12 ознак радянської людини

Радянська людина твердо впевнена, що про її особистий добробут має дбати держава. Це саме її, держави, святий обов'язок. Надати високооплачувану роботу, безкоштовно навчити, безкоштовно вилікувати, дати безкоштовне житло. А інакше - навіщо ця держава потрібна?

Працювати радянська людина не дуже любить. Вона завжди вважає, що їй платять несправедливо мало. Улюблена приказка радянської людини: «Вони роблять вигляд, що нам платять, а ми робимо вигляд, що працюємо».

Зразкова радянська людина має обов'язково курити тютюн і пити горілку. Якщо радянська людина цього не робить - це виглядає вкрай підозріло. У інших складається враження, що це не справжня радянська людина, а якась профанація. Можливо, навіть диверсант.

Радянська людина, м'яко кажучи, нечиста на руку. Все тягне в дім. При цьому зовсім не вважає, що робить щось недобре. Громадянин совітів упевнений, що все навколо - народне, а значить - його. Якщо радянський робітник вийшов з фабрики і нічого з собою звідти не прихопив - значить, день пропав даремно.

Радянська людина в Бога не вірить, постів не дотримується, про заповіді нічого не чула. Але до церкви після 1991 року ходить. Так, на всякий випадок. А раптом Він все-таки є? Хоча раєм на землі справедливо вважає СРСР. Єдина ікона в домі радянської людини - портрет Сталіна.

Радянська людина вважає принцип справедливості - головним. У мене хатинка крижана, а в сусіда - луб'яна. Несправедливо. Чим він кращий за мене? Тому: відібрати і поділити. Сусіду - крижану, мені - луб'яну. А краще - обидві мені. І, бажано, цю операцію з відновлення справедливості проводити частіше, хоча б раз на тиждень. Щоб не накопичувалася зайве майно. А щоб надалі не кортіло - розкуркулювати і засилати до Сибіру.

Радянська людина політикою не цікавиться: «Не про наш розум. Начальству видніше. За нас все давно вирішили. Від мене нічого не залежить». Але на вибори біжить рано вранці і мерщій кидає в урну бюлетень з прізвищем одного єдиного кандидата. Вважає, що тільки так і має бути, і що це - єдино правильна демократія. А все інше - від Держдепу. А будеш пхати носа, куди не годиться - ще й посадять. А що? - наша хата скраю.

Профспілки - потрібні, вважає радянська людина. Не буде їх, хто стане давати путівки? А в іншому вони, профспілки ці, повинні сидіти, мовчати і піддакувати начальству. Як начальник сказав - так і правильно.

Радянська людина любить халяву, тому завжди купує лотерейні та інші халявні квитки. Сміливо кидається брати участь у всіляких сумнівних заходах, які обіцяють неймовірні виграші. Вірить у фінансові піраміди і підкидні листи щастя.

Радянська людина знає, що закони - законами, а життя - життям. Не завжди законів і правил треба дотримуватися, а іноді - коли вони суперечать здоровому глузду - навіть необхідно порушувати, в ім'я справедливості. Або зручності.

Навіщо обходити і шукати перехід, коли можна перебігти через дорогу?

Дав хабар - пройшов без черги.

Або ДАІшнику: «Чуєш, командире, може, домовимося?»

Радянську людини легко впізнати в будь-якій черзі за її схильністю впритул притискатися до того, хто стоїть попереду. Це для того, щоб яка-небудь нахаба (інша радянська людина) не змогла вклинитися між ними.

Радянська людина знає з власного досвіду, що в будь-якому радянському магазині її неодмінно обважать і обрахують, але перевірити названу суму лінується, а скористатися контрольними вагами - соромиться.

У конфліктах, якщо стоїть у черзі, завжди стає на бік продавця, касира, адміністратора. Кричить будь-якому покупцеві, який взявся «качати права»: «Не заважай торгувати, відійди!» Хоча працівників торгівлі й не любить. Називає їх торгашами і спекулянтами. Він упевнений, що ця професія - типово злодійська, а гроші, нею зароблені - крадені.

Радянська людина рідко відстоює свою зневажену гідність в квиткових касах, агентствах і конторах. Віддає перевагу тому, щоб утертися і відійти. Щоб гірше не було. І має рацію. Якщо з'являться радянські ж «менти»... Краще вже від гріха подалі.

Якщо все перелічене наявне у вашій поведінці, можете сміливо пишатися тим, що ви - людина радянська!

