Чи потрібно одружуватися?

переваги це плюс +
недоліки це мінус -
я починаю
впринципі секс під боком +
випрані речі +
завжди їжа гаряча +
коли твої гроші кінчаються то можна перейти на її +
мама, бабця, цьоця леся, цьоця оля зі стебника і всі-всі цьоці на селі не клюють в голову при зустричі "коли ти вже сі вжениш?!" +++
скоро будуть діти, а значить твоя плоть і кров на цій землі, вони є продовженням тебе і ти житимеш вічно +
тепло взимку в ліжку +
є кому збігати за ліками коли ти хворий і за кіфіром коли дуууже хворий +
так, тепер мінуси
велика вірогідність харчових отруєнь в перші роки кулінарного життя жінки -
ота вся орава цьоць збільшується в два рази. а подекуди і підноситься до квадрату -
відповідно до жилплощ подвоюється і дачні угіддя, городи і т д. а це тепер бери лопати і ше тьощі копай город -
перші роки всі будуть заглядати тобі писок, в квартиру, в пах в кінці кінців чи все в тебе там добре і чи буде багато дітей і вапщє добра вдома -
секс закінчиться десь так через півроку коли приплине вагітність і відлине жага тарабанитись цілодобово. тоді секс пропадає раз і назавжди -
пропадають гроші. пропадають великими пачками пропадають з заначок, сейфів. кишень і супер-заначок. появляються купи непотрібного взуття і ше якихось шмоток шо коштують як дві девятки і нива (( - - -
з народження потомка що є твоя кров і плоть настає абсолютне пекло, що зникає в той момент коли твій отприск в церкві каже - так і їде нафік з дому -

так шо.. ну навіть не знаю чи мені то треба. щоб доказати сусідці шо я не лантух і не патик? чи щоб продовжити сміливу традицію передавання сімейних устоїв?

 

а для тих, хто одружується "була-не-була", шлюб може бути і "російська рулетка"
не думайте, що одруження - це як корона на ваші відносини. якщо не будете над ними працювати, то зав'януть вони, як весільний букет

особисто я, оглядаючись назад, ціную наші важкі моменти не менш, ніж наші щасливі. а піти, гримнувши дверима - дуже просто, і шлюб не втримає, коли немає ні почуттів, ні обов'язку.

похвалюсь: у нас сьогодні річниця з одруження

 

ну то пощо потім нарікати, що не такий або не така. Як ішов в шлюб з закритими очима то сам собі винен.

Напевно ні.

не зрозуміла чому вони мають будь куди пропадати якщо між людьми є довіра і домовленість - ти казначей, але я собі залишаю 200 долларів на тиждень на свої витребеньки. Можна і менше в залежності від бюджету.

та ну... та плоть і кров то таке задоволення, і чим більше тим краще. Мій муж потвердить, маємо 4-ро.

Жаль що у вас так сталось, бо в нас він ще далеко від свого завершення.

Ну в мого жінка дуже зґрабна на кухні, щей чоловіка навчила багато чого так що тепер я готую в основному хіба на свято а повсякденне готування на мужу.

Як добре що у мене є один маленький городець на який охочих багато, то мені ніц не треба там робити і чоловіку майже також, але він то любить тому його і копає - це його віддушина.

Кефір завжди вдома є, тому я нікуди не бігаю і ліки він сам собі купує, через інтернет. Я чисто моральна підтримка, - нє баісь, всі скоро помрем!

Ну це на взаєм, мені чоловік пере і готує дуже часто.

 

гріх не викопати, якщо тьоща файна. а не з анекдоту... та й взагалі повага до батьків має бути... ці люди виховали і виплекали твою дружину, з якою ти міг мати секс під боком і маєш потомство, завдяки якому став жити вічно чи як ви там писали...

переїдьте подалі від родичів, якщо неслабо

а хто вам винен що темперамент не той... зайдіть на ДП в тему "секс після пологів" і просвітіться

от дивуюся коли люди так кажуть... якщо все окей, всі здорові, без серйозних проблем то тіштеся... ви ж теж були малим, і комусь було нелегко...
чи ви хотіли щоб дитина народилася і зразу вам по пиво бігала, теща опахалом махала, а всі цьоці колискову співали наніч???

звичайно що мусять бути труднощі.. обіцянка ж "у горі і радості"... але недарма одружені люди довше живуть і діти народжені в хорошій сімї психолоічно здоровіші.. тому звиняйте

 

ото шо написано зверху тим пано явно свідчить, нашо одружуватись? тільки зайві турботи і роботи, а так можна полежати і попити, якщо не любите дітей, то вас їх мати ніхто не заставляє, але не забувайте, що секс саме для того, щоб продовжувати потомство, тому вам він також не потрібний, а для точного не одруження, можна переселитись на безлюдний острів і копати тільк собі свої городи, і не травити себе, куфір вас навчать як робити!)

 

у мене є город, може хтось зголоситься на весну?

 

О, то мудра дівка! Треба запрошувати вже з осені, викохати, відгодувати, відігріти...

 

І водночас порозмислити можна-чи варто було одружуватися

 

ну та, а ви собі думали готую добре, шукаю чоловіка який також добре готуєє, хоча вже найшла такого) паски навіть разом в мене дома пекли тато в шоці був) думаю і город вскопає.))))

 

Респект! Суперово написано. Продовжуйте.
Мені це нагадало Ерве Базена " Супружеская жизнь", один з моїх улюблених романів.

 

воно то так, поки молодий хочеться бути свободним від подружніх, батьківських обов'язків, але як бути на схилі віку та навіть коли вже за сорок? Без дітей, без постійного кутка.

 

А мені нагадало Габріеля Шевальє.

 

чи варто ? однозначно ТАК бо я найкраща!!!

 

Так Ви ж уточніть, кого заміж віддаєте - себе чи дочку!?

 

є багато своїх плюсів і мінусів в одруженні, ось основний плюсик:
вам 25років, ви одружилися, прожили 50років разом, у вас "золоте" весілля, круто, нє?
одруження єднає ще більше... якщо нормальний чоловік і нормальна жінка, то цей "стандарт" не защкодить їхньому життю.

 

Мій родич (троюрідний брат) наступних вихідних одружується. Хоч ми вже ніхто й не сподівалися... Все ніби нічого, але йому 40 з гаком років, дожився вже до хорошої керівної посади, "вигулявся", як то кажуть в народі, та й вирішив про сім"ю подумати. Як вам такий європейський підхід?
Мені особисто не дуже. Думаю, діти повинні мати молодих батьків. Хоч і "студентські шлюби" також не одобрюю, навіщо так відразу, "сідати батькам на шию". Думаю, оптимальний вік для одруження: 28-35 років у чоловіків і 22-29 - у жінок. Коли вже "розум є", а не одні емоції. Просто за спостереженнями, в такому віці, коли одружуються вперше - мала ймовірність розлучення.

 

Вважаю, що добрий вік для батьків - між 20 і 25, тому що діти-підлітки і батьки мають можливість разом проводити час. Якщо батькові 60, а єдиному сину 15 - це практично те саме, нібито його виховує дід.