Євромайдан (2)

цікаво коли в цій темі вставлять пісню Скрябіна Кинули

 

Росбалт правдиво проінформував росіян про наші події:
Что нам надо знать о Майдане
"Майдан это не революция. Он не антироссийский. Юго-восток Украины — не против евроинтеграции. Непонимание россиянами этих очевидных для Киева вещей отталкивает украинцев от России...
Янукович. Он стал первый президентом, который сломал прежнюю парадигму украинской политики. Здесь не было принято сажать "эксов" и политпротивников. Здесь всегда существовала полиархия. Здесь, в конце концов, не принято было бить демонстрантов. Все эти условия худо-бедно обеспечивали сменяемость первых лиц и политическую конкуренцию. За три года правления Януковича все эти правила были нарушены. Майдан – это требование возврата к эволюции. К конкуренции. К диалогу и договоренностям. Пусть даже они носят корпоративный характер, но это все равно лучше бетонной пустоши парламентского единомыслия.
Все это важно, потому что, чем меньше в России понимают Майдан, – тем больше отталкивают от себя Киев. Потому что для Украины массовый и фактически бескровный протест – это один из основных поводов себя уважать. На фоне стагнирующей экономики, разваливающейся промышленности, социальной напряженности на улицы выходят до миллиона человек, чтобы мирно напомнить власти о том, кто здесь власть. Не понимать природы украинского уличного протеста – означает не понимать Украину. А если вы не хотите понимать соседа, ему рано или поздно, не о чем с вами будет разговаривать."
http://www.rosbalt.ru/ukraina/2013/12/11/1210129.html


"Титушечный" террор как последнее средство
"В общем, не имея возможности запугать активистов политическим и уголовным преследованием, украинская власть взялась за любимые методы из 1990-х годов. Сегодня ни один активный участник украинских протестов не может быть уверен в том, что его не изуродуют в подъезде."
http://www.rosbalt.ru/exussr/2013/12/30/1217222.html

 

чи не буде пан так ласкавий підказати де лігвище отого громадського сектора а то все вже на майдані бачив а от його не стрітив...

 

На Майдані
Кепські дані:
Ми у кризі
Є на кризі.
Злі морози –
Ось загрози.
Ще й без їжі –
Звірі хижі,
Ми холодні
Та голодні –
Не солдати.
Що додати?

 

Тут на ЛФ є такий свербіж: або "майдан згасає", або "пора ділити Україну".

Симптом переважно такий: в руках пацієнт тримає вила і навіть машингверу, але, із-за компа не встане і на майдан не поїде, хоть би там стріляло! Ну прямо леви, кінатні, але леви.

Але от критикувати і файні поради давати - та ви шо!!!!!!!!! Ліпших не знайдете!!!

 

Стояння Майдану не може бути вічним
(Терор проти українського народу, мстивий, боягузливий і хворобливий. Але цей терор має й іншу мету - спровокувати бійню, і в цьому всьому є маніакальна сутність страхів Януковича...)

Складається враження, що таке розгартування становища (фактично ескалація терору, при чому – дивно, що "опозиція" робить вигляд, що для неї це – несподіванка) вигідне обом сторонам (принаймні їхнім прихованим ляльководам).

Адже "опозиція" реально зморилася від Майдану, якого вона не очікувала й розмаху і потуги якого вона не врахувала, тож насправді й не знала і не знає, що з ним робити.

З іншого боку гра лідерів цієї опозиції у "рішучість" та "геройство", що супроводжувалася із постійним невизначенням не лише цілей, але й гасел (то вимагали євроінтеграцію, то – відставки Азарова, то – імпічмент Януковича, то – повалення усього режиму, то – усього уряду, то – лише Азарова і Захарченка, то – три умови, а тоді – перемовини, то – вже на круглому столі, то – знов Януковича, то – знов Азарова... і так без кінця і по колу), свідчить, що ці лідери цієї опозиції вже не здатні адекватно протидіяти хунті. Їхня депутатська (а раніше – й владно-державницька) діяльність давно вказує на очевидну проблему – усі вони "колишні", усі вони – плоть від плоті і кров від крові цієї системи, а отже ефективно змінювати її вони апріорі неспроможні, а якщо врахувати й нездатність аналітично мислити й ефективно діяти, то діагноз очевидний: у цієї, не менш кланової та сектанської, ніж влада, опозиції, не менш, ніж у провладної партії, – криза мізків та яскрава тенденція до морально-ідейної деградації. І Майдан-2013 лише яскравіше і гостріше засвідчив цю, насправді трагічну після 22-х років незалежності України, реальність.

