Свідки

Підтримую! Я також не знаходив такого.

 

Нашвидкоруч знайшов:
"Маємо багато спонук, чому ми повинні почитати і просити помочі у святих. Тут згадаємо деякі з них.

Прославляючи святих, ми прославляємо Господа Бога, бо вша*нування святих приводить до прославлення Бога. Святі не стали такими власною силою, але вони і їхня святість є справою Божої благодаті. Усе, чим вони є, Богові завдячують. "Почитання свя*тих, — каже слуга Божий митрополит Андрей Шептицький, — не тільки ніяким способом не противиться культові, що належить Богові, але спричиняється до прославлення Бога. Почитаємо святих як Божих слуг, як наших небесних опікунів, які нас оберігають і від Бога випрошують нам прощення гріхів і небесну благодать" (Про почитання святих).

Святі — це найближчі Божі приятелі, тож почесть, яку вони віддають, Богові мила, бо вони любили Бога понад усе. Другий Ватиканський Собор, заохочуючи нас до почитання святих, каже: "Тому в найвищій мірі годиться, щоб ми любили тих приятелів та співнаслідників Ісуса Христа, а наших визначних братів і добродіїв та складали за них належну подяку Богові, і молитовно їх призи*вали та прибігали до їх молитов, заступництва й помочі... " (Догма*тична Конституція про Церкву, § 50).

Усі святі нам дуже близькі, бо вони, як і ми, були колись громадянами нашої землі і вийшли з нашої крови й кости. Вони члени тієї самої Церкви, що й ми, але Церкви вже прославленої. Наше добро і спасення їм не байдуже. Тому нема сумніву, що вони радо вислуховують наші просьби і радо заносять наші молитви до Божого престолу.

Диякон Костянтин у вищезгаданій проповіді — цю проповідь схвалив Сьомий Вселенський Собор (787) — славить опіку й за*ступництво святих: "Ви бо поставлені над цілим людським родом як опікуни душ, зцілителі тіл, колона віри, досконалість священст*ва, відпущення гріхів, основа й підпора церков, лік на недуги, відпочинок для подорожніх, керма для плаваючих, поміч для бід*них, охорона для воюючих, підойма для падаючих, покріплення для терплячих, провідники для заблудших, опіка для праведних, потіха для сумуючих, для всіх могутня поміч і захорона сильної надії"." http://www.truechristianity.info/ua/books/know_your_devotion_21.php
Природно, Вселенський собор - то не Біблія, але ж розумні люди справу обговорювали.

 

На ваш, безпомилковий погляд - може й так.
Але Його дороги - не ваші дороги.

 

Для цих вигаданих небіблійних гіпотез (всупереч 1Ів.2:1 і 1 Тим.2:5) і при відсутності подібного протягом тисячоліть старозавітньої і апостольської історії , як і при відсутності біблійних підстав, достатньо посилання:
http://www.truechristianity.info/ua/books/know_your_devotion_21.php

Без сумніву. Саме такі розумні люди на соборах обговорювали.... гм... (напевно здогадуєтесь, що я хотіла перелічити).

Наскільки знаю, крім католицької церкви і її папи вигадану безпомилковість собі ніхто не приписував, але дороги Бога - це не дороги ....гм... (здогадуєтесь що я хотіла пригадати в контексті наведеного вами аргументу післяапостольської історії).

 

Переклад Огієнка нажаль нелрсконалий як і російський синодальний переклад і сістить приблизно 150 розбіжностей з текстом Вескота-Хорта Нового Завіту. Тому більшість свідків Єгови користується кількома різними перекладами, а точніше усіма доступними перекладами.

---------- Додано в 20:35 ---------- Попередній допис був написаний в 20:29 ----------

Абож зрозуміли що те що їх навчали не відповідає дійсності. Чому ж тоді церква не приділяє достатньої уваги біблійнй освіті? Страшилки і брехню по так завних сектантів розповсюджувати легко - для цього треба мнімум совісті, трошки фантазії. Просвітницька праця потребує часу і зусиль. Н томість навіть в семнаріях ивчення Біблії зведене до двох курсів Старий Завіт і Новий Завіт. натомість більшість прихожан рамів не здатні сформулювати у що і чому вони вірять, про морльне богослівя я взагалі мовчу - кожен діє так як зручно і всеж вважається правосланим томущо іде в православний храм а не скажімо в дім молитви чи мечеть.

