Петриненко Роки розлук і тихі втрати - Життя завжди бере своє, Воно забрало наше свято, Тепер назад не віддає. Та я вертатимуся знову В печальні спогади твої. Ми не закінчили розмову, Давай продовжимо її. Сьогодні не кажи мені "прощай", Постривай, зачекай. Я так хотів тобі принести рай - Приніс біду. Тобі зі мною горя через край, Вибачай, вибачай. Як тільки скажеш ти мені "прощай", То я піду. Чи це образа випадкова, Чи так розкладено пасьянс, Ми не закінчили розмову, Вона для нас єдиний шанс. Ми не закінчили розмову, Нам не уникнути цього, Я вже сказав останнє слово, Чекаю вироку твого. Сьогодні не кажи мені "прощай", Постривай, зачекай. Я так хотів тобі принести рай - Приніс біду. Тобі зі мною горя через край, Вибачай, вибачай. Як тільки скажеш ти мені "прощай", То я піду.
Чарівна Скрипка Слова: Юрій Рибчинський Музика: Ігор Поклад Сіла птаха білокрила на тополю, Сіло сонце понад вечір за поля. Покохала, покохала я до болю Молодого, молодого скрипаля. Покохала, зачарована струною Заблукала та мелодія в гаю. В гай зелений журавлиною весною Я понесла своє серце скрипалю. Йшла до нього, наче місячна царівна, Йшла до нього, як до березня весна. І не знала, що та музика чарівна Не для мене, а для іншої луна. Сіла птаха білокрила на тополю, Сіло сонце понад вечір за поля. Покохала, покохала я до болю Молодого, молодого скрипаля.
Вже сонце стиха скрилось за горою, Нахилить віти стомлена верба, Лиш я один стою тебе чекаю Де ти моя дівчино дорога? Падала зірка в вечірнє небо золота, Солов'я пісня дзвеніла стиха опівночі, Десь забарилась моя дівчинонька сумна Прийди до мене дай подивлюсь я в твої очі Чекаю я тебе під калиною, Дивлюсь в глибоке небо без зорі, Напевно я один на цілім світі Так покохав ці ночі чарівні. Кохання час прийде і не вернеться, Засвітить нічку ранок гомінкий, І не питай мене дівчино мила Чому під вербу знов прийшов сумний.
Нехай тобі розкаже дощ Чекаю знову я твоєї згоди, Тривожний час не хоче бути марним Та вже четвертий день така погода, Що все похмуро і на небі хмарно. Приспів: Нехай тобі розкаже дощ Під музику своїх октав Як я чекаю в далині І хмарні дні і дні ясні. Нехай тобі розкаже дощ Як я тебе у снах стрічав, Нехай тобі розкаже дощ Все те, що я тобі не розказав. Згадай як в полі квіти нас вітали, Як ми удвох шукали берег щастя, А в тихий вечір зорі нас вінчали, На нас дивились довго і не гасли. Приспів Невже той час не можна повернути, Невже не вернеться до нас пора пісенна? Якби могла мій голос ти почути, А хто ж тобі розкаже все за мене?
А я в дитячому садочку одну народну пісню любив, ось: Десь тут була Подоляночка Десь тут була Молодесенька Тут Вона сіла Тут вона впала До Землі припала Сім Літ не вмивалась Бо Води не мала Ой устань-устань Подоляночко Ой устань-устань Молодесенька Умий своє Личко Золотой водичкой
В нашому - то була "візитна карточка",бо садок так і називавася "Подоляночка".Як згадаю,то на "ха-ха" пробиває,особливо смішно,коли Подоляночкою був Марік - такий собі Карлсон в мініатюрі.Вибачте за офтоп - спогади
Прошедший День Прошедший день затих и опустел, Готовясь к плену молчаливой ночи, Он гаснет эхом недопетых строчек Вечерних песен между темных стен. Он начинался, чтоб зажечь сердца Своим сияньем вдохновенно зыбким, И мир встречал его открытою улыбкой К восходу солнца обращенного лица. Сквозь облака, летя с небес к земле, Свою судьбу ее судьбе вверяя, То находя, то что-то вдруг теряя, Он прорывался в предрассветной мгле. Он жил и пел бездумно и всерьез, Перемежая холод с пылким зноем, Святую осень с грешною весною, Смешное небо с небом, полным слез. Но видя, что года берут права, Стал одного бояться - ночи темной - И в сумерках сомнений неуемных Закатных песен высветил слова. Прошедший день - вечерняя пора, Но тот закат мне сердце не тревожит - Не ночь конец тревогам всем положит, А света непрерывная игра. Стою в раздумье над прошедшим днем, Как в ожиданье радости неспетой, Как будто луч грядущего рассвета
Н.Носков Исповедь Не осуждай меня, Господь, За то, что в жизни нам смирений Я не пытался побороть свое земное назначенье Не осуждай меня, Господь. И не скитался по отчизне Я долго шел к тебе по жизни Не осуждай меня, Господь За все, что сделалось виною, За то, что именем твоим Я называл совсем иное За то, что сослепу внимал Чужим посулам и обетам, Я так давно тебя искал, Что позабыл твои приметы Не осуждай меня, Господь За то, что я по пустякам Тебя молитвой не тревожил А ныне здесь у алтаря стою с протянутой душою, Чтоб милосердие даря, ты принял жертву от изгоя Не осуждай меня, Господь. Не осуждай меня, мой Бог, Не дай забыть твое величье, Но дай на огненном витке С надеждой слышать вдалеке: "Господь с тобой, с тобою". Но дай на огненном витке С надеждой слышать вдалеке: "Господь с тобой, с тобою". Не осуждай меня, Господь.
