"Бий його, але так, щоб не покалічив...

... ти тут усе порозкидав, тому йди бий його в коридорі...", -

так сказала НАДІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА, класний керівник 7-Б класу Львівської СШ №5, дев*ятикласникові, який "вирішив відновити справедливість" відносно себе і мого молодшого брата (учня згаданого класу). В результаті цього, брат отримав компрекційний перелом хребта...

Ця ситуація трапилась сьогодні і я оипсую її "по гарячим слідам". Щойно брат з батьком повернулись з лікарні.
Всі імена викладатиму в ході розвитку теми, щойно їх дізнаватимусь. Боляче...

Історія наступна (зі слів постраждалого):
Повертаючись додому і спускаючись вниз сходами, Андрій перечепився за шнурівку кросівка, яка йому випадково розв*язалася, і штовхнув старшокласника, зачепившись за нього. Вибачення не попросив (його вина). Максим (так умовно назвемо ще невідомого старшокласника) вирішив "покарати хулігана" (як це завжди буває у недорозвинутих дітей) і почав штовхати та легко лупцювати Андрія. Андрій сказав: "Вибач, я випадково". Не допомогло. Максим продовжував битись. Бійка була несерйозною, і, можна сказати, є звичним моментом в житті кожного хлопця. Але ж продовження цікаве.
Андрій, як юний чоловік, "прагнув відстояти свою честь" хоча б перед собою, і, як це часто буває напівпошепки сказав на Петра "чмо"... Його помилка і - нема виправдань. Це почув товариш Максима і передав йому. Максим кинувся до Андрія "відстоювати честь пацана". Андрій, ШУКАЮЧИ ПОРЯТУНКУ ВЧИТЕЛЬКИ, побіг у свій клас.
- Надія Олександрівна, я того хлопця зараз наб*ю, - запитав Максимко у "педагога"
- Добре, бий, але щоб ти його не покалічив, - це була відповідь (в дослівності можна сумніватись, але зміст той же)

Процес пішов. Максим почав сильно (?) згинати шию Андрія до грудей. Андрій відштовхнув Максима і отримав ляпаса зігнутими пальцями (якісь своєрідні ляпаси). Далі жертва неясно описує ситуацію, але ясно, що Андрій зігнувся напівприсядки, Максим штовхнув його таким чином, що той спиною вдарився об батарею. За картиною спостерігали однокласники та КЛАСНИЙ КЕРІВНИК.

Борсаючись, хлопці перевернули парту.
Не стерпівши цього класний керівник сказала: "Вийдіть в коридор, ви мені тут все поперевртаєте..."

Далі пізніше - бо маю роботу...

 

Відповідь: "Бий його, але так, щоб не покалічив...

Сьогодні брат пішов до школи і сталося те, чого слід було очікувати: вчителі натравили на нього дітей і в їхній присутності усіляко намагаються його принизити. Цитата вчительки з музики: "Шо, вдарять тебе, і одразу в міліцію побіжиш?"

Щодо міліції, то вона зреагувала на подію швидко - на наступний же день, по факту звернення до травмпункту із побиттям на території школи.

 

Відповідь: "Бий його, але так, щоб не покалічив...

Переведіть дитину у іншу школу. Скаргу схоже треба і в управління освіти написати.

 

Відповідь: "Бий його, але так, щоб не покалічив...

...Атас. Таке враження, що вчителі проходять практику в виправних колоніях.

 

Відповідь: "Бий його, але так, щоб не покалічив...

Будемо переводити, але то слід робити вже на наступний рік а не посеред цього...

 

Відповідь: "Бий його, але так, щоб не покалічив...

Если всё сказанное было именно так, как рассказано (если я всё правильно понимаю, пострадавший будет усердно рассказывать, какой он - Хон Гиль Дон в сияющих доспехах, а остальные участники и свидетели будут однозначно оставивать противоположную точку зрения; сам в школе учился, знаю), то согласен, так и надо сделать.

Насколько я помню наши школьные времена, у нас такая ситуация типа "Мариванна, можно я ему навешаю?" могла запросто возникнуть и старший ученик мог легко получить такое "разрешение", если обставлял ситуацию с достаточной долей юмора и был в хороших отношениях с этим учителем.

После этого микроб, решивший потявкать на старшего, получал строго положенную дозу шелчков, становился героем класса, а старший, вроде как, восстанавливал свой авторитет.

То есть, ситуация была - нормальнее некуда.

НО!..

