Відповідь: поностальгуємо? )) Та я вам повім, панусю, шо вже й нема чим видушувати навіть коли би й були такі сосиски. А ті зуби жи тримаю, то хіба шо в неділю до церкви ходити і на більше на ніц сі не годєт.
Відповідь: поностальгуємо? )) А як гендлювати було колись добре... Пам’ятаю,надибали ми з хлопаками(а як - не скажу) ящик тої...водки. "Столічної".... Шо на закрутку. А колєґа каже: - То сі робит по умному! так ми й зробили... Пішли там,де тепер Вернісаж(там все були польські автобуси) і продали тоту водку полякам. По 5 дольців... І пішли в "Фестивальний"... Отак воно було...
Відповідь: поностальгуємо? )) ...в лодочці дві величезні кульки морозива, котрі политі полуничним або карамелевим сиропом, ще й присиплені дрібно меленими горішками.... В Снігурочку ходили часто по родинним, а також більшим державним святам, після заслужених екзаменів по фортепіано,- по панськи. Людно було завжди, довго чекали на вільного столика а обслуговували повільно, та коли вже засідали, та то вже надовго, бо на додаток замовлявся молочний коктейль і чоколядка "Чайка" чи "Оленка" 5о грамова.:dance: А так, зазвичай перед сеансом кіно забігали до Морозива, що на кутку колишніх Жовтневої і пр. Лєніна, або ж у Cніжинку біля Оперного. А до кіна ходилося мало не кожен день!...білет в 25-5о коп., на мультіки до З.Космодемянської-1о коп. Там завжди набирала плакатів із зірками сов.кіно , збирала їх, як і комлекти фото популярних акторів (готувалася, як і більшість моїх ровесниць, до ВГІКу ...):D ( такими плакатами на селах обклеювали ,як шпалерами, деревяні кльозети...)
Відповідь: поностальгуємо? )) З.Космодем'янської? ТАК... І мульти імпортові помню: "Корабель - привид", "1000 неудач і 1 удача". А ще Палац Піонерів (Єзуїтів). Там у неділю об 11 - показ мультів. Циркова студія, барабанщиці, театр "Ровесник". Біговий манєж на СКА.
Відповідь: поностальгуємо? )) "Корабель - привид" дивився разів 100.... О-о-о,класний мультік.. Я б не проти і ще раз подивитися,але,чомусь не показують...
Відповідь: поностальгуємо? )) Хлопці, ви певно, не забули про німецькі наклейки (овальної форми) з напівоголеними красунями в купальниках та ковбойських черевиках? Вони були наклеїні повсюди- на лобових склах авто, на пульті водія в міському транспорті, на мотоциклах, на радіоприймачі...Перше доступне "порно"...
Відповідь: поностальгуємо? )) "снігуроньку" пам’ятаю тільки за переказами.... ))) тобто пам’ятаю, що про неї розказували (мій швагро, що в києві зара)..... )) біля пагорбу слави "за москалів" плафони були подовгасті, за часів царювання кравчука та кучми першого, вони двічі ставали круглими.... зара тільки стовпчики лишилися.... а ще на пасічній біля "юності" був пам’ятник невідомо чому, але там ще робітники були зображені і якась дата.... здається, минуорго року розвалили або само розвалилося.... на івана франка, навпроти офісу бюту (зара) на другому поверсі була перукарня, непогана, пахло вічно якимись жіночими лосьйонами і тьотки накручені сиділи під великими такими "дурами" -- фенами.. )))
Відповідь: поностальгуємо? )) ...згадались жуйки "дональд",думаю вони і у Львові користувались популярністю....ще досі маю колекцію тих "фантіків":ninja:...от лиш ,щоб була повна,бракує 8 штучок...
Відповідь: поностальгуємо? )) дональди (голандські) -- зе бест!.. у мене також лишився пакован з фантиків: дональди, турбо, тіпітіп і тиди... ))) всякі там ліри, долари і марки (ніндзя-черепашки), "іконостас" з жувачок сінді (чи барбі).... )))
Відповідь: поностальгуємо? )) А на гитарах??? Ох, как много ИХ было на ГИТАРАХ! О них (гитарах) отдельная песня... Помню, в магазине "мелодия" за 7 руб. продавались гитары из алюминия. Не помните? Ну, а про фиксажи и проявители......
Відповідь: поностальгуємо? )) Точно, точно!!!! А ми ходили з молоддю щонеділі після церкви. Хлопці платили, то того морозива замовляли аж ТРИ кульки на "лодочку", а коктейлів по кілька шклянок.
Відповідь: поностальгуємо? )) Ви могли ходити вільно до церкви в часи процвітання "Снігурочки"??? То ж коли кафе припинило існувати, хто скаже? І що там розміщується нині?
Відповідь: поностальгуємо? )) Ну ви тоже, зрiвняли "Божий дар с яiчнiцой", як каже моя подруга. Це то саме шо рiвняти сало українське зроблене в Українi i якесь тутейше з якихось неправилних свиней, шо то сало не топиться на пательнi. Сосиски з Нiмецiї, це ж ... смакота!!! Недалечко є нiмецький ресторанчик де є стiльки найменувань сосисок, шо тримайся! I всi такi дооообрi запашнiiii!
Відповідь: поностальгуємо? )) Може, Оля пише про вже більш демократичні часи, а нам з братом, щоб бути на Святій літургії в церкві, треба було їхати в дальній район міста, або ж, як бувало частіше, їхати на вихідні до родини у Борислав та Дрогобич!.. Коли ж і ходили до ближніх церков, то брали на себе відповідальність за долю місця праці батьків-викладачки та інженера, а згодом- за власний диплом і перебування-навчання чоловіка-іноземного студента в нашому місті! Та всеодно ходили, по-любому! Але, Полковник, таке дивно мені, що про таке питаєте... (друге ваше речення, даруйте, не вловила...)
Відповідь: поностальгуємо? )) Это ВСЁ сказочки-страшилки для деток. Вы в какие-такие годы с братишкой жили? Если до 60-х, 70-х, 80-х, то вполне ВЕРЮ. А если в упомянутом мною периоде, то БРЕХНЯ, ИМХО,
Відповідь: поностальгуємо? )) А я пам"ятаю жувачки Ніндзя-черепашкиТато з Москви привозив цілими коробками.так ми їх всі родавали всім дітям у нашому дворі. бо мама забороняла їх жувати.Казала, що то "гадость"
