Відповідь: Тексти улюблених пісень Константин Никольский Мой Друг Художник и Поэт Мой дpyг хyдожник и поэт, в дождливый вечеp на стекле Мою любовь наpисовал, откpыв мне чyдо на земле. Сидел я молча y окна и наслаждался тишиной Моя любовь с тех поp всегда была со мной. И вpемя как вода текло и было мне тогда тепло, Когда в дождливый вечеp я смотpел в оконное стекло. Hо год за годом я встpечал в глазах любви своей печаль, Дождливой скyки тyсклый свет и вот, любовь сменила цвет. Моя любовь сменила цвет, yгас чyдесный яpкий день Мою любовь ночная yкpывает тень. Веселых кpасок болтовня, игpа волшебного огня Моя любовь yже не pадyет меня. Поблекли нежные тона, исчезла высь и глyбина, И четких линий больше нет - вот безpазличия поpтpет. Глаза в глаза любовь глядит, а я не весел, не сеpдит Бесцветных снов покой земной молчаньем делится со мной. И вдохновенное лицо yтpатит добpые чеpты. Моя любовь yмpет во мне в конце концов И капли гpyстного дождя стpyиться бyдyт по стеклy Моя любовь неслышно плачет yходя. И pадyгy пpошедших дней застелит дым гpядyщих лет И также потеpяют цвет воспоминания о ней Рисyнок тает на стекле, его спасти надежды нет, Hо какже мне pаскpасить вновь в цвет pадости мою любовь А может быть, pазбить окно и окyнyться в миp иной, Где солнечный pисyя свет живет хyдожник и позт...
Відповідь: Тексти улюблених пісень Лоза. Опять один, опять темно, Опять немая ночь за окном. Скользит бесшyмно вдоль стены Холодный взгляд бездyмной лyны. И стpyится вpемя тихо, как pyчей, А ведь я стаpею.- Зачем ? Опять один, не ждy звонков, И мысли далеко-далеко. То под землей, то в облаках, А в сеpдце скалит зyбы тоска. И стpyится вpемя тихо, как pyчей, А ведь я стаpею.- Зачем ? Пpипев: Мы вечные стpанники в стpанном лесy ощyщений, И стpанен наш пyть, но мы снова yпpямо бpедем, Стyпая по листьям сомнений обид и пpощений. А свеpхy дождем золотистым Все падают, падают листья,- зачем ? Мой каждый день, мой каждый час Укpали жизни большyю часть. Как мало сделал и постиг, Стyпив за сеpединy пyти. И стpyится вpемя тихо, как pyчей, А ведь я стаpею.- Зачем ? Банален день, банальны сны В пpеддвеpии тысяч лет тишины. Банален миг, когда возник В тиши столетий мой пеpвый кpик. И стpyится вpемя тихо, как pyчей, А ведь я стаpею.- Зачем ? Пpипев Зачем ?
Відповідь: Тексти улюблених пісень Океан Ельзи Дякую Дякую тобі За то, шо ти завжди зі мною. І навіть так, як я хотів, І не без бою, але й без непотрібних слів. Дякую тобі За то, шо ти завжди зі мною. І я живу не так, як всі, Як за стіною, але з любов’ю на душі. Дякую тобі За то, шо ти завжди зі мною. І, може, й я - твоє дитя, Але з тобою я світу дам нове життя!
Відповідь: Тексти улюблених пісень Я не вернувся Слова: Василь Чудик Музика: Василь Чудик Краяли небо сірі гуси, звиняйте мамо - я не вернувся. Звиняйте неню - лиха недоля мене лишила на цьому полі. І затягнуло землю туманами, лежу посічений я ятаганами, А по залитім кров'ю полю волочить турок вас в неволю. Краяли небо сірі гуси, звиняйте мамо - я не вернувся, Звиняйте неню - калина в тузі, шо ви садили на щастя в лузі. А ту калину гей піднімали ми, з ворогом лютим потанцювали ми, Та залишили лиш зневіру, і ще дороги важкі в Сибіру. Краяли небо сірі гуси, звиняйте неню - я не вернувся, Звиняйте неню - то Божа воля, моя могила не серед поля. На ній ялина уверх здіймається, Карпатське небо на ній тримається, Сонячний промінь там через річку, на ній у тіні засвітить свічку. Краяли небо сірі гуси, звиняйте мамо - я не вернувся, Лиш не ломіть з розпуки руки, попідростають ваші внуки.
