Звичний день

Афтар жжот нипадецки ))
Вообще то при сочинении ника имелось в виду что Max типа английскою (x = ks), ибо меня Максим зовут ))))

 

Сьогодні просто суперовий день!
Були сьогодні в Умані, весь день там гуляли в парку! Яка там краса!!!! :girl_in_dreams:
Приїхали дуже змучені, але неймовірно задоволені та щасливі :girl_claping:

 

Сьогодні знову його бачила...і здається, що навіть почула привіт в свою сторону...Боже, допоможи набратися накінець якоїсь байдужості до цієї людини....

 

Тут чи у Дівочих посиденьках у когось з дівчат класний підпис - І все на світі треба пережити, і кожен фініш - це, по суті, старт... Взяла його собі за девіз по життю і Вам, люба, раджу зробити те саме

 

Це в мене такий у Дівочих посиденьках! Даю його продовження: і наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт. Це - перша строфа з вірша Ліни Костенко, це моя улюблена поетеса. А ще в неї є таке: я вибрала долю собі сама, і що зі мною не станеться - у мене жодних претензій нема до Долі, моєї обраниці.

 

От як буває - сниться тобі місце, потім знаходиш його випадково на фотках і дізнаєшся, що воно знаходиться в місці, де живеш. Відчуваєш, що просто мусиш його відвідати. Чекаєш осені, бо воно краще восени виглядає. І тут приходить осінь і не дає тобі його відвідати!
Сьогодні я проспала похід на старий єврейський цвинтар, то пішли ми в Аеропорт. На жаль, великих літаків не побачили, але було дуже багато малих приватних літаків, які вилітали що5хв з аеропорту. А також літали літаки, з яких стрибали парашутисти. І все це на фоні західного сонця, неймовірно красиво!
Тепер мене перехоплюють відчуття свободи, простору.. Файно

 

А мені так сподобалося тицяти пальцем у мапу...
Я нині знайшла водоспад, навіть не годину їзді з Оттави. Так мріяла, що погуляю, нафотографуюся... А моє чудо мале у воду впало і прогулянка раптово скінчилася, навіть годину не протривавши.
Ну, нічого. Тепер сиджу і планую на завтра мандрівку до Монреалю. Підемо до закритого зоологічно-ботанічного парку. Там хоч нема, де у воду впасти. Думаю, Даркові сподобається. А я знову втомлена піду на роботу після вихідних. Принаймні працювати треба буде лише 4 дні.

 

У мене був день при кухні і гостях. Наготувала багато смачненьких страв і ми їх гарно поїли. Все пройшло дуже гарно, спокійно і навіть без думок про минуле чи а могло бути інакше. Дуже дякую Богові за те що в момент перетрубацій є на кого опертись, є поміч яка нам так необхідна.

На завтра дідо запланував поїздку з внуком за грибами. Подивимось що з того вийде. А дівчатка з мамою напевне будуть займатись міліканським спортом - шопіньґ. Треба нам дівчатам купити нові мешти, бо з вівтірка зимова шкільна форма має одягатись. Доживемо до завтра і побачимо що буде.

 

Абсолютна правда!!! Треба і мені якось перечитати Ліну Костенко. Дякую, Ясю, за ці строфи

 

В мене на роботі сьогодні важливий день - екзамен після стажування...Хвилююся страшенно, як то воно буде...Але ці 2 вихідні дні я сумлінно вчилася, сподіваюся, що це не пройде безрезультатно...А ще сталася подія, яка мене надихнула інтузіазмом....Ввечері прийду і все розповім....Якщо тут не буде допису, то шукайте у темі "Просто сьогодні мені гірше всіх...."...всяке ж може бути...

 

І ще дві строфи з її вірша "Коректна ода ворогам" (теж дуже влучно сказано, я вважаю):

Спасибі й вам, що ви не м"якуші.
Дрібнота буть не годна ворогами.
Якщо я маю біцепси душі -
то в результаті сутичок із вами.

Отож хвала вам!
Бережіть снагу.
І чемно попередить вас дозвольте:
якщо мене ви й зігнете в дугу,
то ця дуга, напевно, буде вольтова.

 

Мене тут дітиска роздирають в різні сторони, кожен хоче кусочок мами. А мама тішиться ружами які щойно мені принесли - подарунок від Романових. (Лільки, тобто) Так приємно. Дякую!!!

Тепер он відганяю дівок від квітів, бо кожна хоче собі квіточку. А я казю - то мамине, ані руш.

 

Обіцяла, що напишу сьогодні сюди, якщо день пройде добре...Пройшов, склала екзамен (не на пятірку звичайно, але прохідний бал набрала)...Тепер я офіційно працюю...Зараз не можу поділити почуття радості і якогось шоку, що я все таки це зробила!!!!!!!!!

 

а я все хворію. очі заплили, бо нежить не минається. чхаю, дихати важко. смаку майже не відчуваю. вуха теж періодично закладає. зате горло не болить лікуюсь. вилікуюсь. до середи вже маю бути хороша. саме повернеться одна гарна людина з відрядження зі Львова, куди виїжджає сьогодні робити фоторепортаж про "Криївку".

а до п"ятниці маю навіть не згадати про те, що хворіла, бо ж у п"ятницю їду до Чернівців на 2 дні.

в універ не пішла - і добре. я не прийшла, і викладачка не прийшла. я оце сиджу вдома вчусь, роблю індивідуальні практичні завдання і слухаю старих-добрих ОЕ)...

 

Як мені це знайоме
видужуй скоріше, маюнко!

 

А мені сьогодні зуб мудрості вирвали. Вже давно треба було, та все відкладала похід до лікаря, а тут на роботі сьогодні розболівся, аж півголови пульсує. Я після роботи бігом до лікаря, цюк - і все! І вже не мучуся. Лікар казав, коли все загоїться, прийти і вирвати ще з протилежного боку. Обидва нікудишні Чула, що у Франції зуби мудрості видаляють, як тільки вони виростають, бо псуються дуже швидко

 

ЗОЛОТИЙ ЛЕВ!!!!!!!!!

ходжу...дивлюсь...і думаю..
о небеса зробіть так щоб ми
НЕ ГРАЛИ ТОГО ДИБІЛЬНОГО ЗАХАРА БЕРКУТА НА ЗОЛОТОМУ ЛЕВІ
бо мені вже соромно

 

Після того як потішилась квітами, тато приїхав з маґазину і запацькав машину плитами. Мама вирішила що машину треба накінецьто помити. Озброївшись пилісосом, відром з водою, рулоном паперових рушників, губкою і викруткою - ми всі дружно мили машину 4 години. Ми її розібрали майже по шурубчиках і все вимили і пилісосили. Людоньки, я більше дітям ніколи не дам ніякого крекера в машині їсти.

 

А в мене сьогодні перший день на роботі як офіційного працівника....Щаслива!!!!!!! Поки що правда тільки від роботи...але вірю, що все попереду!!!

 

Давно не читала цю гілочку....заскучилась за вами...