Если в результате кто-то получал травму и оказывалось доказанным, что именно было её источником, то я не знаю, как им именно образом отгребала вся вертикаль, начиная с завуча и заканчивая классным руководителем - нас, как несложно догадаться, на подобные мероприятия не приглашали, - но потом от учителя, завуча и директора отгребал весь класс без разбора на правых и виноватых, причём отгребал ТАК, что "аж Данія здригалася". А если, не дай боже, в дело вмешивались какие-то правовые структуры, то напряженность "мероприятий" возрастала до заоблачного уровня, а в школе после этого примерно неделю (неделю!) порядок держался близкий к образцовому.

Это автоматически исключало абсолютно любые варианты травли, поскольку выход на арену правоохранительных товарищей переводил ситуацию далеко за пределы школьных представлений о "правовом поле", за которыми у школяров просто не существало "понятий" и, соответственно, "кодекса" реакций.

То есть, я акциентирую ещё раз: весь класс в итоге получал по рогам от того самого учителя, который оказывался как бы причастным, и получал так, что мало не казалось никому. И это было понятно, т.к., по тогдашнему закону, учитель отвечал (и морально, и административно, и - паче чаяния - уголовно) за всё, что с нами происходило в школе.

А тут же, насколько я понимаю, учитель быстро переложил свою ответственность на пострадавшего ученика. Повторюсь: я с лёгкой совестью считаю описанный здесь случай случайной травмой по неосторожности, полученной в результате обычного бутузения на почве выяснения авторитетов. Однако позиция учителя привела к тому, что пострадавшего пацана будут считать стукачом, а дети - существа жестокие. И никого не будет интересовать, что ментов вызвал травмпункт (поскольку работа у них такая), а не ученик (если я правильно понял топикстартера)

Поэтому поведение учителя я, ни разу не выгораживая пострадавшего пацана, таки считаю, как минимум, неморальным, непедагогичным и категорически неверным.

Он был обязан показательно взуть весь класс "для профилактики", а не нырять в кусты.

Так что поддерживаю вариант про жалобу в Управление образования, а не перевод. Но предварительно рекомендую очень недвусмысленно переговорить с учителем и разрисовать ему перспективы в случае, если он не восстановит социальное положение пострадавшего пацана в классе. Перевод в другую школу ничего не даст: следом перейдут слухи про "стукача", и уж об этом-то точно позаботятся.
Надеюсь, я правильно понял топикстартера.

 

Відповідь: "Бий його, але так, щоб не покалічив...

Якраз це і відбувається зараз в школі. В малого психологічна травма, бо він став "без вини винуватим". Тикають на нього і говорять "він подав в суд на Надію Олександрівну"...

Поговорити з вчителькою нічого не дасть, адже ВОНА вже СВІДОМО і НАВМИСНЕ створила йому імідж. Якщо ж не сама, то шляхом неперешкоджання його створенню і поширенню.

А ще, враховуючи те, що сучасні діти - недалекі за рівнем морального розвитку від тварин (завдяки їхнім БАТЬКАМ), то жахає перспектива нашого суспільства загалом...

 

Відповідь: "Бий його, але так, щоб не покалічив...

Прочитав Вашу тезу... і розхотілося відповідати. Якщо у Вашій сім"ї ТАКОГО навчають дітей...

 

Відповідь: "Бий його, але так, щоб не покалічив...

А Вам не здається, що є діти сьогодні при батьках з нульовим вихованням? Дійсно ніколи не бачили??? Коли батьки заробляють гроші і думають що цього достатньо дітям

 

Відповідь: "Бий його, але так, щоб не покалічив...

Такі діти і батьки завжди були, є і будуть! Але вчити своїх дітей, що навколо "ПОДІБНІ ТВАРИНАМ" однолітки - НЕ МОЖНА!

Кілька років назад у співробітниці дружини важко захворів син одинадцятикласник. Гострий лейкоз. Захворів за 2 тижні до випускного. Ховали на випускний. Так от, УСІ діти, без винятка, попросили батьків віддати гроші, які збиралися на випускний, віддати на лікування хлопця. Як їх можна назвати "подібним тваринам"???

 

Відповідь: "Бий його, але так, щоб не покалічив...

А де є слова про те, що своїх дітей того навчають??? Я такого не знайшла в тексті. Людина на емоціях дала оцінку ситуації, і все. При чім тут що говорити про ОДНОЛІТКІВ таке дитині? Звісно дитину треба вчити любові і добра. Якби усі так чинили - схожих ситуацій не виникало б.

 

Відповідь: "Бий його, але так, щоб не покалічив...

Емоції емоціями. Але якщо таке

пише старший брат, то десь же це прозвучало. Та й взагалі, навіщо таку тему постити в неті?

