Звичний день

А ми теж,з Зоряною грибчики...видим...
о...

 

А у нас весь день іде дощ.така сумна осіння погода, а мене аж тягне на вулицю. тільки немає куди йти...та посидю краще вдома за компом

 

...це мала бути звичайна неділя,такий собі вихідний день з відпочинком,поїздками в гості,розвагами і т.д .......натомість,це був один з найважчих днів за півтора року мого материнства....справді,немає гіршого ніж бачити,як хворіє твоє дитятко....
п.с. написала це сюди, а не в "мені сьогодні гірше всіх",бо я не плачуся,адже мому сонечку зараз набагато легше,ми вдома,а не в лікарні,завтра буде новий КРАЩИЙ!!!!!день.....
__________________

 

Звичний день.Інститут, пари, новий викладач (старий..та який там старий! років 40. трагічно загинув), дощ, небо затягнуте хмарами і просвітку не видно.Смс, розмови по телефону з коханим...і страшенна туга за ним....

 

а я нині ходив у дитячу поліклініку... дохтірка, як грім з ясного неба, запитала дату народження дитини... Де таке хлопів можна питати??? Но я не розтірявся і запитав, чи можна дзвінок другу, або 50 на 50.....


нє... ну ті дохтори.... абалдєть....

 

Сьогодні гуляв, був на концерті. Вийшов з дому з 0 доларів після гульок вернувся з десятьма. Сидів за столом з якимсь міліонером і його свитою, може колись стане моїм клієнтом. Був майже тверезий, випив тільки пляшку вина і чотири пляшки пива і ще пару чарок горілки. Тобто як завжди.

Але не про те, зустрів стару знайому там. Колись ми разом напились і обкурились десь півтора роки назад. Вона мені запропонувала досить добру плату за фото з неї під час її концерту (зробив пару з неї сьогодні - їй сподобалось - але то була зла камера). Я ж відмовився і сказав що зроблю все тільки за покриття коштів (десь 100д). Сиджу зараз і думаю чи може я дурень? Може треба було здерти ті гроші? Але з другого боку вона мені подобається. І мені здається що я їй подобаюсь теж. Сьогодні сказала (ще до того всього) що би хотіла щоб її бувший (з яким прожила 10 років) був такий як я. Останнього разу її бачив вони тільки розійшлись - був поганий час. Зараз вже пройшов. І я знаю ню-йоркчанок вони холодні, холодні і потім стають дуже горячі. Одним реченням не знаю чи пошився в дурні. Дилема. Звичний день. До суботи буде видно. Я не думаю що я в неї закоханий але я її хочу. В будь якому випадку це візьме час...

 

звичайнісінький день. тільки й того, що на роботу вперше здуру вчасно прийшовнавіть раніше.
кохана дзвонила, розповіла історію, дуже довго сміялись і інтрепретували цю ситуацію ми це можемо. там до неї в столовці причепилось якесь чамо-першокурсник-"дєвушка, можна познакомиться"... російською, зате ж жахливим українським акцентом, як в нас кажуть-"ряшківським"-це село порядще й літеру "р" не вимовляє. ну і кохана відповіла-"нельзя, я зЯмужем!" якось само собою вийшлосмішно...
а ввечері ми йдемо гулятипроменад... з друзями посидимо як завжди на театралці, я пива попью... кохана своє "рево"... і потім знов мені півночі спати не буде давати...

 

...Ах, жизнь моя жестянка!
А ну ее в болото...
Живу я как поганка,
А мне летать, а мне летать,
А мне летать охота!

Певно троха втомився!

 

класно проведений вечір... тільки й того, що змерз, як цуцик-довелось коханій куртасик віддати... а в нас хоч і бабине літо почалось-а всеж ввечері прохолодно

 

Сьогодні знову принесла я вазочку з квіточками з паперу для такої тьоті, що в нас працює, а вона мені за то баночку кави розчинної дала Приємно стало :girl_tender: адже до сих пір я тільки "дякую" чула (а як нам всім відомо - "дякую" в кишеню не положиш ) Як завжди нічого не сподівалась, а тут така маленька несподіванка
А ще зарплата сьогодні була - як то кажуть "мелочь, но приятно..."
А ще до Львова після завтра
та й таке...

 

Приїхала зі Львова.. Тяжко якось.. відійти не можу.. Сумно, пусто, темно.. Чоловік всіляко розвіює тугу, зіграв мені на синтезаторі Ввечері збираємось на пиво з групою з політеха, яка приїхала на практику в Лодзь, як і я колись приїхала.. Ще мене щось певно через стрес переклинило і вирішила штори випрати.. Тепер от треба їх прасувати.. Бу..

 

ну от ти звідти, а я туди...
як в пісні:
"Ты морячка я моряк
Ты рыбачка я рыбак
Ты на суше я на море
Мы не встретимся никак"

 

розбираю свої всі матеріали, щоб повіддавати молодшим курсам і подивитися що мені треба від старших... правда старших курсів то нема...
робота не те що документарна - дуже нецікава і нудна...

 

ото нагадався собі. Поїхали ми якось з другом в Канаду. Друг займається кліматизацією, і цікавило як то влаштовано в їхніх залах казино і ігрових автоматів. Було нам тоді по 33 роки. Поїхали на Ніагару, подивились, поплавали. Потім пішли в розважальний центр (величезна споруда з купою залів ігрових автоматів і казино). Так от, на дверях стояла тітонька охоронець (ага, і таке буває, ростом була десь 1,9м і вагою поза 100 кг). Так мене пропустили, а до друга доколупалась щоб дав документ що йому більше 18 років. А оскільки документа не було з собою, то так і не пропустила. Правда він пішов з іншої сторони, і зайшов без проблем

 

день робочий, як кажуть сірі будні.... завезла бабульці продукти, проїхала зупинку, де мала забрати чоловіка з роботи... поки на стоянку, а він вже вдома , швидше ногами дійшов, чим я з тими корками!

 

9.09.09 о шостій ранку Левандівка забанив мене назавжди за "образу форумлянина (точніше форумлянки). Бог з ним...
О 9.00 урочисто, на стройовому плацу пройшов ритуал виключення мене зі списків частини. Нормальною мовою - відправили на заслужений відпочинок.
В першій дня я взнав про свою довічну баню
В сімнадцять по Київу прийшли друзі відмітити моє звільнення.
Опівночі вирішив "послухати" людей на ЛФ. Зайшов на БАНЮ і, о чудо, не побачив своєї ави... Терріблу особиста подяка!
І тому хто "зчулився"...
Левандівка! Що це було?

 

Я б вам повів.....

Але боюсі, шо мому допису знову писок скруте....

 

Подивився’м пару серій "4400"..
Що Вам сказати..
то мабуть люди з майбутнього впливають...

 

Мене в 32 не пропустили в бар, а документів я з собою немала, в 42 в мене попросили документи бо я купувала пиво, я подякувала і сказала що це найкращий комплімент для мене, показала права водія, то продавець зробила таку кислу рожу

 

Змучилась як собака. Придумали мені дати лекцію вечірню, з 17:45 до 19:00, це до двох ранкових лекцій такий додаток. Єдина "радість" - вечірні лекції тільки по понеділках і середах. Відчуття таке ніби мною молотили. Тільки другий тиждень навчання, а я вже дні викреслюю в календарі. На пенсію хочу.