Ну ви ж можете йти, дивитись під ноги, побачити яму і не впасти в неї. А можете гав ловити і впасти. А навіщо було людину створювати максимально досконалою? Тоді бог би їй був за панібрата і непотрібний.
Я уже казав — бо це Йому не страшно. От Він сам піддався мукам, знехтував небезпекою, болем, стражданнями, не тільки своїми, а й стражданнями матері, улюблених друзів і всіх, хто за Нього вболівав і покладав на Нього надії, довірився Йому. А Він взяв і так зробив — себе віддав на тортури і покинув тих, в кого вселив довіру.
а що нахаляву десь роздають? якщо є то займіть мені місце..... тобто Бог не втручається в діла людей зовсім? а японці в чому винні? не там народилися? Якби Ісус стояв збоку біля тої дівчини, то він би щось зробив чи сказав би що вона сама винна, що так пізно ходить?
ми по вернулись до того з чого почали а чому Бог мав захистити??? Бог може, в деяких ситуаціях, проявитись певним чином і визволити людей з важких обставин, і чому так стається - ми не знаєм. Але Він НЕ зобов'язаний це робити, що чітко сказали три молодих мужа перед загрозою спалення. Вони не казали, що Бог нас урятує.. Лише, що Він може це зробити. Бог нам нічого не винен...
Так! Ісус роздає нам поки ми ще в тілі і саме "на халяву"! Мусите самі зайняте те місце, якщо бажаєте, бо ніхто за вас те не зробить.
Я особисто рахую що війни і різні катаклізми - це якраз втручання бога в тому плані що грішники всі отримують по заслугам. Одна бомба впала - і бах, 10 грішників готові, що з ними довго возитися. А от на рахунок поневірянь праведників я не можу вам сказати.
..тобто, поки зачинщики війни (ангели во плоті) сидять по бункерах і натискають кнопочки - бомби вилітають і падають на мирне населення, вагітних жінок і маленьких дітей? (грішників таких)?.. Всі люди - грішні, і по заслугам отримають на тому світі: кожний своє. А на цьому світі.. лотерея: кому які обставини випадуть, в кожних обставинах кожному будуть свої умови для "перевірки" стану душі, для гартування чи навпаки.. інколи здається, що земне життя - десь ніби випробувальний стенд на виробництві досконалих душ.. і засоби не грають ролі..
Ну і в чому з цього винен Бог? хіба він садив цих людей в бункери? Хіба Бог обирає начальства та влади на землі.. чи виховує маньяків та вбивць? Бог це допускає.. тому що ми до цього ідем самі.. нам це не нав'язали... Бог не буде втручатись за одну людину тому, що інша поступила несправедливо стосовно неї... Це ми люди... ми відповідальні за себе та за інших людей. Ми ж виховуєм для себе те насіння на яке потім плачемось.. що Бог такий поганий... оце помістив нас у халепу.. випробування дав...
Подивилася релігію в Японії, моляться вони не до Бога, а до свого верховного божества. Воно мало їх захистити.
А я десь говорила про вину Бога???.. Я ж пояснила: наше земне життя - лотерея від народження (в Японії чи в Україні, у сім'ї алкоголіків чи священника, здоровими чи каліками, під час війни - розпочатої не нами, чи в мирний час і т.і.) У кожного - своя лотерея, ми мусимо показати найкращий спосіб її гідно пережити.. кожний мусить старатися на своєму місці. Питання тільки в тому чи Бог може втрутитися.. бо якщо відгукується на молитви - значить втручається.. чому?.. адже якщо ми самі відповідальні за те що у нас тут коїться - то не мав би. І як відбираються випадки коли втручається а коли ні.. - думаю, безглуздо і вловлювати якусь "логіку", бо це нам не осягнути.
Зачинщики теж від бомби не застраховані. А ні - то стріляються, а ні - то на шибениці кінчають. Ну їх же треба якось відправити на той світ?
"Вобщем, все умерли" (з к/ф "Формула любви" ) То може грішне людство повбивати на фіг все - бо ж усі грішні?.. То в чому ідея війни: покарати грішників (чим - передчасною смертю? це така кара для вибраних?) чи масова відправка душ на небо, бо "план горить"? (до речі, пан Гурджиєв колись десь висловлював ідеї про те, що певна "данина" мусить іти постійно із землі.. як не вбивства ритуальні через жертвоприношення- то війна, а ні - то хвороба, голод.. а тепер - думаю - з'явилися масові аборти, раз воєн менше.. баланс той же. тільки от кому це потрібно?.. сумніваюся що Богу)
не не не не ліпіть сюди відсутність релігії... маємо безліч європейських християнських країн де стаються землетруси... повені... не треба... мені вже достатньо вуха прозвеніли тим що Японію трусило бо там не християнська країна... я зара як почну наводити всі катаклізми християнських країн (Усіх конфесій), то японія буде здаватись більше християнською ніж Україна ---------- Додано в 16:53 ---------- Попередній допис був написаний в 16:52 ---------- хибно зрозумів
Це моя суб'єктивна думка. Це як генеральне прибирання в хаті. Бруд накопичується, накопичується, а потім треба зараз вигребти якомога більше сміття, бо просто пилюку протирати щодня - то напівміра. А щодо праведників я писав що не знаю як їхні поневіряння в цю систему вписуються.
Навіть не знаю, що Вам відповісти? Чому Бог не зробив так, щоб вона залишилась жива, адже вона так вірила йому? А чому ні? Дівчина молилась до нього, в душі благаючи про допомогу? Про що і я питаю... То зовнішні показники, але нутро чомусь не завжди співпадає із зовнішнім. Он деякі жінки та дівчата змушені домальовувати, те що Бог недомалював або недоробив. То як він створив їх не заклавши сильної духовної основи, щоб ніщо і ніхто не могли їх спокусити?
Смутно згадую ту історію (сім"я тої дівчинки жила недалеко від моєї мами, треба буде перепитати), але якщо мені не зраджує пам"ять, йшла вона додому не вночі і не блукала пустирями, був вечір, надворі ще ходили люди. І вийшло так, що вона йшла сама, зовсім не з її бажання, щось там в останній момент сталося, а мобілки, щоб попередити рідних, у неї не було - яка там мобілка у 90-х роках? Я би краще запитала - чому ніхто не заступився за неї? У свій час ще зовсім дівчинкою, я поверталася з роботи біля парку Франка (вредний начальник затримав до 8-ї вечора, було вже досить темно, але ще людно) і мала нещастя трапити на очі п"яному ідіоту, який саме сварився по телефону зі своєю дівчиною. За якусь мить він вже погрожував мені ножем і радив добровільно піти з ним, бо я, бачте, зовсім не така, як його "шльондра", і через це йому самий кайф відірватися на мені. Повз нас йшли люди, мчалися автомобілі, здоровенний дядько-собачник, який волік на повідку псюру і спостерігав всю сцену з самого початку (зрештою, не він один), чув, як я молила відпустити мене, просто відвернувся... В якийсь момент мені все-таки вдалося буквально кинутися під колеса машини і перебігти через дорогу до управління залізниці, там якраз стояла охорона (також, до речі, насолоджувалася видовищем).