 

Відповідь: "Бий його, але так, щоб не покалічив...

Я такому нікого не навчаю. Я порівнюю дітей часу свого навчання в школі і теперішніх та висловлюю свою думку. Різниця всього 9 років...

 

Відповідь: "Бий його, але так, щоб не покалічив...

Мдя...колись і сонце світило яскравіше.
І дерева були вищими.
І бійок не було.
І район на район не бігали з дринами.
Аньоли всі були.
ЗІ.Мало не забув:і сексу колись теж не було.О!

 

Відповідь: "Бий його, але так, щоб не покалічив...

Звісно, все це було: і морди били, і драп курили... Але, принаймні, воно було не таким тотальним і жахливим... Особливо в цій школі, де навчався і я... І це помічають ті вчителі, які там залишились... А ще таке, скажу я вам, що діти за мого навчання таки щось ЗНАЛИ... Батьки не прививають їм моральних цінностей, залишаючи їх на "виховання" совковим вихователям, вчителям "з дипломом" та телевізорові з компютером. Це злочин проти дітей, їх оточення та всього суспільства. І ситуація з моїм братом була би звичайною розборкою, якби не була чимось глибшим...

 

Відповідь: "Бий його, але так, щоб не покалічив...

теперішні діти набагато агресивніші
і та агресія має дуже неповажні, назву їх так, причини
тепер одні діти фізично чи психологічно калічать інших задля розваги

то видно неозброєним оком, що з року в рік все стає гірше і гірше
я ще кілька років тому зауважила як змінилася обстановка в моїй сільській школі, бо теж маю молодшого брата
а чоловік про свою львівську розказує такі жахи, що аж не віриться
ясно, що колись було менше насильства і фізичного і психологічного
хоч воно і було таож, я пам’ятаю різні випадки зі школи, але такого як тепер трапляється не було

 

Відповідь: "Бий його, але так, щоб не покалічив...

жорстокість - раз, байдужість - два
також минулого року змушен абула переводити дитину із школи в школу - бо що не день то приходив або з синцями, або з гулями...
останньою краплею було те, що приходжу якось забирати його а в нього білий спортивний костюм - вся куртка закривавлена... чуть в обморок не впала - питаю що - біг по коридору, назустріч біг хлопчик і вдарив його зубами трохи вище ока, а точніше між оком і виском...
повертаюся до вчительки - вона каже то сталося між уроками і групою продовженого дня (то перший клас) і я ніц не знаю... а до вас не дзвонила бо немала грошей на рахунку
питаю малого - тебе водили до медсестри ? а він мені- а я що туди дороги незнаю...
до вечора око загнало як куряче яйце, піднялася температура - веду в дитячу поліклініку, ті кажуть ми з таким не приймаєм - ведіть в травмпункт , їдем в травмпункт , ті кажуть до нас вже пізно (а взагалі-то мали би його зі школи привезти - тут шви треба було накладати)... ведіть до окуліста - щоб очне дно не було пошкоджене
окулістка призначила антибіотиик і ще якісь краплі і сказала сидіти вдома тиждень, а ще сказала, що наше щастя...
ось так... добре, що шрами чоловіків прикрашають...

і найбільший прикол в тому, що вчителька ще насмілилася дзвонити і питати чи дитина прийде на виступ із танців... бо бачте репутація школи , бо школа в них, бачте крута...

на щастя крутих шкіл в центрі багато

 

Відповідь: "Бий його, але так, щоб не покалічив...

Якщо я зробив нехотячи щось не так по відношенню до іншої людини, тут же вибачаюсь, а не чекаю коли мені звернуть на це увагу. З іншої сторони дуже сумніваюсь на рахунок правдивості версії "розв"язаної шнурівки". Та й видно він і вчительку вже не раз "діставав" раз так порадила з ним зробити. Я не оправдовую вчительку і того, хто став переможцем але не маю бажання захищати потерпілого, тому що виходячи з ситуації, він теж не ангел. Можливо знайшов те, що шукав...

 

Відповідь: "Бий його, але так, щоб не покалічив...

Важко судити зі сторони...
Але в любому колективі завжди знаходять цапа-відбувайла,людину,яка не може за себе постояти.
Такому буде важко всюди.
І йдеться не про те,щоб сіюмінутно зловити нападника і натовкти йому писка.Таких нападників буде завжди багато.Можна настукати на всіх і перейти в іншу школу,але 90 відсотків за те,що ситуація повториться і там.

 

Відповідь: "Бий його, але так, щоб не покалічив...

Про які школи ви розповідаєте? Варто знати, щоби брата туди не впихнули випадково...