Поговорим об Украине.

И каких только чУдных историй от тов. Р мы только не услышим!!!!!!!

 

В (на) Україні при владі російські націоналісти

НУНС: в Україні при владі російські націоналісти

Неділя, 18 липня 2010, 12:10 Твердження, що нинішня українська влада і Партія регіонів деідеологізована є абсолютною помилкою.
Таку думку озвучив депутат від НУНС Олесь Доній в ефірі "Радіо Свобода".
"Ні, у них є чітка ідеологічна концепція. Ця концепція називається "російський націоналізм". У нас просто бояться про це казати", - сказав він.
За його словами, "російський націоналізм" - це всебічна підтримка російської мови, російської культури і Росії як держави.
"І от ці люди, з такою ідеологією, дісталися до влади в іншій державі, в державі Україна, і зараз запроваджують ці ідеологічні цінності. І незабаром у нас українська мова та українська культура просто будуть поставлені на межу вимирання", - заявив депутат.
Він також висловив думку, що зараз Верховна Рада "нічого спільного з парламентом і парламентаризмом просто немає".
"Форма залишилась та ж сама, Верховна Рада, а від змісту ми ще далі. Тобто ми сподівалися, що ми будемо покращувати зміст, від Української РСР перейдемо до незалежної держави, а насправді по деяких параметрах ми ще далі відступили від демократії", - вважає Доній.
Він додав, що в 1989-90 роках відмінність між Україною і, наприклад, Польщею, Угорщиною, Чехією була "не така катастрофічна".
"У якихось питаннях ми зрушили вперед. Інша справа, що поки ми зрушили на пів кроку, Європа за цей час стрибнула на 10 кроків", - сказав Доній.
Українська правда

 

У Росії є компромат на українських політиків?

Неділя, 18 липня 2010, 14:45

У Федеральної служби безпеки Росії є інформація про багатьох українських політиків.

Про це заявив екс-голова СБУ, лідер громадянської ініціативи "Оновлення країни" Валентин Наливайченко в ефірі 5 каналу, повідомляє ЛІГАБізнесІнформ.

При цьому він уточнив, що "безумовно, архівів, які робило КДБ, - оперативні, і там, де стосувалося негласного співробітництва - так званої агентури (стукачів - те, що в народі називається), їх вже немає".

"Я не побачив їх в архівах СБУ. Вони давно вже вивезені до Москви", - сказав екс-глава СБУ.

 

Відвертість.

 

Новий орієнтир для України: подалі від НАТО, поближче до ОДКБ? - коментарі експертів
16 липня 2010

