Авторитет без ремінця :)

Та ні, психолог прийшла із public school board і сказала, що ніякого ADHD, просто певні проблеми з поведінкою. Крім того, сказала, що вчителі самі винні, бо дітей розпускають. Я ж чітко бачу, що Дарко зазвичай заважає тоді, коли йому нудно. У мене подруга має ту саму проблему з сином. Він швидко все ловить, схоплює, а далі нудиться й заважає вчительці відповідно. І тут тяжко чимось зарадити.

Нам те саме сказали і це я нині вчительці повторила.

 

Так, тут є кiлька улюблених дiагнозiв, якi всiм лiплять зокрема дефiцит уваги та депресiя. Все на свiтi можна прилiпити до цих двох. Як лiнь вияснити причину - тицьнули пальцем на загальновiдоме i юш.

 

Власне так і є. Ми завжди розмовляли, пояснювали дитині.
Дитина- це дзеркало батьків, маєте можливість подивитись на себе з сторони. Якщо мама говорить по телефону і перевертає очі і корчить рожі, а в трубку щебече, це так для прикладу, ваша дитина буде такою ж фальшивою і тд, так же вона копіює ваше відношення до батьків, можете знати яке відношення на старості буде до вас.
Дівчатка, не американизуйтесь геть чисто: ці продукти може їсти, ці ні, слів нема... Всі діти різні, ну неможуть вони бути образцово-показатєльні. В мене телефон був червоний від дзвінків зі школи, це коли син пішов в американську школу. Спочатку гарно, чемно слухала, обіцяла порозмовляти з дитиною, а одного разу відповіла, що це все не так і моя дитина є така і така, і не буде він мовчати, бо завжди відстоював свою точку зору, коли вважав що він правий, і знаю про вчительку яка розвертала парту сина до стіни і казала що він зікінчить школу коли вона піде на пенсію, і яка зла була коли син здав екзамен з англ. з першого разу і її пророчесто не збулось знаю куди пожалітись. Директор тихенько заткнувся і більше ніколи не дзвонив.
Продукти, не продукти, та незаморочуйте собі голови, невже вам подобається поведінка американських дітей: фальшиві, скриті, самолюбиві егоїсти, ще й стукачі рідкісніНе думаю, що хтось з вас хоче бачити своїх дітей такими ж

 

Вони такі не від продуктів, а від виховання. Теж ту всю штучність не переношу.
Я довіряю своїм близьким друзям із Торонто, які самі займаються тим видом медицини. Сказали мені, що по Дарковому личку видно, що дитина може мати легку алергію на щось. Не смертельну, але алергію чи чутливість до їжі, іншими словами. Переконали пройти тест. Я думаю, що то не зашкодить.

 

вибачте за оффтоп, але хочу ще раз вернутися до сюжету ТСН
власне це теж стосується батьківського авторитету і стосунків з дітьми

тут є опис історії і відео
мені цікаво хто як ще зрозумів ситуацію, бо сприйняття вчинку дитини як суто матеріального мене дуже здивувало

 

Невже всi американськi дiти? Я дружу з американцями - не всi такi поганi. Далеко не всi стукачi i фальшивi.
I про "стукачество" - це ТА САМА РИСА яку нав'язує суспiльство I держава, яку колись нав'язував совєцький союз, тiльки пригадайте Павлiка Морозова...

I про їдження, теж не можу погодитись, бо якраз їсти здорово, поки що нажаль є привiлей багатих. Не кожен може купувати тiльки органiчнi продукти щотижня вiд А до Я в Whole Foods. А звичайнi люди, ходять по Aldi, по всяким мексиканським garniceria, грецьким привозам i русских делi, якi теж не завжди найздоровiшi у свiтi.
Тут в 5 раз бiльше людей нiж в Українi, їх треба якось прокормити. В 5 раз бiльше продукцiї треба виростити i вигодувати, i то швидко i еффективно, але не обов'язково як найздоровiше.

 

Оффтоп, але... Чи не божевілля, що за здорову їжу треба платити більше, а за оброблену хтозна чим - менше? Хтось хоче, аби ми харчувалися нездорово й труїли своїх дітей цим також?

Я Даркові викинула з раціону білий хліб і макарони. Може, то мені лише здалося, але дитина якась спокійніша стала. Таки треба піти на той тест.

 

Менi чомусь вiдео не вiдкривається. I якщо я правильно пам'ятаю iсторiю з iнших джерел то дiвчинка хотiла якiсь матерiальнi вигоди, як умову її повернення.
Я думаю що в сиротинцi в 100 раз гiрше нiж вдома, принаймнi в такому домi, як описано у статтi.
1) Або ця дiвчинка дiйсно така вже грошежадiбна, що тяжко троха повiрити
2)Або дома НАБАГАТО гiрше нiж в сиротинцi, i не тому що на вечерю те чи iнше, а тому що дома може щось робиться таке що змусило дитину втiкти... а мама про це нi сном нi духом, або все бачить та нiчого не каже i не робить.

Божевiлля по повнiй програмi! Лiль - бiлий хлiб i макарони, це в кiнцевому результатi цукор! Менше цукру - спокiйнiший Дарко. Цiлком може бути пов'язане.

 

Чи лише цукор? А крохмал?
Знайшла клініку недалеко від себе, дорогувато трохи, але то не так часто робиться. Вже домовилася про тест на середу.

 

В кiнцевому результатi крохмал розщепляється на цукор.

 

Ясно. Ну, в середу зробимо тест, там подивимося, що і як.

