Свідки

Якщо вони важають себе послідовниками Ісуса то проповідь є їх обовязком, яку ж форму обрати їх справа. Але проповідь від дому до дому єнайбільш ефективною оскільки дає змогу ознайомитись у що насправді вірують люди, які проблеми їх турбують

 

Имхо, это их личное дело.

 

Зрозумів. Прошу відповісти на слідуюче питання, яке Ви пропустили:
А що, коли на очах свідка Єгови будуть катувати та гвалтувати його дружину, він теж не братиме зброї в руки? Якщо ні, то де його прояв любові та готовність на самопожертву заради ближнього свого?

 

Самоборона дозволена, але не вбивство.

Ділитись своєю вірою природньо. Чи повірити чи ні цеособиста справа

 

Як на мене, ділитися а нав'язувати - цілковито різні речі.

Коли люди розмовляють з моїм чоловіком, то потім часто мені кажуть, що їм було дуже приємно, що він їм нічого не нав'язував, ані не пробував навертати, що це їх приємно вразило й сама розмова залишила позитивне враження. Потім вони часто самі питають, а де наша церква й приходять туди на богослужіння.

 

Яка самооборона, коли ворог озброєний і не один? Хіба це не дурість? Тоді свідок крім дружини погубить себе і дозволить ворогові погути ще кілька сотень таких, як він. А чи не простіше вбити такого? Сергію, де більший гріх вбити його одного, чи дозволити йому вбити кілька сотень невинних дітей і дорослих?

 

імхо, у вашому питанні вже є відповідь, що гріхом є й одне, й інше. А вибір занадто тяжкий, аби про нього говорити гіпотетично.

Я наприклад, не даю Даркові ніяких забавок-зброї, пістолети, ножі, кинджали - в нього такого немає. Сама теж проти того, аби брати зброю в руки й вважаю це наслідком чоловічої хлопчакуватості чи навіть слабкості. Але що би я зробила для того, аби захистити свою дитину чи чоловіка, чи інших рідних або друзів, я навіть не уявляю, адже дуже багато залежить від обставин.

 

Пані Ліля, цілком з Вами згідний, але Сергій написав. що свідки не візьмуть зброю в руки ні за яких умов. Тоді хай і відповідає, як поступатиме в цій ситуації. Особисто я в такій ситуації знищив би ворога навіть не задумуючись і вважав би це не вбивством, а необхідною обороною. Ворог напав, а не мої рідні і я. Не вб"ю я, вб"є нас... Сергію, чекаю на відповідь-версію свідків Єгови.
От стосовно виховання сина, не можу впевнено щось сказати. Життя штука складна.
Дуже часто проскакує думка про черезмірну надію на Боже Милосердя. Для того, щоб уникнути черезмірної надії, мій син нормально володіє прийомами самозахисту і якщо на вулиці не дай Бог щось трапиться, то він все таки має шанс дати собі раду і при потребі допомогти комусь. Мужчина повинен вміти стояти за себе і своїх близьких, інакше його не вважатимуть мужчиною. Те, що каже Сергій, стосовно того, що свідки не візьмуть в руки зброї, з однієї сторони воно так, а з іншої - це рабська філософія, якою свідки Єгови мене найбільше нервують. Я знаю, що мовчати на гріх - гріх, тому не збираюсь мовчати, а роблю те, що велить совість і підказує серце.

 

Я свого теж планую дати на карате, але зброю в руки - ні, навіть іграшкову. Нащо? Піде в армію, то натримається.

А як щодо "не убий"?

 

Буду вважати, що цю заповідь порушив той, хто хотів вбити мене, тому й загинув. Можливо моїми руками його Бог і покарав. По житті знаю багато випадків і в різних ситуаціях бував, тому переконаний, що завжди потрібно діяти відповідно до ситуації. Якщо є можливість все мирно вирішити, навіть якщо прийдеться віддати щось із своїх речей, щоб не спровокувати конфлікт, я віддам, але якщо я бачу явну загрозу моєму життю, то не бачу сенсу просити в них пощади, постараюсь зробити так, щоб вони просили в мене пощади, в легшому випадку намагатимусь просто вирватись і втекти. Одне діло ходити по хатах і закликати до смирення, інше діло стояти перед обличчям смерті і вміти використати свій шанс на життя. Світ побудований на теорії протилежностей: якщо є такий, що йому муху вбити рука не підійметься, бо розуміє, що вона теж жити хоче, то обов"язково знайдеться інший, якому вбити людину - два рази плюнути і совість його мучити не буде. Такого, якщо й вб"ю, то не вважатиму вбивством, а звільненням від подальших гріхів, тобто вбиств. Я вірю в Бога, але не хворію шизофренією на грунті релігійного фанатизму, до чого близько стоять свідки Єгови. Я реаліст і живу в реальному житті, вмію відрізнити де біле, а де чорне.

