Log in or Sign up

Відновлення історичної справедливості

Discussion in 'Історія' started by Чернобылец, Jan 3, 2007.

Page 9 of 16

forester Well-Known Member

Чернобылец said: ↑

НИкогда этого не делал. И в зеркало смотрю критично. Зачем обобщаете?
Click to expand...

Так я, вроде, не Вам отвечал. Или Вам? Впрочем, не важно, я не имел ввиду кого-то конкретно, я говорил о тенденциях.

forester, Jul 8, 2013

#161
Чернобылец Well-Known Member

forester said: ↑

Так я, вроде, не Вам отвечал. Или Вам? Впрочем, не важно, я не имел ввиду кого-то конкретно, я говорил о тенденциях.
Click to expand...

Зри в корень. @К. Прутков

Чернобылец, Jul 8, 2013

#162
forester Well-Known Member

Невстранец said: ↑

- нет. Я предков даже здешних свидомых не ругаю, не то, что своих. От Чернобыльца тоже подобного не слыхивал, и от Дальневосточника... Так и не знаю, о чём Вы.

Вот тутошние наших предков - и в хвост и в гриву, и нас к ним до кучи не раздумывая. Это Вы так пансьтву тонко намекнули?
Click to expand...

Вы не ругаете, но есть и такие, кто "борется с нашей совместной историей", не понимая, что так или иначе, это время, когда жили наши предки. И от этого уже никуда не дется. Потому и призываю не к упрёкам, а к более бережному отношению к своей истории, какой бы она нам сейчас не казалась.

forester, Jul 8, 2013

#163
Чернобылец Well-Known Member
forester said: ↑

Вы не ругаете, но есть и такие, кто "борется с нашей совместной историей", не понимая, что так или иначе, это время, когда жили наши предки. И от этого уже никуда не дется. Потому и призываю не к упрёкам, а к более бережному отношению к своей истории, какой бы она нам сейчас не казалась.
Click to expand...

Но вопрос остался к этому:

"Но есть ещё что-то бОльшее, кроме совка, которое сидит в нас и которое мы стараемся незамечать, списывая это на дурную наследственность."
Что в нас сидит по вашему мнению?

Чернобылец, Jul 8, 2013

#164
- Подобається x 2
Romko Дуже важлива персона
Romko, Jul 11, 2013

#165
- Подобається x 5
Romko Дуже важлива персона
Альфред Розенберг про Україну

Украинский народ на протяжении многих веков находился в постоянной борьбе против поляков и русских. Первый город, основанный викингами, изначально являлся подлинной столицей всей Русской империи и был лишь намного позже потеснён Москвой. Великороссы оказались численно сильней и во многом стойче, кроме того, начиная с XVIII века они стали всё шире привлекать к руководству немцев, так что все договоры, предусматривавшие равноправие русских и украинцев, могли безнаказанно нарушаться Москвой. С исторической точки зрения, уже в давние времена существовала постоянная связь с Центральной Европой через Кавказ, территорию сегодняшней Украины, и народам этих пространств всегда удавалось найти общий язык. Так и после краха 1918 года украинское руководство сделало Верховному командованию вермахта предложение не возвращать войска домой, а принять украинское гражданство и задействовать немецких солдат на Украине против Москвы и большевизма. Для столь масштабных планов на тот момент не хватило политической решимости, и Украина, до этого уже занятая немецкими войсками, стала жертвой еврейско-большевистского террора. Украинский народ насчитывает примерно 44 миллиона человек, и, не претендуя на единственно верное определение его численности, можно безо всякого сомнения сказать, что наряду с великороссами украинцы представляют собой наиболее сильный противоборствующий элемент. По отношению к Украине должны быть сформулированы иные политические цели, нежели в Остзейских провинциях. Если применительно к последним приходится говорить об определённой форме немецкого протектората, то здесь необходимо со всем упорством добиваться создания независимого украинского государства, которое будет находиться в тесном, неразрывном союзе с Германским рейхом. Чтобы достичь этого, вермахт и политическое руководство должны с самого начала подчеркнуть, что немцы и украинцы никогда не вели войн друг против друга, что по отношению к украинцам всегда были и выражались симпатии, но русский царизм не позволял осуществлять политическое сотрудничество. Историческое обоснование этого взгляда было дано нижеподписавшимся 13 лет назад в специальном издании журнала «Мировая борьба» в статье «Украина – узловая точка мировой политики». При вводе войск на Украину необходимо быть готовыми к наихудшему. Обстановку там нельзя сравнить ни с одной из западноевропейских стран. Бывшая интеллигенция, надо полагать, по большей части расстреляна или замучена голодом, а другие слои населения 20 лет ничего не видели и не слышали о Западной Европе. Обобществление материальных благ и коллективизация крестьянства наверняка чрезвычайно сильно подавили имевшийся у украинцев инстинкт самостоятельности. Ранее украинец отличался от московитов своим представлением о собственности. Если московиты изначально были коллективистски ориентированы на общинное землевладение, то украинцы всегда отстаивали личную крестьянскую собственность. Это определяющее понимание собственности естественным образом формирует народный характер иначе и, в конечном счёте, и вовсе является проявлением жизневосприятия, отличного от того, которое было характерно для Москвы. Таким образом работа по созданию такого независимого украинского государства предполагает дальнейшее культивирование украинского языка, на введение которого в конечном итоге был вынужден пойти Советский Союз. В сфере украинского школьного и высшего образования будет необходимо сделать всё возможное, чтобы шаг за шагом менять мышление простого народа и фокусировать его на собственной государственности и союзе с немецкой нацией. Чтобы отыскать путь к душе украинского народа, одними из наипервейших мероприятий должны стать основание большого украинского университета в Киеве, развитие украинской письменности и украинского искусства в целом. Для Германии же Украина в первую очередь важна в качестве большой житницы Европы. Здесь мы также столкнёмся с большой разрухой, и поскольку трактор, как государственная собственность, заменил тягловый скот и лошадей, всё будет зависеть от того, будет ли у нас в распоряжении необходимое количество нефти, чтобы поддержать производство. Этот вопрос, в свою очередь, тесно связан с оккупацией областей Дона и Кавказа...

