День Независимости Украины.

я щас тоже пойду прогуляюсь. Посмотрю...

 

Оказывается как мало надо начему человеку, чтобы почувствовать себя европейцем))))

 

Для тебя это вообще черный день календаря.

 

Да ты меньше слушай Кертиса. и всё будет нормально.
Для меня это ещё и дополнительный выходной, а выходной чёрным днём календаря как тебе известно не бывает!!!

 

)))

 

не ,этот выходной кстати- после дня Харькова войти в норму- кому отоспаться, кому похмелиться

 

Заговорился.

 

Моё мнение: выступление Ющенка - позор, свинство и гадость!!!

 

Парад в Киеве не удался и здесь явно прослеживается кровавая рука ГБни из Кремля Московского.Это она спутала всю последовательность прохождения. Да и речь ......Короче плохо

 

Мені в черговий раз соромно за мого президента...
Але він не Україна. Наша УКРАЇНА ось...
http://www.youtube.com/watch?v=ZQRYPtrSQVQ&NR=1

 

Я як почитав фрагменти з щоденника (1972-1984) А.Черняєва, я офігел.
Система державного ладу в СРСР була настільки гнилою, що просто цього я уявити не міг.Ну як можна було мільйони баксів віддавати закордонним компартіям, тупо на підтримку лівого руху?
А в цей час прості люди не могли купити ковбасу, бо були черги і дефіцит.
Добре, що союз рухнув, ми, громадяни України, вийшли з цього болота...
Я думаю все якось устоїться і буде нормально.
Хоч наші діти та онуки будуть пристойно жити:cool:.

 

А что он такого сказал собственно ?
(я трансляции не видел)

 

Снова он говорил ни о чём.
Человек-говорильня, даже не грузильня

 