 

Саме так, порушив мою приватність. Може я в цю саму мить роблю щось важливе, ба навіть молюся як вмію.

А за нас всіляку маячню додумувати не треба. -1.

Перші християни проповідували в синагогах (причому - важливо! - приходячи туди на правах обрізаних євреїв) і тому подібних місцях.

Ага, одразу (як дитинча татусєві) кожний все-все розповість першому ліпшому зайді. Ось мені приватним чином розказували, як відповідали люди в РФ на опитування під час торішньої виборчої кампанії.:girl_haha:

 

Давайте не будем плутати самоборону з військовою службою.
Заповыдь не вбий немає винятків, хібащо людина вбиває з необережності, коли має намір лише зупинити нападника. Коли ж вона вбиває коли цього можна уникнути, то це вже зовсім інша річ.
Щодо служби в армії, то до 3 століття жодний християнин не служив у війську. Армії створені не стільки для захисту громадян скільки для захисту політичних інтересів країн, і дуже часто несправедливих інтересів.
Відмова від військової члужьи характерна для деяких протестантських громад. Мотивації що до цього наступні
Вбивсто однозначно засуджується Богом
Християни не повинні вбивати одновірців
Християни не повинні належати світу
Війни навіть заради благородної мети не покращать ситуацію в світі
Хоч в старому заповіті Бог дозволяв війни будь який воїн міг відмовитись від участі у війні.

Иоанна 17:16: "Они не от мира, как и я не от мира."

Иоанна 6:15: "Иисус же, зная, что они собираются прийти и схватить его, чтобы сделать царём, снова ушёл на гору один". Затем он сказал римскому правителю: "Царство моё не от этого мира. Если бы царство моё было от этого мира, то мои служители боролись бы, чтобы я не был отдан иудеям. Но нет, царство моё не отсюда" (Иоанна 18:36.)

Иакова 4:4: "Прелюбодейки, разве вы не знаете, что дружба с миром — это вражда с Богом? Поэтому кто хочет быть другом миру, тот становится врагом Богу". Почему вопрос настолько серьезен? Потому что, как говорит 1 Иоанна 5:19: "весь мир лежит во власти злого." В Иоанна 14:30, Иисус назвал Сатану «правителем этого мира»" Поэтому независимо от того к какую сторону в мире может занимать человек, под чье управление он в действительности подходит?
Может ли быть более веская причина по которой нужно воевать, как не защита Сына Бога? Но Иисус здесь показал, что ученикии не должны были использовать оружие для физического сражения (Матфея 26:52).

Люди из всех народов дожны лично решить по какому пути они будут идти. Те, кто принимает суд Иеговы, должны доказать, что он их истинных Бог ( Исаия 2:2-4).

Павел показывает, что он никогда не прибегал к плотскому оружию, такому как повышение голоса, для того чтобы защитить собрание от ложных учений ( 2 Коринф. 10:3, 4).

Луки 6:27, 28: "А вам, слушающим, говорю: не переставайте любить своих врагов, делать добро ненавидящим вас, благословлять проклинающих вас и молиться за оскорбляющих вас."

Так вони проповідували у людних місцях і в мічцях де не було синагог.
Цікаво якщо християни проповідували лише в синагох то як язичники ставали християнами?

 

Цікаво, чи проповідують свідки Єгови християнську мораль в гарячих точках?

 

Як і в любому законі тут є обхідний шлях - "Хто занапастить свою душу заради ближніх своїх, той спасеться" не знаю який це вірш, але думка цілком здрава

А це дуже зручна логіка, що б не зробив - на все воля Господня. Але це проблема не вашої логіки, а тих хто це придумав, як на мене

Ні, не витримують конкуренції

 

На пам'ять не скажу імена, але серед святих є римські легіонери до ІІІ ст. А потому й поготів. Ось Ви, уявіть собі, що 90% громадян стали СЄ, хочете сказати держава без війська та поліціїї залишиться?

