Широка дорога веде у пекло, а Царство Небесне тре брати силою. Маємо приклад життя Ісуса, ап. Петра, ап. Павла та інших мучеників і маємо сектантів, які себе нічим не навантажують.
Оце свідчення особливо вразило. 58 років жінка не чула, читала по губах! Почала чути моментально! 10 років рука не піднімалася і боліла... Зцілилася моментально! Слава Богу! View: https://youtu.be/HnFMrBJIlJ4
View: https://www.youtube.com/watch?v=uIXTheJ_FXM Забавно так... Ніц не видно. Хочеш вір, а хочеш - не вір. Нє, щоб зважитися перед тим і після...
Ви кажете, що християнство навантажує. А Ісус каже, що тягар Його легкий і ярмо Його любе, тобто не навантажує, а навпаки приносить радість... Можливо, ми з вами просто про різні речі говоримо...
так, я знаю про нього... Це є якраз той яскравий випадок, коли людина не пізнала Ісуса. Це той випадок коли людина думала собі, що стала християнином, але так ніколи і не прийняла Ісуса як свого Господа і Спасителя..., на жаль... Таких "християн" є море....
А що, повинна була? Ви ж теж якісь речі розумієте, якісь ні, якісь дуже любите, якісь не дуже, на якісь взагалі алергія. Шо доводить недосконалість теорії, яку вони "повинні" сприйняти. Можливо це просто люди, яким мало задовільнятися вашими цитатами з Писання як беззаперечними і остаточними аргументами.
Не "А Ісус каже", а "і Ісус каже", бо тягар навіть легкий, він є тягар. А люди не звикли на себе брати тягар. От ви кажете: віра і все - більше нічого не треба, ти вже ТАМ. А Ісус тут пише про тягар, про те, що бери свій хрест і йди за Мною. Щоб здобути Царство Небесне треба силою і ми бачимо, що це є процес, тривалий процес, а не моментальний: повірив і ти вже там.
Людина досконала. Їй просто треба побачити в собі цю досконалість. Возлюбити себе. І одночасно ближнього свого. Ця досконалість - образ бога. При слові "бог" не треба починати труситися і падати на коліна (є слово російське "благоговение"). Це просто внутрішня гармонія. Цього навчає не тільки християнство.
Розумієте, дзеко, християнство- це не теорія. Християнство- це СТОСУНКИ з Ісусом! Ви можете, наприклад, про якусь людину знати все. Можете знати все, що вона говорить, як поводиться, як живе... Але людина не знає вас, ви не маєте взаємного спілкування між собою, ви не відкрилися для людини, людина не відкрилася для вас... Ви є чужими між собою... Так само і з Богом! Ісус так і казав євреям, котрі спостерігали за Ісусом, але не вірили, що Він Син Божий. Він сказав, що останнього часу вони прийдуть і скажуть- то ми, Господи, то ми, на чиїх вулицях ти вчив, робив чуда, але Ісус їм відповість- Я не знаю вас, відійдіть від мене. Зараз є той час, що Ісус є відкритим до кожного, Він приймає кожного, хто приймає Його як Господа і довіряє Йому своє життя!
Не було! Він завжди відкритий для людей живих фізично! Після смерті(фізичної) шансу уже не буде, щоб прийти до Ісуса і мати вічне життя...
Ну до цього ж треба прийти, щоб відкрити в собі цю досконалість. Спочатку прийти до потреби її відкрити, а потім потратити час на те щоб відкрити. І не всім це вдається навіть при величезному бажанні. Можливо хтось і не відчуває такої потреби, чи відчуває в собі "лугандонську досконалість", різні варіанти. Ви самі сказали
