Про прийняття рішень

Позитивний результат - результат прийняття правильного рішення.

 

З мої колокольні виглядає шо є три варіанти:

Варіант 1. Є проблема і хз шо з тим робити. Ну тобто то навіть не прийняття рішення, а його пошук. Тут все просто. Якшо сам не маєш уявлення шо робити - питай в тих хто може знати і думай, думай, думай сам також.

Варіант 2. "To be or not to be". Якшо признатися собі чесно то рішення приймається майже автоматично майже зразу (за якість долі секунди). Все решта: обговорення, роздуми, поради - то все намагання пояснити самому собі своє ж таки підсвідоме рішення, ну або намагання його виправдати, ну або в самих клінічних випадках - спроба зменшити самовідповідальність (бо ж "інші теж так казали").

Варіант 3. Рішення стосується якоїсь не шибко важливої речі. Для мене то якісь рішення по роботі. Якшо то є то за шо мені потім відповідати то я можу порадитися, але в більшості випадків зроблю по своєму, а процес обговорення мені потрібен для того шоб інші вказали мені майбутні проблеми викликані моїм рішенням. Знаю де впаду - принесу туда соломи.
Зрештою мені повезло зі співробітниками і ми можемо дойти до криків в процесі обговорення наших робочих рішень. То є дуже добре бо в спорі народжується істина і як тільки я бачу шо моє рішення гірше то зразу поступаюся. Бо користь ділу важливіша за принципи.

То саме і в повсякденному житті. Не можна бути бараном і стояти на свому рішенні тільки тому шо воно своє.