Сьогодні доня вибирала в магазині всім морозиво : "Мені ягідне,Ірі з горішками,татові з згущеним молоком,а мамі....(задумалась)...а мамі львівське!" Була я в Києві ...... ну ніто зовсім...
Алиас! Ну зачем так? Человек смущается... Женатый всё-таки. Я рада, что вы меня понимаете. Другие бы посчитали меня больной: говорю про какой-то ДУХ...
Не знаю як пиріжки,а для мене особливою є львівська кава, а дитина знає що я марю Львовом...В мене як в Аліас ЛЬВІВ то ДІАГНОЗ
Сідаєте на нічний , ранком у Львові, так само і повертаєтесь.Не думаю, що з Києва до Львова проблеми добратися.Це у мене тут тільки два потяга і все.І то, один тільки по чьотним ходить
А хто пам"ятає Львівську Снігуроньку, і фірменне морозиво "Лодочки". На двох кульках морозива,був фірменний соус-на одній з какао, на другій з чорними ягідьми(яфиною).Будучи студентом,завжди приїжджав до брата(а він вчився у Львові) і ми йшли в Снігуроньку.Це була візитна картка Львова.Смак незабутній.Я дотепер літом коли є яфина, роблю собі таке.
я от коли дуже хотіла до Львова з Києва,то мчала на таксі...всього за 4,5 год була вдома...все залежить від бажання попасти в те чи інше місце...а вихід завжди можна знайти
Цілком реально за 4.5-5 год. Пару літ тому братан двоюрідний домчав до Києва, якраз встигли на "Дінама" - "Ювентус". Він мав правда ксіву, ДАЙшники не достьобувались.
а для бажаючих, можна організувати культурний відпочинок, щоб принагідно строха скопали грядку-другу...
Львів особливо, але нє тільки сам Львів, я б радше сказав, що Галичину взягалі. Отакі вірш. Улітку того року написала його 16-річна дівчина, котра відвідувала Львів, Франківськ, Карпати. По дітячому наївний, звичайно. Я це знаю, вона ще ні.... List z granicy – Лист з кордону I choć mnie dom mój stęskniony przywita, Bym mogła zasiąść do stołu z rodziną, Чому я сумна, niech nikt mnie nie pyta - Просто mi żal wyjeżdżać, Україно. Бо тут так класно w górach i w dolinach I tak serdeczne drzwi u każdej chaty, I tak na stepie tu світ się zaczyna, Що я не хочу до Полщи їхати! Bo ja w ten pejzaż już wrosłam oczami. Чому так дуже, того я не знаю. Lecz zza кордону gdy zerknę czasami, Czy Ty uwierzysz mi, że я скучаю...? В мені, Україно, віри є багато, Że Ty byś mogła być mi matką drugą I że nadejdzie kiedyś takie lato, Że wrócę сюди. I wrócę na długo.. 30.08.2008 поїзд: Івано-Франківськ – Львів pociąg: Stanisławów - Lwów До речі: А это вам аж з Киева видно, уважаемая...?