Доля чи вибір?

"Що Божа сила може бути тільки в церкві..." я, ніби, ніразу на цьому форумі такого не казав...??.

До речі, у нас з Вами є багато спільного:

Я також так як Ви, Ромку, вірю, що Він почує мої молитви і в лісі і вдома,і,будь-де.
І своїми словами...А не тільки словами з СП і молитовників....

Я Також так як Ви відчуваю Його підтримку завжди...

Супер!!!!

Але ж ми ніби, говорили про вінці... І я, просто, запитував, кого Ви вважаєте вінцем Його творіння, але, коли не почув від Вас відповіді, вирішив, що Ви її не знаєте, через те і порадив Вам звернутися з цим запитанням до Нього...

Але менше з тим, можемо на цьому закрити тему..., якщо хочете.

 

Вінець творіння - це Всесвіт і Вищі світи, усе, що існує і все, що входить до існуючого,бо Абсолют перебуває в цьому всьому.

 

Не уважно читаєте дописи, Окультисте...
Я запитував КОГО Ви вважаєте вінцем Його творіння, а не ЩО ви вважаєте вінцем Його творіння, бо логічно, надаю перевагу живому над неживим.

Але, якщо Ви навіть вважаєте, що неживі речі -вищі світи- можуть бути вінцем Його творіння, то мені, як батькові своїх дітей стає не зрозуміло, як можна любити неживі речі більше, ніж свою дитину...Як можна любити хату більше ніж свого сина, котрий сидить у ній, адже ми усі люди знаходимося у цій хаті Всесвіті.

 

Левко,а на підставі чого Ви вважаєте,що Всесвіт неживий?

 

:

Ви може на інопланетян натякаєте??

 

Я вважаю,що Всесвіт набагато складніший від найсміливіших гіпотез фантастів,що життя в ньому існує на всіх рівнях,у всіх вимірах. Що кожна наша дія.кожна думка відгукується десь...

 

А Ви впевнеі на 100%, що ми одні на цілий Всесвіт? І на чому базується Ваша впевненість? Тільки не треба говрити, що про них не сказано в Біблії - вона писалася для нас, писалася дуже давно, людьми із доволі обмеженими поняттями про будову Всесвіту.

 

ну якщо ви вже такий окультист ,то почитайте тлумачення до П"ятикнижжя,знайдете багато цікавого про будову всесвіту.
І знов таки не всі так вважають про авторство Біблії,вам відомі інші погляди?

 

Я вже писав про плем'я догонів, які знають про невидиму зірку - двійника Сіріуса, я ж не стверджую 100% на основі цього, що існують позаземні цивілізації, я припускаю їхє існування, а Ви 100% їхнє їснування відкидаєте на основі того, що хтось про них не написав.

 

та є, є інопланетяни, без сумніву.

 

І є доля...і є...Його воля...а вибору...
Навіть...як би не хотів..а коритися мусиш...
Отак...во...

 

Всі події відбуваються згідно Божих планів і Божої волі.А от вибір-людини залежить від того як вона сприймає цю волю,чи протидіє їй.

 

не було б вибору - не було б гріха.

 

Людина – не з цього світу, і не є вона тільки частиною природи, Всесвіту, що підкоряється причинно-наслідковим звязкам, чи то долі, чи Його волі. Свобода якраз в тому, що людина може на підкорятися Його волі. Людина – великий світ в малому, макрокосм в мікрокосмі, і свобода людини набагато більша, ніж нам здається. Всесвіт величезний і складний, а людина складніша, незрівнянно. Порівнювати людину з комаром чи мошками-сошками не можна, хоча б тому, що тільки людина сотворена по образу і подобі Творця, а комари - ні...

 

Між наявністю долі та дієвістю волі нема протиріччя.

Під дієвістю волі слід розуміти наявність залежності між бажаннями суб'єкта та подіями. (Може, хтось запропонує інше означення?..) Така залежність є. Якщо, наприклад, людина сидить за столом і хоче взяти олівець, то, як правило, їй справді вдається взяти олівець. Зрозуміло також, що ця залежність не є абсолютною, бажання людини не завжди збуваються.

А що слід розуміти під наявністю долі, то це вже питання доволі абстрактне. Доля є в тому розумінні, що якось події відбудуться. Як вони відбудуться, оце і є доля. Але таке розуміння доволі тавтологічне. А як іще можна розуміти? Мабуть, тільки як можливість або людини, або Бога передбачати майбутнє.

Чи може Бог передбачати майбутнє, про це я колись створював тему, можете пошукати; здається, вона називалася "Чи є Бог всезнаючим?". Але це питання не має практичного значення (що характерно для створених мною тем ). Яка нам різниця, що знає Бог, якщо ми цього не знаємо?

А от у розумінні людських можливостей передбачати майбутнє, то тут говорити можна багато, але маємо знову чітке твердження про те, що люди трохи можуть передбачати майбутнє, але іноді помиляються.

Таким чином, і воля, і доля діють частково і не суперечать одна одній.

А от цікава суперечність виникає, якщо припустити, що люди навчаться передбачати майбутнє АБСОЛЮТНО ТОЧНО. Тоді, мабуть, знайдеться дослідник, який точно порахує, що він робитиме протягом дня, і для експерименту почне робити трохи по-іншому. І що ж це означатиме? Невже йому це не вдасться, відповідно до розрахунків? Коли так, то справді можна буде сказати, що доля не залишає місця для волі; ось у цьому крайньому випадку ці категорії взаємно суперечливі, але ми далекі від такого стану.

 

От,вєлічіє..аж зашкалює..

 

те, що людина створена за подобієм Бога є вєлічіє?

 

Та не те...
Звичайно,людина має свою думку..

 

О власне. Ви як батько попробуйте вгледіти і припільнувати кожен крок своєї дитини. Якщо вона у вас одна, то легко на ній зконцентрувати лише всю увагу а як їх в вас декілька. Попробуйте!? Я он нині переконалась що то таке.
Тому Бог нам дає розуміння і вільний вибір, як добрий батько. Але ж не може він нас за руку тримати і не відпускати, аби ми самі вчились жити. А він як батько це бачить, і нераз йому болить за нас і за наші гріхи, але він нам дозволяє впасти щоб потім як піднімемось ми вміли цінити ЙОГО добро.

А ще я вірю що долю мою вирішили мої предки. Тобто вони щось зробили що вплинуло на формування моєї особистості і моєї долі. Але ж пригадуєте як казав Ісус, «ні батьки його згрішили, ані він сам...» часами нам дається терпіння аби на нас була виявлена благодать Божа, а не через гріхи наших батьків. Ось і все!

Поменше розпачати а побільше вірити.

 

Так звичайно, життя існує, і це називається духовний світ, і як не крути, але саме Господь вам вклав ці відчуття Вічності у ваш дух і ви це відчуваєте саме своїм духом:
Екл.3:11 усе Він прегарним зробив свого часу, і ВІЧНІСТЬ поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця...

Від того, чи я впевнений, чи не впевнений, що ми одні у Всесвіті, мені ні холодно, ні тепло, головне, що я впевнений у тому, що я один У Нього- у мого люблячого Татка, в Котрого усі думки тільки про мене!!! Від цього мені, по-справжньому, тепло і затишно і спокійно...