А шо, принципово звідки ви дебіл? ---------- Додано в 22:11 ---------- Попередній допис був написаний в 21:26 ---------- А де вас показують?
п. 1 Приездайте,смотрите, на меня бесплатно можно позырить, даже фотосессия бесплатная. Эксклюзивное право на 2 заверенных экземпляра без права продажи и публикаций рядом с Вами. Через 3-4 месяца на Сотбис можно будет выставлять, а Вам в Швейцарию, бабло нужно...
Чудові фото! Якраз читаю - аж переповнюють емоції, направду! Мені аж запахло львівськими під"їздами, скрипом дерев"яних сходів, тишею вузьких навколоринкових вуличок. А ще вчергове стало соромно, що я, львів"янка, жодного разу не була на Ратуші (ану, хто піде зі мною долати мій страх висоти? ).
Супер! Ну як це місто можна не любити? Невже є такі люди? Ніколи не набридає переглядати ще і ще фото цього казкового міста.....вдивляючись в лиця, впізнаючи знайомі місця....
Не надо туда подниматься! Когда колокол прямо в ухо шарахнул неожиданно, я чуть оттуда не спрыгнул...
Львів... А чи замирає Ваше серце, коли ви чуєте саме це слово...? Саме цю назву величного і чаруючого міста Лева? Чи згадуєте Ви щиру усмішку дідуся з трамвайної зупинки..? Чи вишукану молоду панянку, яка вчора сиділа навпроти вас за столиком у кав'ярні? Чи згадуєте Ви як дзвінко цокотить дощик, зустрічаючись з бруківкою? Або як вітається дверний дзвіночок у кав'ярні за рогом? А чи запалюється маленька лампадка у Вашій душі, проходячи повз затишні будиночки, наповнені домашнім теплом? А чи згадуєте зігріваючий запах кави та глінтвейну холодним зимовим ранком? Чи стискає у грудях від людської чистоти та дивовижного відчуття закоханності у ці вузенькі вулички, бруковані площі, старовинні стіни міста, які так і віють спогадами...? Лише тут надходить срібне почуття спокою, дивовижне, світле... Лише тут покидають тривожні думки, а серце б'ється, як ластівка, яку ось-ось і випустять на волю... А у душі навік поселяється закоханість до одвічно юного Львова...) (с)
А коли слова з душі, з серця аж кричать просяться наружу? Про любов треба говорити, закрита в душі любов як пташка в клітці.
Пожив пару днів у Львові, знімав хату біля ратуші. на вул. Галицькій....Вразив грандіозний контраст між фасадом будинку і убогістю в середині ...Сходи поламані, лампочок нема...паркет повилітав..Невже власники квартир не могли б скинутись по пару гриваків..
Колись довго не могла зрозуміти, а мені толком пояснити, що таке брама. У моєму розумінні це були ворота з хвірткою.) Не розуміла поки не побувала у Львові...
Можу сказати, що на Пл. Ринок 1 кафетерій ТОЧНО працював (на той час сама там працювала). І клієнтів 7 січня було більше, ніж достатньо