Про спасіння

бесіда вийшла за межі адекватного взаєморозуміння....пропоную уточнити основні поняття, щоб їх однаково розуміти.....інакше це розмова сліпого з глухим.....

що розуміти під словом спастись? не можна користуватись ним, якщо інші його по-іншому розуміють.....значить кожен говорить про різні поняття і значить мають бути різні слова.....якось так....

я вже, наприклад, повністю втратив нитку розмови...

 

а у вас є варінти по розумінню цього слова? які?

 

у містиків свої "поняття" )))

 

В мене є...
Один з варіантів

 

Справедливість суду в тому, щоб кожному віддати за його вчинками. Мені дивно те, що ви зрівнюєте праведне життя з життям навмисного убивці в сенсі їх одинакової участі себто потрапляння в небо. Припустімо що так воно й буде. Але з точки зору справедливості чи повинен він дати сатисфакцію за вчинені злочини?

 

Олено, ви думаєте так легко покаятися таким людям, як Онопрієнко? Це ж не те, що він показав покаяння - і воно є покаянням. Людина може каятися на словах, а Бог бачить думки,наміри,серце людини. До того ж - Бог суддя справедливий. І людина ніколи не покається, якщо Бог їй не дасть покаяння. Є вбивці, які засудженні на смерть, знають, що фізична смерть - це не кінець, а покаятися не можуть. Не те, що не хочуть, не можуть! Що ж це? Їм вже втрачати нема що. Здавалося б, покайся і хоч за гробом не будеш мучитися. А ні! Нема покаяння. А є такі, що теж вбивці, засуджені на смерть, але їм ніби пелена з очей спадає, вони бачать жахливість вчиненого ними, щиро розкаюються і тим спасають себе від вічних мук. Як так, що їм був даний шанс покаяння - Бог то знає. Може Бог бачив серце людини до того, як вона скоїла страшний злочин. Бачив, що вона не була пропащою. От такій людині і дається шанс розкаяння. І ще. Написано, що "в Домі Отця Мого Осель багато". Так що і там будуть різні по рангу спасенні. Будуть ті, хто буде поряд з Христом, а будуть такі, що будуть тільки прислуговувати. Може то якраз ті, що будуть, як "головня із огня" - вихоплені в пащі пекла в останню хвилину? Ми тільки можемо здогадуватися. Але надіятися, що я можу грішити, скільки схочу, а вкінці покаюся і Бог мене прийме, то можна не встигнути покаятися. І в більшості воно так і є в таких "розраховувальщиків".

 

Я ніколи не зрівнював праведне життя з життям навмисного убивці...

От, наприклад, візьмемо двох людей.
Один навмисний убивця, а другий простий чоловік, котрий нікого не вбив у своєму житті.
Як один так і другий не знають Ісуса як свого Господа і Спасителя.
Але у свій час Господь постукав у серце як одного так і другого.
Обидва покаялись і увірували в Ісуса.
Тепер як і один так і другий є новими створіннями в Ісусі, старе все пройшло, тепер все нове. Обидва однаково мають вічне життя.
Тепер немає уже ніякого значення хто ким був і хто що робив до того як увірував в Ісуса...
Така є Воля Божа...

 

Хм...

 

Що хм...?
Якщо чоловік нікого не вбив, то він є праведним, ти хочеш сказати?

 

Так то воно так, Левку. Але якщо навмисний вбивця залишається живим, то перше, він відбуде строк в тюрмі, а бути тепер віруючим і бути в тюрмі - то не так легко. Якщо він сидить з іншими людьми, то то знаєте, скільки тепер треба перетерпіти від осуджених? Вони вже до нього не будуть тепер так само ставитися, як до покаяння. Він тепер для них - ворог. А якщо сидить в одиночці, то то теж добрий дурдом. Мусить себе впокорити, терпеливо досидіти. І як вийде на волю, то не очікує його там райське життя. Буде розплачуватися ще довго за содіяне до покаяння. І мусить то все витерпіти. Царя Давида пам"ятаєте, що він поніс тільки за приказ послати на смерть Урію і забрати собі його жінку Версавію? Хоч він визнав свою провину перед пророком і перед Богом. Перш за все, його син Амнон збезчестив свою сестру - його дочку Тамару, друге, що первінець, який народила йому Версавія, помер, а третє, що його улюблений син Авесалом запросив на бенкет Амнона і вбив його там, бачучи, що батько не розправляється з Амноном за сестру. А тоді Авесалом ще й повстав проти батька, бо сам хотів захопити престол і стати царем. За що був вбитий людьми, приближеними до царя Давида. Хоча Давид просив їх зберегти життя Авесаломові. От така наглядна картина, як Бог прощає, але людина спокутує свій гріх. Тут за одне вбивство - три смерті і збезчещення. Колись була у нас проповідь на цю тему. Тим більше, що Давид розумів, що він чинить. Він не був, так би сказати "чоловіком з вулиці".

