Відповідь: Москалі Не знаю, я підстав для якогось переляку в цьому не вбачаю. А як це стосується мови? Це претензії не до мов, а до людей, які подібні речі пишуть.
Відповідь: Москалі Щиро кажучи, я не зустрічав такого серед україномовного населення, навіть на "самом диком западе"...
Відповідь: Москалі Danilo, если мои взгляды не совпадают с вашими, это ничего не значит. Думаю что для развития украинской культуры я сделал значительно больше чем вы
Відповідь: Москалі Ніяк не стосується, просто згадав та й написав по темі гілки. Що до російської державної, повторюю для Вас, якщо не зрозуміли з першого разу: Ні за яких обставин це не потрібно робити, в жодному разі, це неприпустимо! А тепер кавалок який НЕ стосується мови:D Перебравши 1917 року ввесь політичний спадок монархічної Московщини, „демократична“ успадкувала її ненависть до Тараса Шевченка. Москвини в 1917 р. палили „Кобзаря“, портрети Т. Шевченка. Україна відповідала війною. Таку мову москвин розуміє. Московщина вдалася до старого, традиційного способу боротьби: проголосила найзапеклішого ворога всього московського Великого Тараса приятелем Московщини. Навіть пам’ятник йому поставила. Традиційне московське шахрайство, підробка історичних документів виявилися в перекладах творів Т. Шевченка на московську мову. Читаємо: „Как Батурин славный рать царева подпалила“ („Як Батурин славний Москва запалила“); „А в твоей земле царевой есть ли чем питаться?“ („А в твоїй Московщині є чим поживитися?“); „Сечь немчурою обросла. Русские царевы слуги тоже греть умеют руки“ („Січ жидовою обросла. Та й москаль добре вміє гріти руки“). „Крепкой бранью осыпает“ („По-московськи лає“); „Царских слуг объяла зависть, все поразоряли“ („Москалики що заздріли, то все очухрали“); „За что же мы панов рубали? И острой пикой боронили татарам ребра?“ („За що ж боролись ми з ляхами? За що скородили списами московські ребра?“); „Как Сеч разоряли, по церквам оклады-ризы, свечи забирали“ („Як Січ руйнували, як москалі срібло, злато й свічі забрали з Покрови“); „Шляхта была и все взяла, кровь повипивала. А царица даже воздух в цепи заковала“ („Ляхи були – усе взяли, кров повипивали. А москалі і світ Божий в путо закували“); „О Богдан мой, сын мой милый! Горе мне с тобою. Что ты сделал, неразумный, с матерью родною“ („Ой, Богдане, нерозумний сину! Подивись тепер на матір, на свою Вкраїну“); „Расписке поверил чиновничьей“ („На квиток повірив москалеві“). „Может выжжена Украйна, может Днепр спустили в синее море“ („Може Москва випалила, і Дніпро спустила в сине море“); „А меж ними землячки кое-где мелькают. По-господски так и чешут“ („А між ними і землячки де-де проглядають. По-московськи так і ріжуть“); „Сыновья родные ... под царевой беленою ... заглохшие“ („Твої діти молодії ... московською блекотою ... заглушені“). „Когда начальство раскопает и славний обкрадет подвал“ („Як все москаль позабирає, як розкопа великий льох“)456. За часів Т. Шевченка крадену назву „русский“, „Россия“ визнала Європа, та й самі українці. Великий Тарас не визнав і постійно вживав лише „москаль“, „московський“, „Московщина“, не визнавав Московщині права на будь-який спадок Руської держави ІХ–ХІІІ ст. з столицею Києвом і тим протестував проти загарбання України. Один з визначних українців ХІХ ст. зізнавався по програній боротьбі за самостійність України 1917–1922 рр: „Ми ніяк не могли зрозуміти: на що натякає Т. Шевченко, кажучи: „Присплять лукаві і в огні її (Україну), окраденую, збудять“. Хто, як, чому має присипляти, обкрадати? В якому вогні? Хто збудить? Цього ми не розуміли, і не було кого запитати“. Теперішні національно свідомі українці після нової поразки зізнаватимуться теж, що вони не могли зрозуміти ні політичної ваги різниці „росіянин-москвин, Росія-Московщина“, ні кривавих наслідків плутанини цих понять у боротьбі України за свою державну незалежність. Додано через 8 хвилин Хто знає, з такими поглядами?... Краще б для УКРАЇНСЬКОЇ ніж для "украИнской", нє?
