толку нема тоді, коли людина в подальшому не хоче бути з Богом, незалежно коли хрещення зроблене. якщо людина хоче бути з Богом, то хрещення є корисне, незалежно коли воно зроблено, в якому віці. ---------- Додано в 23:38 ---------- Попередній допис був написаний в 23:33 ---------- Чомусь юдеї, роблячи обрізання, так не думали, видно у них не було просвітлення.
Не завжди порятунок потопаючих є справою рук самих потопаючих. Прообразом Хрещення є визволення Ізраїля з єгипетської неволі, перехід через Червоне море, коли весь народ разом із немовлятами перейшов по дну ... Ніхто не чекав, коли вони стануть дорослими і дадуть свою згоду Так вже сталося, що діти довірені, дані батькам, батьки годують і опікають, без такої опіки немовля помирає...
не в згоді справа..... а при чому тут Бог? напевне.... в принципі і так....і не так.... п.с. ввечері, як не забуду то розпишу....
Якщо людина дійсно хоче бути з Богом, то якраз хрещенням вона підтверджує цей свій намір. Вона вступає в Завіт. Не можливо замість когось вступити в завіт. Це як в шлюбі. Людина, вступаючи в шлюбний завіт, підтверджує свій намір шлюбом. п.Овод дуже добре написав, "що будь-який етап взаємодії людини з Богом чи в молитві чи в спасінні є двостороннім...тобто не може відбутися без спільних дій і з однієї і з іншої "сторони"...(с)
А дитина охрещується не за когось, а за себе. ---------- Додано в 11:57 ---------- Попередній допис був написаний в 11:56 ---------- смієтеся?
Абсолютно, Левку. Давайте ще раз подумаємо, що пише Писання. По-перше, слова Христа, що "настає час коли будуть поклонятись в дусі і істині" говорять, що час ритуалів минув. Отже християнство - це життя в Христі і спілкування з Богом в імя Ісуса Христа. Отже, єдине, що спасає людину - це віра в Христа і його жертву на Голгофі. Віра від слова Божого. Тому часто в Писанні образ води якраз розуміється, як Слово Боже. Отже, через Писання, людина кається, приймає Христа як особистого Спасителя і засвідчує це перед Богом і людьми через хрещення. Бо, "хто вірить і охреститься, спасенний буде, а хто не вірить (про хрещення вже ні слова!) - осуджений буде". А священники звичайно будуть воювати за хрещення дітей. Гроші вони не пахнуть. І для багатьох набагато важливіші ніж проповідувати Христа.
Не зрозумів? Як дитина охрещується за себе? Дитина ж ніякого рішення не приймає, за неї роблять це рішення. Замість неї відрікаються від сатани, замість неї говорять слова- з"єднуюсь з Христом. Хіба це правда перед Богом? Це якби хтось з батьків вирішив одружити свою маленьку дитину і перед Богом і священником говорив замість дитини клятву вірності, мовляв, і в радості і в горі... і що обіцяє любити поки смерть не розлучить... і т.д. Це ж просто абсурд, ніхто з людей таке не буде робити, проте з Богом чомусь так поступають...
С приходом христианства традиционные праздники менялись на праздники новой религии. При этом, для того чтобы не отвратить римлян от новых верований и тем более не разгневать, старались совместить новые праздники с традиционными, а не просто отменить те, которые имели тысячелетнюю привычку отмечать их. Именно поэтому самый светлый праздник Новой Веры – Рождество – был перенесен на Зиму (хотя из Евангелий очевидно, что Христос родился весной). Праздники начинавшиеся Рождеством, в Христианстве тоже длились неделю – а заканчивались непосредственно в Новый Год! Казалось бы, все возвышенно и логично. Все да не все. Почему же в таком случае Рождество было решено отмечать 25 декабря, а не начинать с него Новый Год? Получается, что Христос родился на восемь дней раньше Эры, начавшейся – как сегодня известно каждому – с Его рождения. Абсурдно, не правда ли? Или как минимум, странновато. Да в том то и дело, что Новая Эра – как ее предписали отсчитывать Отцы Церкви – началась вовсе не с Рождества Христова. А с другого праздника Христианства. Который почитали величайшим, начав отсчет Новой Эры с него. С ДНЯ ОБРЕЗАНИЯ ГОСПОДА. Иисус, как и положено еврейскому мальчику, был обрезан на восьмой день. Согласно иудейской традиции (почитаемой и первохристианами, и Отцами Церкви, и христианами первого тысячелетия Христианства) в этот момент мальчик, принадлежащий к Народу Книги, объединяется с Господом. Комментарии: Впрочем, можно дополнить. Празднование Рождества устанавливается в IV веке и смыслово связано с зимним солнцестоянием. Символика простая. Увеличение продолжительности дня символизирует победу жизни над смертью. В это время одним из самых