Звичний день

Краще хлопа злАпай)

а мені вже краще, дістало мене вже це хворіння

 

баю-бай - я б не проти, але не можна. справи хтось має робити. і цей хтось в моєму випадку - тільки я. без варіантів...

оце ми з тобою, тезко

 

Ліль, ну ти со! Думаєш я нашого улюбленого домогосподаря втруїти хочу?

А я сьогодні проспала, і замість встати пів сьомої встала в восьмій - то зігнала всіх з ліжка і швидко позбирала до школи. Чоловік мусів порозвозити, бо автобус вже пропустили. Зате я йому сніданок зготувала і спакувала файно на роботу, аж тим гарячим чаєм що він взяв на роботу обпекла собі руку. Ну бо спішилась обійти заробітчанина Вчора новий бос йому зразу дав підвишку аж на 25 центів за годину.

 

а я якраз люблю, щоб було вдома пусто, як у рекламі інтерєрів.. меблі в стилі хайтек, у вазі квіти, кілька книжок, ніякого хламу...

 

Не сипте сіль на перець Я так вже скучила за роботою, вже би з задоволенням спроектувала такий інтер"єрчик...а замовлень німа...

 

ну я і собі сиплю ту сіль, бо суто свого житла ще не доробилася, щоб спроектувати так як я хочу, а не як інші..(((

 

Та ні. Ти тут ні до чого. Це я про те, що поки мені злість не перейшла, то їсти не варто сідати. Мало що...

 

А я пообідала сушами і чеколядовим мусом А домашнім прийдеться їсти коліна

 

І кусати лікті

 

Щойно мені такий сюрприз зробили...
Подзвонила мені моя коліжанка і колишня сусідка зі Львова. Ми з нею кілька років разом фани в гайовій церкві тримали. :girl_in_dreams:
І я якраз її згадувала цього тижня. То ж треба.
Правда, у неї нету немає, але телефон і традиційну пошту ще ніхто не відміняв. :dance2:

 

Як воно так постоїть, то ще трошки олії додати і буде дуже смачний салатик. Ням!

 

А якщо до тієї цибульки хлібчик свіженький маслечком помастити....ммммммммммммммммммммм

 

або разом з тою цибулькою рибку замаринувати........

 

В Нірванки рибки нема, тільки цибулька

 

...дзвонила мама і розказувала про їх останній з татом візит до Метро, виявляється їх обрахували з точністю до навпаки) тобто замість двох тисяч, взяли одну... як так сталося, я не знаю, видно касирка порахувала гроші недобре... мої то помітили як вдома були, але просто думали, що взяли з собою більше грошей, або то в банку помилилися і більше видали...одним словом тата то хвилювало, бо в касирки з зарплати заберуть або ще й не дай Бог звільнять..
тому через пару днів тато прийшов туди і вияснив, що дійсно була нестача в тої касирки і віддав гроші... там зібралася купа людей, видно не вірили що таке буває... дівчата-працівниці казали, що та дівчина три дні плакала, бо в неї і зарплата десь тисяча з чимось, мали б за три місяці по трохи відраховувати, а як побачила мого батька, то знов розплакалася...
ото мені мама розказує, а мені аж на душі тепло стало.

 

вчора так чудово вечір пройшов, повечеряли ми в Бухарі, в центрі, там так класно, приємна атмосфера... обовязково вернусь у те місце сьогоднішній день присвячу собі і своїй коханій... машині, треба резуну поміняти, помити... ех, одні приємні клопоти, якшо не згадувати про уборку дома:biggrin:

 

А там ще й вечеряють?..