Відповідь: Москалі Данило. Той кавалок і наших місцевих москалів (теми топіку) не стосується теж. Прошу ретельніше розкладати пости. Щоб модерський ніж не кромсав на свій розсуд...:cowboy:
Відповідь: Москалі А це вже проблема всього регіону, який складають такі ж самі "мовні", як і Тим22 + обладміністрації ще більше підливають масла у вогонь, установлюючи російську як регіональну.
Відповідь: Москалі Я зрозумів Вас з першого разу, пане. Але моєї думки з цього приводу ваші мантри не змінять, скільки б Ви їх не повторювали.
Відповідь: Москалі Чом тоді вар'ята грали: як це стосується, як стосується? Тепер взагалі мене у буддисти замельдували. Чи Ви мали на увазі [SIZE=-1] політичні гасла-мантри. Це не до мене. Може вибачитеся? Доречи саме Вашу риторику, шановний добродію, щодо статуту російської вже можна вважати [/SIZE][SIZE=-1] політичними гаслами-мантрами, котра можливо і породжує згадану Вами нетерпимість розкол та відразу.[/SIZE] Додано через 1 хвилину А це як раз по темі Москалі.
Відповідь: Москалі А що, чимсь образив? Я не мантрую, пане Данило, а лише висловлюю свою думку. Це ніяке не гасло, а тільки особисте переконання, яке я Вам, наприклад, не нав'язую.
Відповідь: Москалі Випадок у Стрию.Їдимо ми з моїм коллегою до Чопу, заблукали в Стрию, він коренний киянин пішов питати дорогу до таксиста.Підходить, каже: "Братуха, как на Чоп проехать?", той йому "Не знаю".Підхожу я питаю "Добрий день, як на Чоп проїхати?", він одразу пояснив.Я думаю не потрібно тут викладати те, що мій друг сказав про "бендер"...
Відповідь: Москалі Не потрібно, бо Ваш приятель - не москаль, а чукча: "бАндер", а не "бЕндер"... І хай радіє, що не до Сусаніна попав...
Відповідь: Москалі Аналогічно: якось мій батько їхав автом через Азербайджан до Грузії. Ввічливо запитав азербайджанця, як виїхати на Тбіліське шосе. - Нєт у нас Тібіліській шосе ! - Добре, а як проїхати на Шемаху, Менгічаур ? - Прямо 10 км, потім перед мостом праворуч...
Відповідь: Москалі Знаєте як я реаґую коли до мене незнайома людина звертається "братуха"... Може треба бути більш вічливим...
Відповідь: Москалі А мене дратує звернення "товаріщ". Зазвичай відповідаю "Пес Дружок тобі товаріщ". P.S. Мій колишній товариш по роботі якось "махався" на російському комунячому форумі. Хтось там попросив його викласти МП3 українських пісень, що товариш і зробив. Потім товариш був забанений, дописи стерті. Раптом через 5 років він побачив згадку про себе:
Відповідь: Москалі Я прийшов до висновку - добре, що є москалі. Вони стимулюють нас до відстоювання своїх інтересів, мови та культури. З іншої сторони, в будь-якій компанії потрібна людина за якої можна "шити бурки". Щоб ми робили без москалів ? Як подумаю про це і сум находить...
Відповідь: Москалі Нє нема, сидять на довічне без права амістії. Але я це про Україну взагаліто писав...
Відповідь: Москалі Точно! Тільки впровадити регуляторний механізм: людина складає іспити з української, отримує в паспорті штамп "Дозволено користуватися російською".