Главным центром варяжского государства, правящий слой которого был образован скандинавами, стал Киев. Но даже после татарского нашествия Киев ещё долгое время играл роль контрполюса Москвы. Его национальный образ жизни, вопреки постулатам московитской историографии, доминировавшей во всей европейской науке, основывается, по сути, на почти непрерывной традиции.

Политической задачей на этой территории может стать содействие росту национальной самобытности, возможно, вплоть до создания суверенного государства, которое могло бы либо самостоятельно, либо во взаимодействии с Доном и Кавказом в форме Черноморского союза осуществлять постоянное сдерживание Москвы и гарантировать безопасность с востока для большого немецкого жизненного пространства. С экономической точки зрения этот район мог бы одновременно выполнять функции крупной сырьевой базы и вспомогательного источника продовольственного снабжения для Великого германского рейха.

К той части, что в СССР принято считать чисто украинской, также можно было бы присоединить приграничные районы русского центра, – как уже было сказано – чтобы ослабить его и одновременно поддерживать постоянную конфронтацию. В данном случае речь может идти о части Курского и Воронежского административных округов.

На достижение этой политической цели позже должно быть также сориентировано административное и экономические обустройство всей этой территории.

Альфред Розенберг, доповідна записка № 2 від 7 липня 1941 року, IfZ Mnchen. Nurnberger Dokumente 1018-PS.
Click to expand...

Цікаво,де той коварний хфошистський план Ост по знищенню слов'ян як раси,про який так люблять волати совкодрочери?

Romko, Jul 12, 2013

#166
- Подобається x 3
forester Well-Known Member
Чернобылец said: ↑

"Но есть ещё что-то бОльшее, кроме совка, которое сидит в нас и которое мы стараемся незамечать, списывая это на дурную наследственность."
Что в нас сидит по вашему мнению?
Click to expand...

Вы никогда не задумывались, почему одна и та же идеология оказала на различные страны различные последствия? Почему после крушения этой идеологии различные страны с различной скоростью адапритуются к новым условиям? Можно, конечно, сослаться на различную степень влияния, но... Так ли сильно отличалась жизнь какого-нибудь украинца в 70-х находящегося под прессингом идеологии коммунистов от сегодняшней его жизни? Меньше стали опаздывать на работу? Меньше стали воровать? Лучше выпускаемая продукция? По-моему ответы очевидны. Потому-то я и не сторонник сеодняшнюю нашу плачевную ситуацию "оправдывать" только наследственностью совка. Это, конечно, было, и конечно же влияние оказало, но не столь радикальное, как можно было бы предполагать. Всё-таки истинные причины зарыты в нас самих, в нашем менталитете. И чего ж тогда на зеркало пенять?

forester, Jul 13, 2013

#167
- Подобається x 2
Romko Дуже важлива персона
forester said: ↑

Так ли сильно отличалась жизнь какого-нибудь украинца в 70-х находящегося под прессингом идеологии коммунистов от сегодняшней его жизни? Меньше стали опаздывать на работу? Меньше стали воровать? Лучше выпускаемая продукция? По-моему ответы очевидны. Потому-то я и не сторонник сеодняшнюю нашу плачевную ситуацию "оправдывать" только наследственностью совка.
Click to expand...

Памятаєте шість парадоксів соціалізму?

Немає безробіття, але ніхто не працює;
ніхто не працює, але план перевиконується;
план перевиконується, але магазини порожні;
магазини порожні, але холодильники повні;
холодильники повні, але все незадоволені;
всі незадоволені, але все голосують «за».

Просто есересер - суспільство тотальної брехні,підміни понять,безгосподарності.
Ще одна приказка,родом з тих часів

"Они делают вид, что платят, мы делаем вид, что работаем ..."

Romko, Jul 13, 2013

#168
- Подобається x 2
duncan батяр з личакова Staff Member

forester said: ↑

Всё-таки истинные причины зарыты в нас самих, в нашем менталитете.
Click to expand...

да нет такого понятия, как "менталитет"
его придумали, чтобы иметь простое объяснение
это все лишь внешние факторы
западная и восточная германия -- разные немцы
северная и южная корея -- разные корейцы

duncan, Jul 13, 2013

#169
Romko Дуже важлива персона
forester said: ↑

Всё-таки истинные причины зарыты в нас самих, в нашем менталитете. И чего ж тогда на зеркало пенять?
Click to expand...

Во-во...

уровень свободы печати, свободы слова в Америке значительно выше, чем в России. Тому множество причин, и самая очевидная заключается в том, что в США средства массовой информации контролируются частными владельцами, а в России — властью, либо прямо, либо опосредованно.

Хотя эта причина и лежит на поверхности, она далеко не главная. Если представить себе, что завтра в России власть уйдет из СМИ (как того потребовал президент Медведев), положение изменится незначительно и конечно же не станет таким, как в Америке.