 

№1.Радянська людина твердо впевнена, що про її особистий добробут має дбати держава. Це саме її, держави, святий обов'язок. Надати високооплачувану роботу, безкоштовно навчити, безкоштовно вилікувати, дати безкоштовне житло. А інакше - навіщо ця держава потрібна?
-- Пуркуа бы и не па?
Почему я должен отказаться от высокоплачиваемой работы, бесплатной учёбы, бесплатной медицины и бесплатного жилья, если это дают...
Хотел бы посмотреть, какой идиот откажется и начнёт упираться - не хочу получить это бесплатно, хочу обязательно заплатить..
Другое дело, если этого нет..
Тогда придётся расставаться со своими кровными...
Но ведь так не хочется!
№2.Працювати радянська людина не дуже любить. Вона завжди вважає, що їй платять несправедливо мало. Улюблена приказка радянської людини: «Вони роблять вигляд, що нам платять, а ми робимо вигляд, що працюємо».
-- Ото ж сейчас все стали работать много, результативно и добросовестно!
Ни фига!
Ещё хуже стали работать!
Теперь уже не на государство, а на хозяина или фирму...
Как раньше волынили, так и сейчас бездельничают!
№3.Зразкова радянська людина має обов'язково курити тютюн і пити горілку. Якщо радянська людина цього не робить - це виглядає вкрай підозріло. У інших складається враження, що це не справжня радянська людина, а якась профанація. Можливо, навіть диверсант.
--Я и есть иностранный диверсант и шпион, поэтому не курю и не пью.
Шпионам низзя!
№4.Радянська людина, м'яко кажучи, нечиста на руку. Все тягне в дім. При цьому зовсім не вважає, що робить щось недобре. Громадянин совітів упевнений, що все навколо - народне, а значить - його. Якщо радянський робітник вийшов з фабрики і нічого з собою звідти не прихопив - значить, день пропав даремно.
--Выходит, у меня вся жизнь прошла даром.. так и не научился в совке воровать...
Интересно, где научились воровать те молодые, что не видали СССР?
А ведь воруют!
№5.Радянська людина в Бога не вірить, постів не дотримується, про заповіді нічого не чула. Але до церкви після 1991 року ходить. Так, на всякий випадок. А раптом Він все-таки є? Хоча раєм на землі справедливо вважає СРСР. Єдина ікона в домі радянської людини - портрет Сталіна.
--Не знаю, верю или не верю. В церковь не хожу. Посты не соблюдаю. Про заповеди знаю, даже могу подискутировать с верующими.
Раем на земле СССР не считаю, но и адом - тоже.Иконы Сталина дома нет, даже в туалете.
№6.Радянська людина вважає принцип справедливості - головним. У мене хатинка крижана, а в сусіда - луб'яна. Несправедливо. Чим він кращий за мене? Тому: відібрати і поділити. Сусіду - крижану, мені - луб'яну. А краще - обидві мені. І, бажано, цю операцію з відновлення справедливості проводити частіше, хоча б раз на тиждень. Щоб не накопичувалася зайве майно. А щоб надалі не кортіло - розкуркулювати і засилати до Сибіру.
-- Уважаю принцип справедливости, но не в том виде, который изложен в Додекалоге признаков советского человека...
Полагаю, что скорее в изложенном виде это более характерно для свидомых украинцев...
Жаба давит - национальная болезнь свидомых.
№7.Профспілки - потрібні, вважає радянська людина. Не буде їх, хто стане давати путівки? А в іншому вони, профспілки ці, повинні сидіти, мовчати і піддакувати начальству. Як начальник сказав - так і правильно.
--Профсоюзы необходимы, считают и американцы с англичанами и прочими шведами...
Почему же мы должны от них отставать..
Что касается путёвок - тут же говорили и спорили, что никаких путёвок в санатории во времена СССР не давали.... Неувязочка выходит...
Насчёт начальства... Сам был начальством, правда, не шибко большим.. Высшим по должности не поддакивал, они сами меня слушали... Ибо говорил то, что надо и по делу...
Подчинённых своих не давал в обиду...
