Доля чи вибір?

Чув кілька історій, які розповіли люди що пробували повіситися але були врятовані. Всі вони розповідали, що їх ніби хтось тягнув в петлю і не було зовсім сили для спротиву. Інших "повішених" знаходили таких що повісилися на ручках дверей чи на спинках ліжка. В нормальних умовах нормальна людина це не могла б зробити бо це дуже важко просто фізично.
Так що там без "допомоги" певних сил явно не обходиться.

 

Миху, а мені чомусь здається, що кількість прожитих років це біологія. Хороші гени, стійкіший імунітет, здоровий спосіб життя і мультум інших речей, які можуть продовжити життя. Автокатастрофи з участю п"яних водіїв, чорнобильська аварія, погана екологія та ще ряд причин, які вкорочують життя пересічногогромадянина.
Такщо, доля в тому питанні теж досить відносне явище.

 

є люди, що вмирають за дрібниці, живучи у хороших умовах, а є... і війну пройшов і в таборі німецькому відбув і голод і холод і ше живе.....

але справа навіть не в тому. Є пророки, якщо б не було долі і всього прописаного наперед, то жоден пророк би нічого не міг передбачити. Та що там казати, доля Ісуса була неперед прописана, хіба ні?

 

А якщо своїм вибором ми творим свою долю? (згадуючи багато прочитаного про лінії на лодонях, що міняються (в тому числі і на своїх провірено))

 

ми можемо міняти, але у певних рамках.

 

а рамки нам суджені? чи що ви маєте на увазі?

 

рамки - так. Рамки є. Я вірю у те, що хто має стати президентом - той стане, а хто ні, той ніколи ним не стане. Ми маємо вільну волю вибору, але в певних рамках долі. Повірте, це не так мало. Так навіть Ісус робив те і те, щоб збулося Писання. Про що це говорить?

 

Доля Ісуса не була прописана. Тут інше. Це людям було обіцяне спасіння, а не Ісусові була обіцяна смерть. Крім того, якщо пам"ятаєте - Ісус також мав вибір, але підкорився волі Отця.

Звичайно у певних рамках - ними є наше земне життя. В іншому світі ми вже не керуємо.

Миху, а Ви прочитайте свою фразу в контексті України У нас питання президенства вирішується іншим шляхом - доречі, ще один доказ, що є варіанти

 

Як на мене, то можна сперичатись: Ісус робив те і те, щоб збулося Писання, Ісус знав за свої "рамки" , бо було Писання,виходить так. Ми ж не знаєм, і тому постійно роблячи вибір пишем самі свою долю... Хоча говорять, що життя постійно нам дає вказівки, попередження. І ми їх бачим або ні. Якщо бачим - робим вибір. Якщо ні - йдем за долею.
Якось так мені то всьо виглядає... (з нинішнім досвідом)

 

ну як?
Він не раз каже: роблю те і те, щоб збулося писання. Наприклад, в"їзд в Єрусалим на вісляті.
Або твердження Його ж, що має Він має померти і воскреснути.

Я не те мав наувазі.
У кожного свої рамки.

Ви переіначили мою фразу. Я про те, що є люди, які ніколи не стануть президентом, бо це не передбачено їх долею.

Зачепили ви глибоке питання.
Я думаю, що кожна люждина має досліджувати своє життя.
По відношенню кожного до нас, Бог має Свій план. Допустим я працюю на роботі. Ту роботу дав мені Бог, щоб я робив добро на тому місці. Я не є загублений десь у суспільстві, чи світі. Я є тут згідно Божого плану. Наше завдання знайти своє місце згідно Божого плану. Така моя думка.

 

Розумієте, Миху, головне призначення людини - святість. Всі ми, маючи ласку Божу все ж таки обтяжені первородним гріхом, тому часто наша гріховна натура бере верх над нами, але свобідна воля дає нам можливість розрізняти добро і зло. У всіх християн одна мета для всіх - Царство Небесне, а шляхи у кожного різні.
Ото мені чомусь насунулась така аналогія, як мамі. Ми часто повторюємо неслухняним, не в міру пустотливим дітям, щоб вони були чемні і після сотого разу ми бачимо, що ефект нульовий, тоді на 101 раз ми починаємо розмову: ти ніколи мене не слухаєш, ти ніколи не будеш чемний, ти ніколи...
Оте ніколи відбирає нашим дітям шанс ставати кращим, а може на 101 дитина би нарешті нас почула і перестала пустувати. А ми не дали їй можливості виправитись. От уявіть собі, що з нами себе так поводить Бог - як знервований тато. і виходить, що в нас немає шансів. Трошка тягне на абсурд, нє?

 

Не зрозумів.

 

І знов трактування...пояснення...
Та нема в нас вибору,розумієш,Віта?
НЕМА.
то ми себе тішим,жи ми такі правильні і Бог на винагородить...
Ми думаєм,що винагородить..
Придумуєм.або знаходим купу оправдань,пояснень своїм поступкам...
А насправді всі простуєм тою дорогою,яку призначив нам БОГ.
І не звернеш з неї...
Він один знає,куди ми підем...І коли її закінчим...

 

Ми не є ані маріонетки, ані манекени. Бог не вирішує за нас - він завжди дає шанс. Більше того - Він його ніколи навіть не забирає. БОГ не скаже: "Ай! Ті людиська нігди мене не слухають, то най роблять, що хочуть і так буде по-моєму." Божа ласка з нами завжди і то від нас залежить чи ми скористаємось нею чи її відкинемо. Тут немає чого не розуміти - якщо нам визначено ким, і чим, і коли, і як ми маємо стати, то навіщо було давати людині свобідну волю?

Всьо! Я здаюсь... Нахай кожен лишиться при своєму. Я там вірю, що Бог нам нашіптує і дає знаки, коли ми сумніваємось і відкриті на Його допомогу, але все ж вибір залишає за нами.

 

Ай, Віто, ви не читали моїх дуплєтів.... то Ромкові кажіт.

 

Але Він знає..
куди ми звернем...
ми не знаєм...

 

Ура!!!!!! Зануда здалася!!!!!!!!!!!!!
Занудо, ану загадайте бажання, ви з двома Ромками сперечалися!

 

Загадала:
"За мір ва всьом мірє!"

 

Та то вже колись було... шось новеньке.

 

Нове - це завжди забуте старе...
Ну нема в нас вибору...нема...
Написав оце... і подав як свіжу і оригінальну думку...