"Бандерівці" в Луганську, або Як дійти компромісу, коли мова йде про УПА

На перегляд чеського фільму "Бандерівці" прийшли представники різних політичних течій, зокрема організації українських нацiоналiстiв (державникiв) (ОУН (д)), ВУТ "Просвіта", Соціалістичної партії України, партії "Киевская Русь", громадської ініціативи "Права справа" та Блоку національних сил Луганщини. Не прийшли на зустріч, хоч і були запрошені

''Бандерівці'' в Луганську, або Як дійти компромісу, коли мова йде про УПА
Зацікавлену публіку зібрала вітальня відділу мистецтв Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Горького у дощовий четвер, 12 квітня. На перегляд чеського фільму "Бандерівці" прийшли представники різних політичних течій, зокрема організації українських нацiоналiстiв (державникiв) (ОУН (д)), ВУТ "Просвіта", Соціалістичної партії України, партії "Киевская Русь", громадської ініціативи "Права справа" та Блоку національних сил Луганщини. Не прийшли на зустріч, хоч і були запрошені, комуністи та "свободівці".

Фільм "Бандерівці" вийшов на екрани чеського громадського телебачення на початку травня минулого 2011 року. Над стрічкою працювала група чеських фахівців – істориків та публіцистів на чолі з режисером Алешем Коуделою. Головні герої фільму – учасники подій Другої світової війни: вояки Української повстанської армії, свідки з Чехії, України, Словакії. В центрі сюжету – пропагандистський рейд трьох сотень УПА до американської зони окупації Німеччини теренами Чехословаччини, що вiдбувся в 1947 роцi. Мета цього рейду – пробитися до американського вiйська и розповiсти про визволительну боротьбу українського народу. Проте фільм охоплює широкий період 1920-1950-х років, завдяки чому необізнаний з українською історією чеський глядач знайомиться з перипетіями встановлення радянської влади в Україні, масових сталінських репресій, жорстокості німецького окупаційного режиму, врешті, як і чому постала УПА, чому українці зважилися на повстання у, здавалося б, цілком безвихідній ситуації.

Ініціатор та організатор кінозустрічі, представник громадської ініціативи "Права справа" Петро Малійов, який разом з Анастасією Медяник започаткував 9 травня цього року перший "Шевченко фест" у Луганську, пояснює: "Переглянули саме цей фільм, бо він зарубіжного (чеського) виробництва, а не пропагандистський український чи російський. Має неупереджений погляд на події, погляд зі сторони. Фільм претендує на об'єктивність. Мета перегляду – дійти компромісу з опонентами, та, можливо, надати переконливі факти сфальшованої історії визвольних змагань на західній Україні, зламати певні стереотипи".

Проте дійти компромісу з опонентами, коли мова йде про УПА, – справа не з простих. Обговорення фільму відбувалось в форматі "круглого столу", де думка кожного глядача мала особливу вагу. Першим після перегляду стрічки взяв слово голова обласної організації ОУН (д), викладач Луганського національного університету ім.Т.Шевченка, член "Просвіти" Юрій Кисельов. Він висловив думку про те, що фільм дійсно близький до об'єктивної позиції. Проте, аналізуючи спогади свідків, яких глядач бачить на екрані, необхідно зважати на обставини – а це роки війни, де було місце всьому, зокрема перевдяганню у форму супротивника. Тож місцеві жителі часом не могли знати, вояка якої армії вони бачать перед собою. На думку пана Юрія, фільм гідний того, щоб його подивилися якомога більше глядачів, в першу чергу – учнівська молодь.

Представник партії "Киевская Русь" Максим пропагував ідею братерства та єдності України і Росії, проте підкреслено спілкувався з товариством російською мовою, звертався до співрозмовників на "ти", ще й вимовляв слова "український" та "українці" з неправильним наголосом. У нього фільм "Бандерівці" залишив "мрачные впечатления". Якщо стрічка претендує на об'єктивне висвітлення подій Другої світової війни, вважає він, то автори мали б надати слово й сусіднім державам – Білорусії та Росії.

Далі слово взяв керівник обласної організації СПУ Володимир Мелейко. Він вдався до аналізу змальованих у фільмі подій, від яких перейшов до питання так званого геополітичного розлому України на захід та схід. Його довготривала промова мала забарвлення "і нашим і вашим". Добре стали в пригоді представлені в мистецькій вітальні художні роботи: кожен присутній мав чим себе зайняти, уважно розглядаючи їх.

Натомість президент благодійного фонду підтримки українських ініціатив, співголова громадської ініціативи "Права справа", координатор Блоку національних сил Луганщини Дмитро Снєгирьов і голова Луганського обласного об'эднання ВУТ "Просвіта" імені Тараса Шевченка Володимир Семистяга нагадали опонентам про те, що німецьку армію з однаковим ентузіазмом зустрічали місцеві жителі як сходу, так і заходу країни у сподіванні на краще життя. Пан Дмитро та пан Володимир закликали всіх, хто цікавиться історією країни, частіше звертатись до документальних і архівних джерел та власного здорового глузду у намаганні сформувати власний погляд на події минулого.

Загалом захід втілив задум конструктивного діалогу і своєї просвітницької мети, беззаперечно, досяг.

Катерина Корсак

 

Боюсь, что путь к согласию уж больно тернистым будет...

Самое простое- это открыть архивы НКВД-КГБ....Но те, кто имел возможность в них заглянуть,говорят, что этого делать не стоит...пока....
Потому как некоторые из участников еще живы....Да и поголовье патриетов может резко сократиться.....

Подробную историю ОУН-УПА опубликовать...??? Опять же архивы нужны....

Так что- боюсь,пока никак....

 

Дмитро Снєгирьов
Вчора о 17:38 ·
Останній бункер ОУН на Донбасі був викритий восени 1950 року поблизу міста Горлівка. Там була знайдена зброя та агітаційний матеріал. У 1953 році в Донецьку було викрито групу ОУН-бандерівців, яку очолював Василь Підгородецький.
У 1955 році було викрито групу Організації українських націоналістів у Горлівці. Арешт останнього українського підпільника Янковського відбувся у 1958 році у сучасному Торецьку.
Ці факти наочно руйнують штучний міф про те, що на Донбасі не було українського підпілля, що воно мало локальний характер, і що було придушено радянськими каральними органами ще у 1940 роках. Це не правда.


View: https://www.facebook.com/pravasprava/posts/1808516785872095