№8.Радянська людина любить халяву, тому завжди купує лотерейні та інші халявні квитки. Сміливо кидається брати участь у всіляких сумнівних заходах, які обіцяють неймовірні виграші. Вірить у фінансові піраміди і підкидні листи щастя.
--Брехня! Никогда не покупал лотерейных билетов и не рассчитывал на халяву. Участвовать в финансовых пирамидах типа МММ не позволяло знание законов статистики и умение считать... Про "письма счастья" - они что, совсем за дураков нас держат?
А кто повёлся на обещания политиков сделать из незалэжной Украины Францию и Швейцарию? Кто за это голосовал?
№9.Радянська людина знає, що закони - законами, а життя - життям. Не завжди законів і правил треба дотримуватися, а іноді - коли вони суперечать здоровому глузду - навіть необхідно порушувати, в ім'я справедливості. Або зручності.
Навіщо обходити і шукати перехід, коли можна перебігти через дорогу?
Дав хабар - пройшов без черги.
Або ДАІшнику: «Чуєш, командире, може, домовимося?»
-- Вопрос, конечно, интересный - придерживаться ли законов и правил всегда и всюду?
Откуда тогда в США и в других странах берутся преступники?
Неужели все они - из советских людей?
Насчёт перехода на красный свет - виноват, перехожу! Не всегда, но бывает...
Видел сценку в Германии - человек пятьдесят стоит перед забарахлившим светофором на переходе, авто нет, но все стоят - минут десять!
Я оглянулся - машины не едут - и пошёл.
Все дружно рванули за мной.
СССР рулит!
Взяток не беру!
Ни одна тварь даже не думает давать!
Когда гаишник меня ловит на нарушении, я минут 20-30 уговариваю его...Говорю о законах, об этической составляющей правосознания у славянского населения, о нравственной необходимости понимания соблюдения и несоблюдения законов и о несовершенстве нашего мира и законов - в частности..О несправедливо низких пенсиях у украинских пенсионеров...
Подавляющее большинство гаишников не выдерживают и 10 минут...
Редкие - 15.
20 минут - считанные экземпляры.
25 минут - таковых не нашлось!
№10. Радянську людини легко впізнати в будь-якій черзі за її схильністю впритул притискатися до того, хто стоїть попереду. Це для того, щоб яка-небудь нахаба (інша радянська людина) не змогла вклинитися між ними.
Радянська людина знає з власного досвіду, що в будь-якому радянському магазині її неодмінно обважать і обрахують, але перевірити названу суму лінується, а скористатися контрольними вагами - соромиться.
-- И где они сейчас находят очереди?
Неужто специально для совков организовывают?
И где сейчас найдёшь советский магазин?
Меня обсчитать очень трудно, поскольку - я считаю в уме быстрее, чем продавец на калькуляторе...Советское образование рулит!
№11 -12.У конфліктах, якщо стоїть у черзі, завжди стає на бік продавця, касира, адміністратора. Кричить будь-якому покупцеві, який взявся «качати права»: «Не заважай торгувати, відійди!» Хоча працівників торгівлі й не любить. Називає їх торгашами і спекулянтами. Він упевнений, що ця професія - типово злодійська, а гроші, нею зароблені - крадені.
Радянська людина рідко відстоює свою зневажену гідність в квиткових касах, агентствах і конторах. Віддає перевагу тому, щоб утертися і відійти. Щоб гірше не було. І має рацію. Якщо з'являться радянські ж «менти»... Краще вже від гріха подалі.
-- Какими же забитыми и несчастными представляют авторы Додекалога всех советских людей!
Понятно, откуда они и кто они...
Именно те, кто нетерпелся больше всех.. Рабы и терпилы по природе.
И подумали, когда СССР распался - пришло наше время!
Ну и как, стало лучше?
Менты в незалэжной, конечно, намного лучше, человечнее советских ментов?
И вся жизнь последние 21 год - сплошное покращення!
---- Так и не понял, прочитав всё изложенное - совок я или нет...
Конечно же нет - я громадянын незалэжной Украины!