Машина Времени Я Рядом с Тобой Когда погасят свет, Когда меня больше нет, Когда затихнут слова, Когда укрыта трава Листвой, Опавшей листвой, Когда осень принесет покой - Ты помни: я рядом с тобой. Когда пройдет зима, Беда отступит сама. Считай, что я не при чем Тебя укроет плащом Другой, Тебе дорогой (Пусть он думает, что он такой) Ты помни: я рядом с тобой.
Ivan Lins. Rio De Maio Rio as pedras pulsam na manhã grená Frio Vejo arrepios na pele azul crepom do mar As folhas caem no Jardim de Alá Ah! Por que, no outono, o coração dói mais? Rio o verde vibra na manhã lilás Frio Copacabana é um cartão postal vazio e o batimento das marés é blues jazz O sol enfeita a zona sul de luz em vão, em paz Pardais passeiam sobre o Vidigal em paz flamingos flanam na Rocinha em paz O Rio de maio acorda quase em paz bem perto de mim Dois sabiás se amam, perto de mim adolescentes beijam, perto de mim Ai que saudade de você e de mim os beijos de amor na tarde sem fim Se fosse um filme a nossa vida era assim: um beijo imenso e o mar cantando Jobim O grande amor se reprisando a vida inteira Tom as pedras pulsam na manhã grená Frio Vejo arrepios na pele azul crepom do mar As folhas caem no Jardim de Alá Ah! O outono faz o coração doer demais...
Едуард Драч ВЕРЕСЕНЬ Тихим вереснем замріяне узлісся І над просіками хмари, як мости, І гортає вітер книгу – жовте листя, У котрій герої знову – я і ти. Знову вересень, як в той далекий вечір, І прошита павутинням синя даль, Знову, як колись, у клекоті лелечім Проліта розлуки вікова печаль. ПРИСПІВ: "Ти любиш чи ні?" Бринить у вишині... Ти любиш чи ні? Хто скаже мені?... І давно ми вже з тобою розпрощались, Але дивно – ні адреси, ні листів. Лиш на згадку наче, нам любов зосталась І щоосені журби лелечий спів. Ця любов крізь морок жевріє у серці, Не палає, не благає, не кричить, Але пройде літо і скінчиться серпень, – Як лелека краєм неба, пролетить... ПРИСПІВ. одна із тих пісень,які просто пережила. вона така справжня і проста, та одночасно - глибока
Усміхнися мені, Хай розвіються наші печалі. Усміхнися мені, Хай не з’єднує брови жура. І побачу в очах Чебрецями заквітчані далі І веселку живу, Що п’є воду із плеса Дніпра. Часто погляд німий Більше скаже для серця ніж слово Лише чути зумій, Як співають безмовні вуста. Усміхнися мені Незрадливо так волошково - І на крилах надій Нас до себе здійме висота. Усміхнися мені, Подаруй промінець золотистий, Блиску щирих зіниць І надійного серця привіт. Щоб побачили ми Не багрянець в пожовклому листі, А напершу весну, Що любов’ю заквітчує світ. Усміхнися мені Усміхнися мені...