Уж слишком различна история двух стран, слишком рознятся представления о роли СМИ в частности и о свободе печати в целом. Прочтите, что писал Томас Джефферсон, автор Декларации Независимости США, одному своему приятелю в 1787 году: «Поскольку основой нашего правления является мнение народа, первой целью должно быть сохранение этого права, и если бы мне выпало решать, иметь ли нам правительство без газет или газеты без правительства, я, ни минуты на сомневаясь, предпочел бы последнее». Обратите внимание: написано в 1787 году будущим президентом. Что происходило в России в это время? Пик феодализма с Екатериной II, преследование Новикова и Радищева за изданные и написанные ими статьи и книги.

Если посмотреть на это чуть шире, то заметим, что по сути дела русский народ всегда находился в рабстве — почти три века татаро-монгольского ига, за которым через некоторое время последовало установление крепостного права, длившегося без малого четыре века; его отмена не сопровождалась попытками дать крестьянству подлинную свободу (т. е. земельные наделы), а спустя пятьдесят с небольшим лет пришло рабство в виде советской власти с ее прикреплением крестьян к колхозу.

Откуда у народа с подобной историей может взяться понимание свободы? Свобода и ответственность — две стороны одной и той же монеты, без второй нет первой. Но раб по определению безответственен, за него отвечает хозяин. Для раба существует воля — что хочу, то и ворочу, — не имеющая ничего общего со свободой.

Мне потребовалось довольно много времени, чтобы прийти к этим выводам. Придя к ним, я понял: мои прекраснодушные мечты о том, что скоро все изменится к лучшему, суть тоже иллюзии. Повторюсь: если завтра президентом России станет просвещеннейший демократ, если перестанут оказывать давление на журналистов, если и федеральная, и региональная власти будут вынуждены уйти из СМИ, если будут созданы, помимо частных, общественные СМИ, — все равно потребуется еще немало времени, чтобы положение стало таким, каким является в Западной Европе.

«Крепостной» менталитет власти очевиден. Все эти постыдные попытки квалифицировать демократию, называя ее то управляемой, то суверенной, все это словесное жонглирование, напоминающее цирковой номер, есть не что иное, как выражение не то что нежелания, но неспособности нынешней российской власти вырваться из представлений прошлого. Сюда же можем отнести и заигрывания с Русской православной церковью, которая, как ни одна другая сила в России, устремлена в прошлое.

Вернувшись в Россию, я встретился со СМИ, совершенно лишенными обязательств, с журналистами, искренне считавшими, что не несут ответственности ни перед кем, кроме своего главного редактора, — да и то лишь потому, что он может их уволить. А всего через четыре года к власти пришел Владимир Владимирович Путин, и установленная им «вертикаль власти» привела к тому, что журналистики в России почти не стало — были введены неписаные ограничения, приведшие к безграничной самоцензуре, при которой несомненное большинство сегодняшних «журналистов» чувствуют себя как нельзя лучше.

Когда я уезжал из СССР в 1991 году, я покидал страну, в которой, после долгих десятилетий правления веры и страха, робко зарождалась новая вера — без страха. Вернувшись всего через семь лет, я нашел страну, совершенно лишенную какой бы то ни было веры; что до страха, то ему на смену пришли цинизм, безразличие и неуемная жажда денег.
Конечно, есть исключения. Но как мы знаем, исключение только подтверждает правило.
Click to expand...

Познер Владимир
Прощание с иллюзиями

Romko, Jul 13, 2013

#170
- Подобається x 1
Romko Дуже важлива персона
Своеобразно решили отметить скорбную годовщину с момента начала Великой отечественной войны Донецкой исправительно-трудовой колонии №-124. Здесь, 22 июня, состоялось торжественное действо, на котором, впервые с момента независимости Украины, группа осужденных, содержащихся в колонии, официально получили медали - за то, что они принимали участие в боевых действиях во время военных конфликтов Советского Союза. Три человека, которые исполняли интернациональный долг в Афганистане, а затем волею судьбы оказались в зоне получили юбилейные медали «50 лет Победы в Великой Отечественной войне 1941-1945 года» и почетные грамоты, которые вручил осужденным председатель Кировской районной организации ветеранов Афганистана Петр Шапошников." - пишет донецкий сайт 62.ua

Не знаю, кто придумывал вышеозначенное мероприятие, но это был без сомнения тайный поклонник Юрия Михальчишина. Клянусь, никто из движения ВО "Свобода" не смог бы так смачно плюнуть в культ Великой Победы.

В этом чудесном акте прекрасно все, от начала и до конца. И место вручения наград, и сами награжденные, и "торжественное действо" в день величайшей трагедии, и, конечно же, юбилейные медали "50 лет Победы в Великой Отечественной войне 1941-1945 года". Видать, завалялись с 1995-го, некому было вручить...

Какое отношение зеки-афганцы имеют к войне, окончившейся до их рождения - вопрос из разряда "Почему Украину не назвали Гондурасом". Логично было бы изготовить какие-нибудь специальные медали для участников войны в Афганистане, но та война у нас не имеет ореола святости. А ветераны нужны исключительно для отправления полурелигиозных обрядов 9 мая, так что выбор понятен. Через некоторое время эти героические ветераны откинутся с зоны и будут гордо вышагивать на парадах перед насильно согнанными детишками, которые, не понимая кто перед ними, будут дарить им цветы.

К сожалению, в статье не указано, за какие преступления награжденные попали за решетку. И правильно, негоже про ветеранов гадости писать. Это только подлые фашисты могут. А мы не такие! Подумаешь, колония... У нас вон и президент сидел, и ничего.
Click to expand...

Кузница ветеранов

Romko, Jul 14, 2013

#171
- Подобається x 1
Romko Дуже важлива персона
.....................................

Це дослідження присвячую тернополянці Ользі Жулковській, яку за участь у національно визвольному русі ОУН-УПА було засуджено на довічне заслання без права повернення в Амурську область Російської Федерації.