Відповідь: Тексти улюблених пісень Покоління Vova ZiL'Vova Покоління планокурів, яке тішиться тільки тим, Що скурює стільки плану, що аж в очах стоїть дим. Відповідні цьому жести, міміка і поведінка. Таке враження, що тоді їм подавали мозку половинку. Відсутні інтереси, мрії, прагнення і надії. Думка про ще одну хавку – єдине, що тебе гріє. Ставишся до цього просто, бо всі так роблять, Але тебе дурять і ти стаєш громадянином покоління планокурів. Покоління профнепридатних засранців, Які мутять хрен знають що, а потім взривається Чорнобильська станція. Учбові ракети пускаємо, то в будинок, де живуть люди, то в літак, Пасажири якого більше жити не будуть. Хотіли зробити авіа шоу, вийшла братська могила. Пілоти повимахуватись хотіли, сотні людей замочили. Дипломи про вищу освіту дають дебілам непрацездатним, Які і є основою покоління профнепридатних. Покоління проституток. Торгують душею і тілом. За все розраховуються натурою. З ними все зрозуміло. „Не твоє діло!”, - можливо скаже хтось з них. „Вареха, попустись і перестань творити гріх. На роботу треба влаштуватись.” Закосила під дуру, розставила ноги – відпердолили усі дзури. Береш в рот, щоб отримати 5 гривень прибутку. Що робити, коли навколо покоління проституток? Покоління продажних політиків, які нас опікають, Начебто допомагають, А насправді в дупі мають свій народ. Власну країну, не стидаючись, обкрадають, Грабують нас на мільйони і закордони втікають. Дилетанти при владі вирішують долю свого народу, А народ дуже часто характеризує їх словом „уроди”. Хочуть від нас любові, як до героїв відважних. Поясніть, як поважати політиків продажних? Покоління п’яниць. Горілку п’єте, як просту воду, Знищуючи духовну вроду свого власного народу. Називаєте цей маразм гордістю національною, Перетворюєте у свято таку дурницю банальну. Невже не розумієте, любов до зли знищить вас, Краще б ви пили народний напій, який називається квас. Та нє! Верх беруть інстинкти і бажання ниць. Алкогольний бізнес процвітає серед покоління п’яниць. Покоління пофігістів, яким буквально насрати, На те, що робиться навколо них, було б де поспати. „ Моя хата скраю! Я нічого не знаю!” – Це їхнє кредо, вислів, який про них все розповідає, Якщо їх це не стосується, їх це не зачипає. „Не моє, не шкода.” - Отака в них байдужа мода. Їх не цікавлять хороші і не торбують погані вісті, Бо всі вони належать до покоління пофігістів.
Відповідь: Тексти улюблених пісень Когда-нибудь М. Минков - А. Макаревич Когда-нибудь у предпоследнего порога Поймём и мы, что до конца идти немного. Тогда назад мы на дорогу обернёмся, И улыбнёмся, но не вернёмся. И можно вспомнить каждый шаг, но вот задача: Наш каждый шаг был сделан так, а не иначе. И те места, где нас покинула удача Нам никогда не позабыть, не возвратить. Припев: Но будет солнце звенеть В жёлтую медь поздней листвы. Но будет ветер кружить, Запах травы и синевы. Но будет песня слышна, Словно струна дальних лесов. Ещё без слов. Настанет миг, когда со мной случиться чудо. Мой первый день придёт неведомо откуда. И я верну назад все встречи и прощанья, И расставанья, и обещанья. И я пройду дорогой той, что шла от дома, Давно знакомый путь мне станет незнакомым. Но если даже всё случиться по-другому, Мой самый первый день меня благословит. Припев: И будет солнце звенеть В жёлтую медь поздней листвы. И будет ветер кружить, Запах травы и синевы. И будет песня слышна, Словно струна дальних лесов. Ещё без слов. И будет солнце звенеть В жёлтую медь поздней листвы. И будет ветер кружить, Запах травы и синевы. И будет песня слышна, Словно струна дальних лесов. Ещё без слов.