 

тут есть один тонкий момент..
привыкая к тому что государство дает все, в человеке начинают преобладать иждивенческие настроения и даже мировозрение.

а мне государство должно, и я ничего не хочу для этого сам делать. это опасно, человек ленится, теряет смысл соревнования и конкурренции.

 

Достопочтенный господин ull9 рассматривает случай, когда человек немедленно и сразу начинает злоупотреблять данными ему благами, превращается в иждивенца и потребителя благ, потому что государство ему это предоставляет бесплатно...
И почему достопочтенный господин ull9 не верит в лучшее в человеке, а верит только в то, что он, человек, обязательно должен стать скотом, бездумно потребляющим и желающим ещё больших благ?
Впрочем, насколько я помню времена СССР, там помимо развития потребительских качеств в человеке, стремились развивать творческое начало в нём же.
Начиная от привлечения в танцевальные кружки, или там хорового пения, и заканчивая Академией Наук.....

 

нет. ты прекрасно знаешь, что иждивенчество и патернализм, воспитываются несколько поколений..

 

верю, и такие люди были.
но они были в меньшинстве. увы.
ничего специфично русского тут нет.
подобные типажи типичны и для нацизма.. для любого тоталитарного режима.

в ссср это особенно заметно из-за длительной обработки мозгов.

 

Тогда распад Союза можно рассматривать как попытку отучить людей от этой вредной привычки и научить их ценить имевшееся у них..
Не ценили - так получите полное отсутствие бесплатных благ!
Всё - только за деньги!

 

вообщем то да.
распад ссср. это в каком то смысле катарсис.

 

только не надо тут картинок в розовом,
за то что государство все тебе давало. государство все у тебя и отбирало.
за гарантированную пайку человека лишали экономической свободы.

 

Невольно вспомнил Ф. Ницше:

 

тепрпеть не могу нитцше

 

А ти не пригадуй ніцше. Краще пригадай, як ти все життя своє, будь-яку незгоду з комуністичною партією та радянським урядом ніс додому у сечовому міхурі, щоб виказати на кухні, перед жінкою - вірним другом та соратником, який не видасть кдб. :rolleyes:
А в нормальному суспільстві, що побудовано на ліберальних засадах є така свобода думки та висловлювання цієї самої думки. Хоча мабуть для хомосовдепуса ці слова якийсь пустий дзвук, на відміну від слова "ков-ба-са".
:rolleyes:

 

Совки були такі вдячні за всі блага, що перепадали від влади, що їм і на думку не спадало щось критикувати... В їхній голові не вкладається, що блага були перерозподілені/забрані від всіх тих роботяг, які роками чекали обіцяного...

 

Шановный пан во-первых, в совершенно искажённом виде представляет суть моих отношений с властью и мою жизнь, которую я прожил свободным человеком, и во-вторых, имеет совершенно искажённое представление о жизни в Союзе, по--видимому, заимствованное им из свидомых СМИ...
В-третьих, что мне вспоминать, решать всё-таки мне, но я благодарен шановному пану за его попытки регулировать мои воспоминания...Думаю, он так делает исключительно по доброте своей души...
В-четвёртых, шановный пан, как я убеждаюсь, имеет весьма искажённые представления о "нормальному суспільстві"...Примерно такое же, как девственник, не знающий ничего о женщинах, воображает их в своём сознании...
Мои собаки - в-пятых, тоже имеют полную свободу выражать свои мысли...
Это делает их очень счастливыми - примерно, такими же, какими чувствуют себя граждане некоторых незалэжных стран... Оттого, что им разрешили свободно гавкать.
Кормят их, правда, весьма хреново - в Древнем Риме рабов кормили намного лучше...
То-то шановный пан никак не может отойти в своих мыслях от волшебного слова "ков-ба-са".
Но я хотел бы напомнить шановному пану. что не колбасой единой жив человек...

 

Зато сейчас подавляющее количество заработанного - процентов примерно 85-95 распределяется между олигархами и обслуживающими их политиками, а работягам остаются оставшиеся 5-15% - в лучшем случае..
По данным американской организации "Оккупируй Уолл-Стрит" 99% заработанных богатств уходят 1% населения, а оставшийся 1% общего богатства остаётся 99% работяг и остальной части населения..

 

Та живіть собі далі в світі ілюзій і переконуйте, що краще не задавати зайвий запитань, щоб тільки потік „благ” не припинився...
Багаті та бідні були і будуть... Та треба речі називати своїми іменами, а не прикриватися демагогією про „советского человека”...

 

Я тоже не мешаю жить Вам в свете своих иллюзий...
Кстати, почему не возразили ничего по поводу распределения национального богатства в такой пропорции?
В Вашу программу это не заложено?
А я вообще имею привычку всё называть своими именами...
Как утверждала Урсула Ле Гуин в цикле своих повестей о Земноморье, знание подлинного имени человека, стихии или вещи, дают знающему их власть над тем, чьё подлинное имя известно ему.

 

Можна говорити тому, хто хоче почути/зрозуміти, а не тому, що тільки себе чує...

 

Ну, это упрёк не в мой адрес!
Кстати, ответ так и не даден.
Хотя бы не мне - тем, кто может услышать Ваши слова...
Ссылаться на то, что мир так устроен, что в нём всегда были богатые и бедные - это не ответ...

 

сдается мне что ты чешешь. не говорил такого никто из движения..