навіщо потрібні вчителі?..

Та то взагалі ГЕНІАЛЬНО - викладачка в 18 років!!! Супер!

В нас один був такий викладач з релігієзнавства ше на 2 курсі, то він класно розказував, можна і посміятись було регулярно, правда він мав уявного друга на підвіконнику, проблЄма..

 

А що в тім такого геніального? Я таких багато знаю, що з 18-19 почали працювати, і викладачами також. Усе ж залежить від предмету.

 

Ну як що, шо викладачка, я наприклад, таких не зустрічала...! Впринципі так, від предмету, не спорю, але не всіх в 18 викладачами беруть, правда, значить заслужила!

 

чи від людини, яка викладає?

 

Від людини, яка викладає!!! Ну для мене це має велике значення, бо ж важливо мати підхід до студента (чи учня...).

 

Згоден...............

 

Можливо. Мене в 19 взяли на роботу до гімназії. Викладала польську мову. Розробила власну програму. Коли покидала через два роки, діти просили не йти, потім ще довго за мною питалися. Ніц геніяльного в тому не бачу.

 

щойно відчитала пару))
студенти пішли додому з усмішкою...а це означає шо я розказала класно.
вони ж записують на диктофон всі мої лекції і пишуть конспекти..
дуже старанно))
ах...))
так приємно))
то не геніально..просто мені прийшлось дуже швидко подорослішати за певних несприятливих причин.

пра?) і я так кажу шо ніц особливого нема)

дяк
приходьте вчитись до нас на адміністрування буду і вами викладати) через мене всі проходять. я спуску не даю. заставляю вчитись))
але мені здається моя сучасна мова мене псує.)..ну то тре слухати...

 

Зі студентами взагалі легше працювати. От з малюками, яким менше 12, це забійство. Треба вміти до них підійти, забігати, зацікавлювати... :8: Я захоплююся тими, котрі це вміють.

 

ну я від 12 працюю....
в нас менших не беруть..я б повісились доки вгамонила всіх 16 дітей в групі які крачать і постійно хочуть бавитись))
але вони кумедні))
я їх люблю всіх))
коли бачать мене то зразу скакання біля аудиторії шо я прийшла і розкажу їм нову історію...в поєднанні з предметом
люблю свою роботу. і саме головне мене в ній гроші найменше цікавлять.

 

А я після двох років роботи в гімназії зрозуміла, що то не моє. Забагато здоров'я в тому лишала. Занадто переймалася, хвилювалася, купу часу на то поза роботою витрачала.
Не приносило воно мені задоволення, бо я вкладала більше, ніж отримувала.
Треба ще сюди Іспанку в тему затягнути. В неї схожий досвід.
Мені репетиторство й переклади давали більше задоволення. Школа з усіма її прибамбасами - то не для мене. Але там теж багато залежить від адміністрації.

 

ну мені непогано платять, аще я граюсь з дітками..роблю так шоб вони працювали..і саме головне це працює!)
я вже тут 1,5 роки...майже 2...не пам,ятаю
добре..йду додому бо то вже 21...вже всі збираються...
скоро буду
відпишусь

 

Мені здається молодих вчителів більше люблять. Особливо дітки. Мабуть, бо ближчі до них по віку, інтересах, жартах і забавляннях. Та й енергії більше у молодих. А діти це добре відчувають.

 

Среди молодых учителей меньше противных, как мне кажется.

 

Я після університету почала викладати англійску мову в школі: вчила 1-5 класи, мала заміну в 6-11, можу сказати,що мені найлегше "домовитись" (про дисципліну,навчальний процес та ін.) можна було з першачками (як не дивно) та з 10-11 (що ще дивніше),зате 6,7,8 класи-просто нестерпний вік ІМХО........з репетиторством зомсім по-іншому: всі були чемненькі -молодчинки (правда не всі вважали за необхідне "відробляти" батьківські гроші)...

 

Не завжди. Дуже люблять літніх, бо така вчителька ніби бабуся тобі... У мене така в першому класі була. І тут в українській школі теж така була.
Та й діти горнуться не стільки до енергійних, скільки до привітних. Ми іноді могли вчительці, котра була "добрішою за маму", розповісти дуже багато, більше ніж батькам. Мої батьки теж мають такий досвід, коли діти звіряються.

У мене такий самий досвід. Правда, я ще в університеті вчилася, коли працювала.
У віці, коли починають гормони дуже грати, діти самі не знають, що з ними робиться. Зате їх дуже добре дисциплінують жарти й почуття гумору. Я лише раз мала дівчинку, яку довелося вигнати з класу.

 

ґґґ)
знаю таку дівчинку вона дуже несимпатична...і дуже ненавидить дітей..і зле до них ставиться..то всьо характер. і виховання.
моя думка

 

Угу, 5-6 нічого, працювати можна. Там ще прагнення щось пізнати й довідатися нове не вмерло. У 7-9 тяжко, бо в голові зовсім не навчання, а драми й мелодрами.

 

Школа...Після практики в Польщі, а потім і у Львові я зрозуміла, що лише під дулом пістолєта мене змусять піти туди працювати на постійно. А от студенти - то інша річ. Це мені подобалось. Нажаль у Львові з цим не склалось. Але ще не вечір, хто знає...