Можете мне не поверить, но у многих моих рыб есть имена. Сомы - Яша и Лёша. Анекдот в тему: - Сынок, ну как ты решил назвать котёнка? - Я назову его Абрам. - Ты что! Это человеческое имя! Давай назовём его, например, Вася...
Може це і вигядає як з анегдоту, але в мене є котик і його звати Вася. Живе моя тваринка в мене вже дев*ять рочків і я його безмежно люблю. Історія, чому Вася називається Васею: Було в ті часи коли я ще юною була і кохала одного такого Васю. Хлопчина був непоганим, стосунки в нас гарно розвивалися... але не склались планети і ми розійшлися. Він пішов нічого не сказавши. В дідуся якраз кицька народила. От прийшла я до нього в гості, дивлюся, а по хаті Васька бігає. Такий весь в білому пушку, а очі хитрі-хитрі. Ну я того котика у куроточку і до дому. Приношу... Спершу всі були проти нового співмешканця, але згодом змирилися і так ми живемо разом. Брала Васька на руки і казала "Ну що тепер Вася ти - мій і що хочу з тобою зроблю... захочу лапу відірву, захочу вухо відкушу..." Котик на мене дивився перестрашиними очима... він ж не був винуватий у тому що його тьоска дійсно вартий того щоб відірвати... відкусити...
У мене кішку звати Марфою.Кошеням така страшна була, що ну ніяке ім"я їй не підходило.Називали просто...Лахудрою.А потім десь через пару місяців стала вже на більш-менш схожа на кицю.мама назвала її Марфою.Як на мене, то кращого їй і не придумаєш.Дуже всі її любимо.
а як ми купили песика, то він вже мав ім"я - Бім, та й паспорт вже був на це ім"я виписаний. А повне його ім"я(наша домашня версія) - Біма Львович Краківський (купили ж його на Краківському у Львові). Так само і називали кота повним ім"ям - Тимофій Львович, але переважно - Тімуся. Або Біма і Тіма
Подарували нам хлопці в інституті на 8 березня тушканчиків то я зі своїм дуже довго носилась не знала як же це чудо наректи, може з два місяці тушканчик був безіменний, ... а потім подивилася на цю манюню..і лишилася вона в мене Малявка
А у нас вдома пес надворі Біма і був котик Тіма, але пішов гуляти.. і ось уже скоро рік, як немає. Але є зараз киця Маркіза, теж була страшна малою, а зараз красуня. І є кіт Марф - рижо-карамельний, трохи як ми кажемо, бракований, бо як іде, то трохи криває на лапу і задні лапи якісь дуже довгі,як у крілика. Його купив мій коханий за 40 грн. по оголошенню, причому кіт був уже трохи великий, десь напевне мав пів року, хоча йому сказали, що кіт має 2 місяці. Тій хазяйці кота подарували, а вона не любить котів, тому вирішила продати. Видно, що кота не любили, бо досі дуже перестрашений і іноді може напасти. Але милий і хороший. Та пані спочатку думала, що то киця, і назвала Марфою, потім виявилось, що то кіт, ото так Марфа стала Марфом, іноді кличу його Марфутка, а мама каже Марфа, бо кіт звик до свого імені. А так завжди були Васьки, Мурки, одного разу була Маця, песик Діна, папуги Кеша і Чіко. Ще був кіт Пірат, бо мав навколо одного ока чорну шерсть,як плямку, попав під машину, бідолаха. В сусідки киця Марсія, в іншої киця Цьома і песик Міка.
У мене кота звуть Федот. А чому - ніхто не може пояснити. Просто глянули на нього, коли нам принесли ще кошеням - і одразу вирішили. Федот і все. А собачку в сестри звуть Бідний Йорик. І він таки бідний, бо двійко моїх племінниць влаштовують йому веселе життя
Мене трохи збентежило що галичани цього вже не розуміють. Дають християнські імена петсам або скотіне-бидлу. А це богохульствіе Я не за те що б драть скальп з вчительки назвавшей ведмедика Мухаммедом, але і це не по хрiстиянську. PS Обдирати скальп теж не по хрістіанскі, тому краще дотримуватися доброй традиції
А у нас была кошечка Лапа (Лапочка). Жила с нами 15 лет, второй год ее нет... А мы никак не решимся взять другого зверька.
Пса зову псом ,кота котом - не така шкода як здохнуть.Бабулькины кони всегда имели имена. Передставьте была хрюшка Маруська , забили на Св. Андрея.Наделали колбасы ,через год её дочку Гануську забьём ,пусть пока подрастет ,приезжайте к нам в село на Гануську.
а моя бабця за літо відгодовувала підсвинка.... чомусь завжди називала "рузя"... один раз взяла два підсвинка і не знала, як другого назвати, то я назвав "ем сі хамер"....
У моєї бабулі, в селі, колись була мода всіх домашніх тварин називати іменами героїв популярних тоді серіалів. Була кобила Маріанна, кнур Блейк, навіть був бичок Хуан-Карлос
Колись у Штатах познайомився зі стареньким грекокатолицьким священиком (українцем). Він показав мені своїх псів, назвав їхні (людські) імена і пояснив, що в галичанських традиціях давати тваринам людські імена. А через кілька років я запитав одну львів"янку, чи продовжується ця традиція? Вона дуже здивувалася - "Вперше чую!" - А як звуть твою собачку ? - Люся!
У сусідки колись була кішка, то називали її Бейжа (як у відомому на той час серіалі), кішка дуже любила гуляти з котами. Ще знаю, що у селах популярне для корови ім'я - Калина, особливо, коли корова рудого окрасу.