніхто не збирається викуповувати там гуртожиток до “Євро -2012”, будувати автостоянку чи казино. Такі заяви — маніпуляція необізнаністю мешканців. На цій території може бути ЛИШЕ дитячий спортивний майданчик. А капличка побудована АБСОЛЮТНО незаконно. Жодних дозволів цей священик не має. Його дії — рейдерство, самовільне захоплення землі. Це питання мають з’ясувати відповідні структури. Хоча ці хрест і капличку отець мав би демонтувати сам. Я знаю, що Архиєпископ Львівський Макарій жодних дозволів на це будівництво також не давав”.

Вимальовується вельми кумедна ситуація. Владика Макарій підтвердив, що не давав дозвіл на встановлення каплички, проте сказав, що спочатку дав дозвіл на встановлення хреста. Для цього о. Іван приносив йому висновок управління архітектури ЛМР і містобудівельне обґрунтування. Управління архітектури свій дозвіл ви*правдовує зверненням Львівського Єпархіального Управління УАПЦ. Тобто Управління архітектури посилається на прохання Владики Макарія, а той — на висновок управління.

Слід зазначити, що цей висновок — лише перша сходинка. Андріян Білик пояснює, що рішення має пройти ще погодження комісії землекористування і комісії природокористування, охорони довкілля та благоустрою, бо майданчик — зелена зона. Після цього сесія міської ради повинна виділити цю ділянку, а потім Держархбудконтроль — дозволити будівництво. Лише тоді можна встановлювати і хрести, і каплички.

Коли кореспондент “Ратуші” прийшов до каплички і почав розпитувати про неї, то зібралося кілька прихильників і противників будівництва. Члени ініціативної групи, яка виступає проти церкви на майданчику, розповіли, що релігійна громада нараховує близько 20 осіб, а підписи отець збирав не лише у мешканців цього району. Та й тих підписів, переконані члени ініціативної групи, є у священика щонайбільше 20. Ініціативна група зібрала кілька десятків підписів проти встановлення каплички. Ці люди запевнили, якщо до каплички і ходять місцеві, то це лише кілька осіб, та й ті з будинків, які розташовані далі на вул. Генерала Тарнавського (на віддалі від майданчика) чи на сусідній вул. Л. Толстого. Члени ж ініціативної групи вже кілька десятків років ходять до різних церков неподалік. Вони також розповіли, що о. Іван на Богослужіння привозить стареньких людей. Мешканці навколишніх будинків не знають, звідки. Крім того, священик нібито проклинає тих, хто проти будівництва і їхніх дітей аж до сьомого покоління. Цього не визнають прихильники встановлення каплички, а кілька таких людей мешкають і в сусідніх будинках. Сам о. Іван прокоментував звинувачення на свою адресу так: “Як це священик може таке робити?”

Думки людей розділилися. “Цей отець б’є на релігійні почуття. Він проклинає людей і дітей. А також національні почуття. Зараз ми дивимось одні на одних, як на ворогів”, — зазначила Тетяна Невідома, член ініціативної групи.

“Тут прекрасна площа і хороша капличка. Сюди ходять представники всіх конфесій. Я також ходжу на служіння”, — висловила свою думку Алла Карасьова.

Прихильники встановлення каплички поза очі називають своїх супротивників “кагебістами і комуністами”, а от члени ініціативної групи розповіли, що священика нібито прикриває міліція і прокуратура. І навіть сам. о. Іван є колишнім міліціонером. Своє колишнє міліцейське минуле отець підтвердив у розмові з кореспондентом “Ратуші” (служив у міліцейському спецпідрозділі). НЕ бажав лише повідомити, де мешкає нині. Сказав лише, що не у Львові.

Тепер повернімось до назви “Козацький храм”. Виявляється, що о. Івана підтримує козацька організація. Не відомо, яка (а їх в Україні понад 30). Не називає назви організації, чомусь, і сам отець. Лише сказав: “Хороші козаки, українські. Президентові підпорядковуються. Люди дуже високі, але я б не хотів про це розповідати”.

 

Саме з цими козакам й о. Іван 14 жовтня освячував капличку. Розповіла член ініціативної групи Тамара Крижановська: “Приїхали 4 особи в офіцерській формі (один генерал, два підполковники і полковник) і 5 — у простій камуфляжній. Загалом з людьми у ци*вільному було близько 25 осіб. Разом із о. Іваном Службу правив ще якийсь священик, який потім переодягнувся в офіцерську форму. Форма була схожою і на радянську, і на російську імперську. У генерала на штанах були червоні лампаси. На головах в усіх офіцерів — військові кашкети, на погонах — зірки і збоку — еполети. Не схожі вони були на українських козаків, швидше, — на донських. Вони привезли гармату і стріляли з неї. Ми викликали міліцію, але ніхто не приїхав. Близько 15.00
о. Іван поїхав, і залишилися козаки. Вони навіть дітей пригощали медовухою. Приблизно о 16.00 вже всі були п’яні, чутно було лише матюки. Якийсь хлопець вибив козакові зуба. Потім ці “українські козаки” почали між собою битися. Чотири рази розпочинали бійки. Повитягували з машин пістолети і хизувалися ними перед людьми, навіть пригрожували. Десь о 18.30 одного побитого козака занесли до машини, і вони роз’їхались. Перед цим сказали, що це хороше місце і варто частіше саме тут збиратись. Після цих козаків залишилося багато ганчірок із кров’ю”.