Відповідь: Тексти улюблених пісень Андрій Панчишин. Сварки впівголосу, щоб не почули сусіди Секс навшпиньки, щоб не прокинувся син, Ще один день провалився в минуле без сліду Ще один день, ще кільканадцять годин. Завтра прийде по горбатій бруківці мітлою, Завтра прийде, мов на зупинку трамвай Голос будильника і бутерброд з ковбасою І остогидлий заварений звечора чай. Завтра не буде від Тебе ніяких секретів Завтра і вчора – це рідні брати близнюки, Дощечки дві у зачовганім сірім паркеті, Як береги однієї брудної ріки. Втомлене серце вигукує кардіограму, Тишу годинник товче на пилюку дрібну, Знову вирішуєш свою хронічну проблему Як би спітнілим чолом проломити стіну.
Відповідь: Тексти улюблених пісень Аквариум "Звездочка моя" Песни у людей разные. А моя одна на века. Звездочка моя ясная, Как ты от меня далека. Поздно мы с тобой поняли, Что вдвоём вдвойне веселей. Даже проплывать по небу, А не то, что жить на земле. Облако тебя трогает. Хочет от меня закрыть. Чистая моя, строгая, Как же я хочу рядом быть. Знаю, для тебя я не бог. Крылья, говорят, не те. Мне нельзя к тебе на небо. А тебе ко мне прилететь. Поздно мы с тобой поняли, Что вдвоём вдвойне веселей. Даже проплывать по небу, А не то, что жить на земле.
Відповідь: Тексти улюблених пісень Дівчино кохана, йди сядь коло мене * Слова: народні Музика: Андрій Хавунка Дівчино кохана, йди сядь коло мене, Розлуки настав уже час. Йди сядь, посумуєм, обнявшись з тобою, І я поцілую ще раз. Йди сядь, посумуєм, обнявшись з тобою, І я поцілую ще раз. Бо завтра я їду в далеку чужину, Не знаю, повернусь чи ні. А може, дівчино, без тебе загину В далекій чужій стороні. А може, дівчино, полюбиш другого, Захочеш багатою буть. За золото щастя, голубко, не купиш, І ласки твої всі помруть. Ти вийдеш і станеш отам коло хати, Згадаєш про ласки мої. Згадаєш про край той, куди я поїхав, І очі заплачуть твої. Дівчино кохана, йди сядь коло мене, Розлуки настав уже час. Йди сядь, посумуєм, обнявшись з тобою, І я поцілую ще раз. Лелека Слова: Ігор Особік Музика: Ігор Особік Обробка мелодії: Андрій Хавунка Лелека полетів по небу в далечінь, І жалібний крик прощання до весни. Приспів: Ой не плачте ви, сивії верби, Ваш лелека ще ся поверне. Поверне, як не згине в далекому краю, То з весною він ся повертає. Вже повно в ставках ваших сліз, Чому ж ви ще плачете верби? По нашій ненашій землі, І по тих, кого не повернеш. Приспів. Ну що ж ви сестри мої всі навзрид, Вже гіркая вода в ставочку, Бо цурається батька син І плюндрує землю і мову.
Відповідь: Тексти улюблених пісень Олександр Вертинський Я опять посылаю письмо И тихонько целую страницы. И, открыв ваши злые духи, Я вдыхаю их горестный хмель. И тогда мне так ясно видны Эти черные тонкие птицы, Что летят из Парижа на юг Из флакона "Нуи де Ноель". Скоро будет весна. И Венеции юные скрипки Распоют Вашу грусть, Растанцуют тоску и печаль, И тогда будут легче грехи, И светлей голубые ошибки, Не жалейте весной поцелуев, Когда расцветает миндаль. Обо мне не грустите, мой друг, Я озябшая, хмурая птица. Мой хозяин - жестокий шарманщик Меня заставляет плясать. Вынимая билетики счастья, Я смотрю в несчастливые лица И под долгие звуки шарманки Мне мучительно хочется спать. Я опять посылаю письмо И тихонько целую страницы. Не корите за грустный конец И за слов моих горестный хмель, И теперь мне так ясно видны Эти острые черные спицы, Что летят из флакона на юг, Из флакона "Нуи де Ноель". Александр Вертинский Алилуйя Ах, вчера умерла моя девочка бедная. Моя кукла балетная в рваном трико. В керосиновом солнце закружилась победная. Точно бабочка бледная, так смешно и легко. Девятнадцать попов с куплетистами Отпевали невесту мою В куполах солнца луч расцветал аметистами. Я не плачу, ты видишь? Я тоже пою. Я крещу твою ножку упрямую Я крещу твой атласный башмак, И тебя, мою выдумку странную, Я целую вот так, вот так. И за гипсовой маской, спокойной и строгою, Буду прятать тоску о твоем фуэтте, О полете шифоновом и многое, многое, Что не знает никто, даже "братья Пате". Успокой меня, Господи, скомороха смешного, Хоть в аду успокой, только дай мне забыть, что болит. Высоко в куполах трепетало последнее слово: "Аллилуйя" - лиловая песня смертельных молитв.