15 липня президент Віктор Янукович підписав закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», прийнятий Верховною радою 1 липня 2010 року. Законом проголошена, так звана, позаблоковість, що ставить хрест на колишній меті України – вступові до НАТО. Водночас, як виглядає, влада не бачить жодних перепон на шляху зближення з іншим військово-політичним союзом з центром у Москві – Організацією договору про колективну безпеку (ОДКБ). Це зокрема засвідчила заява радника президента України, депутата від Партії реґіонів Олександра Кузьмука про можливість формалізації стосунків з ОДКБ.
З проханням пояснити нову концепцію зовнішньої політики, задекларовану українською владою, Голос Америки звернувся до експертів. Своїми міркуваннями щодо «позаблокової України» поділилися політаналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач та президент Атлантичної ради України Вадим Гречанінов.
Володимир Горбач: «Головна загроза членам ОДКБ виходить від засновника ОДКБ»
«Першим бажанням нової влади було оголосити концепцію не позаблоковості, а нейтралітету – аби, так би мовити, виставити бар’єр на шляху євроатлантичної інтеграції України. Цей бар’єр хотіли виставити в інтересах Російської Федерації, яка відкрито проголошувала свою зацікавленість у тому, щоб Україна не приєднувалася до НАТО. Але оскільки концепція нейтралітету передбачає відсутність на території країни іноземних баз, то це прямо торкалося Чорноморського флоту самої Російської Федерації.
Тому хтозна – чи наша влада сама придумала, чи їм із Кремля порадили – але слово «нейтралітет» замінили на такий собі паліатив цього поняття: «позаблоковість». Щоб і вівці були цілі, і вовки ситі. Щоб, з одного боку, це передбачало, що Україна не може вступати до жодних військово-політичних блоків, а з іншого – могла залишити в себе чужоземний Чорноморський флот іще на десятиліття наперед.
При цьому визначення у міжнародному праві такого поняття, як позаблоковість, не існує. Що це таке – невідомо. І тому кожен може вкладати в цей термін свій довільний зміст. Ми з вами розуміємо, що це неможливість вступу до НАТО, як про це говорить Янукович і ті, хто коментує його рішення. Але можливо, будуть коментувати і в тому сенсі, що членство в ОДКБ – це можливо. Можливо, що саме таким чином будуть позаблоковість трактувати. Може бути багато сюрпризів, але треба розуміти, як воно є насправді.
Насправді позаблоковість – це поняття з минулого. Це термін із ХХ століття, який виник за часів «холодної війни». Тоді у світі існувало два протилежних блоки, що ворогували один з одним, було міжнародне напруження, світ стояв на порозі світової ядерної війни. Але все це залишилося в минулому. Немає сьогодні ні тих блоків, ні того напруження, ні такої поляризації світу на дві частини. Тому, власне кажучи, не залишилося місця і для концепції позаблоковості.
Північноатлантичний Альянс сьогодні змінюється: він не вважає себе блоком, спрямованим проти когось. І так само з Російською Федерацією ситуація зовсім інша, ніж була з Радянським Союзом. Тобто я думаю, що ця концепція позаблоковості та зміни в українському законі «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» спрямовані насамперед на те, щоб сподобатися росіянам і отримувати від них якісь додаткові економічні і політичні ресурси. Під політичними ресурсами я маю на увазі легітимізацію влади Януковича-Азарова всередині самої України.
Що ж до ОДКБ, то це це фальш-копія Північноатлантичного Альянсу, таке собі квазі-НАТО. В статуті ОДКБ теж є стаття про те, що напад на одну країну прирівнюється до нападу на весь ОДКБ. Проте реальна ситуація така, що загроза членам ОДКБ у військово-політичному плані більше виходить від власне головного члена ОДКБ, а не від якихось інших країн. І від цієї загрози жодна стаття ОДКБ не рятує», - зауважив Горбач.
Вадим Гречанінов: «Наша позаблоковість потрібна не нам, а Росії»
«Позаблоковість, відмова від НАТО, поглиблення стосунків з ОДКБ. Усе це якось не узгоджується між собою. З погляду логіки декларації суперечать одна одній.
Те, що російський Чорноморський флот залишається у нас до 2042 року, ні в якому разі не дозволяє нам бути позаблоковою державою. Минулі 19 років довели усім, хто ще сумнівався: хоч-не хоч, а Україна змушена – так воно природно виходить – перебувати у зоні політики Росії. І причина саме в тому, що тут, на нашій території, знаходиться російське оперативно-стратегічне об’єднання Чорноморський флот. Нехай він слабенький, – у Чорному морі всі слабенькі. Якби посилився хтось інший, посилився б і цей флот. Тому його треба розглядати, як достатньо серйозне військове об’єднання.
Це по-перше. А по-друге: заради кого Україна стає позаблоковою? Заради себе? Ні. Заради політики Росії. Наша позаблоковість потрібна не нам. Вона потрібна Росії. Для того, щоб за наш рахунок і за рахунок інших держав знову підняти свою велич, свою потугу.
Нині ми відмовляємось від НАТО. Це передова і поки що єдина у світі структура, яка може ґарантувати безпеку і, крім того, високий рівень життя. Адже в країнах НАТО дуже високий політичний, економічний, морально-етичний стандарт, чого немає в ОДКБ і немає в тих країнах, які входять до ОДКБ.
Я щороку відвідую штаб ОДКБ, коли буваю в Москві на конференціях, - нас туди запрошують. Я був там і минулого року. І що я можу сказати: так, ОДКБ «піднімається». Організація прагне копіювати НАТО: там уже з’явилися, окрім військових, професійні дипломати. ОДКБ – це 7 держав: Росія, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Узбекистан, Таджикистан, Киргизстан. Не входимо ми, не входять Молдова, Грузія, Азербайджан, Туркменистан.
Це військова організація, в якій власних постійних військ зараз нема. Є штаб у Москві, який очолює відома людина, генерал-полковник Микола Бордюже. Все начебто до ладу. Але у мене завжди стоїть перед очима 1992 рік, 15 травня. Тоді у Ташкенті уклали договір про створення Ташкентського союзу – я був там присутній у складі військової делегації України. Пригадую, як у день підписання усі чекали на Єльцина. Відчиняються двері палацу, заходить Єльцин – п’яний, ледь стоїть на ногах. Потім під час засідання він заснув, потім прокинувся, після обіду знову випив – і ось в такій атмосфері підписувався Ташкентський договорі. Ми не підписали. І я гадаю, дуже правильно зробили.
Але минув час. І в 2003 році вони себе назвали вже Організацією Договору про колективну безпеку – замість Ташкентського договору – і заявили, що створюють певні збройні сили. Але нічого постійного там немає. Там поки прийняли таке рішення: якщо виникне потреба, то Росія виділить дивізію, Казахстан виділить бригаду, Білорусь виділить батальйон – сили, завданням яких є боротьба, в основному, з тероризмом.
Ось така ситуація. І така є сьогодні тенденція, що ми можемо піти на Схід, у минуле. А в майбутнє – цього наша влада не розуміє і не хоче. І я думаю, що витвереження у Януковича буде, воно прийде. І це, мені здається, вже відбувається зараз. Він бачить, що ми залізли не туди і віддали занадто багато.
Мені здається, президент починає розуміти, що заліз не туди. Що для позаблоковості потрібна армія удвічі більша і строк служби має бути не рік, а два. Де на це гроші знайти? Цих грошей нема. Ну а як же тоді забезпечити цю позаблоковість? Навіть теоретично неможливо пояснити. Як вони зараз будуть складати нову воєнну доктрину? Я не знаю. Адже там усе це має бути описано.
Так, створено відповідний комітет у Верховній раді. Так, комуністи кричать «ура!» - назад у минуле - це їх влаштовує. Але все це, я вам скажу, для нашої країни дуже погано. Чи втягнуть нас в ОДКБ? На жаль, можуть втягти.
І ще одне. Коли я був у них востаннє, у жовтні минулого року, я поставив їм запитання: скажіть, чому вас не визнає НАТО? Вони відповіли так: ми занадто слабкі, тому Альянс нас не визнає. А кілька місяців тому я говорив із одним високопоставленим натівцем. Я його запитав: чому ви не визнаєте ОДКБ? Він каже: це організація недемократичних держав, тому ми з ними не можемо взаємодіяти. Ось така була відповідь.
То куди ж ми йдемо? В організацію недемократичних держав?» - ставить риторичне питання Гречанінов.
------------
Грустно...
Но похоже это всё!
Довыбирались.
Сегодня ОДКБ
Завтра - ОДКГБ
Послезавтра, очередной голодомор.
Сталин был мстительным.
Путин еще мстительнее.
Он отомстит.
Обязательно отомстит.
И мстя будет ужасной.
Спи Украина. Спи...
Когда спишь, не так хочется есть...

