Ми живемо у світі, яким правлять «зірки». Ні, це не есе про астрологію. Бо згадані «зірки» – несправжні. Їх тільки називають «зірками», маючи на увазі, що вони іншим людям «освічують дорогу у житті», стають для цих людей зразками для наслідування. І ось пішла з життя чергова така «зірка» (хай буде земля їй пухом!) – Вітні Х’юстон. Так, талант мала беззаперечний, як і багато подібних «зірок» до неї: Фредді Мерк’юрі, Емі Вайнхаус, Елвіс Преслі, Мерилін Монро, Айзек Азімов, Рудольф Нурієв, Мішель Фуко, Артур Еш, Владислав Галкін та багато-багато інших, які прославилися в сферах акторського мистецтва, спорту, музики, філософії тощо. Всі були талановитими, усіма ними людство пишалося і пишається досі. Але які цінності вони пропагували? Що вони довели своїм життям? Тільки те, що це життя – це нещасна мука, проведена за алкоголем, наркотиками, сексуальною розбещеністю і т.ін. Та чи посміє хтось не назвати їх «зірками», тобто тими вказівниками, які демонструють, як нам жити? Ні, ніхто не посміє. А чому? Тому що це така у нас «світська мораль». Ми страшенно обурюємося, коли Церква звертає увагу на ті чи інші наші моральні хиби, бо, мовляв, Церкві до того зась (!), це не її справа, як ми живемо. Ми – вільні, ми самі здатні вибирати свою життєву дорогу! Але чи справді ми самі її вибираємо? Може, за нас її вибирають ось ці так звані «зірки», на яких ми щосили прагнемо рівнятися? Зараз дуже модно говорити про «світський гуманізм», про «світську мораль». Кажуть сучасники, що тепер нам не потрібне християнство, бо ми виробили свою мораль. І в чому ж вона полягає? В тому, що жінка має право на аборт? Тобто на вбивство дитини до її народження. Але якщо має на це право, то чому не має права на вбивство після народження дитини? Адже це було б «правильно», «логічно» і цілком послідовно. Те саме стосується евтаназії, безрозсудного застосування контрацепції, «генної маніпуляції» на зразок клонування і т.ін. Європа відкинула своє християнське коріння. Ми ж його ще навіть не виростили. То які цінності залишимо дітям?
А ви знаєте, Un.Known, я мабуть вперше з Вами не погоджуся Дуже це якось фаталістично звучить. Були б ми тільки інструментом у Його руках - то за які "заслуги" Він відправляв би нас до раю чи до пекла? Адже в такому випадку ми б узагалі не могли нічого заслужити. А якщо Святе Письмо говорить, що одні будуть у раю, інші - в пеклі, значить ЗА ЩОСЬ там будуть. Не тому, що Богові так захотілося, бо ми - Його інструмент, а якраз тому, що ми - ВІЛЬНІ, а отже й відповідальні за своє життя.
Це - так. Ми завжди маємо вибір. (Дивимось мій підпис). І якщо хтось буде у пеклі, то це буде наслідком його власного вибору. І вищенаведеною цитатою Ви відповідаєте на власне запитання:
Так-так.... Це Бог війни сам робив, думаєте просто нудно ставало? Як на мене, якщо Бог нас створив, дав і волю сказавши "Діти мої, робіть собі, що хочете", от ми і робимо. Про наслідки дій також попередив, але в сучасному світі мало кого вони ххвилюють. Не здивуюсь, якщо через 10 років появиться толпа фанатів які будуть молитись на Джобса, Гейтса...
