Звичний день

ви знаєте, я з цього приводу найбіьше переживала, що про мене так будуть говорити. Звичайно, що люди говорили, що я така погана, а мій чоловік - золото. Але я впевнена, що я зробила правильно. Навіть, якщо я все-таки жила б зі своїм чоловіком, і він на мене піднімав руку, і я б вся в синяках ходила - люди б те саме говорили. Тому я подумала, що краще бути розлученою, бо люди поговорять собі і забудуть. І що сама основне, я врятувала свого сина від батька-деспота. Я б не змогла терпіти, як з нього знущається рідний тато. І нехай люди собі думають, вони просто не пережили того, що пережила я.
А за всі стеоретипи мені якось все-рівно. Якщо за них думати, то я завжди залишуся самотньою.

 

ну, самотньою ви не будете ніколи, адже у вас є те заради чого варто жити, те чому ви кожного ранку просипаєтесь з посмішкою, те найцінніше і найдорожче, це ваш син і у важку хвилину він завжди буде поруч з вами

 

чекаємо на продовження.

 

Зорянко, а Ви таки молодець!!!

 

Чого ж Ви досі тут? Вже би мала бути готовність номер1. Гарно Вам погуляти

.
Бачу у Вас багато стереотипів

 

Я не мав на увазі свої особисті сприймання.
Ну але якщо стереотипами називати досвід спілкування і знання чоловічої компанії, а також такий незначний факт як приналежність до цієї компанії - то най буде по-вашому.

 

АААААААААААААААААААААА!
познайомилась з розпрекрасною леді опіум!!!!!!!!!!!!

отримала листівку з катруською від кози-дерези!!!!

і від розчарівної лілюськи!!!!!!!!!!

всім дякую!
бо куди вже більше радості

 

Це чиста правда. У мене був дуже добрий колєґа який довший час кавалірувався, то він мені завжди казав що жінок з дитиною він сприймає зовсім інакше а ніж «дівчаток».


А я нині зранку встала, глиб на вулицю а там лід а під ледом сніг. Ось ми і помаленько поїхали до церкви а в церкві було тільки 5 родин і все. Добре що моя родина пів церкви займає: я, муж, бабця їдна, бабця друга, четверо дітий. То як сядуть то вже рахуй можна спокійно правити Службу.
По приїзді вирішили ми з бабцею наліпити для моїх розбійників пирогів. Зварили таку файну ринку, майже виварочку, бульби і ліпилисьмо пироги. Чвертку вже поїли а решта я заморожу і буду видавати їм по-п*ятницях як пайок

 

Тоді дивно, чому б не подумати про таке що той хто обпікся на гарячому, дутиме на холодну воду. Не можна бути такими категоричними. Але як то кажуть, Вам з вашої колокольні видніше.
Маруся-мама, читаю ваші дописи і кожен раз усміхаюся, по-моєму кожну проблему Ви перетворюєте щось таке мізерне і не помітне.

Навіть зараз ніяк не могла приспати донечку круги по квартирі з нею намотували, а прочитала трохи Ваших дописів і навіть дитина заснула

 

Ось бачите! Маруська не тільки цінна кількість кілограмів мнєса а й усипляючий засіб

 

Зоряночко, на таке я завжди кажу: добре що говорять, це значить що мною цікавляться, а перестануть говорити, то тоді я вже нікому не потрібна Це так добре діє на тих хто пліточками займається

 

а я сьодні ходила на закупи в свій Арсен і він вперше "запікав" при виході... я спокійно вертаюся назад, перевертаю кульок догори ногами і хочу висипати, щоб пробити, то ше не пройшло, а касирка до мене:"Що ви робите?? Напевно щось не розмагнітилося, проходьте далі.."
Приходить охоронець і усміхаючись до мене каже:"Проходьте далі"
Дурдом "Сонечко" якийсь

 

Самойловичу, а після такого от секрету можна спитати, що ж то за дописи були на сусідній гілці?

А я Романові спочатку взагалі не сподобалася. Як і він мене...
Я взагалі його довго оминала.

Пішли нині на ковзани і коли вже верталися додому, я таки загриміла на лід... і знову колінами.
Не так трагічно, як минулого року, коли ходити не могла, але на кожному коліні по синцю... Що за нещастя?
Зате Дарко вже поволі їздити почав. Правда, нині теж впав і розбив носа до льоду...
Сумний вечір якийсь...

 

бо це повний місяць - треба вважати. на небо частіше дивіться , Ліліє

 

а я вот не спала цілу ніч... не могла заснути...
передчуття початну нинішнього ремонту взяло своє...

хто має якісь поради як пережити ремонт???
за годину мають прийти майстри... АААААААААААААААААААААА

 

Та я якраз того впала, що не під ноги дивилася...
Сиромудра, думала, що вже можу їхати швидко й ґав ловити і - бу-буць...
І Дарко перед сном каже мені:
мама, я на ковзани не піду, бо татко буде знов на мене падати і я буду мати на носику бобо, і мій носик буде синій, буде фіолетовий і буде жовтий...

 

Заціпенілість....повна....в душі....навіть не біль....

 

а тепер про наболіле.... мушу виговоритися...

раніше я часто говорила : в мене є тільки Я і нікого окрім мене. Нині зрозуміла що то дійсно так. Сижу реву.
так, займаюся частковим саможалінням... і так, мені шкода себе сьогодні...

вирішила затіяти ремонт. Не принесу ж дитинку в хату де не було ремонту купу літ (приблизно 15-18)... вот і вирішила бодай косметичні шпалєри наклєїти шоб чисто було і відваленої штукатурки не було видко і та штукатрука мені дитини не прибила.... і що??? а нікому окрім мене дома то виявилося не тра. На якусь гіпер-допомогу я і не очікувала, але надіялася шо мені допоможуть бодай з шафи і полиць книжки в коробки попакувати... Яка ж я наївна... Не спала цілу ніч пакувала ото всьо в коробки, потім ті коробки всіма силами висувала на коридор... зараз болить внизу живота... А всім довкола так мило пофіг... хоч здохни.
тепер чітко розумію шо після ремонту всім буде насрати шо мені не можна дихати пилюкою та нюхати фарбу і доведеться самій відмивати хату від наслідків ремонту... знову хочу ревіти...
як ж мене то всьо дістало....
мало того що ні у кого нічого не прошу, так навіть допомогти самі не бачать шо треба... тільки срач навколо розводять....

здається виговорилася... чи стало легше не знаю.... але зла як дідько... хай Бог упасе нині ту людину яка попадеться мені під гарячу руку і палке слово.... ай достане за всіх....
блін... я просто втомлена людина... втомлена вагітна людина... і навіть найрідніші не можуть і не хочуть і нах їм тра мене розуміти... відмазуються словами "ми тобі дитини не робили, ми казали зробити аборт... ми срака, ми мотика...."

 

А я нинька зранку господарю квартири виповів, що переїжджаємо.
Реакція була - мрія...
Правда, нової квартири ще не знайшов, але задля такого облому!... Отримав позитиву на цілий день у повністю негативній ситуації

 

Сьогодні попереду в мене прекрасний день......початок довгожданної сесії....Пари до 22.15...але я вже відчуваю, що на всіх не висиджу...То вже в мене хвороба зі школи-хоча б один урок в день мусіла прогуляти...так само в коледжі, а тепер і в універі...