 

О шостій годині так хочеться спати
І сни всі приходять в цю мить
Вставай, Українцю, вставай дорогенький,
Москва вже годину не спить

Хоч жіночка поряд пухка і тепленька
У пазусі стільки добра
Вставай, Українцю, вставай дорогенький,
Вставай на великі діла

Горілочка з перцем, ковбаси і сало
Для тебе нічого не жаль
Вставай, Українцю, вставай дорогенький,
Давно вже поснідав москаль

Із дітьми уже Президент на Говерлі
Вже Юлька косу заплела
Вставай, Українцю, вставай дорогенький,
Вперед на великі діла

Вже Шуфрич прокинувсь, за ним і Вітренко
Все думають: де ще стягнуть
Вставай, Українцю, вставай дорогенький,
На битву за праведну путь

Уже Янукович зове нас до раю-
Де будем ми всі пахани
Вставай, Українцю, вставай дорогенький,
Пока ще не вкрали штани

Вставай, Українцю, вже годі дрімати
Пора вже – і хай йому грець
Нікому себе не дамо зобижати
Бо буде й Вкраїні амбець.

 

ведите себя прилично , и месть мистера Путина вас не коснется, Одесса ж синий регион,
а Путин будет чморить укрооранжевые)

 

- Я Вас понял, советчик Вы наш советский...
Сталин тоже только села уничтожал...
Т.е. сельских жителей
За 1918 год.
За то, что воевали с Махно
За свою свободу
Истинную Свободу
Не сегодняшнюю...
Но и Одессе досталось нехило.
Мой отец в 1937
от голода ослеп.
Лободой питались...
Лес рубят - щепки летят
не правда ли?

 

- Веселитесь? Давайте...
Пока еще веселится...
Но не забывайте, что
Бомба не знает, где свои, а где чужие.
Будут бомбить, разбираться не будут.
Как бы потом не плакать.
Кто много смеется, потом много плачет.
Не я сказал.
Народ так говорит.
Вы находитесь в Украине?
Если да, то ждите...
Путин и Вас навестит
Не сомневайтесь.
Ему все равно!
Главное удовлетворить свое самолюбие.
Цхинвали бомбил - ровнял с землей.
А там кроме не своих, было полно своих
Ему было по барабану.
Главное, было до Миши добраться
и придушить.
Поэтому, свой-не свой
а на дороге не стой!
Замочат, как в сортире.
Не верите?

 

Не-а!