На жаль, на дев'ятнадцятому році незалежності України слово бандерівець має негативне забарвлення на більшості українських земель, бо ще не розвіяний головний міф радянської пропаганди про те, що бандерівець означає бандит.
Тому я, Тетяна Білько, голова громадської організації "Жінки до влади!" вирішила реалізувати давню рухівську пропозицію – реалізувати проект "Міст дружби Тернопіль – Луганськ". Одним з головних компонентів названого проекту є дослідження суспільно-політичної ролі ОУН-УПА за матеріалами Державного галузевого архіву Служби Безпеки України.

В архіві попросили конкретизувати, бо матеріалів на тему визвольних змагань дуже багато. Відповіла, що мене насамперед цікавить як дискредитували ОУН-УПА. Почувши: "Вас цікавить діяльність спецгруп?" – Невпевнено відповіла: "Мабуть". Річ у тому, що я не є професійним істориком, народилась і виросла на Київщині, але кілька років жила у Тернополі. Працювала у Крайовій Раді Руху у 1991-1993 роках, до речі, в одному кабінеті з Ільком Оберишиним, який був надрайоновим провідником ОУН і надрайоновим СБ (оунівської служби безпеки) у Збаразькому районі. Він збирав матеріали до літопису УПА. Приходили сотні учасників визвольних змагань, згадували про "стрибків", але про ці спецгрупи інформація якось не відклалася. Була приємно здивована, коли мені винесли кілька томів справи N372 "Сборник документов о структуре и характере антисоветской деятельности "Организации украинских националистов – ОУН" и "Украинской повстанческой армии – УПА"; о методах и приемах агентурно-оперативной работы органов государственной безопасности Украины по ликвидации организованного подполья ОУН и вооруженных банд УПА на территории республики в период 1943-1954 гг" у 98 томах. От як це серйозно було поставлено!

Кожен з томів – це сотні сторінок. А в них трагічна історія України, задокументована у аналітичних довідках оперативних працівників, допитах повстанців, оригінальних агітаційних документах ОУН українською та перекладах їхніх листівок на російську з метою донесення інформації до вищого керівництва радянської каральної системи.

Найбільше вразили ці рядки:

"Ни "Бурый", ни "Малый" и ни кто другой из бандитов с кем мне пришлось встречаться с 24 июня по 11 июля с.г. (1945) не высказывали ни одной оптимистической мысли. Наоборот, у всех упадническое настроение, никакой перспективы, никакого просвета в "своей борьбе" не видят.

Не об активизации деятельности ОУН идет речь, а о том, как бы подольше продлить свою жизнь. Характерным для всех их, начиная от "ОРЛАНА" и кончая "МАЛЫМ" является, что они живут не для борьбы, а для того, чтобы "честно войти в историю и своей смертью доказать последовательную верность идеям ОУН..."

Стор.72 т.87 Арх.N372

В ході дослідження знайдено Звернення повстанців у перекладі на російську:

"Большевистская пресса очень часто называет нас бандитами, которые уничтожают мирное население.

В ответ на это мы спрашиваем: почему пресса не информирует граждан СССР о том, что украинские повстанцы не сдаются органам МВД-МГБ, а в безвыходном положении кончают жизнь самоубийством – подрываются на гранатах, стреляются последними пулями, кидаються в горящие дома?

Она не пишет об этом потому, что иначе каждый человек, читая эти строки придет к убеждению, что МВД-МГБ имеет дело не с бандитами а с людьми, которые отдали себя высокой идее и предпочитают смерть кандалам врага.

Почему большевистская пресса не помещает на своих страницах нашей программы и не критикует ее?

Потому что она знает, что народы СССР будут восхищены этой программой, она указывает народам СССР путь к свободе, она ясна – без фальши и обмана, и потому большевистские писаки не имеют аргументов для критики нашей программы.

Почему же, наконец, _____ (пробіл поставлено в архівному документі, побоялись перекласти яка то преса – ред.) пресса не помещает списков тех "мирных жителей", замученных бандитами-бандеровцами?

Потому что читатели придут к выводу, что это почти все партийцы. К этому мы можем добавить, что мы уничтожаем всех прислужников большевистской власти, которые занимаются грабежом и издевательством над мирным населеним."

Стор 450 – 451 т.14 Арх N372 Ф.13

З точки зору міжнародного права ОУН-УПА – повстанці

На визначення радянської історіографії "бандити" щодо бійців ОУН-УПА варто подивитись з точки зору міжнародного права. А ще точніше – міжнародного гуманітарного права. Поняття "міжнародне гуманітарне право" з'явилося порівняно недавно і визначає "правомірність збройних конфліктів", "право війни", а учасників правомірних збройних конфліктів визначає як повстанців, якщо вони ведеть боротьбу для досягнення виключно політичної мети. Тепер наведу деякі витримки із статті "Військово-політична діяльність ОУН та УПА в світлі норм міжнародного гуманітарного права" Д.В.Вєдєнєєва та О.Є.Лисенка:

"З позиції конфліктології український національно-визвольний рух і комуністичний режим виступали як контрагенти в протистоянні один з одним. Конфлікт між ними був невідворотним, оскільки сторони могли досягти своєї мети тільки шляхом знищення якоїсь із них. Різні стратегічні інтереси зіткнулися на одній територій та стосувалися одного народу. Тому жодного шансу для компромісів не існувало, як і альтернативи силовим рішенням.

Яке підгрунтя виникнення ОУН-УПА в Західній Україні? Особливості політики Радянської влади і методів її силових структур у Західній Україні слід розглядати як одну з основних причин ескалації насильства. Радість об'єднання Західної України із Великою Україною у 1939 році змінилася розчаруванням та акціями спротиву до радянської влади та її представників.

