- Думаю, что и это можно, только плевок может быть только виртуальным, в смысле, вирусным... А больше - никак...
- Нуу... как бы... это... не совсем плевок, но вырубить их сеть, запросто, но к этому надо готовиться заранее...
- Эт точно... Даже если ничего подобного не будет, так они сами чего-нибудь придумают, чтобы косноязычный имел отмазку и не позорился перед всем миром своими ответами...подозрение такое имеется...
Та йому вже давно "поставили" і відповіді підготували. Залишилося лиш пустити в ефір. Так що ви запізнилися.
А у меня вызывает дискофорт сама формулировка "мероприятия" - разговор со страной. А почему не разговор с президентом? Кто у нас для кого - страна для президента или президент для страны? Я. - президент страны У. или У. - страна президента Я.?
"Аполитично рассуждаешь, аполитично рассуждаешь, клянусь, честное слово! Не понимаешь политической ситуации!" (с)
- Так, именно, в этом и есть весь цимес. Ведь, понятно, что это дело, как типа, общение - просто невозможно ввиду ЕГО уникальных умственных способностей. Это очередная георгиевская ленточка, т.е. Акция, направленная на то, чтобы Вам внушить, что у Нас уже ЕСТЬ цсар. А что, его щебетание про некую переемственность(от слова ем... ), разве не из этой же оперы, либретто для которой написан на лубянке?
Шановні пані та панове. Ця гілка вже набрала дві сторінки. А це певний показник. показник того, що дописувачі готові задавити питання надресированій мавпі чи навченому папузі, і навколо цього розвивали б дискусію.
степанич. Ви такий дорослий а вірете в якісь телемости з януковичем, у якого рівень інтелекту нижче за учня 3-го класу. Пожаліли б себе.
Даю зразок "плєвка" і реакцію на нього. [FONT="] До Європейськогот суду з прав людини копія – відповідачеві по справі, [/FONT] [FONT="]Президентові України.[/FONT] [FONT="] [/FONT] Не дивлячись на те, що я ні разу не отримав «обґрунтованої відповіді» згідно ст..40 Конституції від «гаранта моїх прав та свобод» згідно ст..102 того ж документу, я вимушений знову звертатися до глави цієї сурогатної держави, в якій вимушений жити та яка повністю збанкрутувала перед своїми громадянами по своїх зобов’язаннях перед ними. При шаленій інфляції в нашій державі, коли структура її більше займається бутафор-ською діяльністю типу неефективних поїздок в Японію та тратою грошей на непотрібне для злиденної держави Євро-2012 при повній бездіяльності по створенню умов для виробництва, мені відчутно почало не вистачати злиденної пенсії, виданої мені як подачку зі сторони цієї сурогатної держави, яка штучно тримала мене останні 15 років в вимушеному безробітті. При цьому я почав згадувати закон «Про дітей війни», згідно якому таким як я держава по-винна доплачувати 30% до нарахованої пенсії. По цій причині я звернувся до Дніпровського районного управління пенсійного фонду м. Києва. На мою дивину (я там був всього декілька раз при оформленні пенсії) приміщення фонду по вул. Мініна 4а було забите старенькими людьми, які теж звернулися до державної структури по причині невиплати державою вказаної вище надбавки. Те, що я там побачив, мене просто шокувало, бо держава просто знущається над людьми, які колись створювали національні багатства. Держава не просто ігнорує закон «Про дітей війни», але ще й знущається з цих поста-рілих «дітей» штучно створеними перепонами для вибивання ними цих 30% надбавок. По перше, людина може вибити ці надбавки ЛИШ ЧЕРЕЗ СУД. По друге, це коло пекла по кабі-нетах чинуш та судах дасть можливість вибити лиш якусь ЧАСТИНУ БОРГУ зі сторони дер-жави. Тому для періодичного вибивання визначеного ЗАКОНОМ стареньким людям потріб-но приймати періодичні стреси в чергах по кабінетах. По третє, держава штучно створює ці перепони в вигляді черг шляхом відсутності достатньої інформації та ігноруванню елемен-тарних своїх обов’язків – на видану мені виписку про склад моєї пенсії відмовилися ставити печатку фонду. Одночасно паразитична державна структура оброслася відповідними «соціальними» організаціями, які лиш роблять видимість соціальної опіки. Сидячи в переповненому кори-дорі пенсійного фонду, я згадував ст.1 Конституції з її твердженням про «соціальність» на-шої держави, прирівнював цей переповнений коридор з умовами загарбаного в народу Ме-жигір’я та окремого вагону на японській залізниці. Виходячи з цього, я відмовляюся бігати ЯК РАБ по державних структурах для отримання НАЛЕЖНОГО МЕНІ (за минулі роки і на-перед) по закону. Перекладаю це на «гаранта моїх прав» з його «ефективною вертикаллю влади», хоча ще не отримав від нього «обґрунтованої відповіді» по заданим раніше питанням: - чому я зі своїм бажанням трудитися та наявністю інноваційних проектів так і не отри-мав доступ до простоюючих виробництв? - чому держава ігнорувала моє бажання допомогти дітям-сиротам? - чому прокуратура та судова система працює не на охорону права, а на охорону спо-кою паразитичного управлінського клану? - чому держава ігнорує встановлені нею ж закони – Конституцію, закон «Про житлово-комунальні послуги», закон «Про дітей війни» та багато інших? Держава встановила пеню за борг по комунпослугам, то може й державі за свій борг пеню потрібно нараховувати? Прошу дати відповіді на поставлені запитання. Додаток – копія виписки про нараховану пенсію. 25.01.11р Даю цитату з "обґрунтованої відповіді": "Оскільки в вашому зверненні не конкретизовані обставини і не міститься достатніх відомостей, .... лист повертаємо вам". Зав. відділом опрацювання звернень Адміністрації С.Конюхов. 01.02.11р. Такого не було ні при "совєтах", ні при Кучмі - "братки" Конюхови з бригади Льовочкіна "будують нову країну".