 

Вы живете в Украине?
Вроде, нет, как Вы заявляли.
Тогда можете не верить.
Вам почти ничего угрожает
Кроме гражданской войны.
Там тоже, обычно мало кто разбирает
Кто свой - кто чужой.
Можете не верить...
Жертвы Метро, тоже не верили
И не поверят.
Поверили бы, но не могут.
Мертвые они.

 

О каком метро речь? Токийском? Московском? Лондонском? И почему ограничиваться только метро? Жертв терактов хватает по всему миру.

Вы сосредоточьтесь, иначе непонятно каким образом терроризм у Вас связан с гражданской войной?

 

А гражданская война - это и есть терроризм
А как может быть иначе?
Действующие Законы нарушаются?
Несомненно!

На северном Кавказе - гражданская Война
Объявлена терроризмом.
Так было всегда!
И везде.
Эссеры - террористы.
Махно - террорист.
Че Гевара - террорист.
Ульянов - террорист
Кастро - террорист
"Овод" - террорист..................
"Капитан Блад" - террорист
Хороший или плохой
это будет потом расписываться
писателями.
А на момент деяний - террористы
Все, как один.
А почему?
Действующие законы нарушали.
Потому и преступники.
Террористы.
Али как?

 

Иначе? Очень просто - гражданская война может включать в себя элементы терроризма. Но терроризм вполне может существовать обособленно, без гражданских войн.
Если Вы так желаете говорить о гражданской войне в России - пожалуйста, это всего лишь игра терминов.

http://mirslovarei.com/content_pol/GRAZHDANSKAJA-VOJNA-806.html
[OFFTOP]Кавказцы, кстати, за государственную власть не борятся. У них несколько иные цели. Так, что правомерно ли называть то, что мы имеем, гражданской войной?[/OFFTOP]
В любом случае, следуя Вашей логике, подобные "гражданские войны" не обошли стороной и иные, более цивилизованные и благополучные страны.

Ну, а поскольку ветка так или иначе, про Украину, то желаю вам не столкнуться с подобными проблемами. Хотя, учитывая уровень полемики и агрессивность некоторой части украинцев-националистов, шансы на внутригражданское противостояние (и, как следствие, гражданской войны) у Украины ой как велики.

 

- Любая гражданская война - это и есть терроризм.
И без вариантов.

- На Кавказе у обеих сторон имеется военно-политическая машина.
- Цели совпадают
- И все остальное тоже совпадает.

-Какая война без насилия?
-Какая война без агитации?
-Какая война без устрашения?

Что это меняет?
Может. Называется бандитизм, пиратство.
Но обратное - невозможно.

- Данное определение исключает возможность какой либо игры.

Какие цели?
Имарат Кавказ - это что?
Детская песочница?

- Я об этом речь не вел. Я говорил об Украине. Вы не поверили, я выразил некоторое сомнение. Отклониться можно, по идее, но не сильно и не долго.

- Спасибо, но поздно пить боржоми...

- Эта "некоторая часть" если бы не проспала откровенный захват власти, то и проблем бы не было.
Сейчас проблемы есть.
Большие.
Примечание:
Все цитаты взяты из русвики.

 

Ну, Бог с Вами, не суть важно. Моя основная мысль в том, что в России мы имеем терроризм, но гражданской войны нет. Только и всего.

Цели исламистов? Да, всего по-немногу: усиление влияния радикалистов от ислама, ксенофобия, радикализм, экстремизм наложенные на местные "обычаи". Ну и, озвучивание возраждения Ичкерии (как же без этого). Да только призывы к созданию собственного государства, это (как говорят в определённых кругах) "туфта голимая". Строить государство наши радикалы-вахабиты не намерены, в лучшем случае - хотят безраздельного влияния на некой территории. И всё. В любом случае, в конце 90-х им была предоставлена такая возможность. Вахабиты с этой задачей не справились, и вместо государства создали военную базу. Только и всего.

Интересно. Вроде как законность смены власти никто не оспаривает даже на Украине. В связи с этим, как понимать Ваши слова? Что должна была сделать "некоторая часть", что бы не "проспать" ситуацию? И как понимать Ваше "откровенный захват власти"? У нас не сообщалось о военных и политических переворотах на Украине. Может мы что-то упустили?

Ну, да. Сейчас проблемы у всего мира. Только для этого нужно работать лучше. И не стонать об утраченых мифических возможностях. Вот и всё решение "проблемы".

 

Очень не хотелось бы...что бы Вы выпрыгнули с балкона с криком : "Путин идет!"..а так пишите...пишите...почитаем-с....

 

вот так, под лозунгом "борьба с терроризмом", главный террорист - неподконтрольная никому в определенных странах государственная власть может прикрыть свои самые никчемные делишки.

 

Жестокий вы человек, хотите самое дорогое отнять.