Хіба це для них була мука. Дивлячись на життя зірок, бачиш що їм це по кайфу. Вони вказівники тільки для людей без власної думки. А таким людям як правило все одно чи наслідувати якусь зірку чи успішну, самодостатню сусідку. Ну повний бред. Як хтось може зробити за людину її вибір. Чи Ви хочете сказати що зірка власноруч дає в руки шприц чи пляшку з випивкою і каже пий? Таке наслідування роблять люди самі, тому що це їх власний вибір, тому що так простіше жити, простіше виправдатися. Дивлячись назад на своє життя, я б хотіла щоб мене з дитинства навчили ставити цілі в житті, особистої відповідальності за своє життя, тобто не звинувачувати когось чи обставини у тому що щось не вийшло, фінансової грамотності. А цього ні батьки ні в школі не вчили. Зате забивали голову всяким непотрібом і розповідями про моральність, як круто бути бідним, що треба вчитись щоб влаштуватись на роботу і ішачити на одній роботі все життя за копійки. Бо багатим бути стидно, грішно і т.д. От такі цінності залишають більшість батьків, школа, суспільство своїм дітям.
В захист "зіркам" я хочу сказати, що суспільство їх любить не за це, а скоріше за те, ким вони були до цього. Відберіть від них талант і лишиться "отброс общества". Конкретно за Вітні Хьюстон я знаю, що вона починала свою кар"єру в баптистській церкві. І церквою вона пожертвувала щоб підкорити світ, а світ її переміг.
Я також більше схильний до думки п.Un.Known, про те що "зірки" тут ні дочого. Направду, вся справа у виборі і бажанні пізнання Бога: Рим.1:28 А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне. Скажу за себе. Я більшу половину тих імен "зірок", котрих привів п.Аквінас взагалі не знаю, а тих що знаю, то тільки тому, що чув про них ще до свого навернення. Чому не знаю? Тому що вони мене не цікавлять, мене не цікавлять ті цінності, що вони проповідують, я їх не дивлюся і не слухаю..., бо маю задоволення в інших цінностях, Божих цінностях. п.с. 100% Бачив недавно одну машину в Тернополі. Вона була вся обклеєна цитатами з Біблії. І серед них були такі слова: "В рай ідуть одні добровольці! І в пекло також!"
Хм, як я бачу, всі заперечили Аквінасу в тому місці, де він запитував, чи самі простолюдини вибирають свої цінності і відповідну їм дорогу, чи нам її вибирають "зірки" зі своєю поп-мудрістю. Давайте придивимось до того місця (і до повного тектсу): ... Найт, це не брєд, п.Олю, це не спроба Аквінаса заперечити природжену свободу вибору кожної людини, як можна припустити з його допису. Я з Аквінасом погоджуюсь, бо очевидним є те, що на наш вибір впливають певні закладені в нас ціннісні стереотипи. От Ви, Найт, пожалкували, що в дитинстві і в юності у Вас закладали непотрібні стереотипи, а потрібних не дали. Чому Ви пожалкували? Можливо, тому що вони впливали на Ваш свободний вибір і на наслідки, які Ви змушені тепер переживати? Звісно, Ви схильні винити за свої неправильні "вибори" лише себе, і вважаєте, а я погоджуюсь, що відповідальність несе кожен сам за те, який вибір зробив. Але було би краще Вам, якби менше було у Вас неправильних "виборів", Ви це визнаєте. Ставлячи риторичне запитання, чи таки самі ми вибираємо свою дорогу через реалізацію проголошуваної власної свободи (в т.ч. від Церкви), Аквінас звертає нашу увагу на ціннісні орієнтири, котрі явно лежать в основі наших рішень щодо прояву нашої свободної волі в тому чи іншому напрямку; котрі отже зв'язані з питанням нашої відповідальності посередництвом цих самих проявів волі. Далі він вказує на те, що обивателі через свою неуважність і нерозбірливість сприймають також і погані стереотипи, ціннісні орієнтири, ідеали, які прямо чи побічно, умисно чи неумсино генерують і посилають нам ті "зірки". А сумний кінець деяких зірок може свідчити, що деякі стереотипи, орієнтири і ідеали таки погані. Я не хочу заперечити таланту знаменитостей. Просто деколи дивує ідОлізація їх уцілому, в той час як варто Талант талантом, а людина людиною. Зрештою, я не парюсь. ---------- Додано в 19:19 ---------- Попередній допис був написаний в 19:07 ---------- А ніхто не чув таку шнягу — ЦОЙ БОГ?
