Клас. Вибачте але не очікував почути такого від фізика. В цьому світі все важливо...і цим не можна нехтувати... Навіть незначна сила протягом мільйонів років робить дива... (Про іонні двигуни я в даному випадку промовчу...) Так само, як і в обруча центр ваги розташований поза зоною матерії... Якщо світло буде рухатися по колу на відстані мільярд світлових років від найближчої галактики довкола скупчення всіх галактик маючи радіус 11.5 мрд. світлових років, то відхилення променя від прямої буде менше ніж від впливу Землі на траекторію сонячних променів...
Справа в тім, що ми ще не знаємо, де закінчується скупчення всіх галактик. Краю ще не видно! Крім того, як світло попаде на таку орбіту?
На це вказують радіотелескопи. (та наближені розрахунки інфрачервоного зміщення) Ми його ніколи і не побачимо, бо це може бути тільки відблиск краю... Так само, як і вся матерія попадає на орбіти якоїсь більшої маси. (ви знаєте як запускається супутник на орбіту?)
Антиматерію? Я говорив про вплив гравітації на рух фотонів...І байдуже чи це видима, чи невидима матерія (не принципово що додає їм доцентрового прикорення...)
Ні, антиматерія є видимою! Проблема лише в тім, що у чорних дір є дуже сильне гравітаційне поле біля її поверхні, а у темної матерії - ні!
Щоб творити гравітаційний вплив - не треба скупчень до степені чорної діри... Це не заперечує сферичності всесвіту із обмеженням дальності польоту навіть світла...
То і відхилення буде слабеньким. але буде! Як би відхилення було сильним - радіус орбіти був би меншим. А беручи до уваги, шо вплив слабий - радіус побільше. (але він є!)
Так, але в цьому випадку виникає проблема виходу світла на кругову орбіту, про що я вже писав вище! При слабкому впливі гравітації світло не вийде на цю орбіту і спрямується на безкінечність, віддаляючись від будь-якого скупчення галактик!
Надо сказать о том, что нашу Вселенную в больших масштабах(порядка мегапарсека) можно рассматривать в первом приближении, как равномерно заполненную материей. А внутри бесконечной сферы, равномерно заполненной веществом, силы тяготения в среднем равны нулю, отличаясь от нуля лишь вблизи скопления больших тяготеющих масс. На фотоны внутри нашей Вселенной действуют именно такие, случайные силы, нерегулярно отклоняющие их от прямолинейного движения. Нет никаких регулярных воздействий на фотоны, которые могли бы заставить их двигаться по круговой орбите. Фотоны могут двигаться по спирали или по орбитам, близким к круговым, в невероятно сильном поле тяготения чёрной дыры, вблизи так называемого горизонта событий. Что они делают внутри чёрной дыры, по каким траекториям там двигаются и во что превращаются там - знает лишь Аллах.
Навіщо знову про то саме? Питання - на фотон діє гравітація? Так. Промінь може летіти по прямій нескінченно довго, якщо на нього діє інша сила? Ні. Висновок - фотон переходить на орбіту...(можливо нескінченно велику, але орбіту) Якщо не вірите - проведіть власні підрахунки... ---------- Додано в 10:55 ---------- Попередній допис був написаний в 10:22 ---------- Виходячи з формули першої космічної швидкості: v=squr(G*M/R) R=G*M/v'2 Де v - швидкість фотона (3*10'8 м/с), G - стала гравітації (6,67259*10'−11 м3*кг'−1*с'−2), M - маса всесвіту (наближено) (кг) R - радіус орбіти (м) ---------- Додано в 11:11 ---------- Попередній допис був написаний в 10:55 ---------- Знайшов масу сонця = 10'30 кг... ---------- Додано в 11:14 ---------- Попередній допис був написаний в 11:11 ---------- Маса галактики 10'12 мас сонця. Тобто 10'42 кг... ---------- Додано в 11:33 ---------- Попередній допис був написаний в 11:14 ---------- Кількість галактик я так і не знайшов. Припущу, що їх 10'11... Отже загальна маса всесвіту тоді не менше 10'53 кг. Отже горизонтом масового руху фотонів можна вважати: R= 6.67*10'-11 * 10'53 / 9*10'-16 ~ 7.4*10'57 м... (або 7,4 *10'41 світлових роки) Якщо маса всесвіту більша, то і радіус горизонту буде більший. Тут є ще одне зауваження - розрахунки радіусу на якому можуть жити фотони - лише для тих, які рухалися не з умовного центру всесвіту - а під кутом до цієї осі... Якщо брати до уваги промені, що рухаються по лініях, що проходять через центр мас всесвіту, то вони пройдуть бар'єр (радіус орбіти) і летітимуть доки не втратять імпульсу... (при втраті імпульсу енегрія сягне нуля і вони повернуться у всесвіт із швидкістю покидання ) (закон збереження енергії!!!)
Хочете посперечатися з законами фізики? Чи вас формула не влаштовує? Чи я допустив помилку? (тоді знайдіть її!!!) П.С. Число, як число... Чому вас не влаштовує це число?
Порівняйте це число з віком Всесвіту і Ви все зрозумієте! Крім того, в Ваших розрахунках є принципове допущення: Ви допускаєте, що Всесвіт не є безмежним. А це ще треба довести!
А ви можете довести, що це перший і останній великий вибух? (Якщо він взагалі був) Я заявив, що існує приблизно 10'11 галактик. Їх кількість скінчена (бо Бог їх вже створив...) По чому ви гадаєте встановили вік всесвіту 13.5 мрд. років, як не по найвіддаленіших галактиках? (це лише 1.35*10'10 світлових років) Якщо існують інші - віддаленіші галактики - розкажіть про них...