Відповідь: Тексти улюблених пісень Можливо, я трохи захопився Вертинським, але не можу не навести ще цей чудовий твір Концерт Сарасате Александр Вертинский Ваш любовник - скрипач. Он седой и горбатый, Он Вас дико ревнует, не любит и бьет, Но, когда он играет концерт Сарасате, Ваше сердце, как птица, летит и поет. Он альфонс по призванью. Он знает секреты, И умеет из женщины сделать "зеро"... Но, когда затоскуют его флежолеты, Он - божественный принц, он влюбленный Пьеро... Он Вас скомкал, сломал, обокрал, обезличил. "Фам де люкс" он сумел превратить в "фам де шамбр". А-ха, а-ха. И давно уж не моден, давно неприличен Ваш кротовый жакет с легким запахом "амбр". И в усталом лице, и в манере держаться Появилась у Вас и небрежность и лень. А-ха, а-ха. Разве можно так горько, так зло насмехаться, Разве можно топтать каблуками сирень?.. И когда Вы, страдая от ласк хамоватых, Тихо плачете где-то в углу, не дыша, Он играет для Вас свой концерт Сарасате, От которого кровью зальется душа! Безобразной, ненужной, больной и брюхатой, Ненавидя его, презирая себя, Вы прощаете все за концерт Сарасате, Исступленно, безумно и больно любя!..
Відповідь: Тексти улюблених пісень Мамина коса ************* Ой, чого та калина віти похилила – Чи багато цвіту, чи тяжка роса?.. Ой, чого так рано мама посивіла? А була у неї золота коса. Мамині дороги, мамині тривоги Простелила доля у незнану даль. За ворота вийде, стане край дороги, В коси заплітає сивини печаль. Стеляться тумани долами-лугами, Стеляться тумани на глибокі сни... Гей, дорого дальня, поверни до мами Буде в її косах менше сивини.
Відповідь: Тексти улюблених пісень Дума про Волю Ой, ти, батьку, батьку молоденький! Чом ти батьку не прийдеш? У лиху годину, та й на Україну, Волю чом ти не несеш? Ой ви хлопці, хлопці українські! Волею я дихав та вже не дишу. Прийти не в силі, Бо ж я у могилі У землі чужій довгі роки лежу Приспів: Чорна земля, зелена трава, Небо блакитне, хмара біла, Жовте сонце, червона кров, Все це змішано знов и знов. Ой, ти, батьку, батьку справедливий! Все вже не так, як за твоїй доби. Повстань із могили, Розвій вражі сили, Знов людям чудо волі яви! Ой ви хлопці, хлопці нерозважні! Воля прийшла до тих хто її бажав. Сам не діяв чудо, Все робили люди Я ж тільки прапор волі держав Приспів. Ой, ти, батьку, батьку позабутий! Як тебе не має - так і волі нема! Чи є наша доля Чекати на волю, Доки воля буде людям дана? Ой ви хлопці, хлопці волелюбні! Хто вам може дати то, що у вас є? Воля не дається, Воля дістається Тим у кого вона в серці живе! Приспів.
Відповідь: Тексти улюблених пісень Із полону Е.Драч – В.Жданкін Iз полону, з-пiд Iзмаїлу Вели козаченьки В яснi зорi, на Вкраїну Братцiв дорогеньких. Отаман каже жартома: "Чом не раді йти в Батьківщину? Може, далі йти сил нема, То повертай до Ізмаїлу." А сто братців засміялись, Інші сто сказали: "Ми жіночок-татарочок Й діточок лишали. Одпустіть - жалкувать не будем - За дніпровськії плавні. Навіть бачить вже забудем Землі православні." В отамана очі - хмари, Крівцею налиті: "Ну йдіть, плодіть яничарів, Бісовії діти!" І коли закурився шлях, Запорожці коней вертали. Зі сльозами на очах Козаки своїх рубали
Відповідь: Тексти улюблених пісень Лети, моя думо Слова: Роман Купчинський Музика: Роман Купчинський Лети, моя думо, в вечірню годину Далеко-далеко відсіль. Лети, моя думо, у тую хатину, Що слухає казку топіль. Жила в тій хатині дівчина кохана, А може й жиє - то вклонись. Скажи її правду, болючу як рана, Що я вже не той що колись. Що гасне мій погляд і тихне мій голос, А скиби зорали чоло... Поволі в неволі сивіє мій волос, А терня у груди вросло. Скажи її думо, хай душу розважить, А серцеві скаже: "корись". Хай дармо не плаче і марно не тужить, Бо я вже не той, що колись.
