Та ви що? А мені в 1986 році начальник відділу машинобудування в Держплані України казав таке :"Розумний ти інженер, але дурний як людина. Я вже три місяці тримаю для тебе посаду головного інженера, чекаючи звістку про вступ тебе в партію... Біс з тобою, не вступай, але хоч будь стриманим в політичних висловлюваннях." То ж не обов'язково було мати квиточок партійний, можна було ще й іншим способом продати свою душу - бути лояльним режиму чи звичайним "стукачем". Тому не потрібно мені, працюючому з 1961 року казочки розказувати.
Луне Возможно Вы будете со мной спорить, но как оказалась, для оценки личности человека важно, за кого он голосовал. Важно. Ведь этот, с позволения сказать, электорат, не только себе на шею посадил ЭТО, но еще и мне, и остальным украинцам, которые за него не голосовали. Как Вы отнесетесь к людям, которые своим упорным голосованием "за своего, донецкого парня" привели к тому, что киевляне больше не выбирают районных советов - меня росчерком пера лишили права голоса. Что мэр столицы теперь просто фигура для показывания гостям? Что в конце концов налоговый кодекс примут в том виде в котором хотят незаконным "тушечным" большинством и залезут в карман к каждому кроме своих? Что как хотят вертят Конституцией - когда надо было, у противника полномочия отбрали, когда надо своим вернули? А ведь каждый - КАЖДЫЙ! - кто поставил птичку в бюллетене за нашего сонцесяйного Виктуар Теодорыча и его партию, несет за это ответственность. И я не уверена, что человеческие качества того, кто втравил нас в эту задницу, сильно перевесят его поступок. Вот. Имхо, конечно.
Ты несёшь в себе черты "стукача". Не обижайся. От чистого сердца. Не переходим на личности. Даже от чистого сердца.
хорошо что меня забанили на ОФ... еще пару дней общения с фашистами, и я бы на украинском заговорил, как Блик)
Таким же чином він заблудився з якогось українського хутора аж в Ліпецк. Хлопче, на таких не "обижаются". Яких? А я тільки про себе.
Любі друзі, щоб уникнути непорозумінь та не розпалювати ворожнечу, не клеїти ярлики "фашистів", пропоную прийняти так званий меморандум злагоди, приблизно такого змісту: Ми усі погоджуємось, що майбутня Україна повинна бути україномовною, європейською, євроатлантичною країною. Українцем може сміливо називати себе людина якого завгодно етнічного походження, яка поділяє українські цінності, зокрема зазначені у цьому меморандумі. Ареал російської культури та мови має поступово звужуватися. Радянське минуле - це страшна та важка доба України, й ми зобов'язуємось доводити це до наших нащадків. Так саме як й російська імперська доба. Сталінізм та гітлерізм - це однакове зло, українці у лавах радянської армії у другій світовій війні не захищали нічого свого. У сучасній Україні партія ригионів - це абсолютно неприємна для нашої країни кодла, яку треба зкинути, та давити у всіх обличчях та назвах, які вона може прийняти у наступному. Ми підписуємо цей меморандум злагоди, якось так: Я, Луна погоджуюсь. Я, НаСекундуЗагляну, не маю принципових зауважень. ... І все. Починаємо любити один одного. Спілкуватися у дружелюбній атмосфері. Жодних закидів про національності, ксенофобію, та інше.
Від того що Ви визнали її право, не знімає з Вас відповідальности за ті провали у всих сферах колись мирної держави Україна і за той хаос який Ви влаштували Вашим вибором, за майбутню громадянську війну, в якій прийдеться прийняти участь і Вам, нехай навіть опосередковано. врешті решт за великим рахунком по Вас гілляка плаче.