Десь тут,троха вище НАВІТЬ Мих признав,що,якщо людині не судилось стати президентом,то вона ним не стане....селяві таке...
Тут ми бачимо конкуренцію виборів, тобто особистого вибору кожного кандидата, стати президентом стане тільки один а щож інші кандидати, були позбавлені прав вибору?? За реалізацію вибору необхідно боротись і все вирішують ресурси
Боротись треба. Але все має мати здоровий глузд. Якщо людині не дано голосу а вона хоче стати співаком то це досить безглуздо. Те ж можна сказати і про прагнення Януковича стати президентом (але це мабуть вже зовсім інша тема)
Тобто така людина позбавлена вибору стати співаком. Ну в принципі співати може але більшості людей це буде неподобатись
я не казала про позбавлення вибору. Йдеться про те якщо тобі чогось не дано природою чи долею то навряд чи ця людина доб'ється у цьому успіху. Звісно це не виключає того що людина може співати. А от чи стане відомим і талановитим співаком це вже інша сторона медалі. Це ж і стосується кандидатів в президенти.На жаль у нашій країні все вирішують гроші і зв'язки. А в ідеалі президента обирають через його харизму, вміння заволодіти увагою людей, правильно розставити акценти і організувати здорову роботу всього державного апарату.
Вибору ніхто не позбавлений. Якщо б не було вибору втратився б сенс життя. Всі наші почуття, думки, надії, вчинки і є наш вибір. А вже насідки нашого вибору приводять до того ким ми станемо.
Таке собі обмеження природою поля діяльності, звуження варіантів вибору. Тобто вибір є але не у всьому можливому для людини, не такий як у інших людей. А ще є соціальні намагання обмежити вибір.
Жизнь отмеряет каждому своё: Кому-то – счастье: щедро, полной мерой. Кому-то даст талант, кому-то – веру, Ну, а кому – кресты да вороньё... Судьба слепа, судьбу диктует случай: Везёт ли, нет ли, в масть или не в масть, Взлететь до неба или в грязь упасть – Знать не дано, и ты себя не мучай. Любовь и ненависть, добро и зло, Талант и серость, и цинизм, и жалость – Всё так переплелось и так смешалось, Убив рациональное зерно!.. И вот мы от бессилия страдаем, В сомненье теребя свой белый флаг. Но будущее покрывает мрак: Пророков нет, а Бог – недосягаем.
....просто роздуми... життя...дуже складна штука...і я недаремно завжди повторюю те,що перед кожним з нас часом постає стіна...суцільна...непробивна...не зрушити її...не пробити...не перелізти...не обійти... Можна до безконечності повторювати собі,що ми всесильні,що доля в наших руках...розмахувати руками...робити різні рухи...аж поки не впрешся лобом в ту стіну...і все... Залишається лише чекати... Доля.. В кожного вона своя..в одного легка..в іншого терниста... І,знов ж таки...не ми її вибираєм..не ми... Це сукупність подій в нашому житті,часом незначних...вчинків,теж незначних... Потім...впершись лобом в ту стіну,ми думаєм: от,якби в той момент ми зробили не так,а ТАК,все могло б бути по-іншому. Але вся сіль в тому,що в той момент ми робим те,що маєм робити... І,змінити нічого неможливо... Все вирішено за нас... Молитви.... Мені видається,що молимось ми радше для власного заспокоєння... Я вже казав,що От так... ЗІ.Трохи сумбурно...але все так і є...
Нема питань. Ісус дав молитву для самозаспокоєння? Ромко, менше довіряй вЕршикам невідомих авторів. І менше звертай на те, що дається, чи недається у тому житті. Ми ж тут в гостях, нє?
А який вибір? Навіть вибір дриглів на обідню трапезу і то не твій... Стус,Гірник,Терехович,Руденко,Вінграновський,Скиба...Бальмонт,Цвєтаєва,Асадов,Губерман...хм... Нвіть мені,темному люмпену відомі...то такі...були...вЕршики кропали...
А чий? Невже Бог насилу мені ті дриглі дає/недає? В літературі - то може й авторитет, а з точки зору віри, релігії - звичайні люди, з своїми гріхами і заслугами.