мне кажется юлл слегка подменил понятия) довольно просто понять КАК уйти в сторону от своих страданий к ближнему своему на чай(этот способ не вчера придумали)...другое дело сам процесс...ухождения...) вот где сложность)
Вы считаете возможным на форуме, прилюдно перед чужими людьми изливать душу? Мое страдание (мы ведь о нем говорим?), как и некоторые другие "работы" души - это оень личное и сокровенное, о нем я бы могла открыться только очень близкому человеку (но не делаю этого, или, может, еще не припекало до невмоготу). И не обязательно это был бы родственник. О страдании легче поведать "перу и бумаге."
вообще я просто задал вопрос: с чего начинается процесс нахождения сил? и не рассчитывал на ответ в трех томах. конечно не изливайте если для вас это очень личное. никто против не будет.
о!...ще ті розмови-розмовочки... справжнє кафе! P.S. ... мені ще філіжанку кави, будь ласка!... музику можна залишити ту саму...
C момента, когда осознаешь, что это таки случилось, ничего не вернешь и не изменишь и с этим придется жить.
Колись були такі: http://ostrovforum.net/showthread.php?t=10423&page=12 Тільки рік минув, а вони тут вже неможливі.
воно завжди так: чим ближче вечір, тим сильніша ностальгія... просто треба трохи вікна відчинити - відвідувачі палять наче востаннє, Вам дим у очі потрапляє і сльози від того навертаються... А Вам здається, що від спогадів... А там ще й музикант втомився, почав грати делікатніше, ближче до smooth, але не smooth... Spoiler [youtube]r6V5DXk6TbA[/youtube] Завтра буде новий день...:rose: Spoiler [youtube]P1C8JefPfj4[/youtube]
Я не про ностальгію, я про співчуття (соболезнования) маленькій спільноті, яка не захистила дух галицького фільозОфа Юрка.