Обніміте ж, брати мої, Найменшого брата – Нехай мати усміхнеться, Заплакана мати. Благословіть дітей своїх Твердими руками І діточок поцілує Вольними устами. ) Переглядав , заділо )))) Культ. просвітництво ... Жаль, Тарасову творчість не пропагують через соц. рекламу ...але ж тексти вічні .. Чи то історія вічно повторяється ?
Відповідь: Шевченко - пророк ? Е-е-е.... Вчилисі ми так, як треба, але після навчання нас не оцінили!
Відповідь: Шевченко - пророк ? Є така річ як циклічність історії... Але я сказав би інакше. Я б розвинув теорію про граблі... на які ми наступаємо. Тобто люди не вчаться на власних помилках. Толку що вже давно застеріг нас великий Тарас... ми висновків не робим.. і батьки наші помилки роблять щоб ми їх повторили..
Відповідь: Шевченко - пророк ? Взірцем для українців вважаю Шевченка і схиляюсь перед його життєвим шляхом і творчістю тільки не вважаю його пророком. Всі пророки згадані в Біблії.
Відповідь: Шевченко - пророк ? А ще в Паспортному столі є свій перелік Пророків. І шо? Не вважати біблійних пророками?
Відповідь: Шевченко - пророк ? Значить, прийде дядько з ТАКим прізвищем - скажете "невизнаЮ"? Шевченко і Біблія? Гм-м-м... Які ще можуть бути комбінації..? Ш. і Кулінарна книга..?
Відповідь: Шевченко - пророк ? Степи мої запродані Жидові, німоті, Сини мої на чужині, На чужій роботі. Дніпро, брат мій, висихає, Мене покидає, І могили мої милі Москаль розриває... Нехай риє, розкопує, Не своє шукає, А тим часом перевертні Нехай підростають Та поможуть москалеві Господарювати Та з матері полатану Сорочку знімати'... Ні,таки пророк...
Відповідь: Шевченко - пророк ? Відносно пророцтва Шевченка про Україну ніколи не заперечував, але не вважаю релігійним пророком. Він - пророк української нації.
Відповідь: Шевченко - пророк ? Питання було поставлене невизначено, тому зразу чомусь схилився в сторону релігії, яка має найбільше відношення до цього визначення.
Тарас ШЕВЧЕНКО В казематі III Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині – Однаковісінько мені. В неволі виріс меж чужими, І, не оплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу, Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій – не своїй землі. І не пом'яне батько з сином, Не скаже синові: “Молись, Молися, сину: за Вкраїну Його замучили колись”. Мені однаково, чи буде Той син молитися, чи ні… Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять… Ох, не однаково мені. [Між 17 квітня і 19 травня 1847, С.-Петербург]
Скоро 20 лет, как Украины живёт САМОСТОЯТЕЛЬНО, без злых людей. Свершились ПРОРОЧЕСТВО и МЕЧТА Т.Г. Шевченко. Сколько ещё лет будете стенаниями заниматься? ЧЕГО не хватает?
Я А хіба, Путін, наприклад, вже зробив гаракірі? І всенький штат ФСБ? І вся московська п'ята кольона? До речі, мова не про "стєнанія", мова про обгрунтування дій. Я не дуже розумію слова пророк, але в розумінні - геніяльний поет з геніяльним відчуттям і розумінням архетипу нації, то так, пророк. І Ліна Костенко - пророк: "Отак воно і йдеться до руїни. Отак ми й загрузаємо в убозтво. Є боротьба за долю України. Все інше — то велике мискоборство" Політика в Україні - суцільне мискоборство.
Та вже давайте всіх наших мулярів, шо по росіяхчехіях маєтки будують, відкличемо і мур 1925,8 км завдовжки в дві цегли побудуєм. Щоб не лізли. І напис "НЕХАЙ ЩАСТИТЬ!" (анекдот всі пам"ятають? ) Ось тоді "в сім’ї великій, сім’ї вольній, новій" ... Або як у Чапаєва: "Вот Петька, перебъем всех белых, и заживем...!" У вседержавному конкурсі "Хто нам винен, що ми такі :english_en::naci::moskali:?" приймаються і розглядаються всі пропозиції.
Не варто. Захочуть - самі повернуться. Головне - не допомагати "москалеві господарювати" і далі за текстом.
А хіба він на Україні живе? У вас є своє СБУ - запропонуйте їм гаракірі. Що не проблема - хтось винен окрім українських громадян. Все їм заважає побудувати державу...