---------- Додано в 20:37 ---------- Попередній допис був написаний в 20:35 ----------

Вам відомо звідки взявся культ Марії? де її названо Маірю Божою?

---------- Додано в 20:48 ---------- Попередній допис був написаний в 20:37 ----------

А звідки відомо як він виглядав? Євангелія не містять опису зовнішності Ісуса чи Марії. Хоч зараз є різноманітні канонізовані зображення в тому числі і чорношкірої Марії.
Ви очевидно не звернули увагу зо брз Ісуса в іконописі суперечить історичним реаліям. Ісус не був аскетом і не міг носити довгого волосся - в Ізраїлі його могли мати назореї. в грецькому суспільтсві це була ознака гомосексуалізму.
Згідно традиційних уявлень Ісус мав Божу людську природи. На іконах зображають божу чи людську природу?

---------- Додано в 20:49 ---------- Попередній допис був написаний в 20:48 ----------

А з яких часів те що вигадали мудрі чоловіки головніше тогого що написано в Біблії?

 

а кажете, що всю Біблію прочитали....

 

Навіть видатних фахівців отак трактуєте? Мож, пані має хоча б стандартну богословську освіту? Плекаю надію, достукаюсь до Вас із попередженням: гріх гордині - один з найважчих і важковиліковних.

Може, пані зверне увагу хоча б на це (нагадаю, Ісус сказав, що в Нього всі живі, тобто святі, що відійшли до Бога, також):
"III. Молитва заступництва

2634 Заступництво - це прохальна молитва, що якнайближче уподібнює нас до молитви Ісуса. Він - єдиний Заступник перед Отцем за всіх людей, зокрема грішників (Пор. Рим. 8, 34; 1 Ів. 2, 1; 1 Тим. 2, 5-8.). Він «може завжди спасти тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитися» (Євр. 7,25). Дух Святий Сам «заступається за нас, (...) і Він заступається за святих, з волі Божої» (Рим. 8,26-27).
2635 Заступатися за інших, просити щось для інших - з часів Авраама властиве серцю, яке живе згідно з Божим милосердям. У час Церкви християнське заступництво бере участь у заступництві Христа: воно є вираженням причастя святих. У заступництві той, хто молиться, «дбає не про своє, але і про інших» (Флп. 2,4), навіть за тих, хто заподіює зло (Пор. Степан, який молиться за своїх мучителів, подібно до Ісуса: пор. Ді, 7, 60; Лк. 23, 28. 34.).
2636 Перші християнські громади проводили жіптя інтенсивно згідно з цією формою спільності (Пор. Ді. 12, 5; 20,36; 21, 5; 2 Кор. 9, 14.). Апостол Павло у той спосіб робить їх співучасниками у своєму слугуванні Євангелію (Пор. Еф. 6, 18-20; Кол. 4, 3-4; 1 Сол. 5, 25), але також і сам заступається за них (Пор. 2 Сол. 1,11; Кол. 1, 3; Флп. 1, 3-4.). Заступництво християн не знає меж: «за всіх людей, за царів та за всіх, хто при владі» (1 Тим. 2,1-2), за переслідувачів (Пор. Рим. 12, 14.), за спасіння тих, хто відкидає Євангеліє (Пор. Рим. 10, 1.)." http://catechismus.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=111&Itemid=45

---------- Додано в 22:20 ---------- Попередній допис був написаний в 22:16 ----------

А з якого дива Ви вважаєте, що єпископи, що брали участь у Вселенському соборі, щось вигадували всупереч БібліЇ? Чому б не вивчити документи та не впевнитись, що всі питання вирішувались, як відноситься Слово Боже до поточного моменту? До речі, СЄ не визнають Всеоенських соборів?

 

Нехай мені вибачають і модератори і опоненти, але коли постійно починають переходити на особисте і ставити в приклад чиюсь освіту, не надаючи жодного біблійного аргументу, то на постійне повторення одного і того ж я змушена відповідати теж одним і тим же:
Такі ж самі, з богословською освітою люди, які вигадали молитви до померлих, намагались обгрунтовувати хрестові походи, індульгенції,т.з. "святу" інквізицію (разом з вигадками про "лімбо" яке потім відмінили і т.п.) і також мали богословську освіту. Над цими відступленнями працювала католицька професура! І що ?
Щоб я це більше не нагадувала, прошу не переходити на особисте і не ставити у противагу чиюсь богословську освіту.

