А шо там? Нафта? Алмази? Невизнана офшорна Сомалійська республіка? Чи, просто, клімат не мурманський?
Стрелять НАДО периодически. Навыки в умения переводить. Вот Вы ведь фоткаете часто? Часто. Потому почти профи стали! А в Мурманске где и во что стрелять? В мишени из ржавых барж? Не интересно, ИМХО,
так там вже ж була есесерська база,правда їх потім попросили,бо сомалійці лягли під амеріку.Ну ваши зато он вже цілуються з чавєсо-моралєсамі в Вєнесуелу як додому льотають,понти ганяють.Ну що ж ви друзів таких собі вибираєте? А ми ж тут про суд над заразним вченням Марксалєніна говоримо,чом би і Раше не виступити ініціатором.І не треба судити виконавців-Бог їм суддя а тільки саму ідею і вчення.Чи може НоваРаша хоче знов десь впаріть ідеі равєнства-братства.Так і тримає про запас.Так вже такого місця ніби нема на землі треба інший глобус шукати.
Якщо порахувати скільки на Україні було помещиків українців, то говорити про захапані землі якось недоречно. Крім того, той же самий Ерема Вишневецький скількома холопами володів? А хіба Виговський не намагался заполучити для українських дворян тіж самі привелеї що й для шляхти? Про Сибир не треба взагалі балакати. Скільки українців було заслано туди? Поляків - так, після рухавок, але їм до незалежной України діла не було. І заслано було кілька тисяч, що не складало значного відсотка від загального населення. Про переселення... Вони були частиною спільноти і зовсім не обов`язково вважали себе руськими. Чи, якщо не з люлькою та в вишиванці - вже не українець?
Прикольно.:rofl: Особенно ЭТО понравились: "Философы и др. ученые-гуманитарии" ИХ откуда СТОЛЬКО набралось?????
А как-же....Заграніца нє дрємлєт,поети нє спют(спят?),і на таксі на базар нє єздяют.А сарказміком так,по-темі: Наломали комуністи дров... Сарказм вiд нових революційонерів _______________ Вихри ворожії віють над нами! Вуйки бандерівські жить не дають! Галицькі хохми задовбали зовсім, й жлобно гребти ніц нам більш не дають! Та ми піднімемо мервого півня, сунем фітіль й запальнічку під зад Піднесемо наше краснеє знамя - крок раз вперед,як два кроки назад! (Юрко НОТОЦО)
Були часи... А зараз у музеях є фотофакти. Не для слабонервних...Я родом з м. Дрогобича, Львівської обл., так от, у нас у місті є Педагогічний університет, і в одному з його корпусів, де зараз є фізико-математичний факультет (можливо зараз він по-іншому називається, менше з тим), було НКВС. Коли я ще вчилась у школі, на території цього корпусу проводились розкопки, так от: навколишній яблучний сад виріс на кістках замордованих людей, у тому саду було вирито декілька величезних квадратних ям розміром напевне 5*5м, у яких було насипом насипано людські скелети, причому, було видно, що деяких туди кидали живцем, оскільки руки(те що лишилось) були дуже близько до поверхні землі, ніби тягнулись. У дворі корпусу є криниця. яку теж розкопали, оскільки вона була засипана. Розкопали лише на 7 метрів, теж повитягували звідти скелети замордованих, розстріляних людей, деяких з них було кинуто туди живцем, а потім це все засипали вапном,яке згодом роз'їдало тіла. Криницю цю ще не до кінця розкопали. Ходять чутки, що планують продовжити розкопки, вона ж бо глибока. Пам'ятаю,як сьогодні, ми ходили туди дивитись, бачили те страхіття. У дворику корпусу на змонтованих з дощок столах, чи як їх назвати, було розкладено знайдені залишки. Майже у всіх були прострілені черепи в районі чола, у деяких були зв'язані ноги товстою мотузкою. Навіть у черепах подекуди патрони були. Також були виставлені знайдені речі замордованих: гребінці, окуляри, тощо, по яких багато людей опізнали своїх рідних. Аж мурашки по шкірі. Стояв у дворі величезний казан, у якому садисти в ті часи кип'ятили олію і потім пхали туди людям пальці, руки і ін. Аж мурашки по шкірі, як це пишу. Багато людей є замурованими у стіни цього корпусу, теж живцем. З розповідей старших людей: могли поставити матір, а навпроти її дитину. Потім задавали запитання:чи є у вашій родині бандерівці? Якщо відповідь "НІ", то дитині на очах у матері по черзі відрізали вуха, ніс і т.