Основоположним і принципово важливим критерієм правової оцінки самостійницького руху є те, що формування ОУН та збройне підпілля УПА виступали з чітко окресленою політичною метою – відновлення суверенітету і територіальної цілісності України. При цьому слід зважати на той факт, що Українська держава реально існувала у 1917-1920 роках, виступала суб'єктом міжнародних відносин і була ліквідована внаслідок зовнішнього збройного втручання.

Право нації на самовизначення і власну державність є природним. Отже заперечення правомірності боротьби певних українських військово-політичних сил за самостійність, включаючи і ОУН-УПА є нонсенсом у політико-правовому відношенні. Українська політична нація реалізувала своє право на самовизначення у такий спосіб, як це зробили багато інших націй у світі. І те, що більшовицький тоталітарний режим поставив учасників національно-визвольного руху "поза законом", зовсім не означає його нелегітимності за міжнародно-правовими нормами.
Click to expand...

Romko, Jul 25, 2013

#172
- Подобається x 1
Romko Дуже важлива персона

Право нації на самовизначення і власну державність є природним. Отже заперечення правомірності боротьби певних українських військово-політичних сил за самостійність, включаючи і ОУН-УПА є нонсенсом у політико-правовому відношенні. Українська політична нація реалізувала своє право на самовизначення у такий спосіб, як це зробили багато інших націй у світі. І те, що більшовицький тоталітарний режим поставив учасників національно-визвольного руху "поза законом", зовсім не означає його нелегітимності за міжнародно-правовими нормами.

Нині гостро дебатується проблема надання учасникам цього руху статусу "воюючої сторони". Навіть не вдаючись до поглибленого аналізу всіх політичних та юридичних аспектів цього питання зрозуміло, що ОУН-УПА та інші військово-політичні формування самостійницького спрямування за всіма критеріями підпадають під цю дефініцію."

Архівні матеріали справи N372 надають підстави стверджувати, що:

ОУН-УПА – це не локальне явище,

зосереджене у західних областях України

Із протоколу допиту затриманого Павлишина Луки Степановича:

Территория Украины по линии ОУН и УПА делится на три края: "ЗАХИД", "ПИВНИЧ" и "СХИД" и, что края в свою очередь по линии УПА делятся на генеральные округа.

Что касается края "СХИД", то в него входят следующие генеральные округа:

1. Винницкий генеральный округ, в составе которого находятся области или округа – Винницкая, Каменец-Подольськая и Северная часть Трансднистрии, а также южная часть Житомирской области.

2. Киевский генеральный округ – Киевская и Кировоградская области.

3. Николаевский генеральный округ – Николаевская, Одесская области и Южная часть Трансднистрии.

4. Днепропетровский генеральный округ – Днепропетровская и Запорожская области.

5. Крым, как особый округ.

6. Сталинский генеральный округ – Сталинская и Ворошиловградская области. (тепер Донецька та Луганська)

7. Харьковский генеральный округ – Харьковская и Полтавская области.

Черниговский генеральный округ – Черниговская и Сумская области.

У процесі перегляду томів справи N372 я не виявила повідомлень про звірства над мирним населенням з боку повстанців ОУН-УПА. Більше того наведений нижче фрагмент свідчить, що вони знищували виключно радянських активістів. На жаль, енкаведист не заніс до звіту інформацію за що ж було прийнято рішення розстріляти тих людей. Бо повстанці проводили обговорення і складали протоколи, де зазначали мотиви таких дій.

По записям самого "Михайла" известно, что по его прямым установкам бандитами ОУН только с декабря 1949 г. По 31 октября 1950 г. На территории 6 районов убито 23 чел. советских граждан и советского актива.

Стор.47 т.87 Арх N372

А зараз кілька слів про моє надзавдання і чому власне "Міст дружби Тернопіль-Луганськ". Як то кажуть на ловця і звір біжить. В процесі упорядкування свідчень учасників ОУН-УПА як працівника Тернопільської крайової ради НРУ, мені випала нагода у 1993 році поспілкуватись із пенсіонером спецслужб. Він розповів, що коли на Тернопілля почали приїздити молоді дівчата з Луганська аби вчителювати у місцевих школах то тернопільські енкаведисти отримали інструкцію їх вбивати. Але, це звучить неймовірно, тернополяни відмовились це робити. Тоді для цієї чорної роботи почали вербувати хлопців на Сході. І вийшло так, що це саме хлопці-луганчани вбивали своїх землячок-луганчанок на Тернопіллі. Поки що прямої доказової бази в архіві щодо цього питання не вдалось знайти. Але є щирі слова луганчан, які дорогого варті.

Нещодавно в поїзді Київ-Луганськ вирішила запитати у попутників про актуальність розширення контактів між Луганськом і Тернополем. Виявилось, що співрозмовниця вже побувала у Тернопіллі на Різдво. Яким же було моє здивування коли почула у відповідь: "Західняки нам ніколи не пробачать. Наші східняки там такого наробили..." Така відповідь мене дуже вразила. І я говорила щось на зразок: "Та ні, пробачать, вже пробачили..."
Click to expand...