Дехто, як от пан Анатолій (чомусь не захотів називати своє прізвище) все заперечив: “Тут не було бійок, ніхто не матюкався. Було нормальне козацьке свято”.

Отець Іван також висловив своє бачення ситуації: “П’янки не було. Козаки варили і пригощали всіх кулішем. Потім я поїхав. Та знаю, суперечки розпочинали підіслані люди”. То виходить, що все ж таки були, як висловився священик, “суперечки”. Ну аж ніяк не позитив залишили по собі ці козаки. А їх дії більше схожі на провокацію, ніби зумисна спроба обмовити козацтва та українську ідею.
Члени ініціативної групи розповіли, що перед 14 жовтня біля каплички ходили невідомі, через яких люди боялися вечорами виходити на майданчик і не пускали туди дітей. Священик пояснив це тим, що козаки охороняли капличку від можливого демонтажу цілодобово впродовж чотирьох днів перед Покровою. Ходили із собаками, “патрулювали” на автомобілях (о. Іван навіть і свою автівку дав для цього). Розповів, що займались цим і якісь приватні охоронці, котрі навіть зброю мали. З якої саме охоронної фірми, звичайно, не сказав. Конспірація на найвищому рівні. Цікаво лише одне: що б робили ці охоронці, якби представники влади насправді прийшли, щоб демонтувати капличку? А для цього є всі підстави.

Щодо о. Івана Стоцького, то Владика Макарій 16 жовтня заборонив йому служити. “Як я можу підтримувати чоловіка, який до мене не з’являється”, — сказав архиєпископ і пояснив, що викликав до себе о. Івана. Священик також пояснив свою позицію: “Я ще
9 жовтня відійшов від Макарія. Тепер я на пряму підпорядковуюся Київському Митрополитові Мефодію. Таких, як я, які відійшли від Макарія, у Львові дуже багато. Він мене кликав для того, щоб дати документ про відлучення від служіння. Я не розумію, як Макарій може виступати за знищення каплички, хоча ще недавно давав для її встановлення дозвіл. Тепер мене викликає Митрополит Мефодій, думаю, що він захоче бачити і Владику Макарія.” Головним серед таких, так би мовити, “розкольників” УАПЦ у Львові є декан Ігор Курпіта. Для мешканців Львова найгіршим є те, що священики, забуваючи інколи про духовну субординацію, водночас плюють і на світські порядки та закони. А кожен, хто їм про це нагадає, стає “безбожником”.

Наостанок о. Іван зробив, м’яко кажучи, дуже дивну заяву: “Горе тим, хто підніме руку на храм. До четвертого покоління горе. На відкритті каплички було 12 генералів. Вони нададуть навіть військову допомогу. Добром це не закінчиться. На днях ми плануємо перекрити три великі львівські вулиці — І. Франка, Зелену і Стрийську”. Це слова слуги Божого?

Роман ШАРІЙ
писи: трохи займає стаття місця...

 

в Тернополі вже над озером хрест втарабанили і будуть каплицю будувати (незважаючи, що за 100 метрів є найстаріша в місті Надставна церква)

 

У Львові більше 30 релігійних громад різних конфесій і спрямувань здійснили самозахоплення земельних ділянок. Особливо цинічно діють окремі парафії, які знаходяться біля Знесіння. маю багато фотографій по темі, але не знаю як розміщувати. Та й чи потрібно?...

 

Куди йдуть наші податки?

Держава в особі податкової навчилася добре збирати податки... навіть здерати, не те, що збирати. А от чи можемо ми контролювати, куди йдуть гроші, які стягують з доходів?

Коли - то попав до мене один документ, де Жовківська районна рада виділила кілька сот тисяч гривень....... на удобрення лугів....

Нині прочитав, що Львівська міська рада голосуванням виділила 272 000 грн. на боротьбу з омелою.(кущові нарости на деревах - хто не знає).

Дуже "потрібна" справа у час кризи нє?

 

А ви впевнені, що точно на омелу? Бо щось мені здається, що велика частина з того піде до гаманців (не наших).

 

А я впевнений, що жодної омели ніхто не зріже - все піде у кишені.

 

Тсссссс....:shutup:
вони за Ющенка...то просто неможливо...

 

Тссс... не слухайте бабусь....

 

Добре, Ромку!
зачекаємо, як Ви кажете, років 20, з небес спустяться ахангели і всьо зроблять добре, нікого не дуритимуть.
Нє?

ЗІ: але ж Адама з Євою теж на небесах здурили..?

 

Тсс...я на той раз послухав нєкоєго Миха(той,жи любит дриглі),на хвильку пронікся БЛАҐОҐОҐОҐОВЄНІЄМ,перед представниками політичної сили,котра підтримала САМОГО!!! Такі люди НЕ МОЖУТЬ КРАСТИ!!! Красти можуть лише представники політичної сили,що підтримує його опонента!!! Це ж зрозуміло кожному...хм...фанату...того...чиї очі не бачили,як ці руки крали.. . О,видав...)))