Українська народна пісня Ішло дівча лучками, Лучками, лучками, лучками, Несло фартух з грушками, Грушками, грушками, грушками. Стрітив його парубок, Парубок, парубок, парубок: - Покаж, дівча, заробок, Заробок, заробок, заробок. Дівча собов потрясло, Потрясло, потрясло, потрясло, Показало, що несло, Що несло, що несло, що несло. - Несу грушки і ябка, І ябка, і ябка, і ябка - Для парубків забавка, Забавка, забавка, забавка. Кого люблю трошечку, Трошечку, трошечку, трошечку, Дам 'му одну грушечку, Грушечку, грушечку, грушечку. Кого люблю сердушком, Сердушком, сердушком, сердушком. Дам му з цілим фартушком, З фартушком, фартушком, фартушком - Ой дівчино, чия ти, Чия ти, чия ти, чия ти? Ходи зі мнов гуляти, Гуляти, гуляти, гуляти. - Не питай ня, чия я, Чия я, чия я, чия я, Як візьмеш ня, іду я, Іду я, іду я, іду я.
Чи Ти варта автор Ігор Особик Я прокинусь зненацька вночі від удару дверима в під'їзді. Я почну ся втішать, але сон уже більше не йде. Розірване коло буття -- через твою відсутність, Та питання одне все тривожить мене. Приспів 1: Чи ти варта того, щоби я йшов у бій через тебе, Щоби я був героєм, актором і навіть співав? Чи ти варта того, щоби я дарував тобі квіти із неба? Чи ти варта того, щоби я через тебе страждав? Розіб'ю спросоння будильник, що шарпає нерви, Зіллюся з землею і небом водою в дворі. Ні, не Чак Норріс стоїть проти мене в люстерку, Мабуть, питаннячко це знайоме тобі. Приспів 2: Чи вартий того, щоби я була біля тебе? Щоби я була завжди для тебе цілющим листом? Чи ти вартий того, щоби я була тобі медом? Чи ти вартий того, щоби ми були завжди разом? Наші зустрічі схожі на вплеснуту нафту у вогінь, Потім полум'я згасне, та довго ще серце ятрить. Наші зустрічі схожі на зустрічі берега й моря, Та підозра холодна, мов гідра, у грудях сидить. Приспів 1. Приспів 2. Приспів 1 і Приспів 2 (одночасно).
Олександр Пономарьов "Варто чи ні" Варто чи ні жити без тебе? Я б полетів з тобою в небо. Я повернув би час назад і сказав би так: Я люблю тільки тебе, Богом дану мені. Моє серце палає у вогні, що ти дала мені, Богом дана одна, моя лебідко кохана. Варто чи ні жити лиш згадками? Спомини в сні, З холоду в жар, З подиху в біль... Я повернув би час назад і повторив би так: Я люблю тільки тебе, Богом дану мені. Моє серце палає у вогні, що ти дала мені, Богом дана одна, моя лебідко кохана. Я люблю тебе. Я люблю тільки тебе, Богом дану мені. Моє серце палає у вогні, що ти дала мені, Богом дана одна, моя лебідко кохана. Я люблю тільки тебе, Богом дану мені. Моє серце палає у вогні, що ти дала мені, Богом дана одна, моя лебідко кохана. Я люблю тебе.
Игорь Тальков "Чистые пруды" У каждого из нас на свете есть места Куда приходим мы на миг уединиться Где память как строка почтового листа Нам сердце исцелит когда оно томится Чистые пруды застенчивые ивы Как девчонки смолкли у воды Чистые пруды веков зеленый сон Лишь дальний берег детства Где звучит аккордеон И я спешу туда там льется добрый свет И лодка на воде как солнечные пятна Отсюда мы с тобой ушли в круженье лет И вот я снова здесь и ты придешь обратно Чистые пруды застенчивые ивы Как девчонки смолкли у воды Чистые пруды веков зеленый сон Лишь дальний берег детства Где звучит аккордеон Однажды ты пройдешь бульварное кольцо И в памяти твоей мы встретимся наверно И воды отразят знакомое лицо И сердце исцелят и успокоят нервы Чистые пруды застенчивые ивы Как девчонки смолкли у воды Чистые пруды веков зеленый сон Лишь дальний берег детства Где звучит аккордеон У каждого из нас на свете есть места Что нам за далью лет и ближе и дороже Где дышится легко где мира чистота Нас делает на миг счастливей и моложе Чистые пруды застенчивые ивы Как девчонки смолкли у воды Чистые пруды веков зеленый сон Лишь дальний берег детства Где звучит аккордеон --------------------------------------------------------------------------------