Західняки нам ніколи не пробачать... (із розмови у поїзді Київ-Луганськ)

Romko, Jul 25, 2013

#173
Romko Дуже важлива персона

http://youtu.be/k2NHV8PqBT4

Romko, Jul 27, 2013

#174
Romko Дуже важлива персона

Останнім часом росіяни все частіш нарікають на те, що, в інтернеті зіштовхуються з проявами "незрозумілої" ненависті з боку "братів" українців. Мовляв, куди не зайдуть, де не глянуть - повсюди їх облають, обматюкають. Якже так? Раніш росіяни відносилися до українців з великою шаною, симпатією, адже чи не у кожного в роду є родич-"хохол", а нині розгублено задаються питанням: "За що вони нас так ненавидять? Що треба зробити, аби повернути усе, як було раніш?" Послухав-послухав я всі ці слізні голосіння й вирішив розтлумачити нашим "братам", за що ж...
Відверто кажучи, мене дивує обурення росіян з приводу словесної агресії й ненависті до них з боку українців. А за великим рахунком, на що ви очікували? Ви продаєте нам свій смердючий газ за найвищою в Європі ціною і після цього дивуєтесь, що українці вас лають на кожному кроці. Звичайно, ви скажете - це все Путін такий-сякий, а прості росіяни тут ні до чого. Невже?!! А хто ж це обирає його вже втретє?!! Хто ж співє йому славу до небес?!!
І добре б вже, якби справа була лише в газі. Але ж ваші кремлівські ліліпутики довблять мізки Україні не тільки й не стільки за газ, а відносно усього, що стосується наших внутрішніх справ. Та взяти хоча б мову. Ну яке ваше діло, якою мовою спілкуються в Україні?!! Ах, ви бажаєте, щоб етнічні росіяни, які мешкають в Україні, користувалися рідним для них язиком? Та невже?!! А ви вже надали таку можливість мільйонам етнічних українців, що мешкають у вас в Росії? То які претензії до нас? Щоби чогось вимагати, треба, мабуть, спочатку надати особистий приклад, а потім вже качати права...
А історія? Яке ваше собаче діло, хто є нашими національними героями?!! Ви гляньте на свою історію! Наші герої принаймні воювали з окупантами, а не з власним народом. І чому ви постійно попрікаєте нас тим, що ми проводимо антиросійську політику, прославляючи тих, хто боровся проти Москви? Ми коли небудь звинувачували вас в тому, що Росія проводить антиукраїнську політику, прославляючи Петра Кривавого, який знищив Батурин, зруйнував Запорозьку Січ, чи прославляючи повію Катерину, яка скасувала Гетьманщину, повторно зруйнувала Січ та впровадила в Україні кріпосне право?
А усі ці заклики до об'єднання? Ви вважаєте це по-братськи, закликати до об'єднання, залякуючи при цьому усіма можливими ускладненнями, що можуть виникнути у разі не приєднання України до Тайожного союзу? Не по-братськи, це а по-скотськи! Були від вас і погрози нанесення ядерного удару по Криму у випадку приєднання України до НАТО. Ви й це також вважаєте природнім?
Звичайно хтось скаже, що пролітика не повинна впливати на стосунки між народами. Мовляв, це політики-виродки провокують конфлікти, а звичайний народ тут ні до чого. Та невже?!! От ви шпините українців за те, що вони обливають лайном вас в інтернеті. А ви почитайте, що пишуть про нас ваші співвітчизники, страждущі на манію величі та великорусскій геморой. Ви гадаєте, нам приємно читати, що, мовляв, ми - неіснуючий народ, що ми зрадили своє ісконноє вим'я, пардон, ім'я - "русскіє" та іншу маячню? І після цього дивуєтесь, що якийсь рагуль обклав вас "триповерховим"...
Ви запитуєте, що ж зробити для того, аби все повернулося, як було раніш? Ну, для початку варто визнати, що "як було раніш" ніколи не було. Натягнутими відносини між українцями та росіянами були завжди. Вони розпочалися не сьогодні, а тягнуться ще з часів Руси, коли руські князі, які начебто належали до однієї народности різали один одного за право володіти Київським престолом. Одначе, ми не будемо так заглиблюватися в історію, а почнемо з 1618 року, коли наш славний гетьман Сагайдачний зі своїми славними запорожцями наробили гучного шуму в Московщині, за малим не взявши самої Москви. Гадаю, саме від того часу московити мають зуб на українців. Та воно й звісно, адже тоді московити наробили гучно й рідко собі в штани. Потім була битва під Конотопом, коли другий наш славний гетьман Виговський розніс в пух і порох московське царське військо. Подейкують, що цар тоді так наробив під себе, що чкурнув з Москви, злякавшись, що козаки прийдуть по його грішну душу. Пізніш була ще не одна битва українців з московитами то в союзі з поляками, то з турками, то зі шведами, то з німцями. Тому, не варто вам ліцемірствувати та роповідати казки про "вічну дружбу між братніми народами", адже ніякої дружби насправді не було. Тому що те, з чим ви дружили, ніякими українцями насправді не було, а біс його знає хто, бо справжні українці ніколи не дружили з тими, хто причиняв їм зло.
Саме так. Не треба кривити пики і задирати до неба очі. Ви вважаєте, що понад 300 років знаходження в одній державі були суцільною ідилією? Вважаєте, що українці з росіянами увесь цей час жили гарно й щасливо? Одначе ми, українці, так не вважаємо. Ми чудово пам'ятаємо, як ваші бісові царі й цариці забороняли нам нашу мову, нищили нашу ідентичність, забороняли вживати слова "Україна", "українець", замінивши їх дебільними "Малоросія", "малорос", як ваші вожді заморювали голодом наших пращурів та вбивали їх лише за те, що вони мріяли жити у своїй, Богом даній, державі. Кожен свідомий українець знає й пам'ятає про це. А ті, хто заперечує ці факти (є у нас такі калєснічєнкі), ті просто... не українці.
* * *
Тому, якщо ви бажаєте, аби українці вас перестали ненавидіти, якщо бажаєте повернути те, чого ніколи не було, необхідно ось що зробити: нехай ваш Пукін всія русі приїде до Києва, прийде на Майдан, стане навколішки й попрохає в українського народу від імені усього російського народу вибачення. Затим, нехай підведеться з колін, просуне свою голову між ніг та поцілує себе в дупу. І після цього нехай вшивається зі Святої Руси під три чорти. І нехай по дорозі "восвоясі", зупиняється в кожному місті, в кожному населеному пункті і просить вибачення за все те зло, що творили царі, імператори, вожді і генсеки на українській землі!
Аж коли це все відбудеться (у чому є великі сумніви) ми, так і бути, затоваришуємо, забудемо старі образи. Тоді вже настане можливість обговорювати якісь економічні (і лише!) союзи. Ми зла не пам'ятаємо, доводиться записувати...
До того ж, народ ми європейський і усі наші інтереси знаходяться на Заході. Тому вже не осудіть: європейські цінності нам набагато ближчі, аніш азіопські.