Крім того, такими вищезгаданими "хитаннями" і "різнобарв'ям" гасел, як гандистськими, так і, чи не водночас, войовничими, саме лідери опозиції фактично стали провокаторами для великої наелектризованої маси народу, а надто – для пасіонарних його кіл та молоді! При цьому самі не рішалися захопити владний квартал тоді, коли влада ще не мала сили, коли влада була розгубленою, а ударна сила народу налічувала від 350 тис. до 1 млн. осіб у щонайменше двох випадках. Проте час зрадливо спливав, а під час революцій, як казав чоловічок, що добре на цьому розумівся, "уповільнення – смерті подібне".

Разом з тим, лідери опозиції увесь цей час, як політики, діяли і промовляли безвідповідально й провокативно, без врахування імовірних наслідків, ефекту юрби та вибуховості стислої, але прогресуючої, напруги. Або ж (про що думати не хочеться і що ще більш низько) свідомо, чи підсвідомо, прагли викиду протестної енергії саме у силових локальних сутичках із владою.

При цьому лідери опозиції дивним чином то зникали перед побиттям людей (звісно ж, кожного разу з "важливих" причин), то відхрещувалися від радикалізованої молоді, а потім після її побиття виступали вже як батьки-захисники жертв, то, м'яко кажучи, "непомітили" захоплення "провокаторами" Київради (тощо), але з радістю скористалися її приміщенням, як і нагодою здати режиму незгодних з її "політикою" молодих людей як провокаторів, попутньо чіпляючи цей ярлик на усіх незгодних (на них, як і у 2012 р., вішалося провокаторство, розкольництво, праця на владу тощо).

Так відбувалася узурпація Майдану. З'явилися три гетьмани і з десяток гетьмолизів... Нікого, окрім цього почту до сцени й мікрофону і близько не підпускали і не підпускають. "Демократична" опозиція боїться нелояльних до неї. Їх називають розкольниками або провокаторами... Тож виходить, що узурпатори влади на Майдані нібито борються з узурпатором влади в Україні.

Влада ж (уособлена, безумовно, В.Януковичем) радо скористалася цими хибами опозиції й, виходячи із своєї кровожерливої сутності, примітивності мислення та елементарної тупості й бандитського нутра, заграла м'язами. Жертовна боротьба народу на Майдані, оперативна реакція киян, втручання Заходу зупинили бійню. Монстр же-ж тим часом причаївся, зібрався силами й, перенасичений жагою помсти, готується до своєї садистської оргії.

Проте стояння Майдану не може бути вічним. Що ж робити далі наша непримиренна опозиція теж (знову ж таки) не знає. Шанс заблокувати владу і змусити її якщо не до капітуляції, то, принаймні, до суттєвих поступок активними і рішучими діями (якщо такі взагалі передбачалися) незворотньо втрачено щонайменше двічі. Влада передислокувалася, зосередила сили, знайшла (хай на короткий час) гроші, ЄС і США ж реально не застосовують дієвих важелів тиску, а Росія, натомість, єхидно підгуджує і провокує "яструбів" Януковича розпочати зачистку не лише Майдану, а усього політичного простору України.

Усі ж тимчасово було застигли в очікуванні – здавалося б складалася патова ситуація.

 

http://www.youtube.com/watch?v=4K8SrgwQMTQ

Нікчемна погань, бевзень

 

Старий маразматик.

 

Нажаль коли доходить до України то серед росіян дуже мало нормальних людей...Той гімношовенізм в них в крові...

 

та шо сказати підерас одним словом

 

Задорнов, який хвалить Росію і бештає Євросоюз, живе в Євросоюзі.

І не спішить їхати жити в Росію. Євро Рига - ближча до серця... Ну а язиком молоти він все вмів...

 

Може і Яник скоро зашпортається і скрутить собі карка САМ....всяке буває в житті

---------- Додано в 18:00 ---------- Попередній допис був написаний в 17:57 ----------

І до Майдану, робота Парубія мені подобається, не сереться ні з ким, не піариться, чітко впевнено і розмірено робить свою роботу...


http://blogs.pravda.com.ua/authors/parubiy/52c9757a27abd/

 

http://spilno.tv/

 

ми солдати
не вар'яти

всі морози
то загрози

слабким духом
відчайдухи ж

гріють руки жаром серця
і цим сиплемо їм перця
в шаровари.

та беремо у кільце
чмо, підстрелене яйцем