[/QUOTE]Так вони проповідували у людних місцях і в мічцях де не було синагог.
Цікаво якщо християни проповідували лише в синагох то як язичники ставали християнами?[/QUOTE]

Як юдеї збиралися по синагогах, так само в поган були спеціяльні місця: "агори" тощо.
А Ви що, увляєте собі ап. Павла, що вдирається до кожної оселі міста з проповідями?

 

Подивився на це фото і подумав, добре що свідки так не горланять, коли ходять по хатах.

 

Так проповідуюють. Вони проповідують і проповідували в Югославії. Руанді, Грузії, та інших країн де велись війни. Багато з них загинуло в Руанді, Косовому за відмову вбивати

Известный ригорист Тертуллиан в своем трактате «О венке воина» высказывает прямое осуждение службы воина: «Прежде всего, нужно рассмотреть, могут ли христиане вообще быть солдатами… И будет ли законным воевать мечем, когда Сам Господь провозгласил, что взявший меч от меча и погибнет? И как будет участвовать в сражении сын мира?... Конечно, совсем другое положение, если он становится верующим, находясь на военной службе… Однако, как только он принимает веру и запечатлевает её (при крещении), - необходимо сразу же или оставить службу в армии, как поступают многие, или же совершать такие действия в армии, чтобы не согрешить против Бога и не делать того, что не допускается даже вне военной службы; или же в конце концов он должен страдать ради Бога, из-за принятой веры. Ибо клятва при поступлении на военную службу не может быть нарушена без наказания и не освобождает от мученичества (De Cor.11)
Немного отвлекаясь от темы нашего разговора, хотелось бы упомянуть о том, что подход к службе в армии сильно изменился при Константине Великом, который при наборе в армию отдавал предпочтение именно христианам, как наиболее верным ему последователям. Однако, Юлиан Отступник - император, появившийся на престоле вскоре после Константина, запретил христианам служить в армии. Юлиан надеялся повернуть историю вспять, желая реставрировать язычество. Но времена языческой реакции давно прошли и максимум, что он мог сделать – это издеваться над христианами, конфисковывая их имущество, говоря при этом, что делает для них благодеяния «ибо удобнее верблюду пройти сквозь игольные уши, нежели богатому войти в Царствие Божие.» (Лук.18:25) и запрещая им служить в армии (самый быстрый способ карьерного роста), напоминая христианам, что они не вправе никого убивать. И это только лишний раз подтверждает общее настроение среди христиан.

Что я еще не сказал по этому вопросу? Шестая заповедь гласит «Не убивай». Христос учил нас «А Я говорю вам: не противься злому. Но кто ударит тебя в правую щеку твою, обрати к нему и другую» (Матф.5:39) Как писал об этом один из Отцов Церкви Лактаций: «Зачем воевать и вмешиваться в чужие распри тому, кто в душе своей мирен со всеми людьми». Тем более «наша брань не против крови и плоти, но против начальств, против властей, против мироправителей тьмы века сего, против духов злобы поднебесной.» (Еф.6:12) «Ибо мы, ходя во плоти, не по плоти воинствуем. Оружия воинствования нашего не плотские, но сильные Богом на разрушение твердынь: [ими] ниспровергаем замыслы» (2Кор.10:3,4)
http://www.bible.com.ua/answers/r/35/3799

Агора - площі, місця массового скупчення людей. Хритияни часто проповідували на вулицях міст.

 

Чим Ви можете підтвердити, що свідки Єгови в місцях бойових дій закликали до примирення воюючих сторін?

А де факти з публікацій? Чому ніхто не чув про це?

 

особисто мені антипатичні люди, що навязують свою думку іншим
з іншої сторони, в нас є купа людей, що потребують до себе уваги і різні релігійні відгалуження є для них справжнім спасінням
але вбило мене одне - коли побачив, що в парі (зазвичай вони парами ходять) був маленький хлопчик років 13-14. використовують дітей як ричаг жалості?

 

Митраїзм тоді існував паралельно з християнською сектою - а він, знаємо, був віруванням легіонерів. а тепер межі між віруванями нема, - відтоді, коли одна віра поглинула іншу.
насправді ж який аргумент може бути проти "не убий" і "любіть ворогів своїх" ?

Сергій-аспірант зачіпає тут тему, на яку мало хто готовий дискутувати.