 

Згідний з вами, і я розумію, що ви уже говорите про життя спасенних людей. Звичайно, що вони мусять спокутувати тут на землі, те, що робили до свого навернення, але всередині це уже інші люди, спасенні, відроджені до спільності з Богом.

 

Я і не сперечаюся. Спасені. Але мусять витерпіти до кінця ту спокуту. Не самі щось досягати, а витримати те, що Бог назначив. А є, що люди не витримують. І втрачають спасіння. Левку, спасіння ж можна втратити, якщо повернутися до старого.

 

Хочу сказати,що порівнюєш.

 

100%!!

 

дивне розуміння покаяння. Є речі які походять від Бога, як спасіння, а є речі які від людини - покаяння. І ніяк цього змінити не можна.

---------- Додано в 12:30 ---------- Попередній допис був написаний в 12:28 ----------

О це місце краще не чіпати на рівні діалогу даної теми, де кожен сам собі егзегет.

---------- Додано в 12:42 ---------- Попередній допис був написаний в 12:30 ----------

не прислуговувати, а служити, і не деякі, а всі

 

Кожна людина має шанс на спасіння. Але це не так легко зробити як подає Левко. Згідно з вченням церкви зневіра у спасінні так само як надмірна надія є гріхом. І якщо людина вчинила серйозні проступки, але ще не втратила залишки доброго сумління, вона може покаятися і спастися відбувши покарання зараз чи пізніше. Тобто вона не вийде із в’язниці, поки не віддасть "й останнього шеляга". Йдеться про терпіння і покуту, в якій немає місця милосердю, а лише справедливість.

 

і ще цікаво як сектанти не люблять усяких служб з чіткою структурою, молитвами і піснеспівами - вважають їх нудними і не потрібними. Видно вони не читали книгу, Одкровення у томі місці, як описується небесне служіння. Адже кому вони (сектанти) будуть потрібні у раю, якщо їм було нудно і противно на богослужіннях у церкві тих 1-2 години, у той час, коли богослужіння у рою буде відбуватися ВІЧНО.

---------- Додано в 12:46 ---------- Попередній допис був написаний в 12:45 ----------

зупинимося на зараз, ок? давайте не будемо про пізніше, ок?

---------- Додано в 12:48 ---------- Попередній допис був написаний в 12:46 ----------

Те, про що ви тільки здогадуєтеся, в те ми щиро віримо, молячись за померлих.

---------- Додано в 12:50 ---------- Попередній допис був написаний в 12:48 ----------

Навіть якщо встигнути, таке покаяння буде тільки номінальним, оскільки воно було виплекано недостойним бажанням обкрутити Бога навколо пальця.

---------- Додано в 12:52 ---------- Попередній допис був написаний в 12:50 ----------

А має значення, що будуть робити після?

---------- Додано в 12:53 ---------- Попередній допис був написаний в 12:52 ----------

Нє, ше дев'ять заповідей якщо виконував, то так.

---------- Додано в 12:57 ---------- Попередній допис був написаний в 12:53 ----------

Тому триндіти я спасенним мало, нє Левку?

 

Отже у нових створінь сумління ніби присипляється і їм стає байдуже до наслідків того, що вони раніше натворили. Для них старе усе пройшло. А в усьому новому в них із сумлінням усе гаразд?

 

Ага, особливо видно на прикладі апостола Петра, як у нього все пройшло. Та хіба Левка цим переконаєш.