Елементарно. Бог може свторити такий зелений колір, що він його навіть не зможе зважити. (бачу ви надто зациклюєтеся на матеріалізмі. Я на такі дрібні питання уваги вже давно не звертаю.) Важливіше інше - правда життя! До речі про зайців... (темка про дерево)
Я би говорила не про драматичність Старого Завіту, а символічність та прихований зміст. Чомусь людям більше хочеться лізти у геть інші деталі. Любимо на прості питання шукати суперскладні відповіді.
Філософська. В перекладі українською - для тих, хто "любить помудрагельствувати". В перекладі на хлопський розум "аби потрендіти". Шо неясно?
З москалями нема про що говорити... ---------- Додано в 11:57 ---------- Попередній допис був написаний в 11:55 ---------- Нам би все приховати, а народу показати велику дулю (уряд) ---------- Додано в 12:00 ---------- Попередній допис був написаний в 11:57 ---------- Краще вже мудрагельствувати, чим ями в амії копати... (для цього придумали Caterpillar)
Як на мою думку, то не так важливий шлях, по якому ти йдеш, а головне - пункт призначення. Яка вибрана мета, такий вибраний шлях. В такому разі, якщо йти від зворотнього, то: - людина сама вибирає місце, куди вона хоче прийти; - також вибирає супутників сама; - також вибирає час сама; - також сама вибирає принципи, яких вона буде дотримуватись; - також має вибір методів для досягнення мети, цілі; - прерогативи також ми маємо можливість розставляти самі (що для нас важливе чи святе) Так що долю ми будуємо самі (те, що від нас залежить). Напевно, крім тих випадків, коли ми несем відповідальність за гріхи наших пращурів. Та Бог милостивий, він вміє прощати. Наша доля в наших руках.:naci::kiss3: Шануймося, бо ми того варті!!!
Якщо хотілисьте, щоб то ще й демонструвало близькість до релігії, лиш дуристичну, маєте ше варіанти: - Теотріпологія - Метахвізика
Як на мене, найважливіше не те, куди прийшов, а те ЯК ідеш. І саме це від нас залежить. І все на світі треба пережити, І кожен фініш – це, по суті, старт, І наперед не треба ворожити, І за минулим плакати не варт. Тож веселімось, людоньки, на людях, Хай меле млин свою одвічну дерть. Застряло серце, мов осколок в грудях, Нічого, все це вилікує смерть. Хай буде все небачене побачено, Хай буде все пробачене пробачено, Хай буде вік прожито, як належить, На жаль, від нас нічого не залежить... А треба жити. Якось треба жити. Це зветься досвід, витримка і гарт. І наперед не треба ворожити, І за минулим плакати не варт. Отак як є. А може бути й гірше, А може бути зовсім, зовсім зле. А поки розум од біди не згірк ще, – Не будь рабом і смійся як Рабле! Тож веселімось, людоньки, на людях, Хай меле млин свою одвічну дерть. Застряло серце, мов осколок в грудях, Нічого, все це вилікує смерть. Хай буде все небачене побачено, Хай буде все пробачене пробачено. Єдине, що від нас іще залежить, – Принаймні вік прожити як належить. Ліна Костенко, Пісенька з варіаціями
А у вас є компас Джека-горобця? ---------- Додано в 15:08 ---------- Попередній допис був написаний в 15:07 ---------- Думаю, це вже турботи Бога (це для нього найважливіше). Люди здебільшого прагнуть - пошвидше б!...
Не багато таких... (може ви один) Бо для більшості: ---------- Додано в 01:21 ---------- Попередній допис був написаний в 01:20 ---------- Гляньте навколо - куди ви нас привели?...