Ксенофобия в Украине.

политикан)))) какая тебе разница что о них пишут в газетах и учебниках? бери,читай и делай выводы))на тебя возможно вообще никто из поэтов всего мира не произведет впечатление..а возможно наоборот))

 

И мне...

 

Якщо брати близький до нас час, то тут і Тичина, і Рильский, і Сосюра...
Нажаль, їх творчість стала заручницею часу, політики, страху... Але у них є чудові твори.

[FONT=georgia, serif]Шопена вальс... Ну хто не грав його
І хто не слухав? На чиїх устах
Не виникала усмішка примхлива,
В чиїх очах не заблищала іскра
Напівкохання чи напівжурби...
М.Рильський[/FONT]

 

Тому що русская культура из всех щелей брыжжет. Заполонила она Украинское пространство. А когда начинают подвигать - русские вопят про ущемление, ксенофобию, национализм, фашизм и прочее.

 

нє ми багато сала їмо ,а воно не кошерне

 

Я свои выводы давно уже сделал. Сам. И имею нескромность гордиться этим. Люблю людей у которых на всё своё мнение

 

Сравним для начала количество носителей языков.
К тому же, до Петра с его "окном" в России не было светской культуры и она была фактически импортирована вместе со всем остальным европейским просвещением.
А Пушкин не распространился на Западе, имхо, по причине отсутствия интереса у европейской публики. Культурная жизнь там и так била ключом, Европа была законодателем мод в искусстве, что ей какая-то Россия, судорожно пытающаяся догонять и подражать.

 

Неправда.
Это только в том случае, если продвигают настойчиво и ВМЕСТО. НАГЛО вместо. Или в случае клинической украинофобии.

 

а зачем подвигать?
Это же не полка с калошами - чтобы поставить одни, нужно убрать другие)
Места мало для украинской культуры, чтоль?

 

ты шо это недовыучил штампы??! я ж сказала проверю)) ты забыл про еще многие вещи о которых вопят русские..иди подготовься получше..а пока садись двойка))))

 

У меня прекрасная плетка есть...
подарить? будете стегать себя по утрам

 

Зажатого лучше не читать... это пипец.
Краще зьисты кирпичину, чем вивчать Павла Тычину!

 

Конечно, совков много, малоросов много. А тут ещё и озлобленные руссо-нацисты. Вон пробовали продвигать... и что из этого вышло?

 

До війни по селах напівграмотні люди знали напам'ять велику частину Кобзаря. А зараз в жлоба в пошані Поплавські чи Вєрки-сердючки. А взагалі то повторю слова, сказані колись Драчу, що він на дивину схвалив -"Спілка письменників є, а ось письменників чогось катма".
Тому в цей час на слуху в людей через "засоби масового заробляння на рекламі" більше про "жлобських звьозд", а ось про Ліну Костенко мало хто й чув.

 

КВІТЧАСТИЙ ЛУГ… Квітчастий луг і дощик золотий.
А в далині, мов акварелі, —
Примружились гаї, замислились оселі…
Ах, серце, пий!
Повітря — мов прив’ялий трунок.
Це рання осінь шле цілунок
Такий чудовий та сумний.
Стою я сам посеред нив чужих,
Немов покинута офіра.
І слухає мій сум природа. Люба. Щира,
Крізь плач, крізь сміх.
Вона сама – царівна мила —
Не раз свій смуток хоронила
В самій собі, в піснях своїх.
Стою. Молюсь. Так тихо-тихо скрізь, —
Мов перед образом Мадонни.
Лиш від осель пливуть тужні, обнявшись, дзвони,
Узори сліз.
Лише з-над хмар часом прилине
Прощання з літом журавлине —
Погасле, як грезет із риз…
Гей, над дорогою стоїть верба,
Дзвінкі дощові струни ловить,
Все вітами хитає, наче сумно мовить:
Журба, журба…
Отак роки, отак без краю
На струнах Вічності перебираю
Я, одинокая верба.
1915

 

Ты не ответил - подвигать зачем?
русской культуре, как и украинской лет и лет.. а ты ограничиваешь ее только периодом совка.

 

Трактор в полі дир-дир-дир, в магазинi дають сир, ми за мир. )

 

а как пробовали? Прокип прав..сейчас вообще мало культуры..чьей бы то ни было..Поплавский и Киркоров..две величины двух культур)))))

 

Кертіс, переборіть колись цю алергію та почитайте раннього поета. Він був талановитий, але як і Довженка його використали як туалетний папір. Хоча як інженер я тут не буду категорично стверджувати. В чомусь, можливо, я і "не копенгаген".
А взагалі то я бачу, що ПОЕЗІЯ КСЕНОФОБІЮ тут з'їла.
Надобраніч.

 

Оникс, при совке он стал придворным поэтишкой и стихи его полностью испоганились.
Та нехай собі як знають
Божеволіють, конають, —
Нам своє робить:
Всіх панів до ’дної ями,
Буржуїв за буржуями
Будем, будем бить!
Будем, будем бить!
Адже це уже не дивно,
Що ми твердо, супротивно,
Владно устаєм.
Ми йдемо походом гідним, —
Всім пригнобленим і бідним
Руку подаєм!
Руку подаєм!
Оживляєм гори, води,
Вибудовуєм заводи,
Ростемо ж ми, гей! —
До пустель, каналу й річки
Наші славні п’ятирічки —
Мовби до дітей,
До своїх дітей.
Наша Армія Червона
Стереже свого кордона,
А в повітрі флот, —
Він і б’є, і сіє, й носить,
Він Республіку підносить
До нових висот!
До нових висот!
Проти мурів, проти молу
В нас бадьорість комсомолу —
Ще й підмога йде:
Збільшовиченої ери
Піонери, піонери —
Партія веде.
Партія веде.
Не на Рейні, не на Марні, —
В МТС пошлем друкарні —
Це ж у нас, у нас!
Ми тривожим стратосферу,
Атомне ядро і сферу —
О прекрасний час!
Неповторний час!
Неповторний, невмирущий...
Хто ж од нас у світі дужчий?
І з яких країн?
Ми плануєм творчі гони —
За колонами колони,
Та все ж як один!
Та все ж як один!
Тож нехай собі як знають
Божеволіють, конають, —
Нам своє робить:
Всіх панів до ’дної ями,
Буржуїв за буржуями
Будем, будем бить!
Будем, будем бить!