Мене цікавить практика Божого люду під час старозавітніх і апстольських часів а також християнське вчення у викладі Ісуса і Його учнів.
ПОяснення авторів "лімбо" мене не цікавить. В той же час я визнаю ваше повне право вірити людям більше, ніж Святому Письму. А якщо матимете з Письма цитату про молитву ДО померлих, то вкажіть.

Звичайно, що треба дбати не лише про своє....
.... Купа цитат, і в жодній немає якихось молитв до померлих за заступництво.Підміна понять мене не цікавить. Можна дати сотні посилань на цитати, де не йдеться про молитви до померлих. Якщо вам це цікаво, то необов'язково використовувати копіпейсти. Напишіть, ніби Біблія вчить молитися до померлих за заступництво, відкрийте навмання Біблію і вкажіть будь-яку цитату.

Ще раз нагадати, які злочини і відступництва затверджувалися соборами?

 

"... Бог не є Богом мертвих, а живих." (Мт 22:32) Тому нема різниці між заступництвом живих і померлих.

 

Ви хоч подумали, який висновок зробили з цієї фрази? До чого тут молитви ДО померлих? Лише тому, що там є слово "мертві" ? Найдіть приклад молитви до померлих у Старому Завіті. Знайдете? Чому не зверталися за заступництвом до померлих Моісея, Давида, Якова і т.д. Що ви намагаєтесь довести тими вигаданими гіпотезами?

 

Я - подумав. Чого і Вам бажаю. На добраніч.

 

"Господу Богу служи і вклоняйся одному Йому. Мт.4:10. Маємо Заступника (1Ів.2:1) - ЄДИНОГО посередника між Богом і людьми (1 Тим.2:5)"
На добраніч.

 

Що цікаво... а хто живий і хто мертвий? Хто з Ісусом - той живий, а хто без Бога - мервий, навіть тут, на землі.

 

Ось це правда. Ось це є у апостольській науці. Поняття "мертвий" і "живий" трактується не лише буквально стосовно тіла, але й в переносному символічному значенні стосовно перспективи спасіння. (Рим.6:4-11)

 

Ну а якщо так, то чому не можна молитися до тих, хто, будучи з Богом, перейшов в інший світ?

 

1. Такої практики нема у Старому Завіті. Якби таке було можливе і корисне, то обов'язково б молилися за заступництвом до Моісея чи Давида....
2. Такої практики не було в апостолів. Якби це було б добрим в очах Бога, то це було б неодмінно.
3. Бо Бог всемогутній і не потребує людської допомоги у заступництві.
4. У якості заступника згідно апостольського вчення виступає лише Ісус (1Ів.2:1), який є ЄДИНИМ посередником між Богом і людьми (1 Тим.2:5).

Тому чинити подібне немає біблійних підстав. Звичайно, що щира молитва ЗА інших людей схвалена Богом і має достатньо прикладів, але молитва ДО людей (нехай навіть лише як посередників, які є такими ж самими підсудними, як і інші) є фантазіями з елементами язичницького культу предків.

 

У юдаїзмі

Prayer for the dead appears in the Pharisaic [ 1 ] book 2 Maccabees . [ 2 ] Judas Maccabeus offers a sacrifice as a propitiatory sin-offering and a memorial thank-offering. Молитви за померлих з'являється в фарисейської [1] Книга 2 Маккавеїв. [2] Юда Маккавей пропонує жертву як спокутну гріх і пам'ятник мирні жертви. These prayers and sacrifices were intended to improve the standing of the dead during the resurrection. Ці молитви і жертви були покликані поліпшити стан мертві під час воскресіння. Jews do not regard 2 Maccabees as canonical, perhaps because of its theological innovations. [ 1 ] Євреї не вважають 2 Маккавеїв як канонічний, можливо, через його богословські нововведення. [1]

