більше, ніж суперечка

це сварка

як на мене, то сварка дуже примітивний спосіб з'ясовування стосунків, але навіть найрозумніші і найтерплячіші люди часом попадаються на цьому примітиві

сваряться всі, сильно чи не дуже, рідко або часто, назавжди або на деякий час
дехто сварок не любить, а дехто без них жити не може
дехто свариться з всіма підряд, дехто тільки з "обраними", а ще хтось - сам з собою
з боку сварки виглядають іноді жахливо, іноді смішно

але як би там не було - в основному сварки псують наше життя
то чому ж ми сваримося?
і як? і що це нам дає?
і найцікавіше для мене питання: чи буває користь від сварок?

 

Відповідь: більше, ніж суперечка

думаю, то була би краща тема

 

Відповідь: більше, ніж суперечка

при такій темі треба всіх згадати

 

Відповідь: більше, ніж суперечка

я коли з кимось посварюся довго дуже маю осад і уникаю тієї людини. хоча далеко не завжди маю рацію.
вдомана сварки чи навіть суперечки - майже табу. всі усім намагаються уступати... (навіть незнаю як це вдається).
хіба що малого можу построїти за розкидані речі чи за скарги вчительки...

 

Відповідь: більше, ніж суперечка

Я вважаю,що сваркою людина принижує себе.
До сварки доходять тоді,коли бракує аргументів у суперечці...

 

Відповідь: більше, ніж суперечка

100%

а якщо то іншій людині щось бракує? в тому числі аргументів?
є люди яким що не кажи, як не кажи, як не проси, не вимагай дати тобі спокій не розуміють того коли це говориш спокійно і культурно
от поки не посваришся - не допоможе

сварка то не є мудро, аж ніяк, але деколи краще посваритися і мати спокій, імхо

 

Відповідь: більше, ніж суперечка

мені дуже подобається вислів когось із відомих (як завжди, в голові пробіл кого), що "нечемність допомагає зекономити час"
ЗОЛОТІ СЛОВА
перевірено

 

Відповідь: більше, ніж суперечка

Я недавно зірвалась і посварилась зі знайомим. Зазвичай я дуже терпляча і не переймаюсь негараздами. Але якщо їх накопичується дуже багато + проблеми + 100% зайнятість, а мене хтось турбує, знаючи, що мені не до того!

Повинна була знайомому повідомити одну річ. І сказала, що коли дізнаюсь щось, відразу йому скажу. Коли мені мала бути відома ця річ - від мене не залежало. Я ніяк не могла на це вплинути. Але він щодня (!!!) дзвонив, питав чи я вже маю для нього інформацію, напрягав мене, щоб я когось там напрягла, хоча це було просто нереально!
Кілька днів я ще терпіла і в нормальному тоні то все пояснювала, що від мене нічого не залежить, що я повідомлю сама і мені не треба дзвонити..
А потім я просто не витримала і сказала йому все те ж саме, тільки в грубшому тоні.
Подіяло! Людина почала зі мною рахуватись і зрозуміла мою позицію.
Значить я вчинила правильно

Але я б ніколи не накричала на бабу чи батьків, до яких теж часто не доходять прості речі, бо не хочеться робити їм боляче. І доводиться переступати через себе та ігнорувати, щоб зберегти нерви.
Ось

 

Відповідь: більше, ніж суперечка

Сваритись треба вміти. Є сварки конструктивні, з чітко сформульованими вимогами і аргументами, суто по "повєсткє дня". В результаті доходиться до якогось компромісу і всі у виграші.
А є деструктивні - все погано, але жодного аргументу, накипіло і ллється через край - задіюється весь можливий арсенал - слова не вибираються, методи не контролюються, контрольний вистріл : "ти така ж/ такий же, як твоя мама/тато".
Деколи варто посваритись, очистити атмосферу, але при тому не обов"язково кричати, не обов"язково влаштовувати істерики і ображати людину, задіваючи за особисте, або згадувати те, що було сказано чи зроблено давно і до даної суперечки немає відношення.
Останньою справою є на мою думку ткзв. "тихі дні", коли люди не розмовляють днями, тижнями. Це мовчання свідчить "ти пусте місце, ти для мене не існуєш." Це свідоме спричинення болю іншій людині.
Але це в основному стосується сім"ї, відносин з близькими людьми. А от щодо сторонніх, то я вважаю взагалі не варто навіть починати сваритись.
Здоров"я цінніше.
І взагалі - проблеми треба вирішувати по мірі їх поступлення, тоді до маштабних сварок і не дойде.
P.S. Якщо проаналізувати причини сварок у сім"ях, то виявиться, що 80% це побут - не там кинув шкарпетки, не виніс сміття, не..., не...,:shutup: коротше речі, які не вартують такої кількості негативних емоцій. То може і не варто на них зациклюватися і одразу почнем спокійніше жити?