Ось його слова, правда не всі:
Дорогий Український народе, Високодостойні офіцери і воїни України,
Усі шановні співвітчизники,
Світове українство,
Вітаю вас з 18-тою річницею Незалежності України.
Для нашої сучасної історії 24 серпня - головна, найвизначніша дата в житті.
Та я розпочну зі слів, які стосуються не дати, а нас усіх.
Це - символічне Українське Вірую, яке сьогодні може і повинен сказати кожен з нас незалежно від поглядів, походження чи віри:
«Вірую у те, що є українцем, і хочу добра своїй Батьківщині.
Вірую у наше національне «я» і хочу поширювати його рідною землею, як добрий і мудрий господар поважаючи і оберігаючи кожну іншу самобутню культуру, що її народжено тут, на нашій землі.
Вірую у приналежність до великого Українського народу, його тисячолітніх символів, історії, долі, перед якими відчуваю й особисту відповідальність, бо вона стосується й мого життя і життя моїх дітей і моїх онуків.
Вірую і шаную нашу державу і власним зусиллям дбаю про її зміцнення та безпечне і заможне життя рідної нації, моїх співвітчизників і наших сімей.
Вірую у нашу соборну здатність досягати великих цілей».
Будь-які поділи маліють перед усвідомленням нашої справді великої ідеї у новому часі: це творення єдиної Української нації - сучасного національного, політичного і громадянського організму, що охоплює всіх без винятку громадян України.
Говорю не про абстрактні речі.
У День незалежності, насамперед, апелюю до національної ідеї, бо вона є єдиним ключем до нормального життя всіх українських громадян і всієї нашої Української держави.
Без цього усвідомлення нам не під силу жодне випробування.
Альтернативи для національної ідеї не було, немає і ніколи не з'явиться. Все інше неминуче виявить свій похідний і другосортний характер.
Наша мета - створення національної держави у новітньому, модерному сенсі.
Йдеться про появу у громадянина почуття «рідності» зі своєю державою, що відтак дасть відчуття господаря, а отже внутрішньої сили і незалежності для повноцінного захисту своїх політичних, економічних і соціальних прав.
Я звертаюся до всіх нас: україномовних і російськомовних, православних, греко-католиків, всіх християн, мусульман та іудеїв, до нашого селянства, інтелігенції, робітництва і військових: немає між нами різниці, з думкою про майбутнє ми зобов'язані йти шляхом творення єдиної нації, бо лиш її моноліт захистить і вбереже нас у новому столітті.
Я звертаюся до всього світового українства.
Разом нас не десять, не двадцять, не сорок, а сімдесят мільйонів. Це перетворює нас у світову силу, здатну приносити користь рідній державі.
Проблеми, які переживає Україна, мають важку і, я б сказав, складну природу.
Про ці об'єктивні фактори, глибоко переконаний, треба сказати прямо, без розпачу.
А саме. Україна є посттоталітарною державою.
Це, насамперед, наклало колосальний відбиток на традиції і спосіб управління країною і функціонування її державного апарату.
По суті, казарму, яку споруджували 70 років, нам за 18 років доводиться перебудовувати на нормальний будинок. Хоча всі елементи конструкції були призначені для казарми, та й архітектори звикли будувати тільки казарми.
Та це лиш менша частина. Найскладніше те, що люди звикли до постійного опікунства, покровительства з боку держави, яке по-мінімуму - на рівні, по суті, бідності - видавала і до якого привчала всіх своїх «гвинтиків» радянська система незалежно від якості праці чи реальних здобутків цієї праці.
Звідси - замкнене коло: люди не цінують результати своєї праці, чекають на всезагальну підтримку від держави і створюють поживний ґрунт для політичного популізму. Звідси - популярність популістів у суспільстві та політиці. Звідси - сподівання на міфічну «сильну руку».
Україна - постколоніальна країна.
Один із головних результатів такого її стану - це домінування чужого своєму народу капіталу - непродуктивного, нетворчого, зв'язаного на колишню метрополію.
На відміну від національного капіталу для цих «великих грошей» наша земля - це просто територія, джерело збагачення і слухняний трудовий ресурс. Такий капітал, який залежний від колишньої імперії і їй прислуговується, зневажає власну країну і не підтримує ані її, ані її культуру.
Україна - ще й постгеноцидна нація.
Постгеноцидний статус України означає, за Джеймсом Мейсом, по-перше, «вбивство розуму нації», тобто розтерзаність її інтелектуальної еліти, по-друге, люмпенізацію села, що відчутно гальмує аграрну реформу, по-третє, спотворення світосприйняття та власної історії і низьку національну солідарність між різними верствами населення.
Хочу підкреслити без образ: ці чинники є об'єктивні.
Не має значення, хто буде президентом України чи прем'єром, хто визначатиме ці проблеми чи ні, хто їх визнаватиме чи ні - виклики все одно діятимуть, як невидима радіація після Чорнобиля.
І подолання цієї дії, вихід на нові обрії нашого розвитку - наше об'єктивне «домашнє завдання» на наступні роки нашого розвитку.
Вважаю, найважливіше - не опустити руки і не зупинятися.
Я дуже хочу додати нам усім впевненості, втім не пустої і не голослівної.
Різко відкидаю будь-які слова про слабкість України, чи тим паче про якийсь «її проект». Це - зневажливі словеса, в яких вправляються новітні малороси і відверті противники України.
Ми - держава. Міцна і велика. З великим запасом стійкості. Нам не 18 років. За нами стоїть тисячолітня історія нашої держави України-Русі.
Наша держава відбулася і її новітнє відновлення - це виняткове історичне досягнення всього Українського народу. Україна була, Україна є, Україна завжди буде.
Відверто говорячи про наші проблеми, ми повинні з гідністю відзначати і цінувати кожне загальнонаціональне наше досягнення.
За останні п'ять років Україна зробила, безумовно, багато. Ми стали іншими.
Ми - вільна і демократична країна. У минуле відійшла система політичної цензури, переслідувань. Двічі на вільних виборах до влади приходила опозиція. Це - реальні докази і доконані факти існування демократії і свободи.
Далі. Україну визнано країною з ринковою економікою. Ми вступили у Світову Організацію Торгівлі, позбулися дискримінаційних торговельних обмежень, які діяли півтора десятки років.
Ми здолали колосальну дистанцію у відносинах з Європейським Союзом. Вже найближчим часом очікуємо на справді історичну подію - укладання з ЄС угоди про асоціацію Україна - Європейський Союз. Цей результат був немислимий навіть ще чотири роки тому. Сьогодні працюємо над угодою про об'єднання енергосистем Україна - ЄС, сьогодні працюємо над зоною вільної торгівлі Україна - Європейський Союз.
Поступово ми об'єднуємося з європейським простором у всіх важливих сферах - від енергетики до освіти.
Саме якраз у руслі європейських стандартів ми провели реформу освіти, започаткували нову систему справедливих зовнішніх тестувань у вищі навчальні установи, приєдналися до Болонського процесу, ввійшли в єдиний освітній європейський простір.
Ми розпочали реформу Збройних Сил. До одного року скорочено термін строкової служби. Армія переозброюється - на озброєння війська прийнято майже 80 нових зразків, у тому числі новітній танк «Оплот», який ви побачите сьогодні на Хрещатику. Ми бачимо мету і я впевнений, що вона буде досягнута, - армія стане професійною. До неї повернеться повага влади, а не тільки всіх громадян.
Завдяки правильним крокам зупинено критичні демографічні процеси. У 2009 році ми зафіксували найвищу за 18 років народжуваність. А чисельність дітей, яких усиновлюють наші громадяни, зросла майже на 40%.
За рік в Україні вже народжується більше, ніж півмільйона українців - такого у нас не було за останні 18 років.
Ми заклали нові стандарти соціальної політики, які дозволили майже втричі підвищити середню зарплату в Україні і збільшити реальні доходи людей. За останні чотири роки ми вдвічі збільшили національний бюджет країни. Таких показників Україна не мала в своїй попередній історії.
Я впевнений, глибоко переконаний - ми витримаємо удар і економічної кризи.
Сьогодні це питання, очевидно, найгостріше.
Як Глава держави я ціную зусилля всіх професіоналів, які взялися до справи, попри увесь тиск політичного і виборчого популізму.
Я говорю про це абсолютно спокійно і з твердою впевненістю, і не для гарного слівця.
Я добре пам'ятаю, коли в час мого головування в Національному банку України була зупинена галопуюча гіперінфляція - вона тоді складала 1 тисяча 182% на рік, введена в обіг стійка тверда гривня, створена ефективна банківська система України.
Я добре пам'ятаю, коли в час мого головування в уряді України було припинено вперше спад виробництва у країні, вперше скорочено державний борг України, вперше було прийнято бездефіцитний бюджет України, не допущено зовнішнього дефолту - про який з ранку до вечора говорило журналістське і політичне коло, ліквідовано бартер, забезпечено реальне зростання ВВП і повноцінно виплачено борги, і поточну пенсію і зарплати людям.
Тоді ми здолали серйозніші проблеми і створили підвалини для нормального розвитку нашої національної економіки.
Ми досягли успіху, тому що діяли системно, впроваджуючи розумні ринкові принципи, не обманюючи виборців і не роздаючи ані «подачок», ані пустих обіцянок. Ми були чесні зі своїм суспільством.
Цей досвід, я глибоко переконаний, є для нас безцінним. Він потрібен нам для нових завдань.