д.,а якщо "ТАК", то самі розумієте... Також кровопийці вирізали вагітним животи, відрізали груди.. Цього літа була в Дрогобичі у музеї, так от, у них в підвалі є станок, у який ставили людину і живцем!!! розрізали навпіл на 4 частини. Кімната тортур знаходилась у підвалі теперішнього навчального корпусу. Колись, будучи студенткою, їхала в електричці і підслухала :redface: розмову одного дідуся, який розповідав, що коли це все розсекретили, то його (цього дідуся)знайомий брав участь у демонтажі, якщо можна так сказати, цієї кімнати тортур. І цей знайомий пропонував цьому дідусеві:"Якщо хочеш, може піти і подивитись, що там, але я тобі не раджу, бо ті, хто заходять - не витримують.." З оповіді дідуся, там були гаки на стінах, на які людей підвішували, проколюючи челюсть або лопатку, була піч,у якій палили...І напевне цей станок...Далі я не могла слухати, та й дідусь заплакав... Казали мені сусіди, старші люди, що як туди викликали, то звідти ніхто не повертався. Це те, що чула я.. Є фото у Дрогобицькому музеї. Можна ще багато розповідати.. Також є фото, на яких "визволителі", які прийшли у місто стратили шляхом повішання місцеву еліту - священиків, професорів.. Ніколи не забуду того фото: шибениця широка, як турнік, і висять тіла...:shutup: якраз у самому центрі міста поблизу костелу (може хто був у Дрогобичі і знає). Є ще багато чого розповісти, але не буду. І так думаю достатньо. А таких історій було багато, он у Львові лише скільки.. Наприклад на Замарстинівській.. Вибачте, що так детально описала ті жахи, просто щось згадалося, навіяло після деяких дописів.. (Когда-когда..)
ну що я можу сказати....не дуже поважаю людей, котрі про СВОЄ минуле погано говорять. це ж ваше дитинство, ваше юнацтво, ваше життя, ваших батьків, як можна отак ганьбити? не розумію. Все одно, що сказати: моє минуле таке, то і я така. а байки про злісних комуняк, котрі не давали вивчати мову і читати книжки - розкажіть комусь іншому. і ще: може досить жахів про "відрізані груди, ще щось...Бо можемо продовжити перелік зроблених задокументованих злочинів, от тільки з іншого боку.
Галюсік, зачем же опять вспоминать НКВД и прочие гадости советской власти. Ведь речь идет о т.н. языковой проблеме уже в независимой Украине. А здесь уже никто никого не пытает и не насилует. Украина сейчас идет по пути демократического развития, когда каждый гражданин имеет право на различные свободы, на выбор. Вы хотите разговаривать, читать, учиться по украински, кто-то другой хочет по русски, кто-то по французски и т.д. Демократическая страна должна прислушиваться к желаниям и потребностям народа и выполнять их. А создавать искуственные проблемы, развивать из них конфликты (межэтнические и пр.) это удел неразвитых стран или далекого прошлого. Вобще, политика очень портит нервы простым гражданам, а политикам на это плевать. Они подливают масла в огонь и спекулируют человеческими ценностями в угоду своим интересам. А народ от этого только ругается между собой и делится на части. Давайте не будем ругаться.
Галюсік, риспект! Вам бы романы ужасов писать, а не тратить свой талант, пересказывая здесь деревенские сказки тех времён, когда ещё не было телевидения, и все страшилки приходилось придумывать самостоятельно. В Вашем рассказе столько нелогичностей, несостыковок и просто небылиц, что раскритиковать в нём можно чуть ли не каждую божую фразу. В общем, как говорил Станиславкий, - "не верю". Но какое отношение Ваш безусловно яркий рассказ имеет к языковому вопросу? Что за фотка?
Не, не знаю. Впервые вижу. Что-то подобное видел мой знакомый пару лет назад, когда музей ПрикВО на Стрийской решили перестроить и разрыли там вокруг кучу захоронений. Но что-то гложут смутные подозрения, что это - не оно. Дырочки на этих черепах мало похожи на результат естественной смерти. Случается.
То читайте джерела. Доречі, на початку року, вірогідно, додрукується новий тираж книжки "Західноукраїнська трагедія 1941", Вам продам зі знижкою...
Ну, это не ответ. Я ведь не спрашивал, что мне делать. Я спросил, что это за фотка. О чём будет книжка? И с чьей позиции написана? Я, в общем-то, отдаю себе отчёт, что книжка на такую тему и о таком времени вряд ли будет написана с нейтральной позиции. Такие работы чаще всего выпячивают ту или иную точку зрения, преследуя совсем не освещение темы, по большому счёту. Вы мне лучше подскажите, где взять "Останнього молодогвардійця". Согласен даже на электронный вариант (текстом или сканом).