 

Відповідь: більше, ніж суперечка

Не люблю сваритись, дуже не люблю, сперечатись теж не люблю, хіба якщо тема дуже вже "зачіпає" або певна людина своєю поведінкою... А зміст в суперечках чи сварках якщо я все рівно роблю так як вважаю за потрібне
В мене в процесі довгих років сварок в родинному колі (з батьками) виробилась інша модель поведінки - мовчати, уникати неприємну людину наскільки це можливо і звести спілкування до мінімуму. Скажімо з свекрухою так і зробила - без сварок і з"ясування стосунків типу "сам дурак". До неї все дійшло швидше ніж якби почала доводити своє через сварку.
Зараз для мене сварка виправдана тільки у випадку, якщо до людини не ходить що спілкуватись не хочу - тоді можна посваритись так щоб відбити будь-яке бажання втручатись в моє життя.

 

Відповідь: більше, ніж суперечка

А моя мама завжди ,коли бачить,що розгортається сварка,каже,що життя занадто коротке,щоб тратити його на злість,сварки і образу,іноді набагато простіше проігнорувати предмет сварки,аніж потім "розхльобувати" її наслідки...А ще-щодо сімейних сварок-ніколи не можна лягати спати посвареними,адже чим довше затягується мовчанка-тим важче потім пробачити і змити з серця той осад,який накопичується за ті дні...І,як не парадоксально,але...життя справді занадто коротке,і ,сподіваючись на якнайкраще,всеодно не знаєш,коли воно може закінчитись...І так хочеться встигнути сказати "Я тебе люблю" всім близьким людям,а сварка забирає можливість це зробити...Можливо я занадто поетично розписала,але це те,як я відношуся до сварок,хоча і не можу сказати що не сварюся ні з ким,але я радше волію знайти компроміс...

 

Відповідь: більше, ніж суперечка

Мені ця думка подобається ще й тому, що я НЕ МОЖУ спати, якщо посварена з чоловіком, так чи інакше, але мушу помиритися. А коли ми зустрічалися, то завершити здибанку посвареними, чи просто з не дуже приємними емоціями не могла, то було якось занадто тяжко і болісно для мене. І, мабуть, правильно робила, що завжди шукала примирення
І з людьми, яких люблю, стараюсь не сваритись. З іншими - як вийде, але вилазити собі на голову намагаюсь не дозволяти.

 

Відповідь: більше, ніж суперечка

справді. розумію, що це так, але нашої сім'ї це не стосується
нам, так сказаць, треба серйозні причини для сварки, а не сміття чи шкарпетки :agree:
а от сварок з тих причин навіть не розумію, воно того не вартує
можна зробити зауваження раз чи два, але не пиляти до того часу поки сварки не буде

от нагадали про сміття: чоловік вже з два тижні сміття не виносив
все я та я коли йду гуляти з дитиною беру викидати
я йому кажу що мені так незручно, а він або забуде або полінується
та бог з ним з тим сміттям, я чекаю щоб він прийшов додому, бо за цілий день встигаю скучити - не буду ж я час витрачати на сварки про сміття
нема на то часу, є речі цікавіші і важливіші :p

 

Відповідь: більше, ніж суперечка

В мене таке з візком - кажу, змаж візок-змаж візок, щоб не скрипів... так з поскрипуючим і незмазаним гуляю благо, мене то не дуже дратує.
І самій змазувати якось руки не доходять...

 

Відповідь: більше, ніж суперечка

А я не можу відразу помиритись якщо сильно довели. І коли чоловік вимагає за 5 хвилин після сварки миритись - щиро дивуюсь, бо відчуваю розпач і сум. Мені потрібен час щоб повернутись до нормального стану, заспокоїтись і налаштуватись позитивно. Інші можуть з-за того нервуватись, що тікаю від них, але наодинці я швидше вгамовую емоції. І волію не вдавати тих емоцій яких нема, бо вважаю це лицемірством.

 

Відповідь: більше, ніж суперечка

о, я так само
мені потрібно трохи часу аби відійти, а чоловік хоче миритися відразу
а мене це ще більше злить
не розумію як він може відразу миритися, якщо перед тим образили один одного
мені би хоч година-дві побути на самоті і вже готова миритися і каятися

 

Відповідь: більше, ніж суперечка

О! Що правильно, то правильно. Я за побут також чоловіка не пиляю. Як мені треба щоб щось зробив, то прошу, а не чекаю, коли він сам здогадаєься. Інколи треба буде почекати, але що ж...мені злагода в сім"ї важливіша ніж криво "припаркована" коробка із пастою до взуття.

 

Відповідь: більше, ніж суперечка

Були б гарна пара:D
Зате я серед ночі буває починаю каятися) так шкода що посварились стає