Відповідь: Тексти улюблених пісень "БАТЯР Я СИ, БАТЯР" Батяр я си, батяр з малої дитини, Ой, дана-дана, дана-дана, гей! Як мав штири роки, ходив до дівчини, Ой, дана-дана, дана-дана, гей! Батяруйте, хлопці, як я батярую, Ні одної нічки дома не ночую. Маю жаль на маму, маю жаль на тата, Же мя породили такого вар'ята.
Відповідь: Тексти улюблених пісень Примітивна така пісенька але мені вона дуже подобалась в 2004-2005 рр. А яка актуальна була Кірпа, Кравченко (правда їх з нормальними поховали, але всетаки ...) Що за виконавці взагалі ....(?) Хаммерман знищує віруси Україна це ми Стефан Цвейг отравився Маяковський застрелився Ганнібал отравився Шикльгрубер застрелився Зігмунд Фройд отравився Курт Кобейн застрелився Брайан Джонс утопився А Гагаріна похітілі інопланєтянє Україна це ми Україна це ми Самогубців не хоронять Із нормальними людьми Лондон Джек отравився Граф Потоцький застрелився Акутагава отравився Ван Гог застрелився Сократ отравився Фадєєв застрелився Ян Кертіс удавився А Дільоз вибросився із окна Україна це ми Україна це ми Самогубців не хоронять Із нормальними людьми Вірджинія Вульф утопилась Цвєтаєва удавилась Лі Бо утопився Єсєнін удавився І Сапфо розбилась І Чєлінджер розбився Стефан Цвейг отравився Маяковський застрелився Україна це ми Україна це ми Самогубців не хоронять Із нормальними людьми
Відповідь: Тексти улюблених пісень Колись дуже вразила ця пісня... Матінка Вовчиця Анатолій Матвійчук У природи зайвих не буває. Але якось у важкі часи Оточили вовчу непокірну зграю Хижі люди та голодні пси. Влучно били скинуті рушниці — І не стало вовчої сім‘ї. Вижила вовчиця — Матінка Вовчиця. То дрімучий ліс захистив її. А вовчат мисливці підібрали, Сірих нерозумних малюків. Добре годували, довго тренували — І навчили убивать вовків. І взяли їх якось полювати В тишині незайманих дібров. І на дикій стежці їм зустрілась мати, Найрідніша кров. Найрідніша кров. Закриваю очі, а мені не спиться, І до ранку марю, знову марю я, А засну — присниться Матінка Вовчиця, Матінка Вовчиця, наче тінь моя... У житті по-всякому буває. Проминають і важкі часи. Але несвобода вовка убиває, Виживають пси. Виживають пси. І живуть вони життям собачим, Звикши до суворої руки. А ночами плачуть, Так невтішно плачуть, Як брати вовки, Як брати вовки.
Відповідь: Тексти улюблених пісень Mireille Mathieu ET JE T'AIME Paroles et musique: Eddy Marnay - Paul De Senneville J'entends la musique Venue d'un piano romantique Et je t'aime J'entends cet air qui a gagné le monde En quelques noires en quelques rondes Et je t'aime La ballade qu'un amoureux avait inventé Pour la belle qui hésitait à l'aimer J'entends la musique Qui a produit l'effet magique Et je t'aime J'entends ce message écrit pour une autre C'est comme s'il était le nôtre Et je t'aime La ballade qu'un amoureux est allé chercher Pour la belle qui a fini par l'aimer J'entends la musique Venue d'un piano romantique Et je t'aime J'entends cet air qui a gagné le monde En quelques noires en quelques rondes Et je t'aime J'entends cet air qui a changé le monde Pour toi et moi en trois secondes Et je t'aime Et je t'aime Et je t'aime