сильных конкурентов христианства был митраизм. Историки культуры и религиоведы фиксируют переклички и сходные моменты в ритуалах и представлениях конкурирующих культов. Есть предположение – день Рождества выбран таким образом, чтобы вытеснить день рождения Митры, который праздновался 25 декабря. В любом случае, обряд обрезания падает на первое января. Отметим, что праздник Обрезания Господня по сей день празднуется как католической, так и православной церковью первого января. В России Обрезание Господне широко известно как «Старый Новый год», так как до введения нового стиля совпадало с началом нового года. Обрезание Господе празднуется, но, как бы это сказать, празднуется тихо. Если из Рождества и Нового года сделаны шумные празднества, захватывающие и объединяющие все общество от атеистов до кришнаитов, то Обрезание Господне стало сугубо церковным праздником. В православной церкви в этот день празднуется память святителя Василия Великого. В эту службу включаются песнопения, посвященные празднованию Обрезания. Джерело
В такому випадку молитва батьків за хвору дитину не була б дієвою і не мала б значення... А в Святому Письмі можна побачити неодин приклад того, як батько чи мати просили за дитину, чи одна людина за іншу, і Ісус приймав це прохання. Напевно ми не завжди можемо до кінця і відразу все зрозуміти... потрібно також залишати місце для дії Бога в нашому житті. 21 Того часу Ісус був зрадів Святим Духом і промовив: “Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так тобі подобалося. (Лк.10:21)
А я про що писав? Апостоли були євреями. У них не було проблеми похрестити дитину-немовля. Саме тому у Святому Письмі про це нічого не сказано, бо питання не стояло - всі знали, що хрестити дитину можна! А противники такого хрещення появилися значно пізніше. Неправда. Апостоли не могли християнські свята суміщати з язичницькими. Автор цих рядків далекий у цьому питанні. Апостоли боролися проти язичництва, за що жорстоко страждали і платили навіть своєю смерттю. Про яке сумісництво може йти мова? Разом з тим справедливо хочу зауважити, що інколи церква свідомо робила так, що християнське свято співпадало з язичницьким, щоб витіснити пережитки минулого. Справа в тому, що з приходом християнства, люди часто починали святкувати нові свята, але не забували про старі(знай наших). Тому християнські свята, що проводилися у той же день мали за мету витіснити язтчницькі свята. Добре то, чи не добре - питання риторичне.
немає принципового значення....важливо не коли, а як.... важлива віра, а не слова.... ну так....з такої позиції я згідний, що має значення, але через батьків, а не напряму....напряму дитина просто цього не сприйме......але якщо це відбулося формально для батьків(для галочки) то толку тут немає....тут швидше можна говорити про хрещення батьків, в яких добавляється дещо у їх вірі(або не добавляється).... згідний....зрозуміти це неможливо.... цікаві слова.... віру, любов, дух святий....і тд. не зрозуміти через інтелект....це можна тільки відчути.....діти безпосередньо відчувають те, про що багато розумних дорослих балакають, але не в повній мірі відчувають...тільки "ставши" дитиною це можна попробувати відчути....а заважає цьому інтелект, який намагається все пояснити і розкласти по поличках... і відволікає людину від Бога.... я вже кидав даний ролик... хто не дививився - після 18 хвилини або в ютубі http://www.youtube.com/watch?v=AV9KongG91s&feature=player_detailpage#t=1093s в деяких практиках на рахунок цього є спеціальне тренування - зупинка внутрішнього діалогу.... http://www.youtube.com/watch?v=uF_bipjBTEc&feature=related
наштовхнувся на сектанський чи культовий, як би сказала оранжик, ролик... дуже цікавий для мене виявився... http://www.youtube.com/watch?v=mkwsuSjl53w для мене виявився дуже цікавий....
ну так...але коли дитина мала їй це просто непотрібно....потрібно буде тоді, коли вона безпосереднє відчуття царства небесного втратить....отоді хрещення по ідеї мало б повертати той стан.....після купання чи в момент купання плюс важливість моменту - все це разом створює варіант для повернення в дитячий стан новизни, легкості, радості і тд....
Згідний з вами. Знаєте, просто, люди вірять що хрещення це якесь магічне дійство, обряд, котрий можна провести над дитиною і воно буде захищати її від зла, чи пекла. Але в Біблії такого немає, то тільки людські вигадки. Все набагато простіше. Це, дійсно як ви писали, двосторонні стосунки людини і Бога.