Within Judaism , prayers for the dead form part of the Jewish services . У юдаїзмі, молитви за померлих утворюють частину іудейських богослужінь. The prayers offered on behalf of the deceased consist of: Recitation of Psalms ; Reciting a thrice daily communal prayer in Aramaic known as " Kaddish " which actually means "Sanctification" (or "[Prayer of] Making Holy") which is a prayer "In Praise of God"; or other special remembrances known as Yizkor ; and also a Hazkara said either on the annual commemoration known as the Yahrzeit as well on Jewish holidays . Молитвами запропонувала від імені померлих складаються з: читанням псалмів; Читання рази на день спільної молитви на арамейською відомої як "Кадиш", яке фактично означає "Освячення" (або "[Молитви] внесення Святого"), яка є молитвою " У Хваліте Бога ", або інші спеціальні спогадів відомого як Ізкор, а також Hazkara говорить або про щорічне святкування відомого як Yahrzeit а також на єврейські свята.

The form in use in England contains the following passage: Have mercy upon him; pardon all his transgressions . Форма використовується в Англії містить таке положення: помилуй нього прощення всіх своїх проступків. . . . . Shelter his soul in the shadow of Thy wings. Житло його душу в тіні Твоїх. Make known to him the path of life. Звести його життєвий шлях.
[ edit ] In the New Testament [Редагувати] У Новому Заповіті

A passage in the New Testament which refers to a prayer for the dead is found in 2 Timothy 1:16-18 , which reads as follows: Прохід в Новий Завіт у якому йдеться про молитву за померлих знаходиться в 2 Тимофія 1:16-18, яка говорить:

May the Lord grant mercy to the house of Onesiphorus , for he often refreshed me, and was not ashamed of my chain, but when he was in Rome, he sought me diligently, and found me (the Lord grant to him to find the Lord's mercy on that day); and in how many things he served at Ephesus, you know very well. Тільки нехай дасть Господь милість з домом Онисифора, бо він часто оновлюється мене і не соромився того, в мої справи, але коли він був у Римі, він шукав мене старанно, і знайшов мене (грант йому Господь, щоб знайти Господнє милості в той день), а в тому, як багато він служив в Ефесі, ти добре знаєш.

As with the verses from Maccabees, these verses refer to prayers that will help the deceased "on that day" (ie, Judgement Day). Як і вірші з Маккавеїв, ці вірші відносяться до молитвами, які допоможуть померлим "У той день" (тобто Judgment Day). It is not stated that Onesiphorus, for whom Saint Paul prayed, was dead, though it is implied, based on the way Paul only refers to him in the past tense, and prays for present blessings on his household, but for him only "on that day". Він не вказав, що Онисифора, для якого Saint Paul молився, був мертвий, але він мається на увазі, на основі як Павло відноситься тільки до нього в минулому часі, і молиться за справжнє благословення на його родині, але для нього тільки "за в цей день ". And towards the end of the same letter, in 2 Timothy 4:19 , Paul sends greetings to "Prisca and Aquila, and the house of Onesiphorus", distinguishing the situation of Onesiphorus from that of the still living Prisca and Aquila. І в кінці того ж листа, в 2 Тимофія 4:19, Поль надіслав привітання "Пріска й Акилу та дім Онисифора", що відрізняють ситуацію Онисифора від цього з як і раніше, живуть Прискиллу й Акилу.

 

Так. Стосовно неканонічної книги Маккавеїв - то окрема тема, але навіть тут не можна підміняти поняття - Богові "ЗА померлих" і "ДО померлих"

В Даному випадку Павло пише Тимофію, з вдячністю згадуючи Онисифора, бажаючи, щоб він за свою доброту знайшов милість в очах Господа. Ніде не сказано, що Онисифор на той час був мертвий. А якби було і так, то там немає молитви до Онисифора чи іншоої людини. Одні якісь заплутані нелогічні висновки і гіпотези. Це зовсім не те, що ви намагаєтесь під цією цитатою проштовхнути. У Біблії відсутні молитви до померлих.
На добраніч.

 

До померлих, тобто тих, хто не з Богом.

 

Перша заповідь гласить:

Хай не буде тобі інших богів передо Мною.
А святі за переданнями церкви то таки виступають ПЕРЕД Господом, як заступники. Отже коли людина молиться до святих вона порушує першу Господню заповідь, оскільки шану і хвалу слід віддавати лише Богу Одному.

Чи що вам ті заповіді? Так сказала Церква отже не можна в тому сумніватися ні на грам.