 

Прийшов мені нині лист зі школи, що мою дитину від школи відсторонено на 2 дні. Поговорила з ним перед сном (ми засинаємо разом щовечора й він мені розповідає, як день пройшов) і виявилося, що те, за що його відлучили сталося ще у вівторок. Чому відлучили на наступний вівторок та середу я не розумію.
А вчителька теж цікава. Як за беліберду всіляку мені дзвонити, то може й два дні підряд, а як таке, то тихонько мовчала, хоч ми бачилися в четвер. Ніц не розумію. Чую, що піду до директора жалітися, бо вона вже мене дістала.
Питаю Дарка, що сталося в четвер, а він "мама, то не в четвер, то у вівторок". Гаразд, у вівторок. Вдарив дівчинку. За що? Бо вона вдарила перша. А ще що? Поперевертав забавки й зробив балаган у класі. А далі? Вчителька відіслала до директора. А в четвер що казала? Бачиш, ти чемний і не йдеш до директора в офіс.
Я тепер узагалі нічого не розумію. Якщо все сталося у вівторок, то чому мені не повідомили ще тоді? Чому не сказали у четвер, коли вранці говорили за алергії?

Ця вчителька взагалі цікава. Дарко мені вічно про неї якісь приколи розповідає. Я потім перепитую, а вона підтверджує. Одного разу він зруйнував дітям міст, який вони з леґо будували, то вчителька йому зруйнувала його конструкцію. То аби показати, як ті інші діти чуються. Як Дарко мені сказав, я не повірила, подумала, може, інші діти все-таки. Ні, вона підтвердила, що сама так зробила. А що буде наступного разу? Дарко когось вдарить, вона вдарить у відповідь? Цілком схожі речі.

Другий випадок взагалі атасний. Одного вечора Дарко тягне печиво до рота. Прошу відкласти, бо зараз буде вечеряти. Чемно відкладає й каже: "бачиш, мама, я добрий Дарко, а не поганий". Перепитую наступного дня у вчительки, а вона: "так, то я йому так кажу, що коли він поганий Дарко, то йде до директора, а коли він добрий Дарко, то є з нами в класі".

Найцікавіше, що психолог-спостерігач, яку вони приставили до Дарка і яка нам підкорегувала нашу систему дисциплінування, про ці випадки навіть не знала й була дуже вражена, коли я розповіла.
І я тепер думаю, чи не піти мені до директора з цим усім, бо мене задовбало, що одна вчителька (а вчителів у нього багацько, бо ще є 4 виховательки в садку, 2 у пласті та одна в укршколі) ніяк не може дати собі з ним раду й конче хоче пришити ADHD та посадити на ліки. Божевілля якесь. Аж шляки беруть!

 

а ви побільше вірте тим корегувачам дисципліни....
у нас у школі є психолог... аж зло бере від їх словоізвєржєній.... нема де освіті гроші дівати...

 

Миху, тутка воно трохи інакше є. Ця жінка навпаки мені сказала, що в моєї дитини ADHD нема. І сказала, що то вчителька не вміє дисципліну тримати й хоче, аби діти її самі тримали. А підкорегувала вона добре, бо в нас із Дарком відносини тільки покращилися й полегшали, з чого вона дуже втішилася власне. Чому ж в учительки навпаки - погіршилися - я зрозуміти не можу. І психолог також не розуміє.
От чому Дарко всюди вбирається сам, а в школі його треба вбирати? І вчителька лиш мені то щоранку повторює. Трохи нагадує казку про горщик каші. Вона хоче, аби каша сама в горщику варилася, а вона до того не прикладала ні крихти зусиль.

 

Ну............. я б посередників між мною і моєю дитиною не хотів у таких питаннях.

 

А посередників між вами і Богом?

Я люблю слухати поради й робити власні висновки. І вірю, що Бог у тому провадить, бо я зразу відчуваю, хто з добром приходить, а хто сам не дуже впорядкований і ще й пробує перевиховувати всіх навколо.

Зрештою, у яких питаннях? Виховання? Батьки часто багато чого не знають, тим більше молоді батьки. Ми ніколи на 100% нічого не приймаємо, але послухаємо й робимо для себе відповідні висновки.
Українських шкільних психологів я знаю, там як пощастить. Тут є дві категорії "власне шкільні" та "соціальні працівники", першим я не довіряю цілковито, другі якраз можуть порадити й допомогти.

 

а тим більше чужа людина - психолог, а тим більше, коли дитині всього навсього 5-6 рочків....

 

А мих за принципом "а баба яга проти"?

 

та чого? просто свою думку висказую....... і ніякої баби яги не знаю.

 

Поясню, чому я тут не довіряю шкільному психологові, а чому довіряю соціяльному працівникові.
Шкільний психолог зазвичай чинить так, як є на руку вчителеві, тобто приписує дитині синдором дефіциту уваги й садить на ліки, заспокійливі.
Соціальний представник мені сподобалася тим, що у такий синдром взагалі не вірить. Крім того, сама мала з дитиною схожі проблеми в школі, як ми. Чим вона мене вразила, це тим, що вона сама на собі випробувала ті ліки, що шкільний психолог приписує. Я би просто не допустила, аби дитині таке давали, а точніше аби її таким накачали, але випробовувати на собі не наважилася б. Жінка мені сказала, що вона після прийому дитячої дози була дуже загальмована, ніби в тумані, слабо сприймала інформацію. То ж ЯК тоді дитина після може функціонувати??? І от кілька днів тому вона мені подзвонила й попередила, аби я не підписувала ніяких документів, які дадуть мені в школі, особливо нічого від шкільного психолога. Якщо мене хтось попереджає про небезпеку, то тяжко не прислухатися.
Зрештою, її корегування полягало на тому, що вона порадила не давати попередження в негативній формі, постаратися мінімалізувати словесний негатив. Те, що нам не подобається чи видається дивним, зайвим, ми зазвичай ігноруємо.