Автоматичне донорство

Я правда не знаю, який мій орган можна буде взяти, але мені абсолютно байдуже, чи з"їдять мої нирки хробаки, чи вони комусь стануть у нагоді! Тому хай ліпше хтось скористається.
А тим людям, які проти такого потрібно задуматися, а якщо їм самим колись знадобиться донорський орган, чи їх батькам, чи їх дітям!? Я не розумію і родичів, які не хочуть давати орагни померлих на донорство, невже так принципово, чи з серцем тебе поховають, чи без? Воно ж вжде нічого не значить, то лишень шмат м"яса, тушка... А так воно комусь життя врятує. Я вже колись мала таку розмову з чоловіком, що якби зі мною щось сталося, я хочу, щоб він дав дозвіл на донорство моїх органів...

 

Опитування не збігається з назвою теми. Якщо обговорюємо автоматичне донорство, тоді варто б в опитуванні написати:
Чи готові ви стати донором органів після смерті автоматично?

На мою думку, кожен хто хоче стати донором після смерті повинен мати право за життя зробити відмітку у паспорті чи у водійських правах: згідний або не згідний, навпроти лінійки: Донорство. Або створити реєстр не відмовників, а донорів, де вказати хто і на яке донорство погоджується: органи чи/і тканини.

Автоматичне донорство в нашій країні приречене на зловживання та "чорний" ринок збуту.

 

... і за яких умов

 

Але тут є інша сторона.
Де гарантія, що, наприклад, після автомобільної аварії, Вас лікарі Вас рятуватимуть, а не посприяють наповненню ринку органами? За певну винагороду...
Я вже не кажу про бомжів і дітей у притулках.

 

В нашій країні із донорством проблеми є і завжди були. У нас вкрай недосконала законодавча база + система охорони здоров"я у плаченовному стані. Я навіть якби хотіла віддати комусь свій орган, то не можу того зробити. Автоматичне донорство також поганий вихід. Мають бути окреслені чіткі норми і рамки донорства органів, має бути ряд жорстиких умов, які не можуть містити жодних неясностей, неточностей чи розмитостей. Людина має бути захищена від А до Я. Навіть якщо існує висока імовірність того, що вона приречена, а на її органи черга з п"яти мільйонерів (дай їм Бог здоов"я).
Перш ніж віддати мої органи потребуючим, мої родичі мають бути впевнені, що лікарі зробили все, щоб дати мені шанс вижити і тільки після того, як консиліум констатував смерть мозку, забрали те, що врятує комусь життя.
То є апаратура, то є компетентні лікарі, то є цілий ряд вимог, які у нас ще неможливі для виконання. Україна занадто бідна країна, на жаль.

 

Це зрозуміло, з статтті.

В статті так і пише.

Звичайно, що МОЗу простіше взяти потрібний орган без дозволу рідних, бо для трансплантації орган потрібно брати відразу після смерті щоб він міг бути успішно використаний. Також, роз'яснювати 2 місяці про новий закон і повідомляти як можна відмовитись - це замало часу. Більшість людей буде неінформованими, хіба журналісти та телебачення буде постійно про це нагадувати. Інформувати потрібно постійно.

Донорство - це хороша річ. Тільки Україна ще "не дозріла" до такого "автоматичного донорства" ні в політичній, ні в економічній площині. По-перше, яка к-ість населення України зможе оплатити трансплантацію органу? По-друге, почнеться експорт тих же органів за кордон, бо там "навар" більший. По-третє, почнуть видаляти все і у всіх. І ще багато-багато сумнівних факторів. Тому теоретично, цей закон звучить добре. Але реально подумайте кому і яка з цього буде користь.

Давайте пригадаємо недавні історії:

2010 рік: Українські правоохоронці припинили діяльність транснаціонального угрупування «чорних трансплантологів», у роботі якого брали участь українські хірурги із Національного інституту хірургії і трансплантології ім. Шалімова.

2012: І їх вже випустили з СІЗО.

Травень 2012: В Україні активізувались чорні трансплантологи. Діти в небезпеці

Жовтень 2012: На Чернігівщині спіймали банду "чорних трансплантологів"

А тут МОЗ дає роз"яснення щодо трансплантації та біоімплантатів: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/pre_20120703_1.html

Після прийняття закону про автоматичне донорство, вся схема значно спрощується. На жаль...

Тому на даний момент, у нашій країні, не варто поспішати з автоматичним донорством. Якщо хтось сильно хоче стати донором, дайте їм право зареєструватись в єдиному реєстрі донорів.

 

МОЗ придумало компроміс щодо донорства органів

http://www.pravda.com.ua/news/2012/12/15/6979808/

 

Не в нашій корумпованій країні! Тут без згоди в померлих кістки на імплантати виймають...(була передача про те, що в Українських моргах протизаконно вилучають кістки і продають за кордон для виготовлення імплантатів)

 

Краще би спростили візовий режим за життя

 

Більшість українців проти, щоб органи померлих без дозволу брали для пересадок.
http://life.pravda.com.ua/health/2013/01/23/119659/

 

У нас люди мало інформовані, тому я думаю що більшість були би проти віддати навіть тоді, коли б у них питали про згоду. То ще ментальні особливості треба враховувати.

 

органи то їхні(людей) то і їм рішення приймати.В нас тут це питання вирішують без примусу-коли права на водіння отримуєш то ставиш галочку чи згідний на донорство чи ні і все в файлі сидить так що лікарі зразу бачать бо мають доступ до бази даних.А якщо десь дитина загине і батьки дають згоду використати органи то зразу покажуть в ТВ кого врятували тими органами -позитивним прикладом виховують

 

Myth: Having "organ donor" noted on your driver's license or carrying a donor card or provincial health card is all you have to do to become a donor.

Fact: While a signed donor card and a driver's license with an "organ donor" designation are legal documents, organ and tissue donation is always discussed with family members prior to the donation. For that reason, it is very important that you discuss your wishes with your family. At the same time, find out their wishes. Have this discussion – save a life!
http://www.transplant.ca/pubinfo_orgtiss.htm

 

у ви хоть розумієте що тут виклали-якщо навіть я підписався на донорство то родину запитають чи не проти але якщо родини нема під боком то ніхто питати не буде.Примусового чи автоматичного збору нема.

 

Звичайно, що розумію. Я це додав щоб показати, що все не так просто як "поставив галочку і все" - всеодно будуть родичів питати. Тому потрібно ще й обговорити свої "донорські наміри" з родиною заздалегідь і одночасно взнати їхні побажання стосовно цього. Одна галочка в правах все не вирішує.