От сиділа і думала...чи я щаслива?...і розумію що так...незважаючи на купу негараздів...я щаслива від того що я і мої близькі здорові, що у країні немає війни....що кожного ранку прокидаюся...щаслива що живу...щаслива що по справжньому кохала...щаслива що по справжньому перестраждала.. і просто щаслива......А що для вас є щастям???
Щастя для мене - це відчувати і мати в своєму серці любов. Бачити кожен ранок, як просинається моя улюблена дитинка, моя кровинка.... просинається і зразу ж посміхається, бо поряд є я - його мама. Ще зовсім недавно, я нарікала на те, що не щаслива, а щастя ходило зовсім поряд.... Сьогодні я можу просто сказати: "Я щаслива!"
колись було кілька тем подібних. в тому числі - була щось накшталт "а чи є на форумі щасливі люди?" - не можу її знайти, знайшла отаку
Щастя - це бути потрібним. Любов - це бути потрібним комусь та навпаки. Кохання - це бути необхідним та навпаки
знаєте, тема ЩАСТЯ завжди актуальна дописувачів буде маса! а щодо існувати чи ні - вирішувати модераторам просто повернеться Ліля, тоді буде видно.
А как же "Не вечен мир и все мы видим вновь / Как счастью вслед меняется любовь / Кому кто служит, мудрый, назови ! / Любовь ли счастью, счастье ли - любви ?" Знаки препинания расставил по своему, подредактировал великого Шекспира ))
А я погоджусь з Рибкою: для мене щастя - це жити. Бо щастя не приходить ззовні - воно заховане глибоко всередині, у душі, тому не зважаючи на будь-які проблеми і негаразди, його завжди можна "витягти" з якоїсь таємної комірки в серці.
а як же: " Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий! І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо! І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного! Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все,сподівається всього, усе терпить!Ніколи любов не перестає!" не перефразований апостол Павло
Не рискнул бы спорить с апостолом Павлом . Тем более не рискну с Маюнкой : ) А что до Шекспира, по моим представлениям он ставил вопрос так: что есть причина, а что следствие - стать счастливым и поэтому завоевать любовь или быть любимым и поэтому счастливым. Это все было ИМХО ))
Щастя є купа щодня: тобі посміхнулась твоя дитина, вдалий робочий день, сонечко на вулиці, ввічливий пасажир... і так до безкінечності, бо щасливий тоді, коли помічаєш хороші дрібниці, які наповнюють наше життя змістом і емоціями, вмієш радіти та насолоджуватись.
Щастя..це...ЩАСТЯ і все.. Але воно так рідко буває.. І лише потім згадуєш.. От..був цілий день ЩАСТЯ... От так...