Click to expand...

Нав'язуєтеся в брати? Покайтеся!

Romko, Aug 1, 2013

#175
Romko Дуже важлива персона

Если бы русские узнали правду о Ленине, на следующий же день не осталось бы ни одного памятника

— Говорят, Владимир Ильич вообще недолюбливал русский народ?

— Русофобия Ленина сегодня мало изучена. Все это идет из детства. У него в роду не было ни капли русской крови. Мать его была немкой с примесью шведской и еврейской крови. Отец — наполовину калмык, наполовину чуваш. Ленин воспитывался в духе немецкой аккуратности и дисциплины. Мать постоянно твердила ему «русская обломовщина, учись у немцев», «русский дурак», «русские идиоты». Кстати, в своих посланиях Ленин говорил о русском народе только в уничижительной форме. Однажды полномочному советскому представителю в Швейцарии вождь приказал: «Русским дуракам раздайте работу: посылать сюда вырезки, а не случайные номера (как делали эти идиоты до сих пор)».

— Существуют письма, в которых Ленин писал об истреблении русского народа?

— Среди тех страшных ленинских документов как раз особо жесткие приказы были по уничтожению соотечественников. Например, «сжечь Баку полностью, брать в тылу заложников, ставить их впереди наступавших частей красноармейцев, стрелять им в спины, посылать красных головорезов в районы, где действовали «зеленые», вешать под видом «зеленых» (мы потом на них и свалим) чиновников, богачей, попов, кулаков, помещиков. Выплачивать убийцам по 100 тысяч рублей…». Кстати, деньги за «тайно повешенного» (первые «ленинские премии») оказывались единственными премиальными в стране. А на Кавказ Ленин периодически отправлял телеграммы следующего содержания: «Перережем всех». Помните, как Троцкий и Свердлов уничтожали российское казачество? Ленин тогда оставался в стороне. Сейчас найдена официальная телеграмма вождя к Фрунзе по поводу «поголовного истребления казаков». А это знаменитое письмо Дзержинского вождю от 19 декабря 1919 г. о содержащихся в плену около миллиона казаков? Ленин тогда наложил на него резолюцию: «Расстрелять всех до одного».
Click to expand...

Romko, Aug 19, 2013

#176
Capitoshechka Наймоскальніший москаль

Capitoshechka, Aug 19, 2013

#177
forester Well-Known Member

Romko said: ↑

Если бы русские узнали правду о Ленине...
Click to expand...

Хе-хе... Прошёл по ссылке, посмотрел кто автор этой публицистики. Оказалось некто Микола Борисiв. Заодно посмотрел, что этот Мыкола пишет... н-да-а-а. Не мудрено, что в выдержке приведённой паном Ромку нет ни одной ссылки на документы. Видимо всё выдуманно, что собственно и ожидаемо, учитывая стиль письма этого Мыколы....

forester, Aug 21, 2013

#178
Romko Дуже важлива персона
forester said: ↑

Видимо всё выдуманно, что собственно и ожидаемо
Click to expand...

Русскіє - великі видумщики.

То де ж «споконвічні російські землі», де їх російські споконвічні території? Де канонічна Росія? Її немає.

Ці землі лежать навколо Москви? Можливо. Росією всякі «вчені» жириновські і леонтьєви називають і Україну, і Білорусь, але вважають і Комі, і Бурятію, і Якутію теж Росією. Парадокс? Виходить, що Росії немає. А де ж саме сама вона Росія? Де її «російське серце», так би мовити? Де її етно-географічна батьківщина? У Києві? Смішно ... і сумно одночасно, тому як не правда. Чому неможливо на мапі показати, де ж, власне, споконвічна етнокультурна земля росіян?

Тому, що такої землі немає. Можливо, хтось скаже, що Новгород, Суздаль, Ростов дали життя Московії та Росії, що після Києва і туди «переїхала» Русь. Але це ж відверта брехня і міф, створений імперськими «істориками» в 19 столітті. Новгород і Суздаль стають частиною Московії тільки при Івані Грозному після погрому і розграбування.

А до цього вони вважалися окремими князівствами, зі своїми устроями життя, специфічною мовою, культурою і менталітетом, який відрізнявся від московського. А якщо відкинути всю цю «великоруську» шовіністичну маячню ... Давайте подивимося прямо і реально, хто, де жив і на якій землі? Що вийде? А вийде ось що.

1. Меря, весь, мурома, вепси і т.д. НЕ Русь - ці народи де жили в 8-10 столітті, там жили і в 12-14, але там їх вже НІ сьогодні, бо всі вони в 15-16 столітті і пізніше «російські» стали.