Ха, влучне і підступне запитання! Жартую, жартую. Ну, в цілому погоджуюсь Поп культура впливає на нас, то можна образно сказати, шо ''зірки'' вибирають за нас нашу дорогу. Ну образно.
На вашому боці правда — треба конкретні приклади. А я не пам'ятаю! О! Шо це таке Мартіні придумав, катує мене своїми дзень-дзень, я аж здригаюся!!! Хай би вже він це відмінив! Спитайте в Аквінаса. Почав тему, то хай і пояснює. Не знаю чи до теми, але скажу чесно, мене Майкл Джексон, Леді Гага, Блек айд піс, Пітбуль — реально раздражають. Компанія неповна. А от Фреді Меркьюрі — шо не нравиця, те не слухаю, а за те, шо нравиця, дякую. Х'юстон класна, для тих, хто таку творчість цінує — взагалі вищий пілотаж. Не знаю, не знаю шо по темі сказати...
Чесно кажучи, я не дуже люблю писати довгі пости. Тим більше на такі теми. А якщо питатись Аквінаса і розбирати його допис - дуже вже довгий вийде. Ну от, наприклад. Чому вони мали щось доводити? Та вони просто жили - люди зі своїми слабощами, спокусами, люди різні - "зірок", до речі, дуже багато, от так "скандально" помираючих - відносно мало. Незрозуміло, чому я маю оцю "зірковість" сприймати як вказівник. Та й, наскільки я пам"ятаю, тільки Тітомір співав:"Дєлай, как я". Вони, як правило, нам не вказують, як нам жити, одягатись, ітд - ми, "незіркове" населення планети, самі хочемо бути на них подібними. А далі мені незрозумілий перехід від зірок до світської моралі. Знову ж таки, від нас залежить, якою мораллю ми будемо у житті керуватись, і що прищепимо дітям. Мені фіолєтово, яка там, за порогом мого дому, мораль. Допис Аквінаса - неясно сформульований розпач, котрий мене не зачепив. Я просто знаю, що залишу своїм дітям.
Ну як Ви можете казати, шо Вам фіолетово, яка там у Ваших сусідів, знайомих, друзів, родичів, родичів родичів, потенційних женихів Ваших дочок і потенційних невіст Ваших синів мораль, якою мораллю керується вихователька в садочку Ваших внуків, яка моральна атмосфера пануватиме в їхній школі? Таки Аквінас неясно сформулював, сумбурно. Навряд чи це розпач. Взагалі — є митці, а є люди шоубізнесу. Є митці, що творять твори з доброю мораллю, є такі, що творять без мети донести добру мораль, а є талановиті шкідники. От Франсуа Рабле це який варіант? А Кшиштоф Зануссі? А Володимир Висоцький? Алкоголік, наркоман... Справа в тому, що Висоцький поет (я вважаю великий поет), а поети не мають бути святими, вони пророки суспільства. З них не можна брати приклад. Хто захоче брати приклад з Єсєніна?
Можу, Сашко, можу. Я не можу перейматись усім світом - я людина практична і знаю, що це нічого не змінить, я переймаюсь тим, що в тісній близькості - мої друзі і родина саме там. Решта - знову ж таки питання вибору. Я не залишаю випадку яка вихователька дістанеться моїм дітям, яка мораль панує у школі - я багато працюю, аби могла їм заплатити кращу школу і кращий садок. А мораль хлопців моїх доньок - це вибір моїх доньок. Я донькам можу тільки прищепити своє бачення.
Поясніть, будьласка. Пророки (біблійні) завжди були святими. А чому зараз поету можна проповідувати аморальність?
Ви можете звірити свою відповідь зі словами, на які відповідали. Я не говорив про біблійних пророків. Чому Ви питаєте мене про те, чи можна сьогодні поету проповідувати аморальність? Зрештою, я відповіді не знаю і в будь-якому випадку не відповідатиму. Маршувати з транспарантами. Це поки що перша ідея. Може не остання.