 

А что он должен был сказать? "Сегодня я отдал приказ о бомбардировке Москвы" как это было с Рейганом?)

 

Он 5 лет только и занимается тем, что только говорит.
А уже устал его столько слушать, да и не я один, наверное.
Пора что-то сделать для маленьких украинцев.

 

"Дорогі співвітчизники!​

Нашій новітній державі, нашій рідній Україні виповнюється 18 років. Це – вік повноліття. Це значить, що у вільній, незалежній, демократичній Україні зросло нове покоління українців, а нова Україна сталася, ствердилася і відбулася. Ніхто і ніколи більше не поставить під сумнів існування України, української нації, українського народу.
Княжа Київська Русь та Галицько-Волинське королівство, Українсько-Литовська доба та Гетьманщина, Українська Народна Республіка – це все наша тисячолітня історія державності, відновлена і підтверджена рівно 18 років тому.
За всі ці 18 років було в нашій історії багато успіхів, багато доброго, щасливого і радісного. Але були і прикрощі та невдачі, розчарування та втрати. Так уже ведеться в світі, що процес державотворення не може бути легким та безхмарним.
Сьогодні Україна переживає не найкращі часи за 18 років незалежності. Безпрецедентна світова фінансова криза не обійшла стороною і нас. Але я переконана: це хоч і прикре, але тимчасове явище. Ми разом справляємося з кризою, і ми її подолаємо. Завдяки вашій мужності, працездатності, вашій силі волі. Я знаю, що кращі сини та доньки України не покладуть рук і не заспокояться, поки на нашій прекрасній Землі не постане справді вільна, справді незалежна щаслива і могутня європейська Україна. Це мета багатьох поколінь, це мета сучасної країни, це моя найзаповітніша мрія, від якої я ніколи не відступлюся.
Прошу вас: вірте в Україну, любіть її, поважайте свою Державу, навіть якщо вам сьогодні нелегко. Адже вона у нас одна.
Нехай цей день – 24 серпня - стане не просто ще одним приводом, щоб зібратися за столом, а й підставою для того, щоб ще раз замислитися над тим, що таке Україна для кожного з нас, що таке українська нація і чому неможливо побудувати гідну державу, доки ми всі цього не захочемо.
Я вітаю вас зі святом. Вірю в вас! І пишаюся нашою рідною Україною! "

З повагою
Прем’єр-міністр УкраїниЮлія Тимошенко


А ось юліно привітання-є різниця?

 

quote=GR_;201923]А что он должен был сказать? "Сегодня я отдал приказ о бомбардировке Москвы" как это было с Рейганом?[/quote]Да ***** он. Выступил с предвыборной речью, всё "я-я-я-я-я...). Чмо!!!

 

Он думал что микрофон отключен, а так хотелось произнести желанную фразу.)

 

Я парад смотрел и никакого сбоя в пролете вертолетов и самолетов не заметил