2. Кривичі, дреговичі, сіверці, поляни - Русь, пізніше всі ці землі руські - народ руський, мова руська, себе русини називали і там, де жили в 9-10 столітті, ТАМ І ЖИВУТЬ СЬОГОДНІ, в 21 столітті - і сьогодні називаються українці і білоруси. Новгород і Суздаль були захоплені і практично знищені, вольності і порядки, що існували в них, були заборонені спеціальними указами Московських князів.

Знать і купців або просто вбивали, або змушували переїжджати до Москви. Дике Московське царство формувалося вогнем і мечем, жило війнами. Війни і були тією м'ясорубкою, яка переварювала малі народи і створювала новий народ «московсько-російський».
Інакше кажучи, "російська людина" - це носій "російської культури і придуманої історії", що сформувалася в 15-17 столітті та штучно "систематизована" завдяки політиці Петра I, і пізніше, в 18-19 столітті - завдяки діяльності мужів російської науки і культури; а пізніше за радянської влади - завдяки «правильній» освіти народів СРСР.

У СРСР усім були відомі освітні інтернати в Середній Азії та Сибіру. Дітей забирали з сімей на багато місяців. Далеко від дому, під виглядом безкоштовної обов'язкової (!) освіти проводилася звичайна русифікація.

Діти втрачали мову, культуру, навички ремесел, господарювання своїх предків, відривалися від традиційного способу життя - таким чином, під «благою» вивіскою доступної освіти була знищена ідентичність багатьох народів Росії. Сумна доля і доля народів Півночі та Сибіру відома всім - майже поголовне пияцтво, зникнення ідентичності, традиційних промислів і зміна традиційного способу життя. Що далі? Вимирання або повна русифікація.

Писемність татар, чувашів, калмиків? Нас вчили в школі, що таких ніколи не було, а росіяни навчили їх писати і читати. Майже так ... Тільки спочатку россійські відібрали у цих народів власну грамоту на основі арабського письма, потім в 1920-х змусили писати по латині, ну а потім в 1930-40-х перевели плавно на кирилицю. Зрозуміло, що їх історична спадщина як би стало і не їх ... тому що написано по іншому. Вже давно в Росії "російським" вважається той, у кого рідна (перша) мова - російська.

Тобто "Російський" і "російськомовний" - поняття еквівалентні. «Російськими» сьогодні є дуже багато: татари, удмурти, башкири, чуваші, колмики, якути, буряти і т.д., яких насильно хрестили, починаючи ще з часів Івана Грозного, Петра I і до Столипіна. Вся система освіти та суспільно-політичного укладу також працювала на появу «російських» серед тих народів, які навіть слов'янами не є. Сьогодні важко сказати, скільки «росіян» у самій Росії є слов'янами за походженням. Очевидно меншість, менше 50%. Офіційна статистика не відображає цієї дійсності.

У цьому зв'язку дуже цікаві заяви політиків і навіть президента Росії про захист прав «російськомовних» в сусідніх країнах. Чи не так? А по суті, це нова версія старого міфу про «збирання земель руських». Тільки сьогодні йдеться про збирання людей і земель «російськомовних». За цим стоїть звичайна спроба прикрити неоімперські агресивні наміри, не більше, не менше.

Перепис 1926 року - в Росії на території Брянської, Курської, Смоленської, Рязанської областей налічується понад 2 млн. українців. Але вже в 1939 році їх менше 400 тисяч. За переписом 1989 року в Росії проживало 4.6 мільйони українців, в 2001 вже тільки 2.4 мільйона. Куди ж поділися 2 мільйони?

За період з 1900-х по 1990-ті на території європейської та південної частини сучасної Росії, а також у Сибіру було асимільоване близько 10-15 мільйонів українців - і це тільки за офіційними даними переписів Росії. А скільки було таких асимільованих білорусів, татар, башкирів, бурятів, калмиків і дітей із змішаних шлюбів, які за «заведеним правилом» ставали, звичайно, росіянами!? Десятки і десятки мільйонів. Ось це і є сучасний російський народ т.зв. росіяни.

Феномен «кріпосного права» - це феномен істинно московський, і він багато що пояснює. У всьому світі рабами були представники інших народів і рас. І тільки в Росії рабами було своє ж населення. Втім, це не дивно, князі Московського царства ставилися до народу не інакше як до чужинців, а назва «чернь» було назвою власного народу, що відмінно демонструє ставлення до цього самого народу. Але й сам народ змушений був ставитися до князів, як раб до господаря.

Рабське поклоніння перед знаттю і чиновниками характерно для Сходу, це все елементи азіатської культури, яка і стала невід'ємною частиною Московії. До укладення союзу України з Росією в 1654 селяни в Україні були вільні - жили не легко, але вони не були нічиою власністю і працювали на себе. А в містах діяло Магдебурзьке право.

Містам Московії таке було невідомо. Саме тому поступово народ, що проживав на території істинної Русі (в більшості своїй це сучасна Україна і Білорусь) і який називав історичну віру свою, мову свій і себе - руською і руським, пізніше, при більш тісних контактах з Московською державою в 17 столітті зрозумів, що сам він може бути ким завгодно, але тільки не тим московітом, москалем «російським», тобто не в тому розумінні «російським», яке в це слово вкладали в Московії.
Click to expand...

15 міфів російської історії - правда і брехня

Romko, Aug 23, 2013

#179
- Подобається x 1
Romko Дуже важлива персона
Старожилы советской закалки любят говорить, что во времена СССР все делалось на совесть и инженерная мысль была на высоте. На деле же все гораздо прозаичней: весь "аутентичный" советский автопром - это, по сути, клоны западных машин. Найдите десять отличий, как говорится.

Romko, Aug 30, 2013

#180
- Подобається x 4

(You must log in or sign up to reply here.)

Page 9 of 16

а де твій аватар? :)