suziria

Спасибі!:)


В правому нижньому кутку допису є ось таке;)

ВІДПОВІСТИ | ЦИТАТА ВИДІЛЕНОГО :y::n:

Якщо + то:y:,якщо - то:n:

Спасибі за пісні) Приємно, що українські. То Ви музику (акомпонимент) створюєте чи і слова Ваші?

я перепрошую за затримку, руки ніяк не доходили. Звичайно хочу
gavl@inbox.ru

Дякую))))

Сколихнув океан почуттів
Так, здавалося б, необачний,
Красномовніший тисячі слів,
Несміливий і багатозначний
Твоїх пальців легесенький дотик.

дуже сподобалось...це Ваше?

Сколихнув океан почуттів
Так, здавалося б, необачний,
Красномовніший тисячі слів,
Несміливий і багатозначний
Твоїх пальців легесенький дотик.

Z * * *
Заосінилось...
І розсіялось
Диво - золото у гаю.
А я з милою
Чорнобривою
Серед осені, як в раю.

А я з милою
Чорнобривою
Йду по осені навпростець -
Заціловую,
Зачаровую
Під переспіви двох сердець.

і Вам дякую за гарні вірші, які є просто як "санаторій відпочинку" для душі :) Пишіть ще, будьласка :)

дякую)Вам теж.
P.S. чому ж не похвалити те, що подобається))

ЕТЮД

ніч день
ніч день
самотній дощ над містом йде без тебе
ніч день
дощ йде
то за тобою плаче навіть небо
в цю мить
десь мчить
варшавський потяг що тебе відвозить
лишила мені
лиш сумні пісні
й крапельки дощу мов сльози
А.Ч.

**НАС ДВОЄ***
Закохані у небо зіркове
П"ють прохолоду вулиці Гавани...
В маленькому затишному кафе
Так хороше з тобою, мій коханий.

Нас двоє - я і ти, нас двоє
В маленькому кафе " Савойя".
А що навколо нас,
А хто навколо нас -
Байдуже нам в цей час -
Нас двоє.

Південну ніч гойдає океан,
Спить вітер, заколисаний прибоєм.
І легко так читається роман,
Про те, як добре й затишно з тобою.
А завтра ранок знов розлучить нас -
Я завтра в Україну відлітаю...
Вплітає в румбу лагідний романс
Мелодію, яку одна я знаю.

Нас двоє - я і ти, нас двоє
В маленькому кафе " Савойя."
А що навколо нас,
А хто навколо нас -
Байдуже нам в цей час-
Нас двоє.
А.Ч.

ХИМЕРНИЙ БЛЮЗ
Спливає ніч.
Стихають голоси.
Пустіє ресторан.
Свічки згасають.
Акторка невимовної краси
Співає.
Акторка невимовної краси
Співає блюз прекрасно й неповторно.
Химерний блюз, написаний в часи
Мінорні.
Всіма забутий дивний саксофон
Блукає серед бісеру рояля,
І гірко плаче скрипка - камертон
Печалі.
З чарівних звуків сплетений канон,
Закутаний в ладанний дим серпанку.
Спливає ніч повільно в напівсон
Світанку.
Спливає ніч.
Стихають голоси.
Пустіє ресторан.
Свічки згасають.
Акторка невимовної краси
Співає
Химерний блюз.


А.Черняхівський

ST SKRIPTUM
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ( див. "Підступність і кохання")
.
Ти якось прокинешся вранці
Й відчуєш, що ти - сама:
Ні друзів нема, ні коханців -
Пітьма.

І не порятує втеча.
Та і до кого, і з ким?
Розвіялось все в порожнечі,
Мов дим.

Твоє приворотне зілля
Уже не подіє ніяк.
І буде гірким похмілля.
Ось так.
А.Ч.

Ще літній ранок
солодко дрімав
над плесом озера
здіймалися тумани
і згаслі зорі
падали рахманно
росинками
в долоні сонних трав

Мільйони сонць відразу зайнялись,
Мільйони сонць світили без упину-
На всю Вкраїну соняхи цвіли,
На всю Вкраїну.

Повітря полуденну спеку
Вже видихало із грудей,
А за левадою лелеки
Крильми розхитували день.
Цвіркун дивився з лопушини
Як равлик світ вивчав впритул
І будоражив конюшину
Густий, мов мед, бджолиний гул.

Біля зелентрав подвір"я
День до ранку сни залишив
І беззвучно в надвечір"я
Впала тиша.